Локшина на вуха виборців про чистку партійних рядів після виборів

Нещодавно в пропрезидентській партії переконували журналістів, що після виборів будуть позбавляти мандата тих депутатів місцевих рад та відкликати сільських, селищних, міських голів за народною ініціативою, які були помилкою партії і негатив, про який щодо них озвучували в ЗМІ та соціальних мережах, підтвердиться. Але ці обіцянки «від лукавого».

Керівник центрального виборчого штабу партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність» Ігор Кононенко заявив, що від партії до рад різних рівнів було висунуто більш як 20 тисяч кандидатів, тому від помилок ніхто не застрахований. При цьому він пообіцяв, що після виборів почнуть чистити ряди своїх депутатів, якщо з’ясується, що вони випадкові люди в партії і вони причетні до різних недостойних справ. Однак таке пояснення ні в які ворота не лізе, бо спочатку назбирати аби кого по регіонах, а потім, за тиждень до голосування, почали розказувати виборцям про помилки.

Після виборів почнуть чистити ряди депутатів, якщо з’ясується, що вони випадкові люди в партії

Більше того, запевнення щодо відкликання після виборів тих депутатів, котрі виявляться недостойними, нічим іншим, як недолугим піаром, назвати не можна. Дійсно, закон «Про місцеві вибори», котрий був ухвалений Верховною Радою у липні цього року, передбачає можливість відкликання. Однак Ігор Кононенко «забув» сказати, що у Прикінцевих та перехідних положеннях закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, а також депутати місцевих рад можуть бути відкликані з посади за народною ініціативою не раніше, як через рік з моменту набуття ними повноважень. Тому будь-які обіцянки, що це може відбутися «після виборів» є далекими від реальності.

Крім того, законом встановлено такі запобіжники для відкликання, що процедура є досить непростою. Тут потрібна не тільки воля партії, котра колись привела цю людина до місцевої ради чи на посаду керівника населеного пункту, але ще й «народна ініціатива» зі збиранням ініціативних груп та відповідних підписів. Тобто все це затягує розв’язання питання іще на певний період. А там, можливо, вже і нові вибори не за горами.

В законі також виписані підстави відкликання виборцями обраного ними депутата місцевої ради. Серед них, зокрема, порушення депутатом положень Конституції і законів України, що встановлено судом; невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам і положенням його передвиборної програми, а також невиконання зобов’язань звітувати перед виборцями та проводити зустрічі з ними.

До речі, є в «місцевому» законі й вельми актуальна норма для депутатів Верховної Ради. В ній мова йде про те, що відкликання можна ініціювати, якщо депутат впродовж року пропустив більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії. Отримати такий інструмент впливу на депутатів – мрія спікера парламенту Володимира Гройсмана. Але поки що це виглядає дуже примарною перспективою.

Повертаючись до процедури відкликання депутата місцевої ради, обраного в одномандатному виборчому окрузі, для проведення цієї процедури має бути зібрано підписи у кількості, що є більше половини виборців, які взяли участь у голосуванні на відповідних місцевих виборах в окрузі, де був обраний депутат. На підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, обраного в багатомандатному окрузі, має бути зібрана така кількість підписів у відповідному окрузі, що є більшою виборчої квоти, яка була визначена у відповідному окрузі під час проведення виборів депутатів місцевої ради, згідно закону про місцеві вибори, але не меншою, ніж кількість голосів, поданих за відповідну місцеву організацію партії у відповідному територіальному окрузі на місцевих виборах, за результатами яких він був обраний депутатом.

Отже у партії «Солідарність» напустили туману. Зробили це з тим, щоб хоч якось гарніше виглядати за кілька днів до виборів, бо в ЗМІ та соцмережах назбиралося негативу щодо кандидатів від партії (в тому числі, серед них є колишні регіонали, котрі нібито брали участь у сепаратистських шабашах), що реакція партії мала би бути. Однак ця реакція трохи дивує.

Наприклад, щодо історії з кандидатом в депутати до Київської обласної ради В’ячеслава Соболєва, котрого звинуватили у співпраці з сепаратистами. Так, за словами Ігоря Кононенко, перевірка щодо цього кандидата все ще триває, але Соболєв відмовиться від балотування, якщо факти, наведені ЗМІ щодо нього, підтвердяться. Це – профанація. Бо ні про яке зняття з виборів за кілька днів до голосування, згідно українському законодавству, не може йти мова. Законом про місцеві вибори чітко визначений термін знаття з виборчої гонки і він закінчився на початку жовтня…

Втім, у «Солідарності» взагалі не обтяжували себе пошуком фактів для спростування чи визнання правдивими звинувачень щодо того чи іншого кандидата, а ненав’язливо заявили, що висока увага до кандидатів від партії «Солідарність» з боку суперників по виборчій кампанії та ЗМІ свідчить про «високі шанси» представників партії перемогти на місцевих виборах.

Історія з абиякими кандидатами в депутати місцевих рад не є проблемою тільки партії «Солідарність». Вона є характерною для більшості партій. І свідченням цього є «тушки», тобто ті, хто, обравшись по списку однієї політичної сили, змінює партії та фракції під час свого депутатства. Просто своїми заявами про чистки рядів партія президента викликала вогонь на себе. Однак усім іншим потрібно нагадати, що обіцянкам, які не можна виконати, виборець вже мало вірить.

Надія Пришляк

УНІАН