Як Росія за допомогою розгалуженої екосистеми в Telegram за 10 місяців прокачала понад 93 мільярди доларів на закупівлі для своєї армії
Глобальний фінансовий моніторинг станом на 2026 рік опинився у глибокому нокдауні перед гнучкістю «кустарного» ринку обходу санкцій, що мутує швидше, ніж регулятори встигають друкувати нові обмеження. Спільне розслідування OCCRP, SourceMaterial та Delfi під прикриттям виявило розгалужену цифрову екосистему в Telegram, де звичайні брокери з вигаданими іменами за лічені хвилини маскують російський слід у закупівлях європейських військових дронів. На тлі безпомічності системи SWIFT, Кремль вибудував паралельну фінансову реальність: від багаторівневих мереж «хавали» та канадсько-литовських прокладок під парасолькою підсанкційного синдикату TGR — до власного стейблкоїну A7A5, який за 10 місяців прокачав понад 93 мільярди доларів на закупівлю імпорту для російської армії. Доки правоохоронці Заходу намагаються наздогнати фінансовий кіберпанк, тіньові ділки користуються простим правилом: «сьогодні працює одна схема, завтра — інша», успішно інтегруючи брудні рублі в легальне європейське поле під носом у здивованих комерційних банків.
Поки Захід намагається задушити російську міжнародну торгівлю санкціями, платіжні посередники пропонують у Telegram послуги з переказу коштів через багаторівневі мережі фірм-прокладок.
Уявіть, що ви російський бізнесмен і вам конче потрібно придбати європейські дрони, але на заваді стоять санкції. Впадати у відчай не варто — на допомогу готова прийти ціла індустрія посередників, які спеціалізуються на обході обмежень.
«Від російської компанії не залишиться й сліду, а платіж пройдуть успішно», — запевнив представник одного з таких сервісів журналіста, який звернувся до нього в Telegram під прикриттям.
Видаючи себе за російського підприємця, репортер попросив допомогти з оплатою німецькому постачальнику безпілотників. Головною умовою було те, щоб німецький банк не здогадався про російське походження грошей.
Відповідно до санкцій ЄС, експорт дронів до Росії є незаконним (за винятком поодиноких гуманітарних випадків), так само як і допомога в обході цих обмежень. Проте співрозмовник, який назвався просто Дімою, нітрохи не злякався перспективи супроводжувати таку угоду.
«Ми готові підібрати компанії та розпочати оплату», — написав він.
З моменту повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року Росія опинилася під лавиною санкцій з боку ЄС, США та Великої Британії. Під заборону потрапило все — від ноутбуків і люксових годинників до нафти, скрапленого природного газу та зброї. Крім того, західні країни відключили понад 70 провідних російських банків від SWIFT — міжнародної системи передачі фінансових повідомлень.
Ці жорсткі обмеження дали поштовх розвитку тіньового ринку платіжних послуг. Журналісти з’ясували, що деякі з цих ділків абсолютно відкрито рекламують допомогу в обході санкцій та маскуванні російського сліду в транзакціях.
«Коли санкції плутають карти, ми пропонуємо реальні рішення», — йдеться в російськомовній рекламі в Telegram-каналі фінансового посередника Fin Platform (наразі канал уже видалено). Інший сервіс на своєму сайті прямо давав поради про те, «як отримати оплату за товар, якщо клієнт не хоче мати справу з Росією».
Скріншот/WaybackMachine/moneyroo.ru Веб-сайт Moneyroo, на якому відображається стаття під назвою “як отримати оплату за товари, якщо клієнт не хоче мати справу з Росією”
Щоб вивчити цей ринок і зрозуміти, які «рішення» пропонують посередники, журналісти OCCRP та їхні партнери з видань SourceMaterial і Delfi провели розслідування під прикриттям. Вони списалися у Telegram (найпопулярнішому в Росії месенджері, що дозволяє спілкуватися анонімно) з вісьмома різними платіжними сервісами.
