Важкий шлях оскарження незаконних дій правоохоронців. Як це зробити

Під час великої війни головний фокус уваги громадян змістився на російські злочини. Їх допомагають фіксувати в тому числі працівники Національної поліції, які, крім того, виконують низку інших важливих завдань. Проте, на жаль, самі поліціянти часом також стають порушниками наших прав і свобод, пише видання “Рубрика“.

Яка статистика?

До дисциплінарної відповідальності у цьому році за результатами службових розслідувань та інших заходів реагування за порушення конституційних прав і свобод громадян було притягнуто 68 поліціянтів та одного звільнено зі служби в Національній поліції України.

Яке рішення?

У Департаменті за запитом “Рубрики” нагадали, яким чином кожен, хто зіткнувся з порушенням своїх прав поліціянтами, може про це заявити:

Скриншот з сайту Національної поліції України

• звернувшись до органу (підрозділу) поліції поштою або залишивши електронне звернення, через контактні центри “Урядового контактного центру” та телефонну гарячу лінію Національної поліції України 0-800-50-02-02 та за скороченим номером екстреного виклику поліції 102;
• звернувшись за номером гарячої лінії Нацполіції +38 (050) 352 72 77. Сюди можна повідомляти зокрема і про правоохоронців, які співпрацюють з окупантами, поширюють ворожу пропаганду чи зрадили державу;
• якщо ви хочете повідомити про правопорушення, пов’язане з корупцією, дзвоніть на безплатну гарячу лінію 0-800-50-02-02 або за номерами телефонів довіри Управління запобігання корупції і територіальних підрозділів Департаменту внутрішньої безпеки в областях (чи зверніться до них електронною поштою);

На скриншоті: Алгоритм дій, якщо ви стали свідком чи жертвою катування, вчиненого поліціянтами. Інфографіка з офіційного сайту Національної поліції України

• звернувшись до керівництва Департаменту внутрішньої безпеки, надіславши звернення на електронні поштові адреси: [email protected], [email protected] або на поштову адресу: вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601.

Стосовно законності чи незаконності дій поліції у режимі воєнного стану порівняно з мирним часом нічого не змінилось, каже “Рубриці” представник Експертного центру з прав людини Вячеслав Свірець. 

Скриншот з сайту Верховної Ради України

Він нагадує: є чинний Закон України “Про національну поліцію”, де визначені завдання та основні принципи діяльності поліції. Основними завданнями як були, так і залишились:

1. забезпечення публічної безпеки і порядку;
2. охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3. протидія злочинності;
4. надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.

Незмінними залишились принципи, якими поліція має керуватись в роботі: верховенство права, прозорість і відкритість (ненадання відповіді на звернення не може бути аргументовано посиланням на воєнний стан), дотримання прав людини, законність, політична нейтральність, безперервність…

Нових повноважень у зв’язку з воєнним станом також не додалось, уточнює Вячеслав Свірець.

Ось що каже згаданий вище профільний закон про додаткові повноваження (стаття 24):

1. Виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
2. У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь в обороні України, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
3. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, можуть підпорядковуватися за рішенням керівника поліції відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
4. Під час дії воєнного стану поліція особливого призначення в ході відсічі збройної агресії проти України за рішенням військового командування, погодженим з керівником поліції або уповноваженою ним особою, може брати участь в обороні України відповідно до Закону України “Про оборону України” шляхом безпосереднього ведення бойових дій.

Як це працює?

Представник Експертного центру з прав людини Вячеслав Свірець розповідає, що механізми реагування на незаконні дії поліції також не змінилися:

• скарга на незаконні дії вищому керівництву або підрозділу внутрішньої безпеки,
• скарга або заява про злочин, вчинений працівниками поліції, в прокуратуру або ДБР,
• оскарження дій поліції в суді (це стосується більше ходу розслідування кримінальних проваджень).

Адвокат Антон Болтік також нагадує, що саме Закон України “Про Національну поліцію” визначає законність підстав, наприклад, зупинки транспортних засобів, перевірки документів тощо.

“І коли трапляються певні негативні моменти, в тому числі на дорозі з водіями, то працівник поліції повинен діяти відповідно до статті 19-ї Конституції України, яка чітко визначає спосіб і умови, в яких він повинен взаємодіяти з громадянами: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України»”, — наголошує адвокат.

“Однак ми бачимо досить багато випадків, коли є порушення. Тоді ми, як громадяни, маємо право на відшкодування тих або інших витрат, пов’язаних з такими незаконними діями”, — продовжує Антон Болтік.

Власне, нещодавно стався такий прецедентний випадок. Водій виграв у першій судовій інстанції позов проти поліції, і суд ухвалив рішення про сплату водієві 117 тисяч гривень компенсації. Нині справа на стадії апеляційного оскарження, але навіть таке попереднє рішення вже показове.

Прикра ситуація сталася ще до повномасштабного вторгнення. Водія зупинили працівники одного з районних управлінь Харківщини, і не назвавши себе, почали вимагати документи на автомобіль. На зауваження, чому поліціянти не назвали своїх імен, прізвищ і посад та не пояснили причини зупинки, водієві нагрубіянили.

Потім правоохоронці сказали, що зупинили автівку, тому що відповідно до бази даних, на машину немає поліса цивільно-правової відповідальності. І це справді так, але тому, що водій є учасником бойових дій і відповідно до закону має таку пільгу.

Врешті поліціянти виписали водієві постанову про правопорушення за ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На скриншоті: Витяг із судової ухвали, яку показав адвокат Антон Болтік у своєму ролику на Ютубі

Водієві через пережитий стрес стало зле, він викликав швидку і потім пройшов лікування. Усі ці факти засвідчив відповідними документами, коли оскаржив постанову поліціянтів у суді.

Разом з адвокатом водій подав заяву на відшкодування певної грошової суми саме з департаменту патрульної поліції.

Далі в межах позову була проведена психологічна експертиза водія: психодіагностичне обстеження, аналіз емоційного стану та поведінки водія у тій ситуації, що сталася, і після неї тощо. Це дозволило визначити моральну шкоду, завдану водієві. І відповідно вимагати від відповідачів компенсації цієї шкоди.

Водій також зібрав документи про всі витрати, які він мав у межах провадження, і теж просив стягнути їх з відповідача.

Суд ухвалив рішення щодо стягнення відповідної грошової суми з державного бюджету на користь цієї постраждалої особи.

“Коли є такі незаконні дії, перше: має бути оскаржена постанова, яка приймається працівником поліції. Вона повинна бути визнана незаконною та скасована в межах судового провадження.

Друге: окремо робиться інша позовна заява, вже в цивільному судочинстві, з такими експертизами і тоді можна розраховувати на якусь компенсацію. Ступінь відповідної компенсації моральної шкоди оцінює відповідний експерт, який призначається в рамках судової експертизи”, — пояснює адвокат.

Без проведення експертизи також можна отримати компенсацію, однак вона на сьогодні, виходячи з судової практики, може становити приблизно від трьох до п’яти тисяч гривень, додає Антон Болтік.

У цьому випадку водій сплатив 1800 гривень судового збору, коли подавав судову заяву, а також вартість експертизи в межах розгляду справи. Вона може сягати від 7 до 10 тисяч гривень, говорить адвокат.

Він уточнює: “Але якщо позовні вимоги будуть задоволені чи частково задоволені, то суд вкаже, в якій частині він стягне ці грошові кошти з відповідача“.

Антон Болтік вважає несправедливою ситуацію, що кошти стягуються врешті з Державного бюджету України. Тобто конкретний поліціянт чинить незаконні дії і його та його службу притягають до відповідальності, однак гроші стягуються з казначейства, тобто з платників податків.

“У відповідному законі прописано, що служба має право регресної вимоги (тобто стягнути потім як роботодавець ці кошти з працівника). Однак «має право» і «зобов’язана» робити цю роботу — це різні речі. В судовій практиці за багато років ми бачили лише одну таку заяву в судовому реєстрі, що служба таки стягувала з працівника поліції кошти за ті порушення, які він вчинив під час несення служби відносно громадянина України”, — констатує Антон Болтік.

Служба також може притягти працівника поліції до дисциплінарної відповідальності (йому зроблять зауваження, винесуть догану чи попередження, понизять або звільнять з посади чи взагалі служби).

“Головна теза, яку я намагаюсь доносити до учасників дорожнього руху: не порушуйте правил. Якщо ми діємо в межах закону, то і працівник поліції, будь ласка, дійте в межах закону”, — наголошує Антон Болтік.

Якщо водій нічого не порушив, то його і немає за що притягати до відповідальності. Однак, коли водій нічого не порушив, а його зупинили поліціянти й незаконно вимагають документи, то адвокат радить:

• По-перше, фіксувати відповідні дії працівника поліції, наприклад, на мобільний телефон. Щоб надалі, якщо його дії будуть незаконні, ви мали змогу в судовому порядку надати це як доказ;
• По-друге, попередити працівника поліції про те, щоб він увімкнув свою бодікамеру. Тому що спілкування поліціянтів з громадянами України здійснюється безперервно під відеофіксацію, що визначено в статті 40 Закону України “Про Національну поліцію”; каже Антон Болтік.
• По-третє, встановити прізвище, ім’я та по батькові такого працівника поліції. Тобто зазначити, щоб він виконав вимоги статті 18 пункту 3 Закону України “Про національну поліцію”.

Далі можна звернутися на згадану раніше гарячу лінію Національної поліції 0-800-50-02-02. 

Якщо поліціянти все ж виписали вам постанову, можливі кілька варіантів дій.

“Написати скаргу на ім’я керівника цього поліціянта і додати докази незаконності таких дій, щоб по працівнику поліції проводили відповідну службову перевірку. Або оскаржити постанову в судовому порядку, або третій варіант — її сплатити”, — каже адвокат.

Антон Болтік підсумовує: “Повага до працівників поліції має бути, у них непроста служба. Є дуже багато працівників поліції, які знають свою службу і несуть її дуже сумлінно. Є працівники поліції, які завжди готові прийти на допомогу і допомагають. Однак трапляються і такі випадки, коли поліція порушує права громадян. Тому громадяни повинні бути готові відстоювати свою правоту”. 

Інше рішення

Щоб запобігти незаконному затриманню громадян, удосконалити систему їх захисту, а також підвищити стандарти захисту прав поліціянтів від можливих безпідставних звинувачень у неправомірних діях, Департамент головної інспекції та дотримання прав людини Нацполіції впроваджує в територіальних органах і підрозділах поліції автоматизовану систему обліку дій із затриманими особами. Це інформаційна підсистема “Custody Records” інформаційно-комунікаційної системи “Інформаційний портал Національної поліції України”.

• Система відеомоніторингу «Custody Records» дозволить попереджати факти неправомірних дій поліцейських та водночас захистить їх від можливих провокацій

Станом на листопад 2023 року цей пілотний проєкт впроваджено у 74 територіальних (відокремлених) підрозділах поліції Національної поліції України, з них з початку поточного року — у 43 підрозділах, повідомив “Рубриці” заступник начальника Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Нацполіції Володимир Захаренко.

Автор: Ольга Стукало

Джерело: РУБРИКА