Спасаясь от самосуда таксистов и милиции, грабитель-«тарзан» выпрыгнул с 5-го этажа

Справжнісінький тріллер розгорнувся днями у Хмельницькому. Історія розпочалася з повідомлення у міліцію про напад на водія таксі у одному з мікрорайонів обласного центру. Уже за три хвилини після повідомлення усі міліцейські патрульні наряди, які того вечора чергували поблизу місця події, прибули за викликом. Але, як з’ясувалося, допомога уже потрібна була не таксистові, на якого напали, скільки самому нападникові. Картина, яку застали на місці події працівники міліції була такою. Навколо автомобіля «Део-Ланос», у якому замкнувся зловмисник, зібралося близько сорока екіпажів різних служб таксі, які заблокували всі під’їзні шляхи, а півсотні розлючених громадян, серед яких були і водії, і їхні пасажири, буквально штурмували транспортний засіб з розбійником усередині. До приїзду міліції вони встигли розбити в автомобілі вікна і намагалися стусанами витягти злодія назовні, щоб, за словами того ж таки натовпу, «повісити цю сволоту!». Аби посадити затриманого у міліцейський «УАЗ», міліціонерам та воякам внутрішніх військ буквально довелося усякими хитрощами відволікати увагу розлютованих людей та створити живий коридор для зловмисника. Як з’ясувалося згодом, цей інцидент був лише невеличким епізодом цілої епопеї, яка почалася ще за декілька днів до того і мала досить цікаву передісторію та вражаюче завершення.

Щоб краще зрозуміти події цих кількох днів, необхідно повернутися на кілька років назад у одну з виправних колоній Хмельниччини. Там на протязі п’яти років відбували покарання двоє мешканців області. Чоловіки потрапили за грати за вчинення крадіжок, пограбувань, розбоїв та підробку документів. У місцях позбавлення волі вони швидко знайшли спільну мову та потоваришували, так як, окрім іншого, ще й мешкали увесь цей час в одному баракові. Один із засуджених звільнився з ув’язнення у вересні 2006 року і терпляче чекав, коли вийде на волю його товариш, а це сталося лише у жовтні 2007 року. Весь цей час вони підтримували стосунки та листувалися.

Коли вже обидва «зеки» були на свободі, вони зустрілися в обласному центрі, де винайняли квартиру у самотнього 52-річного чоловіка. Власник помешкання був дещо дивакуватим чолов’ягою, тому нерідко квартиранти розраховувалися з ним за житло пляшкою спиртного, або ж давали стусанів замість грошей. Проживаючи у Хмельницькому, чоловіки для сторонніх очей удавали пошуки постійної роботи, а насправді взялися за давно знайоме злочинне ремесло. Розпочали з крадіжок у електричках: проїдуть кілька зупинок від одного населеного пункту до іншого – і ось у когось уже зник гаманець чи мобільний телефон. Згодом зловмисники перейшли до більш серйозних справ – вчинили пограбування та розбійний напад. Під час розбою вони, погрожуючи двом хмельничанам предметом, схожим на пістолет, відібрали у них верхній одяг, мобільні телефони, срібний перстень, годинник та посвідчення учасників бойових дій. Оскільки один із нападників свого часу відбував покарання за підробку документів, то дуже швидко у чужих посвідченнях з’явилися фотографії нападників. Як зізналися пізніше розбійники, вони мали намір використовувати підроблені документи для отримання різноманітних соціальних пільг та безкоштовного проїзду. Одну куртку та перстень злодії швидко продали, а гроші витратили на спиртні напої та харчі.

Наступного дня злочинний тандем замислив обзавестися транспортним засобом. Для цього чоловіки вирішили напасти на водія якого-небудь таксі. Викликавши вночі до залізничного вокзалу автомобіль служби «062», вони назвали адресу, але, не доїхавши до пункту призначення, попросили водія зупинитися і зачекати трохи. Той не заперечував, але спочатку запросив з пасажирів розрахунок. Це звичайне прохання дуже розлютило молодиків і один з них, витягнувши з-під поли сокиру, двічі ударив обухом таксиста по голові. Останній, втрачаючи свідомість, все ж встиг вискочити з машини та покликати на допомогу водіїв маршрутних таксі, які зупинялися неподалік. На допомогу потерпілому одразу кинулися не тільки шофери, а й пасажири маршруток, а незабаром до місця події з’їхалися ще й таксисти, які почули про напад на колегу по радіостанції. Зрозумівши, що справа повернулася не так, як планувалося, і починає набирати непередбачуваних обертів, один зі зловмисників, вистрибнувши з таксі, зник у темряві. Інший не встиг утекти і вирішив забарикадуватися усередині машини. Що було далі – ми уже розповідали на початку. Одним словом, чоловік повинен бути вдячний працівникам міліції за те, що врятували його від самосуду.

