Про справу “Львівського арсеналу” та дивну смерть у Чехії одного з персонажів

Днями у Празі знайшли мертвим голову ради директорів кредитної спілки Podnikatelská družstevní záložna Роберта Зеленка. Ця спілка була замішана у справі про контракт на постачання 100 тисяч мін між українським Міноборони і компанією “Львівський арсенал”.

Смерть Зеленки вкотре привертає увагу до дивних подій, які відбулися в Чехії навколо скандального контракту? пише видання Цензор.НЕТ.

Тіло Роберта Зеленки було знайдено ще 8 червня. За даними iDnes, напередодні поліція оголосила чоловіка в розшук: уранці він відвіз свою доньку до школи і зник.

“З огляду на те, що останнім часом зниклий має психологічні проблеми та тривожні стани, не виключається, що його життю загрожує небезпека”, — наголошували в поліції 7 червня, зазначається в новині NV.

Журналісти зазначають, що спочатку в повідомленні поліції йшлося про те, що зниклий чоловік “імовірно вчинив самогубство”. Однак пізніше заяву було відредаговано “з поваги до сім’ї покійного”, а згадку про суїцид прибрано.

Смерть Зеленки змушує ще раз повернутися до історії “Львівського арсеналу”, яка так і лишається належно не розслідуваною в Україні.

Нагадаю, 10 жовтня 2022 року “Львівський арсенал” уклав з Міноборони контракт, за яким мав поставити мінометні постріли калібру 120 мм та 82 мм.

Компанія отримала попередню оплату у 97 % під зобов’язання через два місяці доставити зброю в Україну. Кошти заплатили, їх прогнали через кілька компаній – спочатку через словацьку компанію “Sevotech”, потім хорватську “WDG Promet”, але зброю так і не поставили. Зате з’ясувалося, що хорватська компанія за гроші, ідентичні отриманим від Міноборони, купила занедбане приміщення порохового заводу у Боснії. При цьому майже 4 мільйони євро під час перших транзакцій було виведено в кеш.

Фото © hromadske.tv 

У березні 2023 року Міністерство оборони України звернулося в господарський суд з позовом щодо стягнення зі “Львівського арсеналу” на користь 1 340 465 698 грн попередньої оплати. Взимку 2024 року ці гроші було відсуджено. А тодішнього керівника департаменту військово-технічної політики Міноборони Олександра Лієва було заарештовано.

Утім, далі зі справою почали відбуватися дивні речі. Попри те, що слідство вела Нацполіція, за дозволом на арешт звернулися до Вищого антикорсуду. Далі саму справу віднесли в НАБУ. Антикорбюро її почитало і повернуло в Нацпол. Наразі Лієв перебуває на свободі.

Про справу “Львівського арсеналу” вважайте забули. І тут – смерть у Чехії.

Яка роль кредитної спілки Podnikatelská družstevní záložna в цій афері?

Не поставивши Україні 100 тисяч мін, “WDG Promet” заявили у пресі, що їх пограбував власний банківський оператор Каміль Бахбух. З тієї самої кредитної спілки.

Бахбух натомість звинуватив “WDG Promet”, що за українські гроші власники “WDG Promet” хорватські зброярі Зубаки купили занедбаний пороховий завод.

У розслідуванні Hromadske Бахбух прямо заявляє, що на рахунках “WDG Promet” не було грошей, допоки туди не зайшли гроші, перераховані Міністерством оборони. Він стверджує, що власники компанії, родина Зубаків ще з 2021 року шукали можливість купити завод з виробництва порохів “Вітезіт” у Боснії. І зробили це за українські гроші.

Натомість один з фігурантів справи, представник наглядової ради “Sevotech” Олександр Хорошаєв заявив, що Бахбух був давнім партнером власників хорватської компанії Зубаків, і “WDG Promet стала заручниками шахрайських дій вищого керівництва Podnikatelska druzstevni zalozna. 5,372,000 млн євро, якими незаконно заволоділи шахраї чеського банку”.

