Як судять за державну зраду першого кримського суддю, що опинився в Україні на лаві підсудних

Валерій Чорнобук

Колишній голова Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Валерій Чорнобук, якого українські слідчі звинувачують у державній зраді, не визнає своєї провини. Це перша справа, яка розглядається українським судом не в спеціальному заочному провадженні, а сам підозрюваний опинився на лаві підсудних. 

Коротко розповідаємо, як Валерій Чорнобук 16 листопада обґрунтовував свою невинуватість під час засідання в Печерському райсуді Києві.  

З посади судді Апеляційного суду АРК Верховна Рада звільнила Чорнобука у вересні 2016 року з формулюванням причини “порушення присяги”. Згодом Вищий апеляційний суд України відмовив підозрюваному в оскарженні парламентської постанови, якою його звільнили з останнього місця роботи в суді Дніпропетровської області.

У грудні 2018 року Верховний Суд поновив на посаді Чорнобука. Позиція cуду полягала в тому, що подальше розв’язання питання про звільнення судді належить до повноважень Вищої ради правосуддя. 2019 року ВРП звільнила суддю з цієї посади.

Українські правоохоронці обшукали помешкання екссудді 11 липня 2018 року. Тоді ж йому повідомили про підозру у вчиненні державної зради.

У 2018 році підозрюваного оголосили в розшук, після того як він “переховувався від слідства”. Слідчі СБУ та Прокуратури АРК затримали й заарештували чоловіка в листопаді 2018 року. Однак пізніше суд у Києві звільнив його з-під варти.

Експертизи

Кримінальне провадження проти екссудді ґрунтується, зокрема, на відео Центру журналістських розслідувань (ЦЖР), з якого випливає, що Чорнобук 24 березня 2014 року ознайомлював в актовій залі “суддів” з наказом окупаційної влади, з подальшою роботою в незаконних “судах” та навчанням російського законодавства.

В інтерв’ю журналісту ЦЖР Сергію Мокрушину підозрюваний так обґрунтовував свою подальшу роботу та роботу інших суддів у незаконних “судах” тимчасово окупованого Криму:

Ми складали присягу не президенту, не народу, а присягу судді. Тому жоден суддя, який вирішив залишитися працювати суддею в апеляційному суді, місцевих судах Республіки Крим, не порушує присяги судді України.

Валерій Чорнобук

Під час судового засідання в Печерському райсуді 16 листопада підозрюваний подав докази своєї невинуватості. Це була низка експертиз, зокрема, науково-дослідних інституцій.

Так, до прикладу, він презентував експертизу Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про записи Центру журналістських розслідувань. За словами підозрюваного, в одному відео є чотири точки монтажу, а в іншому – 14.

– Які висновки досудового розслідування ця експертиза спростовує або підтверджує? – запитала суддя Віта Бортницька.

– Вона підтверджуватиме надалі мої пояснення, – відповів підозрюваний.

Він також представив експертизу Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз флеш-накопичувача з двома текстовими документами, які нібито були створені в березні 2014 року. За словами Чорнобука, перший документ із флешки начебто містить його звернення до суддів Апеляційного суду АРК від 14 березня 2014 року, де він закликає не виходити на роботу під час “референдуму” та не брати в ньому участі. У другому документі – повний текст виступу Валерія Чорнобука в актовій залі.

Водночас підозрюваний зачитав у суді психологічну експертизу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, експерт якої досліджував виступ Чорнобука в актовій залі, усі його фотографії, відеозаписи, які він зробив за 2013–2015 роки, літературні та наукові твори. Також, як заявив у суді підозрюваний, експерт зробив кілька тестів з ним.

Експерт дійшов висновку, за словами Чорнобука, що “короткий відеозапис в актовій залі, монологічний виклад інформації, відсутність безпосереднього мовлення, неякісна зйомка обличчя підекспертного не дають можливості встановити будь-яку значну обставину проведення лекції”.

Суддя Віта Бортницька запропонувала прослухати повний текст лекції 25 березня, утім Валерій Чорнобук зачитав повний текст свого звернення до суддів, у якому, як запевняє, він вказує на незаконність “референдуму” та постанови Верховної Ради АРК про його проведення. А повний текст лекції в актовій залі він запропонував судді прочитати в нарадчій кімнаті.

“Експертиза вказує, що в цих зверненнях немає жодного слова про сепаратистські речі”, – сказав Валерій Чорнобук.

