Історія поліцейського-вбивці, який вирішив закрити свої борги та напав на обмінник валют

21 липня Рівненський міський суд вирішив узяти під варту чоловіка, який напередодні вчинив розбійний напад на обмінник та застрелив людину, яка стала йому на заваді. Це сталось 19 липня у магазині поблизу Центральної міської лікарні у Рівному.

Підозрюваний – поліцейський зі Львівщини. Він стріляв зі службового пістолета Макарова. У суді він визнав провину та розкаявся. З власних джерел журналісти видання «Четверта влада» дізналися більше інформації про деякі факти з його біографії та життя.

Шлях у СІЗО

Підозрюваний буде сидіти у Рівненському слідчому ізоляторі щонайменше до 17 вересня, вирішила суддя Рівненського міського суду Оксана Крижова. Про такий запобіжний захід під час засідання просив прокурор відділу Рівненської обласної прокуратури Павло Толочик.

Адвокат підозрюваного Іван Бруснік просив призначити заставу. Суд не дозволив.

Прокурор розповів на засіданні, що свідки впізнали підозрюваного. Це дві жінки: та, яку він взяв у заручниці, та працівниця обмінника, який він хотів пограбувати.

У суді підозрюваний визнав свою вину у вбивстві:

– Я визнаю свою вину, вбивати не хотів. Каюсь у тому, що я зробив. Прошу пробачення у рідних.

Раніше прокуратура області повідомила, що в автівці підозрюваного також знайшли, ймовірно, наркотики. Речниця Рівненської обласної прокуратури Оксана Жужельська каже, що під час затримання чоловік не був п’яний чи під наркотиками. Підозрюваного відсторонили від роботи поки що на 60 діб. Але ймовірно поліцейським йому уже не бути.

Як відбувся розбійний напад і вбивство

У магазині «Наш край» біля Центральної міської лікарні у Рівному є обмінник валют.

О 9:41 чоловік, одягнений у сірі шорти, чорну футболку, камуфляжну кепку та з пов’язкою на обличчі проходить у двері магазину та на ходу дістає із невеликої сумки, яка в нього на тілі спереду, табельний пістолет.

Наставляє його на працівницю обмінника через роз’єм, куди кладуть гроші. Вимагає віддати гроші (тоді у касі було 90 тисяч гривень), розвертається і підходить до продавчині в магазині. Бере її за руку, наводить на неї пістолет і підводить до вікна обмінника. Погрожує застрелити жінку, якщо працівниця обмінника не дасть гроші.

Зловмисник щось продовжує казати працівниці обмінника, тим часом ззаду на нього кидається інший чоловік. Починає його бити по голові та шарпати. Зловмисник намагається втекти, тому вибігає за двері, але чоловік його тримає за одяг, а потім за ногу.

Тоді злочинець б’є чоловіка по голові тричі рукояткою пістолета і стріляє двічі. Чоловік помирає.

Це сталось фактично за дві хвилини. Опис подій ми взяли із відеокамер спостереження магазину.

Після цього озброєний чоловік сідає у свій «Ленд крузер» і їде в напрямку Львівської області. По дорозі переодягається у військову форму та знімає номерні знаки із авто.

Через дві години його зупиняють і затримують патрульні поліцейські у селі Опарипси Радивилівської територіальної громади.

Зі слів наших джерел у поліції, чоловіка перевіряють на наявність знайомих у Рівному ,які могли навести на обмінник. Справу розслідують слідчі Державного бюро розслідувань.

Львівського поліцейського підозрюють в умисному вбивстві з корисливих мотивів та розбої, спрямованому на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах, вчиненому в умовах воєнного стану (пункт 6, частина 2 статті 115 та частина 4 статті 187 Кримінального кодексу України).

Йому загрожує до 15 років за ґратами або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

Чоловік, якого вбив поліцейський, – Роман Ніколайчук. Йому було 42 роки. Із перших днів повномасштабної війни він долучився до Добровольчого формування Рівненської міської територіальної громади. Там пишуть, що чоловік активно займався туризмом, альпінізмом та мисливством. У нього залишились дружина, діти та онуки.

Небідні батьки, Беркут, дитина, заробітки

Ми дізналися деякі подробиці біографії поліцейського-вбивці.

У 1994-му році на Львівщині у сільській родині медпрацівниці та аграрія народився хлопчик. Назвали його Микола. Ймовірно, він, як більшість дітей, ходив до дитячого садочку та школи. Батьки його тим часом спромоглися побудувати будинок, змінити кілька автівок, на одній з яких батька ловили п’яним, та народити ще одну дитину.

Коли Микола підріс і змужнів, вирішив стати правоохоронцем. Але очевидно, служити хотів, не сидячи в кабінеті і заповнюючи папери, а по-справжньому, по-бойовому. Тому вступив до лав знаного в Україні «Беркуту» – спецпідрозділу Міністерства внутрішніх справ, який, зокрема, розганяв Майдан. За вбивства майданівців деяких беркутівців досі судять, а сам підрозділ ліквідували у 2014-му.

Чим хлопець займався потому, історія замовчує. У 2018-му одружився.

Через два роки у подружжя народилася дитина. А Микола тим часом вліз у борги.

Він їздив на заробітки до Чехії, а в лютому 2022-го вирішив повернутися до служби або уникнути мобілізації, але тоді ж був прийнятий на роботу до батальйону поліції особливого призначення Головного управління поліції Львівщини.

Під час воєнного стану поліцейським дозволили не здавати табельну зброю, навіть коли вони на вихідних. Щоб за потреби могли реагувати на порушення.

В один із таких вихідних, що припав на 19 липня, Микола вирішив закрити свої борги. Він узяв свою «Тойоту Ленд Крузер» і поїхав до Рівного грабувати обмінник валют.