Як повідомити про корупцію анонімно, конфіденційно та з винагородою

Хоч з роками дедалі менше людей вказують на те, що стикалися з корупцією, це явище серед тих, що найбільше непокоять наше населення. При цьому в Україні є низка способів поскаржитися на корупцію, а з 2020 року — можливість отримати виплату за її викриття.

Видання “Рубрика” розповідає, як можна повідомити про корупцію чи правопорушення, пов’язані з нею, куди для цього звертатися і які права та гарантії ви матимете як викривач корупції.

Українці критично налаштовані щодо корупції у своїй країні. За даними загальнонаціонального дослідження за 2024 рік від Info Sapiens на замовлення Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), 79,4% громадян вважають корупцію однією з найсерйозніших проблем в Україні. Вище стоїть лише збройна агресія РФ (92,3%).

У 2024 році 69% населення вважало, що за рік рівень корупції в Україні або дуже зріс, або скоріше зріс. На думку людей, найкорумпованішими є судова система, митниця та прикордонний контроль.

При цьому самооцінка населення щодо залученості до корупції значно менша, ніж очікуваний рівень корупції. Так, згідно з уже згаданим дослідженням, лише 18,7% людей визнали, що стикалися з корупцією протягом останніх 12 місяців. У 2020 році цей показник складав 27%.

З майже 19% українців, які стикнулися з корупцією, до правоохоронних органів чи органів влади подавали скарги щодо викриття цих випадків 9,7%. Загалом частка населення, яка обирає шлях викриття корупції, зіткнувшись з нею, становить 12,3%.

Яке рішення?

Хоч реальний корупційний досвід в українців зменшується, очікування щодо нього залишаються високими. При цьому рівень потенційних викривачів сягає трохи більше ніж 10%.

Але кількість викривачів може збільшитися, адже в Україні з 2014 року розвивається система повідомлень про корупцію, якою може скористатися кожен громадянин. Як і куди можна подати скаргу, пояснюємо далі.

Як це працює?

Ви можете повідомити як про корупційні правопорушення, так і про правопорушення, пов’язані з корупцією. За них буває кримінальна, адміністративна, дисциплінарна та цивільно-правова відповідальність. Регулює це закон “Про запобігання корупції”.

Які правопорушення підпадають під відповідальність, можна знайти у Кримінальному кодексі (ККУ), Кодексі про адміністративні правопорушення (КУпАП) чи вже згаданому законі “Про запобігання корупції”. Це і зловживання владою, і підкуп, і незаконне використання інформації, і неетична поведінка та інші неправовірні дії.

Детальний перелік порушень можна знайти на Єдиному порталі повідомлень викривачів у пам’ятці “Про що можна повідомити”.

Повідомити про корупцію можна через внутрішні, зовнішні або регулярні канали. Якщо ви хочете повідомити особисто, то це варто робити через регулярні або внутрішні канали. Пояснюємо, про що йдеться.

Регулярні канали — це повідомлення про корупцію чи пов’язані з корупцією порушення через спеціальні органи:

• органи прокуратури;
• Національну поліцію;
• Національне антикорупційне бюро України (НАБУ);
• Державне бюро розслідувань (ДБР);
• Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Внутрішні канали — це повідомлення про корупцію керівнику своєї організації або уповноваженому підрозділу/особі організації, в якій ви працюєте, проходите службу, навчаєтеся або на замовлення якої виконуєте роботи.

Як розповідає голова правління ГО “Антикорупційний штаб” Сергій Миткалик, нині в кожному державному органі є уповноважена особа з питань запобігання корупції, яка фактично відповідальна за функціонування каналів повідомлення про корупцію. Відповідні канали також повинні мати органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права та юридичні особи, зазначені в частині другій статті 62 закону “Про запобігання корупції”.

Також внутрішнім каналом повідомлень про корупцію є Єдиний портал повідомлень викривачів (далі — Портал), про який розповімо детальніше нижче.

