«Татарівська» вертикаль. Черговий провал реформи БЕБ
У п’ятницю, 23 лютого, парламент провалив голосування за чергову версію законопроєкту про перезавантаження БЕБ. Юридично суб’єктом законодавчої ініціативи цього проєкту №10439 був Кабмін, але, за даними джерел ZN.UA, фактичними авторами змін до профільного закону були «важливі люди» з офісу президента, які наразі й контролюють «незалежний» орган. Тож сумувати з приводу того, що необхідних 226 голосів у сесійній залі не набралося, ми не будемо. Втім, те, що парламентарії не хочуть посилювати й без того міцну «татаровську» вертикаль, не означає, що вони всі там свідомі антикорупціонери, але може допомогти у просуванні дійсно корисних перетворень у БЕБ.
Тож у виданні ZN.UA розбирають останні події, що стосуються спроб владних «еліт» по-своєму перезавантажити орган, і подивимося, які альтернативи досі існують.
Паралельно у Верховній Раді було зареєстровано альтернативний до урядового законопроєкт №10439-2. Він дійсно відповідає вимогам міжнародних партнерів, антикорзапитам і здоровому глузду. Принаймні теоретично, бо практика у нас часто далека від теорії, цей проєкт дає і реформі, і самому БЕБ шанс.
Починаючи від моменту запуску БЕБ постійно потрапляло у різні скандали. Хоча у бюро були й доволі успішні розслідування, скандали переважали, і під кінець минулого року перезавантаження БЕБ потрапило до структурних маяків МВФ. Шляху назад немає, тепер виділення коштів Україні, крім іншого, залежить від ухвалення нового закону про БЕБ, що «буде спрямований на створення правового підґрунтя для функціонування БЕБ з метою розвитку відкритого, прозорого та до кінця конкурентного процесу відбору керівництва та персоналу, посилення вимог до конкурсної комісії, запровадження контрактної системи для працівників та розроблення механізму атестації персоналу».
Дедлайн — червень цього року. Відразу зауважимо, що вимогу про запровадження контрактної системи для працівників БЕБ представники МВФ скопіювали з історії про перезавантаження митниці. Чому? Бо не розуміють, що БЕБ — це орган досудового розслідування, а не «податкова». Щось схоже за вимогами до перезавантаження БЕБ зазначено і в переліку пріоритетних реформ для Координаційної платформи донорів для України, тільки дедлайн посунуто аж на 2025 рік.
Тож світ бачив уже кілька різних варіантів цієї реформи, однак наразі актуальні два законопроєкти — урядовий №10439 і депутатський №10439-2.
Основна відмінність — перевага (як кількісна, так і під час голосування) міжнародних експертів у конкурсній комісії з обрання директора бюро та в комісіях з атестації персоналу бюро. Депутатський проєкт включає такі норми, урядовий — ні. Але це база, без якої взагалі немає сенсу починати будь-яке перезавантаження. Згадайте всю цю «санта-барбару» про «податкового міліціонера» Мельника і його контролера Андрія Гмиріна, якого розшукує НАБУ. Мельника ледве прибрали з посади, однак і надалі орган не дуже вирізняється незалежністю та аполітичністю. Тож питання відбору ключове. Це розуміють і державні «реформатори», наприклад, закладаючи у реформу можливість призначати кадри в бюро без конкурсу шляхом переведення між посадами. Депутатський забороняє подібні трюки, урядовий — ні.
Загалом дещо схоже було під час атестації прокурорів починаючи з 2019 року. Всіх ніби «заморозили» на посадах, а далі проводять атестацію.
При цьому базові умови атестації передбачають проходження відповідних процедур усіма, крім нового директора і співробітників, призначених конкурсними комісіями за участі міжнародників. Але урядовий законопроєкт передбачає атестацію тільки через рік після завершення воєнного стану, а призначені після прийняття закону звільняються від атестації взагалі.
Крім цього, якщо депутатський законопроєкт передбачає обмеження строку проведення атестації (18 місяців), то урядовий обмежень не має. Для розуміння, атестація органів прокуратури триває досі з 2019 року. Безумовно, прокурорів більше, ніж співробітників БЕБ, але ж… З огляду на цей досвід обмеження в півтора року логічніше за безстроковість процесу, за окремим винятком «втечі» співробітників у відпустку по догляду за дитиною. Однак і цьому є певні запобіжники.
Також цікаво, що депутатський законопроєкт забороняє повторну атестацію, а от проєкт уряду — ні. Тобто, на думку уряду, після першої атестації цілком можна розпочати наступну, і ще одну, і ще… З одного боку, важко стверджувати, що це стовідсотково хибний підхід, з іншого — загалом створюється враження, що автори перезавантаження від уряду прагнуть не результату, а безкінечної реформи.
Що цікаво, 22 лютого на парламентський комітет з питань фінансів, податкової, митної політики прийшов міністр юстиції Денис Малюська. За словами нардепа Ярослава Железняка, міністр визнав, що законопроєкт №10439 не відповідає вимогам міжнародників. Однак його необхідно підтримати, а влада «дає слово, що під час другого читання все поправлять».
Наступного дня міністр вирішив документально зафіксувати домовленості і… опублікував пост у Facebook, в якому запевняв, що вони виконають «джентльменську» угоду і поправлять законопроєкт. На моє запитання, а що заважало їм одразу подати документ з необхідними нормами, відповів, що все враховано. Що ж тоді правити? І відколи це пост у соцмережах є у нас гарантією будь-чого, як і слова міністра юстиції?
На щастя, поки охочих піти на ці дивні «компроміси» не знайшлося, але все ще попереду — боротьба за повноцінне перезавантаження БЕБ триває.
Джерело: ZN.ua
Tweet