Більшість із цих структур мали власні сайти з комерційними назвами, яких журналісти не знайшли в реєстрах юридичних осіб Росії чи інших країн. Деякі з них взагалі існували виключно у формі Telegram-каналів.
Хоча розслідувачі не проводили реальних транзакцій, у п’яти випадках платіжні агенти погодилися допомогти провести гроші європейським компаніям так, щоб приховати їхнє російське походження.
Під час листування журналісти прямо наголошували, що санкції є проблемою: або через те, що товар, який нібито купували в Європі, перебуває під ембарго, або через те, що сама російська компанія-замовник перебуває під санкціями.
У відповідь агенти пропонували схеми виведення російських грошей до Європи через фірми-прокладки в таких юрисдикціях, як Гонконг, Дубай та Індонезія.
Одне з рішень, запропонованих Дімою, передбачало використання двох компаній, керівництво яких пов’язане з фінансовою групою TGR. США та Велика Британія звинувачують цю групу у відмиванні грошей та допомозі російським елітам в обході санкцій. (Коли журналісти звернулися по коментарі, директор однієї з компаній-посередників, яку радив Діма, заперечив будь-який зв’язок із TGR).
Фото: : Джеймс Даусетт/OCCRP Лондонська адреса TGR за адресою 55 Riding House Street, Фіцровія, Лондон
Структура CW Group, від імені якої виступав Діма, рекламує в Telegram широкий спектр сумнівних фінансових послуг. Вона не має власного сайту, а журналістам не вдалося знайти жодних офіційних документів про її реєстрацію як юридичної особи.
Коли Дімі згодом надіслали офіційний запит щодо результатів розслідування, він відмовився говорити про конкретні деталі своїх пропозицій. Він лише зазначив, що «деякі формулювання та висновки у вашому запиті є суб’єктивною інтерпретацією», а «наша діяльність спрямована виключно на підтримку міжнародних розрахунків та підбір оптимальних платіжних рішень для конкретних потреб клієнтів».
Еліс Томас із британської дослідницької організації Centre for Information Resilience зазначає, що «кустарна індустрія сумнівних міжнародних платіжних сервісів» розквітла саме на тлі посилення санкцій проти Росії.
За її словами, такі ділки зазвичай створюють «багаторівневі мережі посередників» між легальними фінансовими установами та своїми справжніми клієнтами. А через те, що їхні фінансові структури розкидані по різних країнах, «правоохоронним органам вкрай важко заблокувати таку мережу повністю».
Ілля Шуманов, керівний партнер розслідувального агентства TriTrace, яке допомагає корпоративним клієнтам виявляти бенефіціарів та фіксувати факти порушення санкцій, вважає, що російська система обходу обмежень мутує швидше, ніж західні регулятори встигають на неї реагувати.
«З погляду закону, тіньові платіжні системи зараз на один-два роки випереджають фінансових регуляторів у розробці механізмів обходу санкцій. Це екосистема, що постійно розвивається. У неї інвестовано мільйони доларів, і вона має очевидну підтримку з боку російської влади», — констатує Шуманов.
Новий день — нова схема
У відповідь на запити журналістів під прикриттям російськомовні Telegram-ділки пропонували безліч «фінансових структур», конфігурація яких змінювалася залежно від умов конкретної угоди.
Діма й сам підтвердив гнучкість своєї роботи: «Сьогодні працює одна схема, завтра — інша».
«Це пов’язано з тим, що банки та юрисдикції постійно змінюють вимоги, тому важливо працювати зі свіжими, “чистими” компаніями, які проводять платежі без затримок».
Він додав, що його мета — знаходити «актуальні рішення, які працюють без збоїв і дозволяють провести транзакцію без зайвих запитань з боку комерційних банків».
