Як у справі про викрадення 8 кг золота антикорупційний суд розбирався із правами живих і мертвих

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 27 січня скасувала рішення про закриття справи експрокурора ГПУ Костянтина Юсубова, повернувши її до розгляду в першу інстанцію з підготовчого засідання.

Колишнього співробітника прокуратури звинуватили у заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах і службовому підробленні. У грудні 2019-го Юсубов вилучив із банківського сейфу 8 кілограмів золота начебто за сфальшованими документами і за кілька місяців за відсутністю слідів злочину на злитках передав їх сумнівному чоловіку, який назвався власником. За версією обвинувачення, Юсубов діяв у змові із шахраєм, маючи на меті заволодіти дорогоцінним металом. Незадовго до цих подій власник банківської комірки помер, а коли його рідні почали цікавитися спадком, то дізналися, що золото вилучила прокуратура і віддала зовсім сторонній людині.

Кримінальною справою займалося Державне бюро розслідувань. У лютому 2020-го слідчі спізнились на чотири дні, їдучи у Харкві на зустріч із Віталієм Калініним, якому Юсубов віддав 8 кілограмів золота. Труп 30-літнього чоловіка знайшли у під’їзді багатоповерхівки без видимих ознак насильства. Зі слів рідних і близьких, покійний зловживав спиртним і наркотиками, перебивався підробітками й особливих статків аж ніяк не мав. За його останнім місцем мешкання у квартирі з бабусею ні грама золота не знайшли. Інформацію про цінності він забрав із собою в могилу.

За неефективністю розслідування ДБР справу передали НАБУ. І тільки у червні 20222-го, через 1 рік і чотири місяці після смерті Калініна, детективи НАБУ склали йому підозру, яку вручили його матері. Жінка того ж дня написала заяву, що не не наполяагає на реабілітації сина і не проти закриття справи. Однак кримінальне провадження не закривалося ще 4,5 місяці, але, що важливо, закон і не встановлює якого-небудь строку, протягом його прокурор має це зробити.

11 серпня 2022 Вищий антикорупційний суд продовжив строк досудового розслідування, в якому підозрюваним був померлий Калінін. Через чотири дні підозру в співучасті вручили колишньому прокурору Генпрокуратури Юсубову й обрали запобіжний захід.

1 листопада 2022 року кримінальне провадження щодо Калініна нарешті закрили у зв’язку зі смертю, а обвинувальний акт 15 листопада стосовно Юсубова скерували до суду. Цивільними відповідачами у справі зі збитками у майже 12 мільйонів гривень стали Київська міська прокуратура і Офіс генпрокруора.

Вищий антикорупційний суд 13 грудня 2022 року закрив справу в підготовчому засіданні, не досліджуючи докази.

Причиною стало те, що обвинувальний акт надійшов до суду після закінчення строку досудового слідства. Судді вирішили, що строк досудового розслідування слід обчислювати саме від дати повідомлення про підозру Юсубову. А ухвала від 11.08.2022 про продовження строку досудового розслідування начебто не має жодних правових наслідків. Адже це рішення ухвалювалося щодо покійника, а покійникам підозри вручати не можна. А тому Калінін не набув статусу підозрюваного і щодо нього не міг продовжуватись строк досудового розслідування.

«Сторона обвинувачення, використовуючи правила Кримінального процесуального кодексу України, що підлягають застосуванню до живих людей, склала письмове повідомлення про підозру щодо померлої особи та вчинила формальні дії, які мали би демонструвати виконання нею вимог… КПК про вручення особі повідомлення про підозру. І у подальшому ці обставини були використані для продовження… строку досудового розслідування», — йшлося у рішенні.

Судді важають, що прокурор міг закрити провадження щодо Калініна, що не перешкоджало би продовженню розслідування. А те, що сталося, спричинило «очевидне погіршення становища підозрюваного» Юсубова, який не зміг взяти участь у розгляді клопотання про продовження строк досудового розслідування і такий вже був штучно продовжений.

Рішення про закриття справи ухвалила колегія суддів у складі Оксани Олійник, Ольги Саландяк і Катерини Широкої. Щоправда, суддя Широка висловила окрему думку, в якій не погодилась із позицією колегії.

«На мою думку, сторона обвинувачення в цьому випадку діяла правомірно, оскільки тільки після вручення особі повідомлення про підозру в родичів такої особи виникає право на його реабілітацію. Сторона обвинувачення зобов’язана пред’явити особі повідомлення про підзору, у разі наявності достатніх фактичних даних для цього, для надання можливості родичам померлого наполягати на його реабілітації, і саме з моменту пред’явлення підозри у близьких родичів померлого виникає таке право», — пояснила суддя Широка.

Прокурор і потерпілі у справі подали апеляційну скаргу.

