Чи то специфічна сфера іноді приваблює специфічних людей, чи то щоденна робота зі смертю їх змінює, але в індустрії похоронного бізнесу часом трапляються абсолютно неймовірні історії.
Цвинтар – не просто земля, де будь-хто може прийти і «підселити» людину. Кладовище – це маленьке місто, де є свої правила, вулиці з провулками та навіть генплан. Тож усі «несподівані» сюжетні повороти у книгах, де злодій «непомітно» заховує жертву серед інших могил і ніхто цього не помітив – це стовідсоткова вигадка.
Обвинувачений фіктивно влаштував на роботу 23 працівника та нараховував їм заробітну плату. Начальниця відділу кадрів «не помічала» їх відсутність, а колишня працівниця цього ж комунального підприємства допомагала знімати готівку з банківських карток «співробітників». За...
До «Полтавщині» звернулася полтавка Антоніна, яка проживає у пров. Рибальському, зі скаргою на приватне похоронне бюро (повні ПІБ, адреса та номер телефону є в редакції).
Подільський районний суд міста Києва визнав працівника приватної ритуальної служби винним у нарузі над урнами з прахом померлих осіб.
«Азов» називає події, які сталися на території центрального моргу столиці, хуліганством
Ініціатори законопроєкту думають, що його прийняття покращить якість ритуальних послуг.
За поховальною мафією, яка погрожує захиснику “Азовсталі” Олександру Скорику, що займається зараз військовими похованнями у Києві, може стояти народний депутат
