Аналіз судового реєстру: сім вироків у справах проти журналістської діяльності з початку року

Аналіз судового реєстру: сім вироків у справах проти журналістської діяльності з початку року

Загалом з початку 2021 року суди ухвалили сім вироків у справах, спрямованих проти журналістської діяльності. Водночас шість із них пов’язані з перешкоджанням журналістської діяльності (ст. 171 ККУ) та один за сукупністю статей 171 та 345-1 (погрози або насильство щодо журналіста) ККУ. Один вирок був виправдувальним, шість – обвинувальними.

Такими є дані аналізу Реєстру судових рішень щодо стану розслідування правопорушень проти журналістської діяльності, який провели медіаюристи ІМІ.

Вказані сім вироків стосувалися лише незначної частки загальної кількості правопорушень, спрямованих проти журналістів: з початку року ІМІ зафіксував 139 випадків порушень свободи слова, 73 випадки перешкоджання, 17 побиттів, 12 погроз, 11 обмежень доступу до інформації та 10 кіберзлочинів. Офіс генерального прокурора у вересні прозвітував про передання 25 справ до суду (проте не деталізовано, яких саме статей законодавства вони стосуються). Наразі ж маємо лише сім судових рішень, більшість із яких стосується епізодів, що відбулися в минулих роках. Такий стан реагування з боку судової системи на правопорушення проти журналістської діяльності є незадовільним і впливає, зокрема, на загальний стан захисту свободи слова в Україні.

З моменту останнього огляду в серпні 2021 року українські суди ухвалили ще два вироки.

  1. 9 вересня 2021 року Оболонський районний суд м. Києва оголосив вирок щодо подій, які стались у квітні 2020 року. Суд  встановив, що 04.04.2020 знімальна група телеканалу «Україна 24» прибула на територію Оболонської набережної для знімання відеоматеріалу про відпочинок людей у період оголошеного карантину та подальшого виходу в прямий ефір. До журналістів підійшов обвинувачений і почав ставити запитання та висловлюватися на їхню адресу в брутальній формі, перешкоджаючи вийти в прямий ефір.

    У суді обвинувачений провину в скоєнні кримінального проступку визнав повністю та підтвердив обставини вчиненого ним протиправного діяння, у скоєному покаявся, просив суворо не карати. Відповідно, суд визнав винним обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 171 ККУ, і призначив йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 35 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 595 гривень.

    Окрім того, суд задовольнив цивільний позов ТОВ «НОВИННА ГРУПА УКРАЇНИ» (попередня назва ТОВ «АСПЕРА 2011») про відшкодування матеріального збитку та стягнув з обвинуваченого на користь ТОВ «НОВИННА ГРУПА УКРАЇНИ» 3496 гривень. Також з обвинуваченого стягнуто на користь держави витрати за проведення експертизи в сумі 2615 гривень 20 копійок. Загалом суперечка з журналістами телеканалу «Україна 24» обійшлася обвинуваченому в 7156,20 грн, з яких власне штраф, прямо передбачений законом, становив 8% загальної суми.

  2. Складніше відбувався розгляд справи в Києво-Святошинському районному суді Київської області щодо подій, які відбулися 7 листопада 2019 року. ІМІ повідомляв про цей випадок: у місті Вишневе Київської області працівник житлово-експлуатаційної контори перешкодив зніманню журналістів одного з центральних телеканалів.

    Однак обвинувачений у судовому засіданні стверджував, що «опалювальний сезон 2018–2019 років був складним, 07.11.2019 відбувався запуск опалення на будинку, до якого приїхали журналісти. На початку спілкування зрозумів, що інтерв’ю буде стосуватися ситуації з одним з мешканців будинку, з яким відбувається конфлікт, і журналісти не в курсі конфлікту, тому обвинувачений зрозумів, що спілкування буде безпредметним, саме у зв’язку з цим сказав, що спілкування припинено. Коли повернувся, то побачив, що оператор наприсядки знімає, тому обвинувачений підійшов до нього і допоміг оператору, який тримав занадто важку камеру. Вважав, що через амбіції журналістів він не встиг закінчити роботи із запуску системи опалення, що призвело до затримки в запуску опалення трьох будинків. Узагалі він має гучний тембр голосу, тому і спілкування видавалося на підвищених тонах. Оскільки він не вчиняв дій, які б перешкоджали журналістській діяльності, у висунутому обвинуваченні просив виправдати».