Регулярні канали повідомлень про корупцію розслідують різні правопорушення. До прикладу, корупційними кримінальними правопорушеннями чи кримінальними правопорушеннями, пов’язаними з корупцією, займаються ДБР, НАБУ, Нацполіція. Тобто у разі кримінальних правопорушень варто звертатися до них.

Підслідність кожного з органів прописана у ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України. НАБУ, до прикладу, розслідує корупційні та інші кримінальні правопорушення, вчинені за участі топпосадовців або в яких розмір предмета злочину чи заподіяної шкоди перевищує певну суму. Нині це фактично 10 млн грн, каже Сергій Миткалик.

Нацполіцію та НАЗК можна повідомити про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією. Працівники НАЗК складають протоколи про порушення, вчинені службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, а також за ст. 188-46 КУпАП. А працівники Нацполіції — щодо всіх інших правопорушень, визначених ст. 255 КУпАП.

Але голова правління ГО “Антикорупційний штаб” зазначає: ви можете звернутися зі своїм повідомленням і до НАЗК, і до НАБУ, і до Нацполіції. У випадку непідслідності ваше звернення скерують до відповідного органу.

Сергій Миткалик зазначає, що подати скаргу про корупцію можна будь-яким зручним шляхом.

Якщо йдеться про регулярні канали, то це можна зробити через гарячу лінію (в більшості органів вона є), електронну пошту чи письмовий лист.

Наприклад, контакти для повідомлення про корупцію через НАЗК можна знайти за цим посиланням, через НАБУ — за цим, через ДБР — за цим.

Так само телефоном, поштою чи письмовим листом можна інформувати різні державні установи, якщо ви повідомляєте про корупцію через внутрішні канали. Почасти сайти, до прикладу, міністерств мають окремі сторінки чи канали для інформування про корупцію. Як це виглядає на сайті Міносвіти, можна переглянути тут.

Миткалик додає, що звернення поштою є кращим варіантом:

“Як свідчить практика, найкраще, якщо ви надсилаєте зверненням листом, бо так, відповідно, вам також нададуть офіційну відповідь. Бо якщо ви, наприклад, подзвоните на гарячу лінію «102», на неї відреагують, але не завжди нададуть відповідну відповідь на реагування повідомлення про корупцію. Тому, щоб бути впевненим і отримати інформацію про результат, раджу таки звертатися на електронну пошту або письмовим шляхом”.

Як згадувалося, Портал — це внутрішній канал повідомлень про корупцію. Його адмініструє НАЗК.

Через Портал ви можете подати повідомлення про корупцію у тому чи іншому органі, контролювати стан та результати розгляду такого повідомлення, а також отримати інформацію про статус викривача.

Ваше повідомлення розглянуть, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень закону “Про запобігання корупції”, які можуть бути перевірені. Фактичні дані — це інформація про обставини правопорушення, місце і час його вчинення, людину, яка його вчинила, тощо. До повідомлення також можуть бути прикріплені матеріали, що підтверджують правопорушення.

Якщо ви надсилаєте повідомлення Порталом, то воно надходить по внутрішньому каналу до керівника або уповноваженого підрозділу тієї установи, в якій працює людина, яка вчинила правопорушення. Цю установу ви обираєте на “Кроці 1” при поданні повідомлення про корупцію.

Попередній розгляд повідомлення здійснюють у строк не більше ніж 10 робочих днів з дня його внесення до порталу. Вам як заявнику нададуть детальну інформацію про результати попереднього розгляду, а також дисциплінарного провадження (якщо воно проводилося) у триденний строк з дня завершення відповідного розгляду чи провадження.

Якщо під час попереднього розгляду вашого повідомлення виявили ознаки корупції, то матеріали передають спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції (НАБУ, Нацполіція, НАЗК, Офіс Генпрокурора) або Державному бюро розслідувань.

