Після скандалу з Кравченком у Раді ініціюють зміну процедури обрання генпрокурора
Після скандалу з Русланом Кравченком у Верховній Раді ініціюють невідкладний розклад законопроєкту, який передбачає обрання генерального прокурора на конкурсі. Саме таку зміну процедури від України вимагає і Євросоюз у межах євроінтеграційних реформ. Сам документ уже розроблений й зареєстрований декілька місяців тому, але депутати не поспішали його розглядати.
Про це повідомляє Львівський портал.
Йдеться про законопроєкт № 15343 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення незалежності посади генерального прокурора». Він передбачає, що генпрокурора мають обирати через відкритий конкурс, а не призначати його у «ручному» режимі.
Як відомо, згідно з чинним законодавством генпрокурора призначає Верховна Рада, але подання кандидатури – прерогатива президента України.
Цей законопроєкт зареєстрували у парламенті ще наприкінці червня, проте досі його не виносили на розгляд. Як стверджують у Центрі протидії корупції, цьому чинять опір депутати від президентської фракції «Слуга народу».
Зауважимо, що зміна процедури призначення генерального прокурора – одна з вимог до України від Євросоюзу.
14 вересня, після того, як генпрокурор Руслан Кравченко вийшов із власною «відповіддю» до антикорупційних органів, голова комітету ВРУ з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна заявила, що ініціює невідкладний розгляд законопроєкту про конкурсний відбір на посаду генерального прокурора. Цю ідею підтримав й нардеп Ярослав Железняк, який є одним із співавторів документа.
«Наслідки політичного призначення генерального прокурора яскраво продемонстровано», – наголосила Радіна.
Коли саме парламент може розглянути цей законопроєкт, наразі незрозуміло.
Зі свого боку Суспільне пише, що на тлі розгортання скандалу між генпрокурором Русланом Кравченком та керівництвом НАБУ й САП у Єврокомісії вкотре нагадали Україні про необхідність проведення реформи Офісу генпрокурора та запровадження конкурсу на посаду генерального прокурора.
Це одна з вимог із «плану Качки – Кос», тобто низки реформ, які необхідно здійснити Україні у межах євроінтеграції для забезпечення верховенства права та боротьби з корупцією. Станом на липень цей план Україна виконала лише на 15%.
Протистояння між генпрокурором і НАБУ/САП
14 вересня генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та близькій до голови САП особі після резонансного розслідування під назвою «Карфаген», та виїхав з України начебто у відрядження. Краченко вважає, що своїм розслідуванням антикорупційні органи намагаються зупинити його «як прямого політичного опонента».
В НАБУ і САП ці звинувачення відкидають й наголошують, що не беруть участі у політичній боротьбі. Такі дії генпрокурора антикорупційні органи вважають продовженням тиску та новою спробою підпорядкування під ОГП.
Реагуючи на останні заяви Кравченка, президент Володимир Зеленський публічно закликав Верховну Раду підтримати його негайне звільнення. Заяву генпрокурор таки написав через декілька днів після публікації розслідування «Карфаген», хоча спершу казав, що не йтиме з посади.
Наразі відомо, що генпрокурор, висуваючи підозру Кривоносу, звинувачує його у фіктивному усиновленні дитини у 2008 році задля уникнення кримінальної відповідальності у справі про підкуп студентів.
Додамо, що НАБУ 4 вересня прийшло з обшуками в Офіс генпрокурора в межах спецоперації «Карфаген».
За даними слідства, посадовець Офісу генпрокурора організував схему «кришування» так званих «кол-центрів», які масово ошукували громадян України та іноземців. У НАБУ не вказують імені затриманого, але журналісти стверджують, що ним є начальник департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Сергій Кропива. Загалом у справі фігурують п’ятеро осіб, чотирьом із них вже обрали запобіжні заходи.
Після розголосу в Офісі генпрокурора почали службове розслідування, а Руслан Кравченко ініціював перевірку підлеглих на поліграфі.
ЗМІ також писали, що після викриття «Карфагена» Руслан Кравченко мав намір контратакувати антикорупційні органи. Журналісти констатували, що під час обшуків у його першої заступниці знайшли матеріали, які свідчать про стеження за керівниками антикорупційних органів, їхніми родинами та підлеглими.
