Росія купувала європейських чиновників для визнання анексії Криму та уникнення санкцій
Після анексії Криму російська влада практично відразу зайнялася просуванням визнання цих дій за кордоном, зокрема в Європі, і спробувала позбавити РФ посткримських санкцій.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт розслідувань “Важные истории”.
Як стало відомо розслідувачам з витоку вмісту поштової скриньки співробітника апарату Державної думи Саргіса Мірзаханяна, який координував роботу з європейськими політиками, за внесення проросійських резолюцій до парламентів своїх країн євродепутати могли отримувати від 20 тисяч євро.
Тобто взаємодія з депутатами парламентів кількох країн ЄС не обмежувалася оплатою їхньої участі в ялтинських патріотичних форумах та спостереження за російськими виборами. Як з’ясували “Важливі історії” спільно з Eesti Ekspress, OCCRP, IRPI та Profil, десятки тисяч євро виділялися також на внесення проросійських резолюцій до європейських парламентів, а у разі “правильного” голосування було передбачено додаткову оплату. Зрозуміло, наразі автори резолюцій заперечують, що отримували ці гроші.
Першим в Європі визнав Крим російським італійський регіон Венето, рада якого закликала визнати анексію легітимною і скасувати санкції. Слідом за Венето подібні проросійські резолюції ухвалили ще два італійські регіони – Лігурія та Ломбардія. Згодом було заплановано надіслати ухвалені резолюції до парламенту країни. Тобто відповідно до складеного “план дій” щодо уряду Італії були прописані навіть бюджети: 20 000 євро + 20 000 євро (внесення), у разі успішного голосування +15 000 євро у кожному випадку. І хоча резолюцію й насправді внесли до парламенту Італії, але сенат її відхилив, і спроба не вдалася.
Такий самий “план” було сформовано щодо уряду Австрії, тільки розцінки виявилися дещо іншими: 20 000 євро, у разі успішного голосування +15 000 євро. Проте і тут парламентарі резолюцію не підтримали.
Як зазначається у розслідуванні, подібні “плани дій” було складено для Латвії, Греції і навіть Парламентської асамблеї Ради Європи.
“Однак найуспішнішим проєктом кремлівських політтехнологів став Кіпр, де в липні 2016 року парламент таки підтримав аналогічну за змістом резолюцію – у ній, наприклад, була вимога зняти персональні санкції з окремих росіян”, – пише видання.
Крім того, за інформацією розслідувачів, серед завдань, які вирішувала команда Мірзаханяна, першим пунктом була організація мітингів, пікетів та інших акцій протесту в країнах ЄС, спрямованих на дискредитацію подій або осіб, які суперечать зовнішньополітичним трендам РФ, організація публічних акцій за відміну антиросійських санкцій, на підтримку волевиявлення кримчан і, загалом, зовнішньополітичного курсу РФ.
За даними виданя, витік, викладений в інтернет українськими хакерами, містить близько 20 тисяч листів, що охоплюють десятиліття з 2007-го по 2017 рік.
“Власник зламаної поштової скриньки – Саргіс Мірзаханян, піарник, який обіймав на момент анексії Криму посаду помічника депутата Держдуми Ігоря Зотова. Також він був членом експертної ради комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків із співвітчизниками. До того ж, Мірзаханян був пов’язаний з адміністрацією президента – саме з такою позначкою він записаний у телефонних книжках деяких своїх знайомих. Одним із основних його кореспондентів був Інал Ардзінба, на той момент співробітник президентської адміністрації, який працював під керівництвом Владислава Суркова”, – уточнюють розслідувачі.
Нагадаємо, РБК-Україна повідомляло про катаргейт, який розпочався з того, коли віцепрезидент Європарламенту Єва Кайлі та ще троє людей було звинувачено та взято під варту в Бельгії у справі про корупційні зв’язки з урядом Катару. Слідчий суддя Брюсселя звинуватив їх у “приналежності до злочинної організації, відмиванні грошей і корупції”. За словами анонімного джерела в суді, Єва Кайлі є однією з чотирьох ув’язнених і не змогла скористатися своєю депутатською недоторканністю, оскільки була заарештована просто “на місці злочину”.
Крім того, ми писали, що Катар нібито підкуповував чиновників, які “займають важливе політичне та/або стратегічне становище” в Європейському парламенті, відправляючи їм “значні суми грошей” та “важливі подарунки”. Бельгійські слідчі навіть перевіряють, чи не намагався Катар вплинути на позицію Європарламенту способом, який “виходить за рамки класичного лобіювання”. При цьому ЄП мав розглянути заборону посадовим особам Катару відвідувати навіть приміщення Європарламенту.
Додамо, що з катаргейтом пов’язують і ситуацію з Марокко, що намагалося вплинути через підкуп євродепутатів на хід розслідування комісією Європарламенту щодо використання шпигунського програмного забезпечення. Нагадаємо, що скандал із застосуванням шпигунського програмного забезпечення в Євросоюзі спалахнув у 2021 році. Серед його жертв виявилися, серед іншого, лідери політичної опозиції Польщі, Іспанії, Угорщині та Греції та десятки активістів і журналістів.