Той самий Хорошаєв чи не першим переслав українським журналістам повідомлення, що до Podnikatelska druzstevni zalozna причетний прем’єр Чехії Петр Фіала.

У січні цього року ресурс Seznam Zprávy виявив, що прем’єр-міністр Чехії Фіала приховав від громадськості частину своїх заощаджень, що становить приблизно мільйон крон, які він поклав на рахунок у спілці.

Видання виявило, що зі спілки зникло 140 мільйонів крон.

“Ми розслідуємо обставини, пов’язані з PDZ, справа щодо України стала поштовхом до цього”, – підтвердило газеті джерело з Національного центру по боротьбі з організованою злочинністю Чехії.

Власне, скандали навколо чеського прем’єра та “Львівського арсеналу” змусили Роберта Зеленку дати інтерв’ю.

Він підтвердив, що Фіала мав внесок у кредитній спілці, але не вважає “смертельним гріхом” не вказати 1 мільйон крон у звіті. Мовляв, це “прикрий недогляд”.

Щодо українського кейсу, то Зеленка заявив: “Компанія WDG представила нам багато документів і контрактів, які виглядали повністю в порядку, і ми не мали підстав сумніватися в їхній достовірності”.

“Їхні ділові відносини виглядали прозорими до червня 2023 року, хоча були невеликі ознаки можливої ​​затримки їхніх поставок через затримку видачі деяких ліцензій, які необхідні для здійснення поставок зброї. Однак у той момент, коли в червні 2023 року на основі наших власних розслідувань ми отримали першу відповідну підозру, яка вказувала на те, що це могло бути шахрайство, ми негайно зробили все можливе, щоб запобігти подальшій діяльності WDG. Але ми не могли заздалегідь визначити, що це шахрайство, як і українська сторона не бачила цього”, – запевнив голова правління кредитної спілки.

За словами Зеленки, жодних звинувачень Podnikatelská družstevná plážná висунуто не було, “навпаки, представники української сторони неодноразово висловлювали вдячність за те, що завдяки нашій діяльності вдалося убезпечити значну частину грошей на рахунках на Балканах”.

Зеленка, звісно ж, не визнав, що його компанія займалася відмиванням грошей.

За його словами, матеріали про спілку та прем’єра скоріше були пов’язані з наміром викривача Павла Вурста “заволодіти підприємством”.

“У зв’язку з махінаціями зі зброєю, наприклад, в Україні говорять про можливу роль російських спецслужб, метою яких було завдати шкоди репутації України, представити її як корумповану країну, зменшити готовність до фінансування ззовні, і атакувати явно проукраїнський чеський уряд”, – додав він.

Утім, насправді діяльність спілки перебувала у сфері зацікавлення чеських правоохоронних органів, в останні роки вона була оштрафована через свою діяльність і йшлося про можливу втрату ліцензії.

Чеські ЗМІ називають Зеленку скоріше формальним керівником спілки, тоді як реально нею керував Каміль Бахбух, згаданий в українській історії.

“Як адвокат за довіреністю, він представляв інші компанії, пов’язані зі спілкою, або навіть виступав їхнім власником (Galerie Gema, Gemacom, Distav construction, Wastech, Gozer Privatstiftung або Gozer Financial Services). Досі існує підозра, що він просто прикривав справжніх власників і виконував вказівки неофіційного боса Каміля Бахбуха. Навіть Бахбух поки не відповів на запитання, що він знає про останні дні Зеленки”, – пише в новому матеріалі Seznam Zprávy.

Як зазначає автор статті, Зеленка сидів на кількох стільцях. У ролі адвоката він співпрацював з адвокатом Штепанкою Бахбух, дружиною Каміла Бахбуха. Також він мав стосунки з іншою колишньою власницею спілки.

Про смерть Зеленки першим інформацію написав iDNES.cz.

“На жаль, чоловіка знайшли без ознак життя”, – повідомила прессекретарка поліції Праги Єва Кропачова.