Затримавши одного з нападників, міліціонери з’ясували, що у нього був напарник, який утік. Шляхом опитування свідків та інших оперативно-пошукових заходів правоохоронцям вдалося встановити місце, де міг переховуватися зловмисник. Це була та сама квартира, яку він з товаришем винаймав у мікрорайоні Гречани. Туди одразу направилась слідчо-оперативна група. Двоє міліціонерів залишилися під будинком, поруч зі службовим автомобілем, а ще двоє піднялися на п’ятий поверх.

У відповідь на дзвінок по інший бік дверей почулися чиїсь кроки. Немолодий, судячи з голосу, чоловік запитав: «Хто?» Почувши, що прийшли працівники міліції, він пообіцяв, що зараз відчинить, тільки-но візьме ключі. Одразу після цього у квартирі почулися глухі удари, услід за якими пролунав дзвін розбитого скла. Правоохоронці ще раз покликали власника квартири, але він більше не обзивався. Тоді вони, запідозривши щось неладне, вирішили вибивати двері. У цей час, під дзвін розбитого скла, працівники міліції, які стояли унизу під будинком, спостерігали наступну картину. Услід за уламками скла, яке посипалося з балкону п’ятого поверху, з вікна вистрибнув молодий чоловік. При чому він зовсім не був схожий на самогубцю, який зібрався звести рахунки з життям. Здавалося, що чоловік намагається стрибнути на дерево, яке росте під вікнами будинку. Щоправда, він трохи не розрахував сили і, пролетівши крізь крону, застряг у розвилці стовбура. Помітивши працівників міліції, які біжать до нього, спритник звідкись дістав небезпечну бритву і почав нею погрожувати правооохоронцям. Останнім довелося діяти, як кажуть, підручними методами. Один з міліціонерів, озброївшись шматом знайденої неподалік дерев’яної штахетини, вибив лезо з рук злочинця. І лише тоді взявся знімати його з дерева. Лікарі карети швидкої допомоги, яку викликали для стрибуна, були неймовірно здивовані: він обійшовся лише кількома подряпинами!

Коли ж правоохоронці почали співставляти факти і події цього насиченого вечора, то з’ясувалося, що цей сучасний Тарзан – один з нападників на таксиста. Після того, як йому вдалося втекти з місця злочину, він вирішив відсидітися у винайнятій квартирі, але не думав, що його так швидко вирахують, бо був впевнений, що спільник не викаже. (Останній і справді, аби потягнути час і дати втекти напарникові, назвався у відділку міліції чужим іменем, щоб зволікти з встановленням особи. Дізнатися справжні його дані вдалося лише завдяки відбиткам пальців) Отож поява правоохоронців у будинку у той же вечір стала несподіванкою для злочинця. Зрозумівши, що господар квартири за якусь секунду впустить міліціонерів у помешкання, чоловік убив його, нанісши кілька ударів по голові і тілу шматком залізної арматури, обмотаної гумою. А тоді вирішив рятуватися, вистрибнувши з вікна. Розрахував, що вискочить на дерево, по якому спуститься униз, та зовсім не очікував, що і там на нього чекатимуть правоохоронці.

На сьогоднішній день обидва спільники затримані і взяті під варту. Їм пред’явлено обвинувачення у вчиненні восьми тяжких злочинів, серед яких вбивство та замах на вбивство, пограбування, розбійний напад, підробка документів та опір працівникам міліції. Але слідчі впевнені, що це ще не весь їх «послужний список» і у ході розслідування може з’ясуватися ще чимало цікавих речей.

Інна Проник, ВЗГ УМВС України в Хмельницькій області