    Однак пояснення обвинуваченого не підтверджувалися доказами в справі: навпаки, відеофайли й покази свідків описували події геть інакше, тож суду довелося з’ясовувати, що відбулося насправді. 17 вересня 2021 року Києво-Святошинський районний суд Київської області виніс обвинувальний вирок у цій справі, в якому ухвалив: «/Обвинуваченого/ визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, і призначити йому покарання у виді 50 (п’ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн, в дохід держави». Суд задовольнив цивільний позов ТОВ «ТРК «Україна» і постановив стягнути з обвинуваченого на користь ТОВ «ТРК «Україна» 3296 грн майнової шкоди та 2 тисячі грн процесуальних витрат. Отже, загалом напад на журналістів обійшовся обвинуваченому в понад 6 тис. гривень.

Цікаво зазначити, що в цьому випадку суд не вимагав від журналістів редакційного завдання в письмовій формі як доказ того, що вони вели журналістську діяльність – на відміну від багатьох інших випадків. Це вселяє надію, що суди відійдуть від хибної практики вважати, що належним доказом журналістської діяльності є наявність письмового редакційного завдання, про що ІМІ вже згадував.

Також варто звернути увагу, що в обох вересневих судових вироках телерадіокомпанії, в яких працювали журналісти, подавали до обвинувачених цивільні позови про відшкодування збитків, завданих через простій журналістів. Зокрема, вартість простою знімальної групи 07.11.2019, відповідно до бухгалтерської довідки, виданої головним бухгалтером ТОВ «ТРК «Україна», становить 3296 грн.

Вимога відшкодування завданих збитків з боку засобу масової інформації може стати додатковим фактором впливу на правопорушників, посилюючи для них шкідливі наслідки їхньої протиправної поведінки.

Ще в одному випадку суд, розглянувши справу, дійшов висновку, що хоча підсудний здійснив заволодіння майном засобу масової інформації, проте метою цього було пограбування, а не перешкоджання журналістській діяльності. Сама подія сталася ще 21 лютого 2016 року щодо ТОВ «Інформаційне агентство «17 канал» (ІМІ повідомляло про цей інцидент у Барометрі свободи слова за лютий 2016 року), і щодо цієї події розслідування стосовно інших фігурантів ще не завершено.

Отже, в цій справі 30 серпня 2021 року Шевченківський районний суд засудив підсудного (одного з учасників події) саме за ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (ККУ) (грабіж, вчинений у великих розмірах) та призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на сім років, а щодо вчинення перешкоджання законній професійній діяльності журналістів вирішив визнати його невинуватим та виправдати у зв`язку з недоведеністю, що він вчинив указані кримінальні правопорушення.

Відсутність належного реагування з боку держави призводить до безвідповідальності, до переконання порушників, що вони уникнуть шкідливих наслідків для себе через правопорушення. Така ситуація сприяє збільшенню кількості правопорушень, у поєднанні зі збільшенням небезпечності цих правопорушень, що викликає серйозне занепокоєння. Особливо небезпечною тенденцією є правопорушення, які вчиняють державні посадовці, наприклад у ситуації з журналістами «Схем».

Правопорушення проти журналістської діяльності – це не просто заподіяння шкоди людям, у яких є спеціальне посвідчення. Правопорушення проти журналістської діяльності зазвичай мають на меті приховати від суспільства важливу інформацію, не дати можливості розібратися, що насправді відбувається. Тому такі правопорушення спрямовані проти всього суспільства, і тому вони виділені в окремі статті Кримінального кодексу України.

Джерело: ІМІ 

Читайте также: