Як судять колаборантів на півдні України та які недосконалості має Закон

ФОТО: УКРІНФОРМ.

Внаслідок російського повномасштабного вторгнення в Україні збільшилася як кількість злочинів проти основ нацбезпеки, так і кількість судових вироків. Ці справи намагаються тримати в пріоритеті.

Авторка видання “Новинарня” розібралася, як на півдні України судять за державну зраду та колабораційну діяльність, чому цих злочинів стало більше і з якими проблемами стикаються судді та захисники.

Колабораціонізм і державна зрада: що в статтях ККУ і вироках

У березні 2022 року у відповідний розділ Кримінального кодексу України внесли зміни: окремі статі виклали в новій редакції і доповнили статтею про колабораційну діяльність (стаття 111-1). Вона вмістила в себе вісім складів правопорушень щодо співпраці з державою-агресором: від публічного заперечення російської агресії до зайняття посади в окупаційній владі.

До цих змін схожі злочини кваліфікували за статтею 111 ККУ – “державна зрада”, яка включає перехід на бік ворога.

“Грані між колабораційною діяльністю та держзрадою часто хиткі. Якщо колабораційна діяльність пов’язана з дією, то держзрада – це прямий перехід на бік ворога. А далі вже як оцінювати, щоразу конкретний випадок дивимося”, – пояснює суддя Приморського суду Одеси Віктор Іванов.

Кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В.М. Корецького, адвокат Армен Нерсесян додає, що більша частина вироків за колабораційну діяльність наразі складають за публічне заперечення збройної агресії проти України та підтримку ворога.

“Це колаборація, коли хтось щось сказав, хтось щось лайкнув, тобто злочини з незначною суспільною небезпекою. А взагалі, якщо говорити з суто наукової точки зору, зараз законодавець іде по принципу, що держзрада – це серйозне правопорушення, перехід на бік ворога. А колабораційна діяльність – це менш суспільно небезпечні правопорушення, які тим не менше все одно сприяють ворогу в його діяльності в Україні”, – пояснює адвокат.

На думку Нерсесяна, нова стаття занадто громіздка. За рівнем суспільної небезпеки сюди входять різні кримінальні правопорушення.

“Я думаю, що в подальшому це треба все ж таки змінити. Тому що ці вісім частин абсолютно різні. Починаючи від позбавлення права обіймати посаду і закінчуючи довічним позбавленням волі за ч. 8 цієї статті. Це дуже-дуже складно насправді”, – каже правник про статтю з чотирма одиницями.

Із недосконалостей статті він відзначає розмитість формулювань, особливо в першій частині – публічне заперечення збройної агресії проти України. На думку Нерсесяна, існують деякі складності відмежування ч. 1 ст. 111-1 та статті 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України) ККУ.

“Ну, і головне – громіздкість, коли в рамках однієї норми поєднані одночасно діяння, що передбачають пряму співпрацю з ворогом – надання йому матеріальних ресурсів, чи зайняття посади – і одночасно діяння, коли просто хтось щось написав, сказав”, – зазначає Армен Нерсесян.

Вироки в схожих випадках можуть відрізнятися

І дійсно, якщо подивитися Реєстр судових рішень, вироки за ст. 111-1 ККУ – різні, як і правопорушення, які підпадають під статтю.

За публічне заперечення збройної агресії проти України херсонцю заборонили обіймати посади в органах державної влади на 10 років. Після деокупації Херсона чоловік в соцмережах писав: “Херсон это Россия”, “Я очень надеюсь, что СВО возьмет свое” тощо. До вироку він працював спортивним тренером, тож навряд чи йому завадить це в роботі.

На початку травня 2024 року суддя Київського райсуду Одеси визнав Володимира Ч. винним за колабораційну діяльність та присудив йому 5 років позбавлення волі. Але від відбування покарання чоловіка звільнили. Він пішов на угоду зі слідством і задонатив на ЗСУ 300 тисяч гривень.

Скрін з телеграм-каналу проросійського волонтера

Протягом травня-вересня 2022 року одесит Володимир Ч. матеріально підтримував ворога. Чоловік надсилав криптовалюту активістам та блогерам, які проживають в окупованому Донецьку. Як з’ясувала “Новинарня”, йдеться про київську адвокатку і блогерку Тетяну Монтян, що зараз живе в Росії та підтримує агресію РФ проти “салорейху”, як вона називає Україну. Загалом Володимир перерахував Монтян та її волонтеру 16 925 грн.

Проросійська блогерка Тетяна Монтян

У лютому 2024 року правоохоронці викрили Володимира Ч. та звинуватили за ч. 4 ст. 111-1 КК України (передача матеріальних ресурсів незаконним збройним формуванням). Чоловіка засудили на 5 років позбавлення волі. Але, враховуючи щире каяття, визнання винуватості і добровільний донат на ЗСУ, його звільнили від відбування покарання, встановивши іспитовий строк.

Інший приклад. Херсонський бізнесмен під час окупації краю уклав договір з російською компанією “Аграриан” про зберігання 152,6 тонни насіння кукурудзи, 11 тонн насіння соняшника загальною вартістю 2,163 млн російських рублів. Крім того, в липні 2022 року він передав права російській компанії на свою фірму ТОВ “Продексим”, яку пов’язують із колишнім мером Херсона Ігорем Колихаєвим.

Бізнесмена обвинуватили в колабораційній діяльності за ч. 4 ст. 111-1 ККУ. У суді прокурор просив призначити покарання у вигляді 5 років, але, враховуючи сприяння розкриттю злочину й визнання вини, звільнити від ув’язнення з іспитовим строком. Суддя погодився.

Скрін з проросійських телеграм-каналів

В іншому випадку подібна співпраця з окупантами закінчилась для херсонського перевізника реальним строком. Під час окупації він перереєстрував фірму за російськими правилами і здійснював пасажирські перевезення на території окупованих Херсонської, Запорізької областей та в Криму. Суд першої інстанції відпустив його з іспитовим строком. Але прокурор оскаржив це рішення. Чоловіка ув’язнили на 3 роки з конфіскацією майна.

“Тримаю в пріоритеті, щоб вироки були уроком іншим”

Однією зі складностей, з якими стикаються під час розгляду щодо колаборантів, за словами судді Віктора Іванова, є допит свідків і потерпілих. Бо, в основному, вони проживають на окупованій або прифронтовій території.

Суддя-спікер Приморського райсуду Одеси Віктор Іванов

“Тобто складно їх доставити до суду та допитати. Використовуємо відеоконференцію, але в багатьох випадках це не вирішує питання, тому що взагалі виїхати звідти, дістатися найближчого суду теж проблематично”, – каже суддя-спікер Приморського райсуду Одеси.

Іванов вважає, що швидкість розглядання таких справ залежить також і від суддів.

“Наприклад, я їх у пріоритеті тримаю, бо там усі обвинувачені “підстражні”, і я намагаюся їх швидше розглядати. Все одно на це йде певний час, але у мене вже винесено десь чотири вироки. Це все залежить від спритності суддів, можна сказати”, – пояснює Віктор Іванов.

Ці справи він вважає пріоритетними саме зараз. Тому що після закінчення воєнних дій актуальність та увага суспільства може зменшитись.

“Я вважаю, що вироки, досить суворі вироки за такими статтями, є для інших стримуючим фактором. Змусять задуматися про те, чи варто цим займатися, чи ні, якщо надавати широкому розголосу це все”, – зазначає Іванов.

Кількість злочинів зросла: “російські спецслужби активно працюють”

Кількість злочинів проти основ національної безпеки останнім часом збільшилась. На думку судді Приморського райсуду Одеси Віктора Іванова, пов’язано це, ясна річ, із повномасштабним вторгенням.

“…З тим, що російські спецслужби активно працюють через телеграм, через інші різні засоби зв’язку, вербують собі зрадників, колаборантів тощо. Тому їх, звісно, у війну з’явилося достатньо. Більш активно діє Російська Федерація і, на жаль, у нас тут багато так званих “ждунів”, які чекають на “російський мир”, які співчувають тій стороні, у яких відсутній патріотизм чи якісь почуття патріотизму до України і які не розглядають Україну як свою Батьківщину”, – пояснює представник Феміди.

Змінилася не тільки кількість злочинів, а й кількість вироків, додає старший науковий співробітник Інституту держави і права Армен Нерсесян.

“По колабораційній діяльності їх не було, а станом на зараз вироків – 1506, і це не повні дані, бо інколи угоди про визнання винуватості затверджуються ухвалами, а не вироками. По держзраді до 24 лютого 2022 року було укладено всього 17 вироків, зараз – 889. Там угода рідко укладається, майже ніколи. Бувають специфічні ситуації. Тому, фактично, зросла кількість роботи. Зараз така практика є вже в усіх судах України. Зараз уже доволі масова практика, яку можна порівняти з такими, наприклад, статтями, як деякі господарські злочини”, – каже Нерсесян.

За словами керівника УСБУ в Одеській області Віктора Доровського, робота оперативних підрозділів та слідчого відділу за цими видами правопорушень значно збільшилася.

Так, в Одеській області за 2021 рік за статтею 111 КК України було зареєстровано 4 провадження. У 2022 році – 29, за 2023 рік – 28, а з початку 2024-го – 13.

Із початку повномасштабного вторгнення одеські співробітники СБУ направили до суду 38 обвинувальних актів за ст. 111 КК України та 18 обвинувальних актів за ст. 111-1 КК України. Засуджено три особи за 111-ю статтею та дев’ять осіб – за статтею 111-1, про колаборантство.

Як розповіли в обласній прокуратурі, в Херсонській області за січень-грудень 2022 року відкрито 307 кримінальних проваджень за державну зраду (ст. 111 ККУ). За січень-грудень 2023 року – 127, а за січень-квітень 2024 року – 32.

За березень-грудень 2022 року було відкрито 756 кримінальних проваджень за колабораційну діяльність (ст. 111-1 ККУ) на території Херсонської області. За січень-грудень 2023 року таких проваджень було 526, а за січень-квітень 2024 року – 152.

У Херсонській області станом на 1 травня цього року в судах першої інстанції винесено 117 обвинувальних вироків за цими справами. Зокрема за державну зраду – 10 вироків, за колабораційну діяльність – 96 вироків.

У Миколаївській області від 24 лютого 2022 за ст. 111 КК України суди винесли сім вироків. З них п’ять вироків набули законної сили та у двох справах триває апеляція. Обвинувачені отримали 15 років позбавлення волі.

За ст. 111-1 КК України винесено 38 вироків, усі набули законної сили. З них у 30 випадках в якості покарання заборонили займати посади в органах держвлади та місцевого самоврядування строком на 10 років. У трьох випадках особи, які зайняли адміністративні посади в незаконно створених органах влади, засуджені до 5 та 6 років позбавлення волі. А в п’ять випадках засуджені за нетяжкі злочини звільнені від відбування покарання.

“Вони теж мають право на захист”

Адвокат Армен Нерсесян принципово не бере в роботу справи про держзраду та колаборацію в роботу. На початку повномасштабного вторгнення він взяв один кейс, але не зміг погодитися з клієнтом щодо стратегії захисту.

Адвокат Армен Нерсесян. Джерело: Рада адвокатів Київської області

Одна зі складностей, з якими стикаються в таких справах захисники, – це осуд з боку суспільства.

“Для нас це притамано практично в будь-яких справах, бо ти захищаєш ґвалтівника, ти захищаєш корупціонера – ти такий, значить. У нас ще має розвинутися культура неототожнення адвоката із його клієнтом. Бо ким би не були ці обвинувачені, до вироку суду вони вважаються особами, що не вчиняли злочин. І, з іншого боку, кожна особа, навіть найнегідніша, наймерзенніша, має право на професійну правову допомогу. Навіть якщо ця особа винна, ця допомога має бути якісною, без якихось обмежень, щоб потім не було можливості оскаржувати це у Європейському суді”, – пояснює адвокат Нерсесян.

Авторка: Юлія Химерик

Джерело: “Новинарня” 

You may also like...