Згідно з інформацією Seznam Zpráv, поліція дійшла висновку, що це було самогубство, що Кропачова підтвердила. “Чужу провину виключено”, – відповіли в редакції на запитання.

Утім, ця історія може видатися значно складнішою.

Автор мусить звернути увагу на останні абзаци про смерть Зеленки в чеському виданні.

Seznam Zprávy намагався особисто поспілкуватися з Робертом Зеленкою у квітні, коли в празького адвоката Петра Валіша відбулися позачергові збори членів PDZ, де також мала обговорюватися можливість ліквідації спілки.

Перед зустріччю Валіш сказав редактору, що “неможливо поговорити із Зеленкою. Сам Зеленка після зустрічі відмовився від інтерв’ю. Через вікно свого автомобіля він зробив зневажливий жест рукою, щоб показати, що не збирається ні про що говорити. Тоді він пішов.

“Наступні членські збори мають відбутися перед початком канікул – у п’ятницю, 28 червня, рано ввечері. Запрошення, яке останніми днями з’явилося на сайті спілки, підписане померлим головою ради директорів”, – пише видання.

Що ж, настав час познайомитися з адвокатом Петером Валішем, який є адвокатом шпигунів та росіян. А також пов’язаний з фігурантами справи “Львівського арсеналу”.

Майже одночасно з укладанням контракту “Львівського арсеналу” в наглядову раду одного з посередників у цій оборудці – компанії “Sevotech” – зайшов такий собі Владислав Кліщар.

Це людина, яка входить до оточення Андрія Гмиріна, фіскала доби Януковича, який у 2021 році був вхожий до Офісу президента Зеленського.

Гмирін є фігурантом справи НАБУ про розкрадання державних коштів з Одеського припортового та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. У ній же фігурують компанії Кліщара – EPI Group s.r.o. та Belanto, яким ОГХК продавало задешево ільменіт, який потім за ринковими цінами їхав до Росії чи окупованого Криму.

Утім, Гмирін встиг втекти за кордон до оголошення підозр, а Кліщару їх і не висували.

У коментарі Hromadske бізнесмен запевнив, що ніколи не мав стосунку до грошей Міноборони. Утім, його захід у “Sevotech” та вихід дуже дивно збігаються з підписанням контракту зі “Львівським арсеналом” та початком у 2023 році масового його висвітлення у ЗМІ.

Кліщар уже давно живе в Чехії. Має там кілька компаній, кожна з яких цікавіша за попередню. Серед них така собі LEO INTERNATIONAL GRUPP, де партнерами є адвокат Belanto Олександр Беззубець та Олександр Беляєв.

Так, це той самий Олександр Беляєв, який свояк колишнього голови СБУ Івана Баканова та колишній бізнес-партнер самого Володимира Зеленського. Більш ніж цікавий та одіозний персонаж.

Ще одна компанія – ILS INVESTMENT GROUP s.r.o. Там у Кліщара партнери – Беляєв та Олександр Мельничук.

Профілів усіх цих людей ви не знайдете у Facebook. Сторінки їхніх родичів після виходу матеріалів на Цензор.НЕТ тепер теж закриті.

Їх ви не знайдетете в Linkedln.

Утім, схоже, хтось із кінця минулого року створює для них альтернативні версії робочих біографій.

Так, у грудні 2023 року матеріал про Кліщара, Беляєва і Мельничука вийшов на сайті blackboxosint, на якому на той момент було аж два матеріали. Там ішлося про те, що вказані особи хочуть купити частку Parimatch у засновника Едуарда Швіндлермана. Як відомо, проти цієї компанії в березні були запроваджені санкції в Україні.