Також він повідомив, що експертиза Українського бюро лінгвістичних експертиз дала негативні відповіді щодо досліджуваного інтерв’ю ЦЖР на такі питання:

  • Чи містить відеоматеріал “Інтерв’ю Валерія Чорнобука про перехід судів Криму на службу Росії” висловлювання із закликами до вчинення умисних дій для зміни меж або території державного кордону?
  • Чи є в цьому відеозаписі заклики до насильницької зміни влади, конституційного ладу, якщо так, то в яких словах?
  • Чи є у висловлюваннях Чорнобука розпалювання міжнаціональної ворожнечі або протиставлення суспільних груп за соціальною або територіальною ознакою? Якщо так, то які слова на це вказують?
  • Чи є у відеозаписі насильна пропаганда винятковості, зверхності або неповноцінності осіб за ознакою ідеології, національності, соціальною чи територіальною ознакою або висловлювання, націлене на приниження національної честі та гідності? Якщо так, то які слова на це вказують?

Серед іншого свій висновок інтерв’ю ЦЖР дав також Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз.

“Підекспертний [у відеоінтерв’ю Центру журналістських досліджень] зачитує окремі тексти в законодавстві, або шукає відповіді, перегортаючи сторінки документів на столі, або шукає текст на комп’ютері. Відповіді підекспертного не однотипні за участю та якістю. Залежно від виступів у висловлюваннях вбачаються ознаки завчених відповідей… встановлено ознаки неповності в словах, можливі ознаки внутрішньої незгоди зі словами, що лунали, можливі ознаки небажання говорити те, що лунає”, – зачитав обвинувачуваний висновок експерта. Автор експертизи також не зміг встановити пантономічної реакції, зокрема через “невідповідний ракурс зйомки”. З висловлювань Чорнобука він побачив, що той є “ретранслятором інформації за психологічними ознаками”.

Прокурор Автономної Республіки Крим Трохим Луговий не заперечував щодо долучення доказів до матеріалів кримінальної справи. Він звернув увагу судді, що лінгвістична експертиза не спростовує обвинувального акта, оскільки Валерій Чорнобук не обвинувачується в закликах до зміни територіальної цілісності України, а саме в “наданні іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України”.

“Психологічна експертиза порушує питання хвилювання Чорнобука як наслідок тиску з боку соціуму або іншого тиску. Тут неможливо встановити, внаслідок чого було хвилювання. Так само небажання говорити може підтверджувати викладений в обвинувальному акті висновок, а саме, що Чорнобук, маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань та життєво-професійного досвіду, не мав на камеру говорити такі речі”, – сказав прокурор.

На попередньому засіданні, 11 жовтня, як повідомляє Бюро судової інформації, адвокат обвинуваченого Костянтин Грицишен долучив до матеріалів справи скриншот зі сторінки незаконного “парламенту Криму”, на якому Чорнобука занесено до списку персон нон грата. На думку сторони захисту, це свідчить про нібито нелояльність обвинуваченого до окупаційної влади.

Під судом також відбулась організована акція протесту. Її учасники відмовлялися повідомляти, яку організацію вони представляють. Вони тримали плакати з написами, зокрема, “Чернобук – член банди Філатова-Корбана” та “Валеро, поверни Крим”.

Хто судить підозрюваного?

Кримінальну справу щодо екс-судді правоохоронці скерували до суду в жовтні 2019 року. Тоді за нормами Кримінального процесуального кодексу (КПК) справи, у яких максимальний строк ув’язнення перевищує 10 років, у обов’язковому порядку розглядалися колегією суддів. Її почали розглядати судді Віта Бортницька, Роман Новак та Володимир Карабань.

Влітку 2020 року Верховна Рада внесла зміни до КПК, за якими колегія суддів призначається на такі справи за бажанням обвинуваченого. У перехідних положеннях законопроєкту йдеться, що нова норма може бути застосована до вже переданих до суду справ, розгляд яких ще не почався.

Колегія суддів переносила судові засідання через відпустки та лікарняні, тож фактично справу почали розглядати 28 жовтня 2020 року. Суддя задовольнила клопотання підозрюваного про розгляд справи одноосібно.

Як відомо, Віта Бортницька захистила кандидатську дисертацію під науковим керівництвом адвоката Чорнобука Олега Татарова, чинного заступника керівника Офісу президента України.

2019 року Громадська рада доброчесності (ГРД) оприлюднила висновок про невідповідність Віти Бортницької критеріям доброчесності та професійної етики. Члени Ради дійшли висновку, що суддя, зокрема, “допускала дії або ухвалювала рішення, обумовлені політичними мотивами, корпоративною солідарністю, маніпулюючи обставинами чи законодавством, або мала економічну, корупційну чи іншу особисту зацікавленість в ухваленні/ певного рішення”.

Серед іншого ГРД звинуватила Бортницьку в тому, що вона не перебуваючи на робочому місці, ухвалювала судові рішення, а також вказала на незадекларовані грошові активи судді.

Автор: Микола Мирний; Центр прав людини ZMINA

Читайте также: