Правдива історія про кацапську окупацію, дідову заначку та стіралку

мародери

Є в мене друг, а у друга батьки старенькі. Живуть під Києвом. Батьки виїжджати не хотіли, тому Юрко їх майже силоміць витяг з тієї Бородянки до родичів на Вінничину. Дід Сашко матюкався чорно, але проти молодого Юрка встояти було нереально. Як виявилось то і правильно.

Втім, як тільки кацапи полишили місто, дід Сашко влаштував цілий спектакль трагікомічний, що тре повертатися, бо у діда в Бородянці лишилася заначка, про яку навіть баба Свєта не знала, у вигляді двадцяти тисяч «на похорон» і трилітрового бутля самогонки теж «на похорон» (але це не точно).

Юрко взяв вихідний на службі і повіз старих додому.

Кацапи в хаті побували. Але заначка виявилась цілою, бо ніхто так досконало не ховає самогонку, як український дід від своєї жінки. Але вкрали величезну пралку, що стояла у віранді.

— Якби ти знала, Лесю, скільки мені мати мізків виїла за ту пралку в свій час. Це моя пралка, вона зламалася і я завіз її батькам, щоб викинути при нагоді. А нагода ніяк не траплялася і та величезна бамбула стояла там років зо три, заважаючи ходити. Кожен материн дзвінок починався зі слів: «Коли ти ту холєру вже витягнеш десь, бо я б її і на вулицю витягла, але воно таке величезне, що годі й на сантиметр зсунути?! Безсовісний!»

А вона й справді непідйомна, а просто викинути не можна, бо штраф. А тут бач, помогли.

Отже десь у Бородянці дід Сашко вже почав бутля зі словами: «Щоб вам там руки ноги повикручувало, гівноїди кацапські», баба Свєта ходить по віранді, як королева, а десь хтозна-де якась орча самка виїдає мозок своєму кацапові за величезне у@біще, толку від якого рівно «нуль».

Леся Поліщук

Читайте также: