Бізнес в Україні під час війни – як убезпечити підприємців від свавілля правоохоронців

Бізнес в Україні під час війни - як убезпечити підприємців від свавілля правоохоронців

Сьогодні український бізнес проживає не найлегший час свого існування: загрози обстрілів, втрата сировини й техніки на території бойових дій, значні затримки поставок на кордоні, борги та банкрутство контрагентів, підступні дії конкурентів і рейдерство.

На додачу до цього правоохоронці, схоже, вирішили повернути 90-ті роки минулого століття: маски-шоу, постійні перевірки різними органами, накладення штрафів за надумані порушення, арешт активів, переслідування власників і, врешті-решт, повна зупинка роботи підприємства. Що ж зможе забезпечити реальний, а не декларативний захист інтересів підприємців у подібних ситуаціях? У виданні ZN.UA аналізували тиск  правоохоронних органів на бізнес.

Протидія безкарності слідчих

Один із найважливіших пріоритетів СБУ — захист державного суверенітету, територіальної цілісності та конституційного ладу. Водночас СБУ стала одним із тих органів, які чи не найбільше «кошмарять» підприємців. Як же їм вдається офіційно залучатися до справ, що прямо не належать до їхньої сфери впливу?

Усе просто: БЕБ або слідчі Національної поліції надають працівникам СБУ доручення для роботи в кримінальних провадженнях, які їм фактично не підслідні. Саме тому бізнес-асоціації пропонують внести чітку норму до Кримінального процесуального кодексу України (КПК), якою заборонити оперуповноваженим СБУ навіть опосередковано брати участь у кримінальних провадженнях, що стосуються бізнесу.

Слідчий суддя виступає як своєрідний арбітр між обвинуваченим і слідчими на етапі, коли справа ще не розглядається по суті. Саме тому гарною виглядає ідея дати слідчому судді більше важелів впливу для боротьби із зловживаннями правоохоронців, які від початку перебувають у сильнішій позиції.

Якщо такі поправки приймуть, саме слідчий суддя буде зобов’язаний перевіряти, чи дотримали слідчі правил підслідності, тобто чи відповідний орган розслідує злочин, який перебуває в його компетенції. Такі заходи дійсно обмежили б зловживання слідчих, адже правильно, щоб кожен орган відповідав за свої справи і не підміняв інших.

Ще одна пропозиція змін передбачає, що сторони кримінального провадження зможуть оскаржити до слідчого судді будь-яку дію, рішення або бездіяльність слідчих і прокурорів. Відтак, правоохоронні органи не зможуть робити звичайні відписки на подані клопотання через обов’язковість винесення ними мотивованих постанов, а бізнес отримає дієвий засіб боротьби з неправомірними діями чи бездіяльністю обвинувачення.

Зловживання під час вилучення активів

Одна з головних проблем для бізнесу внаслідок візитів правоохоронців — вилучення техніки та обладнання, що їх підприємці безпосередньо використовують у своїй роботі. Попри те, що слідчі можуть просто скопіювати дані з комп’ютерів, вони ігнорують це право та вилучають усю техніку повністю.

У змінах до КПК пропонується встановити поняття критично важливого майна, тобто активів, які мають особливу потребу для бізнесу і дозвіл на вилучення яких надається судом лише у виключних випадках. Ці поправки мають закрити одразу кілька недоліків, якими часто зловживають правоохоронці: зокрема, якщо конкретна річ чи документи прямо не зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, вилучити їх слідчі не зможуть.

Ба більше, якщо через 60 днів особі, в якої вилучили майно, не вручать підозри, а прокурор не доведе необхідності продовження арешту, суд повинен буде скасувати його вилучення.

Крім цього, якщо власника майна не запросять на розгляд клопотання про накладення арешту на його активи, це клопотання в принципі не зможуть розглянути, а отже, і накласти арешт без присутності власника на цьому засіданні.