“Працівникам Parimatch вони представлялися співробітниками ЦРУ та європейських спецслужб. Водночас акціонерам Parimatch вони були представлені як інвестори зі зв’язками в урядах США, Європи та України. У відкритому доступі інформації про Олександра Мельничука практично немає, в результаті аналізу даних відкритих державних реєстрів можна дійти висновку, що ця людина веде максимально потайливий спосіб життя. Починаючи з 2015 року відсутня будь-яка інформація про офіційне працевлаштування Олександра Мельничука в Україні, однак, за деякими даними, він представляється як співробітник Головного управління розвідки Міністерства оборони України”, – йдеться в матеріалі.

Коментарів від Parimatch з того часу в пресі не з’являлося, але бізнесмени, знайомі з акціонерами, казали про певний “неспокій” у компанії. Як відомо, з минулого року компанія Parimatch під санкціями в Україні через зв’язки з Росією.

Як виявилося, передрук цієї ж статті потім вийшов на французькому сайті Facta.media. Навряд чи у Франції сильно цікавилися долею українського оператора грального бізнесу. Але вже як є.

Далі ще цікавіше – вже в січні 2024 року на сайтах London insider та talk-finance.co.uk вийшли аналогічні матеріали з назвою Weapons, Money and SARN: how the Czech-American group embezzled Ukraine.

Матеріали починаються так: “Останні журналістські розслідування показують, що організоване злочинне угруповання може діяти в ЄС, зокрема в Чехії та Словаччині, а також у Сполучених Штатах – група займається торгівлею зброєю, судовими махінаціями та розкраданням коштів, виділених на потреби ЗСУ”.

London insider також розповідає про Беляєва та Кліщара те, що було раніше опубліковане в українських ЗМІ, але додає і дещо нове.

Як пише London insider , згідно з комплексним дослідженням комерційних реєстрів, Кліщар і партнери тісно пов’язані з групою компаній SARN, яка працює в Чехії та США.

До складу групи входить чеська компанія SARN Europe s.r.o. (дочірня компанія американської SARN ENERGY LLC), яку очолює чеський юрист Петр Валіш.

Це якраз той самий адвокат, який призначив збори кредитної спілки, яка фігурує у справі “Львівського арсеналу”.

“Валіш спеціалізується на фінансовому праві, сприяє низці чеських юридичних осіб, а також захищає шпигунів і російських бізнесменів у судах”, – пише видання.

“Зокрема, Валіш був причетний до справи колишнього офіцера чеської військової розвідки Романа Лінера (працював у Білорусі), який привласнив близько 189 тис. крон службових коштів МВС. Валіш також захищав колишнього впливового офіцера чеської розвідки Мартіна Угера, звинуваченого у шахрайстві під час виконання службових обов’язків. Адвоката також долучили до справ проти російського олігарха Романа Попова”, – йдеться в матеріалі.

Ця інформація про Валіша дійсно валідується матеріалами чеських ЗМІ.

У справі Угера Валіш взагалі проходить як другий обвинувачений.

Серед інших новин є зокрема згадки про компанію, яку звинуватили в незаконному зберіганні зброї у 2015. Тоді було вилучено близько 50 тисяч протитанкових гранатометів і боєприпасів 1970-х і 1980-х років, за даними ЗМІ, вони були застарілі і модернізовані компанією Pyro-Technology. Її також представляв Валіш.

Так само можна знайти у ЗМІ інформацію про конфлікт між SARN та Czechoslovak Group A.S.

І якщо про SARN інформація доволі мутна, то Czechoslovak Group – це лідер чеського зброярського ринку, що належить Ярославу Стрнаду. І фактично маловідома компанія хоче отримати частку в бізнесі Czechoslovak Group.

Минулого року вся група мала рекордний обсяг продажів у близько 25 мільярдів крон, що майже вдвічі більше, ніж попереднього року (14,4 мільярда).

Усі ці уривчасті новини не дають змоги остаточно скласти пазл, але видається так, що більшість матеріалів для розкриття афери “Львівського арсеналу” зараз перебувають на території Чехії. І саме там жили більшість фігурантів справи. Якщо ще не втекли.

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Джерело: Цензор.НЕТ