Згідно зі 214 статтею КПК, слідчий або прокурор протягом 24 годин після отримання повідомлення про кримінальне правопорушення зобов’язаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і розпочати кримінальне провадження. А за добу після внесення інформації в ЄРДР слідчий чи прокурор мають надати вам як заявнику витяг з реєстру.

Важливий нюанс: якщо під час попереднього розгляду вашого повідомлення на Порталі встановлять, що воно не відповідає вимогам закону (наприклад, не містить фактичних даних про корупцію), то його розглядатимуть відповідно до закону “Про звернення громадян”, а отже, вам можуть відповісти протягом місяця після звернення. Така ж схема діятиме, якщо ви звертатиметесь регулярними шляхами напряму.

Сергій Миткалик зазначає, що через завантаженість правоохоронні чи антикорупційні органи рідко відповідають протягом дня, тож зазвичай вони йдуть шляхом звернення громадян. Відповідно, якщо ви звертаєтеся напряму до цих органів, краще почекати принаймні місяць на відповідь.

Важливо також розмежувати два терміни, які вживалися вище: викривач та заявник.

Відповідно до закону “Про запобігання корупції”, викривачем є той, хто відповідає трьом основним вимогам:

1. це фізична особа;
2. наведена у повідомленні інформація повинна містити факти про корупцію, які можна перевірити;
3. інформація стала відома людині у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходження нею служби чи навчання.

Якщо ви при повідомленні про корупцію не відповідаєте одній з цих вимог, то ви є заявником.

Як викривач ви маєте більше прав та гарантій, зокрема на винагороду, безоплатну правову допомогу та інформацію про стан досудового розслідування. Більше про права та гарантії викривача можна почитати за посиланням.

Якщо ви не стали викривачем, то це не значить, що за вашим повідомленням не можуть відкрити кримінальне провадження. До прикладу, ви як заявник можете надати факти корупції, але ці факти були отримані не в межах перерахованих видів діяльності. У такому разі провадження відкриють, але ви залишитеся заявником.

Через Портал ви можете подавати повідомлення про корупцію анонімно та конфіденційно. У такому випадку ви отримаєте ідентифікатор — унікальний код повідомлення про корупцію, з метою анонімізації такого повідомлення та ідентифікації в системі порталу.

За допомогою ідентифікатора ви зможете перевірити стан розгляду повідомлення, дізнатися, чи набули ви статусу викривача, і якщо так, то користуватися правами й гарантіями викривача.

А це точно працює?

В Україні вже є приклади активної співпраці антикорупційних органів і громадян, і навіть виплат винагород викривачам.

Так, у 2024 році підприємець Євген Шевченко, за рішенням ВАКС, отримав 13,3 млн грн винагороди як викривач у справі про хабар голові САП Назарові Холодницькому й директору НАБУ Артемові Ситнику від колишнього міністра екології та природних ресурсів Миколи Злочевського у 2020 році. Сума винагороди — це 10% від суми хабаря.

“Хочу побажати віри, волі та хоробрості майбутнім викривачам — співпрацюйте з детективами НАБУ і, сподіваюсь, хтось з вас побʼє мій рекорд та зможе заробити на корумпантах більше за мене”, — написав у своєму фейсбуці Шевченко.

Ще до Шевченка вперше таку нагороду отримав військовослужбовець, який у 2020–2021 роках обіймав посаду директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони, а 2021-му повідомив НАБУ, що йому запропонували 24 млн грн хабаря за дії в інтересах певної компанії.

Механізм виплат викривачам став можливим ще з 2020 року, але фактично лише нещодавно запрацював.

“На практиці в нас поки що невелика кількість викривачів, інституція лише розвивається. І нам є куди удосконалюватись, зокрема у питаннях надання певної безпеки для відповідних викривачів”, — вважає голова правління ГО “Антикорупційний штаб”.

Автор: Владислав Лесик

Джерело: РУБРИКА