“У нас є власні компанії по всій Європі, наші директори не росіяни, тому сліду не бут ” / Телеграм-чат з брокером “Dima”
“Обхід санкцій: Схема агента Fin Platform спеціально розроблена для роботи під санкціям ” / Телеграм-чат з Fin Platform
“Ми хочемо побажати нашим послідовникам: … -Отримати нульові висновки податкових перевірок!-Оволодіти криптовалютами!-Обійти санкції! / Новорічне повідомлення SpravkaJack в Telegram
Замість прямого переказу грошей до Європи, він та ще один агент рекомендували пустити потік коштів в обхід — через компанії в інших юрисдикціях. Ці компанії виставляли фіктивні інвойси (рахунки-фактури), щоб замаскувати участь Росії або торгівлю підсанкційними товарами.
У деяких випадках агенти навіть надсилали журналістам банківські реквізити таких посередників у Дубаї, Індонезії, Канаді та Німеччині. Журналісти OCCRP отримали відповіді від трьох таких фірм — усі вони категорично заперечили свою участь у будь-яких схемах обходу санкцій.
Крім того, кілька посередників хвалилися використанням криптовалюти. Цей інструмент став для Росії критично важливим у міжнародній торгівлі, що підтверджують і останні пакети санкцій США та ЄС, спрямовані проти «тіньових фінансових систем» Кремля.
Головний криптоінструмент Росії: стейблкоїн A7A5
Одним із найважливіших інструментів для обходу фінансової блокади став російський стейблкоїн A7A5, прив’язаний до курсу рубля.
Цю цифрову валюту на початку минулого року запустила компанія A7, яка належить підсанкційному молдовському олігарху з російським паспортом Ілану Шору, спільно з державним «Промсвязьбанком». Останній перебуває під жорсткими обмеженнями через пряму фінансову підтримку російського військово-промислового комплексу.
Хоча цьому стейблкоїну немає й двох років, на його офіційному сайті стверджується, що через нього проходить майже 20% усіх міжнародних розрахунків Росії.
Станом на травень 2026 року в обіг було випущено понад 44 мільярди токенів A7A5 на суму понад 600 мільйонів доларів США. На тлі світового лідера Tether (капіталізація якого перевищує 185 мільярдів доларів) це здається краплею в морі, проте роль цієї монети для Росії колосальна.
За даними аналітичної блокчейн-платформи Chainalysis, A7A5 перетворився на окрему фінансову артерію для російського імпорту: за 10 місяців через нього провели операцій на 93,3 мільярда доларів. Ця сума дорівнює приблизно половині річного військового бюджету РФ.
Євросоюз уже почав блокувати платформи, які торгують цим токеном. У квітні під санкції потрапила киргизька фірма, що забезпечувала транзакції з A7A5, а будь-які операції з російськими криптомайданчиками було повністю заборонено.
«Якщо Кремль думає, що зможе обійти наші санкції, ховаючись за криптомережами та тіньовими фінансовими структурами, він глибоко помиляється», — заявила міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер під час оголошення нових обмежень проти компанії A7.
Представники компанії A7 на запити про коментарі не відповіли.
«Жодного видимого зв’язку з Росією»
В межах іншої легенди журналіст під прикриттям обговорював із Дімою зворотне завдання: як допомогти російському продавцю отримати гроші від китайського покупця так, щоб «не було жодного видимого зв’язку з Росією».
Репортер пояснив, що китайський контрагент упевнений, ніби купує обладнання в європейської фірми з рахунками в ЄС, і в жодному разі не має дізнатися, що насправді платить російському підприємству. Навіть попри те, що Китай офіційно не підтримав санкції проти РФ, великі китайські банки дедалі частіше блокують платежі з Росією через страх потрапити під вторинні санкції США та ЄС.
Діма запропонував кілька варіантів. Перший — провести платіж через компанію в Гонконгу, яка виставить рахунок китайському покупцеві.
«Щоб не привертати зайвої уваги комерційних банків, краще розбивати транзакції й переказувати не більше ніж 200 000 доларів на день», — порадив Діма.
Згодом він запропонував ще один шлях і надіслав реквізити для тестового платежу. Гроші мали надійти на рахунок канадської компанії Grata Payments Ltd у литовській платіжній системі TeslaPay.
