Експосадовця Укртрансбезпеки виправдали від звинувачень у хабарництві

олосіївський районний суд міста Києва виправдав ексначальника відділу адміністративних послуг Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у справі про одержання неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 5 вересня.

За версією слідства, у листопаді 2017-го на банківську картку дружини чиновника надійшло 10 629 гривень за сприяння в отриманні дозволів на міжнародні транспортні перевезення вантажів.

У подальшому обвинувачений через «Нову пошту» нібито надіслав дозвіл на міжнародні транспортні перевезення щодо одного автомобіля у поштове відділення міста Одеси.

У матеріалах справи були стенограми телефонних розмов, які начебто відбулися між обвинуваченим і свідком. Жінка зверталася з проханням оформити щось на автомобіль. Співрозмовник визначив вартість такого оформлення у «4 бумажки».

Заява громадянки на ім’я начальника УЗЕ в Київській області чомусь датована 2 серпня 2018-го, хоча стосується подій листопада 2017 року. У заяві йдеться, що жінка телефонувала начальнику відділу Укртрансбезпеки з метою отримання дозволу на міжнародні вантажні перевезення в напрямку України-Румунія. А чиновник повідомив їй, що вартість дозволу буде складати 100 доларів. Вона погодилася і перерахувала на вказану ним картку 2600 грн, а потім отримала дозвіл поштою.

Цю жінку допитували в березні 2019-го в слідчого судді на стадії досудового слідства через стан здоров’я свідка, який може унеможливити її подальший допит у суді, а також спроби підозрюваного вплинути на свідка.

Громадянка повідомила, що підозрюваного не знає. Після того, як прокурор зачитав їй переписку за результатами матеріалів НСДР, свідок зазначила, що зателефонувала за номером телефону та мала розмову із «Костиком» з приводу «руминського» дозволу на автомобіль, яким керував її чоловік. Вона перерахувала 2600 грн. на номер карти, якій їй скинули у смс-повідомленні. Жінка розповіла суду, що раніше до неї додому приїздили невідомі особи і давали прослухати телефону розмову і вона сказала, що не знає, того, з ким розмовляла. Тоді незнайомці самі повідомили їй, хто він такий, яку займає посаду. Вона не підтверджує все, що написано у заяві від про злочин від 2 серпня 2018-го. Вона знала свого співрозмовника як «Костика» і все.

Пізніше суд ухвалив допитати ще раз цього свідка, оскільки допит у слідчого судді проводився за відсутності сторони захисту. Більше того, суд поставив під сумнів, що для допиту жінки в слідчого судді взагалі були підстави. За матеріалами справи, свідок нібито сама звернулася і просила допитати її достроково за станом здоров’я, але при повторному допиті жінка це не підтвердила, кажучи, що таку заяву не подавала.

Відтак її ще двічі допитували по відеоконференції з Малиновським райсудом Одеси: у жовтні 2021-го і серпні 2022. З’ясувалося, що у 2021 році був порушений порядок допиту свідка, а саме свідок не був приведений до присяги. Суд не зміг врахувати цей допит і тому майже через рік він проводився ще раз.

Жінка вкотре заявила, що обвинувачений їй не відомий, вона особисто його не зустрічала та не знає. У 2017-му не отримувала від нього ніяких посилок та не перераховувала грошові кошти через термінал. Вона не займалася ніякими перевезеннями і не зверталася до поліції та не писала заяву про злочин. Пам’ятає як декілька років тому, до неї додому приїхали якісь люди та почали лякати. Вона їм щось розповіла та підписала документи, які їй надали, оскільки хвилювалася та була залякана. Це було один раз і більше вона ніяких документів не підписувала та з заявами, зокрема до суду, не зверталася.

Окрім того, в заяві про злочин йшлося про те, що жінка перерахувала на картку тільки 2600 грн. А в обвинувальному акті йдеться про 10 629 гривень (еквівалент 400 доларів).

Під час допиту в судовому засіданні прокурор не скористався можливістю з’ясувати у свідка ці розбіжності.

У матеріалах справи була довідка з банку, що на конкретний рахунок у листопаді 2017-го надійшли гроші. Але суд не побачив доказів, що цей рахунок належав саме дружині обвинуваченого, як про це стверджував прокурор. Також не доведено, що платником була жінка-свідок. У документах був телефон платника, але відсутні докази, хто користується цим телефоном. Дані з банку не є достатніми та повними.

Також слідство не зібрало доказів, що дозвіл на автомобільні перевезення надсилався «Новою поштою», хоча про це зазначається в обвинувальному акті. Пізніше на стадії розгляду справи по суті суд відмовився звертатися до пошти і витребувати відповідні документи, мотивуючи рішення зокрема тим, що ці докази мали збиратися на стадії досудового слідства.

Крім того, суд вважає, що досудове розслідування у цій справі розпочато з порушенням процедури, що вже є самостійною підставою для визнання доказів недопустимими.

У 2017-2018 роках поліція розслідувала три кримінальні провадежння щодо зловживання службовим становищем і одержання неправомірної вигоди співробітниками Укртрансбезпеки. Потім із одного з них виділили четверте, обвинувальний акт за яким і скерували до суду.

Із документів у справі вбачалося, що відомості до ЄРДР за заявою громадянки не вносилися. Між тим, саме викладена у заяві інформація була предметом дослідження під час досудового розслідування та обвинувальний акт складений саме за обставинами, що викладені у заяві.

Суду також не надано доказів, що відомості до ЄРДР внесли за рапортом працівника поліції тощо. Заява громадянки була тільки зареєстрована у ДЗЕ, але не передана слідчому управлінню для реєстрації. Суду не надано доказів, яким чином вона потрапила до СУ ГУНП у Київській області і до якого саме з трьох кримінальних проваджень.

Доводи прокурора про те, що заява громадянки була включена на підставі постанови прокурора до «певних матеріалів досудового розслідування», які у подальшому потрапили до матеріалів кримінального провадженні у цій справі суд відхилив як необґрунтовані та безпідставні.

Обвинуваченого виправдали за недоведеністю вчинення злочину.