Кальсони з начосом. Що ще Росія приготувала для окупованих кримчан?
Росія скоює воєнний злочин проти кримчан, залучаючи їх на військову службу, заявляють у прокуратурі АР Крим і міста Севастополя та в МЗС України. До 31 грудня 2020 року на півострові триває осінній призов. Строковики з Криму вже брали участь у незаконних воєнних операціях Росії в Сирії, повідомляють правозахисники.
Схема проста: після трьох місяців служби парубкам пропонують підписати контракт, а далі кидають їх на виконання бойових завдань. Що загрожує кримчанам, які ризикнуть воювати проти України, читайте у матеріалі Радіо Свобода.
«Солдатський обов’язок – воювати краще за противника», «Важко в навчанні – легко в бою», – такими мілітаристичними лозунгами обвішаний військкомат у Бахчисараї. Тут говоримо з місцевим жителем Османом, який отримав повістку до російської армії. Йому 23 роки, має середню освіту та хоче служити Росії.
«Мій дід віддавав свій борг (військовий – ред.), мій батько віддавав свій борг. І я теж вважаю, що повинен своїм дітям показати, що я служив. Я б хотів лишитися у Криму, але якщо відправлятимуть на материк (у сусідню Росію – ред.), я і там відслужив би, віддавши борг своїй батьківщині», – каже кримчанин Осман Гафаров.
Кримські телеканали показують, яке умундирування видають строковикам на рік служби. У комплекті – тепла фуфайка, кальсони з начосом, металеві кружка та ложка, дві пари зимових шкарпеток…
Призовник Осман Гафаров хотів би потрапити на Чорноморський флот Росії.
«Поплавати по морях, побачити якісь нові береги, щось новеньке», – говорить він.
Такі кримчани, як Осман Гафаров, – потерпілі, кажуть у кримській прокуратурі, що розташована в Києві. Росія як країна-окупант скоює проти них воєнний злочин, а саме пропагує добровільний вступ до армії, оголошує військовий призов на півострові та переслідує кримчан за ухилення від служби.
«За українським законодавством, за міжнародним гуманітарним правом, ці особи є жертвами збройного конфлікту. Тобто вони є не учасниками, вони є жертвами. Тому що відносно них вчиняється воєнний злочин – незаконний призов їх в армію. Тож будь-яка кримінальна справа у Криму за російським законодавством відносно цих призовників є порушенням права на справедливий суд», – наголошує керівник прокуратури АР Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний.
В орендованій київській квартирі інший кримчанин Алі (ім’я змінене з міркувань безпеки – ред.) вішає мапу й тицяє пальцем у центр Криму.
«Ось саме звідси я приїхав. Це наш Крим», – каже Алі.
Йому 26 років, до столиці переїхав після анексії півострова, закінчив виш і працює в кінематографі. Вдома в парубка залишились батьки. До них двічі приходили з російського військкомату з повісткою для сина. Тепер Алі навіть побоюється їхати у рідний Крим.
«Я народився в незалежній країні, ця країна – Україна. Я – громадянин України, я не громадянин Росії. Тож я повинен закінчити військову службу саме в Україні, я не даватиму присягу країні-агресору. Я сам із собою не зможу домовитись, зі своєю совістю», – висловлюєся Алі.
На анексованому півострові Росія розшукує, штрафує й засуджує таких кримчан, як він.
«Накладаємо адміністративні штрафи й застосовуємо 328 статтю Кримінального кодексу (Росії – ред.) – «Ухилення від проходження військової служби». Ця стаття передбачає покарання у вигляді штрафу до 250 тисяч рублів (68 тисяч 500 гривень – ред.) або позбавлення волі до двох років», – заявляє підконтрольний Росії начальник відділу військового комісаріату в Севастополі Сергій Харченко.
З 2015 року, відколи Росія розпочала призов на півострові, службу в її збройних силах пройшли 25 тисяч кримчан. Кримська прокуратура у Києві та МЗС України повідомили Радіо Свобода, що інформацію про цей воєнний злочин передали в Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду в Гаазі.
В українському МЗС готують проєкт нової резолюції ООН.
«Саме військовослужбовці Південного військового округу залучені до збройної агресії проти нашої держави. Ми розуміємо, що агресія триває. Під час 75-ої сесії Генасамблеї ООН ми розраховуємо на ухвалення оновленої резолюції щодо ситуації з правами людини в тимчасово окупованому Криму, зокрема туди увійде питання незаконного призову до армії Росії», – сказала речниця МЗС України Катерина Зеленко.
Пів сотні кримчан звернулися до українських правоохоронців. Серед них – ті, хто отримав повістку або відслужив, кого оштрафували або засудили умовно за ухилення від російського призову.
Україна каратиме кримчан за службу в російській армії лише за єдиної умови: якщо жителі півострова воюватимуть та вчинятимуть злочини.
«Якщо вони зі зброєю в руках братимуть участь у бойових діях проти України, то їхні дії кваліфікуватимуться вже за іншими статтями», – попереджає кримський прокурор Ігор Поночовний.
«Якщо люди у складі російських угруповань або збройних сил братимуть участь у воєнних злочинах проти мирного населення, тоді настане персональна відповідальність. Якщо людина катуватиме, ґвалтуватиме мирне населення, то ніхто не скасовуватиме відповідальності за ці злочини», – пояснює голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
За інформацією правозахисників, під час пандемії COVID-19 кількість кримчан, які ухиляються від російської армії, зросла майже втричі. У Кримській правозахисній групі проаналізували базу російських судів і знайшли 63 кримінальних справи за 2020 рік. Найбільше – 26 справ щодо ухильників – у Севастополі.
Автор: Олександра Шевченко; Радіо Свобода
«Copyright © 2018 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