Інфографіка:: Зузанна Міхалак/OCCRP
Аналізуючи корпоративні реєстри Литви та Канади, а також архівні версії вебсайтів, журналісти з’ясували, що ключові особи в обох структурах також фігурували як керівники в компаніях, що належать лідерам мережі TGR — українцю Георгію Россі та громадянці РФ Олені Чиркинян.
Цю пару США внесли до санкційних списків у грудні 2024 року за використання мережі TGR для надання «послуг із розміщення, розслоювання та інтеграції брудних грошей у глобальну фінансову систему». (Чиркинян не відповіла на запити журналістів, а листи на адресу Россі повернулися через помилку доставки).
Фото: Національне агентство боротьби зі злочинністю / Зліва направо Олена Чиркинян і Джордж Россі
За даними американських відомств, розгалужена мережа TGR з відмивання грошей та обходу санкцій мала опорні пункти по всьому світу, що дозволяло успішно маскувати незаконну діяльність клієнтів.
Згідно з реєстрами, директор канадської фірми Grata Payments Ltd (яку Діма радив для транзакцій), естонський юрист Олексій Ратніков, також значився директором британської компанії One Remit. Остання займалася міжнародними грошовими переказами для підсанкційної структури TGR Partners.
Компанію One Remit ліквідували у 2024 році — ще до того, як TGR Partners та інші пов’язані з нею структури потрапили під санкції. Цікаво, що на момент призначення Ратнікова директором One Remit, фактичною власницею холдингової компанії на Кіпрі була саме Олена Чиркинян — друга особа в ієрархії TGR.
У розмові з журналістами Ратніков заявив, що ні він, ні Grata Payments нічого не знають про CW Group та «діяльність у Telegram», а також не мають жодних зв’язків із групою TGR. Він запевнив, що банківські реквізити, надані Дімою для тестового платежу, не мають жодного стосунку до Grata.
Ратніков також зауважив, що став жертвою шахрайства: його нібито призначили директором One Remit без його згоди, хоча він і визнав, що колись вів переговори про цю посаду. Проте офіційні документи британського реєстру свідчать про протилежне — він значився директором компанії протягом трьох років: з червня 2021 року до її ліквідації у травні 2024 року.
Литовська платіжна система TeslaPay, де Grata мала рахунок для транзакцій, також тісно пов’язана з мережею TGR. Компанію заснували у 2017 році, а головою її наглядової ради протягом чотирьох місяців наступного року був російський бізнесмен Філіп Ларін. В його інтернет-профілі TeslaPay вказана як його власний стартап.
Окрім цього, Ларін є акціонером і бенефіціаром іншої платіжної системи — латвійської Eastern European Payment System SIA. Її бенефіціарними власниками з 2020 по 2023 рік офіційно значилися очільники TGR — Россі та Чиркинян. Згідно з архівним сайтом TGR Partners, ця латвійська система була частиною фінансової інфраструктури групи й випускала платіжні картки для її клієнтів.
Ларін та представники TeslaPay на запити журналістів не відповіли.
Експертка Еліс Томас зазначає, що такі структури, як TGR, є новим етапом еволюції тіньового капіталу. Вони поєднують передові методи відмивання грошей (наприклад, криптовалюту) з класичними інструментами на кшталт неформальних безготівкових розрахунків «хавала», які століттями використовуються на Близькому Сході та в Азії.
«Такі гібридні фінансові мережі є надзвичайно складним викликом для фінансової розвідки та правоохоронних органів по всьому світу», — підсумовує вона.
Автори: Маркус Леруа (SourceMaterial), Костанца Гамбаріні (SourceMaterial), Натаніель Пютерер (SourceMaterial), Мартін Лайне (Delfi Estonia)
Ілюстрація на обкладинці: Джеймс О’Браєн / OCCRP
Джерело: OCCRP
Опубліковано партнерами проєкту: SourceMaterial (Велика Британія) та Delfi (Естонія)
