Чи стежать за вами корпорації? Чому ви бачите рекламу товарів, про які говорите по телефону або біля нього

Чому ми бачимо рекламу речей, про які ви щойно говорили

Згадуєте певне місто, яке ніколи не гуглили, аж ось рекламні банери пропонують вам квитки та відпочинок там? Як тут не повірити, що ваш телефон стежить за вами. Кілька подібних випадків змушують людей вірити у таємне прослуховування, ніж у випадковість. Та чи можливо це технічно?

Будь-яка технологічна компанія на кшталт Facebook, Google чи Apple може багато втратити, якщо стане відомо, що вони записують нас через телефони (у більшості країн нелегальне прослуховування — карний злочин). І хоча ми намагаємося не думати про це, більшість також знає, що вони вже отримали більше даних без доступу до наших мікрофонів.

А проте, особисті «розслідування» досі збирають тисячі прихильників теорії змов на Reddit чи Quora. Точною відповіддю на запитання, чи слухає нас Facebook або будь-яка інша технологічна компанія, буде: і так, і ні, і це навіть немає значення. Але почнімо спочатку.

Як Facebook коментує звинувачення у прослуховуванні розмов

Ще у червні 2016 року Facebook опублікував офіційне заперечення такої практики у своєму блозі компанії, у якому зокрема йдеться: «Facebook не використовує мікрофон вашого телефону для розміщення реклами чи зміни того, що ви бачите у стрічці новин».

Багато хто не вірить Цукербергу, зокрема, тому, що Facebook не поважає ваші дані та часто поводиться із ними належним чином. Компанія потрапила у скандал із Cambridge Analytica, що за її допомогою росіяни втручались у президентські вибори США 2016 року. Це ще не враховуючи 500 млн записів користувачів Facebook, які залишили відкритими на публічних серверах розробники застосунків.

Що ще цікавіше, у 2019 році Facebook збирав аудіо з деяких голосових чатів у Messenger і платив підрядникам за прослуховування та транскрибування.

Як Facebook пропонує нам рекламу

Та за всієї недовіри до Meta, схоже, Цукерберг не збрехав.

Репортери Алекс Голдман і Пі Джей Фогт спробували розвінчати переконання про «прослуховування» Facebook та Instagram. Вони поговорили з колишнім інженером Facebook Антоніо Гарсіа Мартінесом, який працював над підрозділом компанії, що займається націлюванням реклами.

Зокрема, він створив Facebook Pixel, який, по суті, є фрагментом коду, що можна розмістити практично на будь-якому сайті.

Мартінес не соромився пояснити більш сумнівні можливості таргетингу реклами у Facebook, але він заперечував, що компанія може вас слухати.

Facebook також може досить легко доповнювати власні дані про вашу поведінку в інтернеті інформацією про вашу поведінку офлайн, яку можна придбати. Агентства зі звітності про споживчі кредити, особливо у західних країнах, мають файли, які містять такі дані, як ваш дохід, сімейний стан, юридична історія, площа вашого будинку тощо. Ці брокери даних також керують більшістю програм лояльності у продуктових магазинах і великих аптечних мережах.

Але алгоритми Facebook самі доволі непогано дають раду. Facebook має понад 52 тис. категорій для націлювання реклами — від людей, розмір нерухомості яких не менше 1000 кв. м, до домогосподарств із сімома кредитними картками.

Авторизація пропонує ще один доступ до ваших даних. Якщо ви використали свій обліковий запис Facebook, щоб увійти, зареєструватись на сайті, підписатися на електронну пошту, зробити покупку чи отримати купон, Facebook може збирати дані про те, що ви робите та як переглядаєте сторінку.

Тобто фактично Facebook не потрібно прослуховувати ваш телефон. Компанії не потрібні кримінальні провадження. До того ж опрацьовувати такий масив даних було б непрактично, а застосунок займав би значно більше пам’яті. Постійне аудіоспостереження щодня виробляло б приблизно у 33 рази більше даних, ніж зараз споживає Facebook. Як ви вже здогадалися, більшість даних платформа отримує із поведінки користувачів.

Як це відбувається? Ми знаємо, що Facebook запатентував метод використання ваших попередніх даних про місцеперебування у поєднанні з попередніми даними про місцеперебування людей, яких ви знаєте, для передбачення, куди ви підете, коли ви офлайн.

Він також може визначити, чи знають дві людини одна одну, переглянувши метадані фотографій, завантажених за короткий проміжок часу в невеликій географічній області, а потім порівнявши подряпини та пил на об’єктиві камери, яка їх зняла.

Але найцінніша інформація про вас у Facebook — це не те, що вам подобається, куди ви йдете чи на що натискаєте, а те, кого ви знаєте. Так було завжди.

Як збір даних Facebook впливає на нашу конфіденційність

Ми знаємо, що Facebook зберігає «тіньові профілі», які складаються з інформації, яку користувачі не надавали активно, але яку можна легко зв’язати з ними (ваша робоча адреса електронної пошти, ймовірні знайомі, номери телефонів тощо). У двох словах, тіньові профілі означають, що навіть якщо ви ніколи не користувалися Facebook, вебсайт може зберігати інформацію про вас.

Існують випадки, коли користувачам пропонують додати у друзі людину, яка має дуже неочевидні зв’язки. Наприклад, адвокат отримував у списку пропонованих друзів свого підзахисного, хоча ті жодного разу не спілкувались ніде, окрім робочої пошти. Усе через те, що його пошта з’явилась у діалогах когось із друзів юриста.

Саме це допомагає Facebook налаштувати рекламу, яка так дивовижно подібна із тим, про що ви щойно говорили.

Також соціальна мережа відстежує нас на мобільних телефонах, якщо ми даємо дозвіл, тобто знає, де ви перебуваєте, навіть якщо застосунок закритий. Є кроки, які ми можемо вжити, щоб обмежити відстеження Facebook, але якщо ви використовуєте застосунок і спілкуєтеся з людьми, у компанії можуть отримати майже все, що їм потрібно. «Ми однаково можемо визначити ваше місцеперебування, використовуючи такі речі, як реєстрації, події та інформацію про ваше підключення до інтернету», — повідомляє Facebook у своїх поширених запитаннях про те, як працюють налаштування розташування.

Проблема конфіденційності може стати особливо гострою, коли існує бажання анонімності: скажімо, під час візиту до терапевта або на зустрічі анонімних алкоголіків.

Деякі з програм, наприклад, Guardian Firewall, створені, щоб зупинити відстеження даних з телефону. Тоді Facebook та інші не зможуть переглядати ваші дані більшу частину часу.

Чи можуть інші програми прослуховувати мій телефон

Насправді так. Широковідомою завдяки New York Times стала історія, коли сотні мобільних ігор використовували програмне забезпечення від стартапу під назвою Alphonso, яке може «деталізувати те, що люди дивляться, ідентифікуючи аудіосигнали у телевізійній рекламі та шоу». Ця інформація використовується для націлювання реклами.

Alphonso також має робочі відносини та угоду про обмін даними з популярним застосунком для ідентифікації музики Shazam.

У 2018 році академіки інформатики з Північно-східного університету провели експеримент із понад 17 тис. найпопулярніших програм на Android, щоб з’ясувати, чи хтось із них таємно використовує мікрофон телефону для запису звуку. Застосунки містили ті, що належать Facebook, а також понад 8 тис. застосунків, які надсилають інформацію до Facebook.

Вчені не знайшли жодних доказів того, що програма несподівано активувала мікрофон або надсилала аудіо, коли цього не пропонувала. Натомість вони виявили іншу тривожну практику: деякі програми записують екран телефону та надсилають цю інформацію третім особам.

Серед 17 260 застосунків, які дослідили фахівці, понад 9000 мали дозвіл на доступ до камери та мікрофона.

В іншому звіті, опублікованому у Wired, пояснюється, як сотні програм використовують «ультразвукові сигнали», щоб відстежувати, куди ви йдете у фізичному просторі. Цим програмам потрібен доступ до вашого мікрофона, але не для того, щоб слухати вас, а лише для того, щоб «виявляти» шуми магазинів та рекламу.

Подібно до того, як розумні динаміки запрограмовані на пробудження, коли вони чують певну фразу, або як ваш iPhone знає, що потрібно відповісти, коли ви говорите «Привіт Siri», ці застосунки активують мікрофон лише тоді, коли виявлений точний фрагмент звуку з телебачення чи інших джерел. Такі програми також  використовують ультразвукові «аудіомаяки», коли мікрофон вашого пристрою вловить їх, це дає рекламодавцям можливість визначити, що ви щойно дивилися. Теоретично програми на кшталт Facebook теж могли б активізуватись на певні тригерні фрази.

Facebook вас не прослуховує: чому це не має значення

Звичайно, люди більш передбачувані, ніж їм іноді здається. Але якщо Facebook може надати вам рекламу продукту, який ви тримали в руці лише раз у житті й ніколи не зустрічали жодним іншим чином, це страшно, незалежно від того, що за цим стоїть — прослуховування інформації чи досконалий алгоритм.

Усе, що ми насправді можемо зробити з цим, здається марним. Хіба що вимкнути дозволи для мікрофона, намагатися не завантажувати дивні програми, читати їхню політику конфіденційності, розглянути деякі розширення браузера, які блокують Pixel або інші файли cookie Facebook, і, можливо, знайти способи жити трохи менш передбачувано.

Однак нічого з цього насправді не допоможе, якщо ми також не розірвемо зв’язки з усіма, кого знаємо — справжньою скарбницею даних, яка заробляє для Facebook мільярди доларів на рік.

Ще одна причина, чому ми помічаємо рекламу після згадування чогось, лежить у способі мислення, а не технології. Люди помічають закономірності. Точніше було б сказати, що люди шукають закономірності. Хмари схожі на тварин. А коли купуємо автомобіль, то помічаємо, що модель, на яку ми дивилися, з’являється всюди.

Водночас ми забуваємо, що автомобіль, на який ми дивилися, роками набирав популярності. Також не помічаємо усіх хмар, які не схожі на тварин. Люди шукають шаблони, і коли ми не можемо їх знайти, наш мозок їх вигадує.