Адвокатам відоме інше доволі часте порушення, коли слідчий суддя вже ухвалив рішення повернути тимчасово вилучене майно власнику, однак ані прокурор, ані слідчий не поспішають виконати це рішення. Тепер же пропонується, що прокурор після отримання такого судового рішення зобов’язаний буде упродовж 24 годин надати вказівки слідчому негайно повернути таке майно.

Оскарження підстав для обшуку, розмір застави

Ще одна норма пропонує важливе право для осіб, у яких проведений обшук. Підприємці мають отримати право ознайомитися з матеріалами судової справи, щоб дізнатися, на підставі яких доказів і обґрунтувань проводився обшук. Якщо в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук не буде вказано чітких причин та обґрунтувань у необхідності провести обшук і вилучити конкретний перелік майна, таку ухвалу можна буде оскаржити.

Відтак, деякі слідчі судді перестануть роздавати відповідні ухвали за першим-ліпшим запитом своїм знайомим слідчим, стануть уважніше ставитися до поданих клопотань про дозвіл на обшук від правоохоронців і вивчатимуть реальну необхідність проведення такого обшуку й вилучення зазначеного майна.

Якщо слідчі органи мають побоювання, що підозрюваний зникне чи втече з країни й ухилятиметься від участі в судовому розгляді справи, вони використовують запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Зазвичай великий розмір застави, яка стягується до бюджету в разі подальшого зникнення особи, нібито має демотивувати підозрюваного до таких спроб. Однак прокурори можуть зловживати такою можливістю, іноді виставляючи непомірно великий розмір застави, якої особа за жодних обставин не може внести, фактично саджаючи її в СІЗО.

У рекомендаціях до змін у КПК пропонується, що максимальний розмір застави, який прокурор матиме право запросити в слідчого судді, не зможе перевищувати обсягу збитків, завданих вчиненням злочину. Розмір цих збитків має бути чітко підтверджений висновком експерта.

Строки досудового розслідування

Одна з найочікуваніших норм для бізнесу може, нарешті, повернути важливий засіб захисту від тиску правоохоронних органів. З 1 січня 2024 року Верховна Рада частково скасувала так звані поправки Лозового. Раніше, якщо слідчі за 18 місяців не пред’являли підозри у фактових кримінальних провадженнях і не продовжили таких строків у суді, ми як адвокати могли звернутися до слідчого судді через інструмент судового контролю та закрити справу.

Однак цей інструмент у нас відібрали — відтепер строки досудового розслідування кримінальних справ за фактовими провадженнями (у яких слідчі не пред’являють підозри) можуть тривати нескінченно. Що, власне, і відбувається. Це означає, що органи досудового розслідування можуть роками тиснути на бізнес у рамках таких проваджень і проводити арешти, обшуки, виїмки, допити тощо, але фактично не досягати потрібного результату — реального розслідування справи та направлення її з обґрунтованим обвинуваченням до суду.

Тому пропонуємо повернути строки досудового розслідування та процедуру їхнього продовження у фактових кримінальних провадженнях. Звісно, ця зміна не повинна стосуватися справ проти корупціонерів, розслідування тяжких та особливо тяжких злочинів, які підслідні НАБУ.

***

Це далеко не повний перелік усіх пропозицій змін до кримінального законодавства, які потрібні бізнесу. Але ми впевнені: якщо ці новели дійсно буде ухвалено, у підприємців з’явиться реальний засіб впливу на несправедливість і беззаконня, а ми як адвокати отримаємо нові можливості для захисту наших клієнтів від безкарності та свавілля правоохоронців.

Не забуваймо, що саме підприємці через сплату податків, створення робочих місць, нові партнерства та залучення інвестицій рухають нашу економіку та фінансують безпеку наших із вами життів і боротьбу за незалежність України.

Автори: Сергій Моргун, кандидат юридичних наук, адвокат; Євген Артюхов, кандидат юридичних наук, адвокат

Джерело: ZN.UA

You may also like...