На думку прокурора, Юсубов «створює в суді штучну підставу для закриття провадження», оскільки не бажає нести відповідальність.

«Рішення є однобічне, воно враховує інтереси обвинуваченого не постати перед судом, і зовсім не враховує права потерпілих, які чекали правосуддя не два місяці і десять днів, а три роки… У мене як у прокурора виникає запитання, а для чого тоді судовий контроль?! Якщо рішення не породжує правових наслідків. І як у громадянина: а для чого суд?!» — говорив у судовому засіданні антикорупційний прокурор Андрій Касьян.

Прокурор визнає, що питання повідомлення підозри померлому Калініну було дискусійним і для сторони обвинувачення. У прокуратурі наважилися це зробити, знайшовши судову практику, зокрема постанову Верховного суду від 25.02.2020 у справі щодо загиблого водія, який скоїв смертельну ДТП. Касьян нагадує про інші випадки підозр померлим за злочини, що не мають строку давності. Наприклад, повідомлення підозр Сталіну та Берії за геноцид кримськотатарського народу.

Тільки 25.08.2022 набули зміни до статті 284 КПК Кримінального процесуального кодексу і її доповнено також положенням про закриття справи щодо особи, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, крім випадків, коли необхідна реабілітація померлого. До цього питання не було чітко врегульовано.

Замість звернутися до судової практики, судді антикорупційного суду запозичили до свого рішення цілі абзаци наукової статті 2015 року авторства асистента кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олексія Задоєнка «Встановлення після смерті винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення». Прокурор каже, що судді включили у своє рішення мотиви постановки проблеми з цієї публікації, але висновки до уваги не взяли. Хоча автор пропонує заповнення прогалин у законодавстві щодо вручення повідомлень про підозру родичам померлих із роз’ясненням права на захисника та реабілітації.

«Складається враження, що це студентський реферат» — сказав про судове рішення адвокат потерпілого Олександр Мірошник.

«Закриття кримінального провадження по строках досудового розслідування домогтися складно в будь-якому суді… Я вперше стикаюсь із тим, щоб у суді так швидко закрили справу по спливу строків досудового розслідування. Не менш дивним є, що таке рішення прийнято у Вищому антикорупційному суді», — говорив Мірошник.

Сторона обвинувачення посилається на принцип публічності (ex officio), який закріплений в статті 25 КПК України і відповідно до якого прокурор зобов’язаний вжити всіх заходів для встановлення події злочину та особи, яка його вчинила.

«Погоджуючись із позицією щодо застосування практики Верховного суду у справах про ДТП… Сторона захисту каже, що це виняток. Це не виняток, а логіка кримінального процесу, яка зводиться до виконання завдань кримінального закону. Цілком природньо, що померлій особі орган досудового розслідування має повідомити про підозру, щоб виконати завдання кримінального провадження — встановити об’єктивні обставини винуватості або невинуватості, якщо на цьому наполягають родичі… В інших кримінальних провадженнях відбувається там сама картина, незалежно від того померла особа чи не померла», — повідомив Мірошник.

Спадкоємець Нікіта Штанько обурюється, що Юсубов, вилучаючи майно з банківського сейфу не подумав про права його покійного батька та родичів, які чекали 6 місяців, щоб вступити у спадщину. Він уже третій рік намагається відстояти свої права в українських судах, але малоуспішно. І його дивує, як швидко суд вирішив долю Юсубова, по суті вивівши його з-під будь-якої відповідальності.

«Суд і сторона захисту постійно вживають термін «для живих людей», «правила КПК написані для живих людей». Я не розумію, де у нас в КПК перебачено глава, розділ, стаття для живих чи для мертвих людей. Тобто цього нема. Є субєкт, є злочинець, порушник, який вчинив злочин», — каже потерпілий.

Адвокат Юрій Старцев захищає Юсубова і він переконаний, що рішення першої інстанції законне. Він наполягає, що Калінін не набув і сьогодні також не може набути статусу підозрюваного. Крім того, йшлося про особливо тяжкий злочин і значить сторона обвинувачення мала забезпечити підозрюваному покійнику адвоката.

«Ситуація виникла тому, що орган досудового розслідування не захотів повідомити підозру Юсубову без Калініна», — констатував Старцев.

Захисник цитує КПК, що завданням кримінального провадження є також і те, щоб до кожного була застосована належна правова процедура.

Юсубов каже, що він звинувачується у скоєнні злочину в співучасті з померлим Калініним, що є обтяжуючою обставиною. На його думку, прокурори звернулися із клопотанням про продовження строку слідства у провадженні за підозрою Калініну, щоб судовим рішенням легалізувати незаконне повідомлення про підозру. Адже ухвалу суду про продовження строку слідства неможливо оскаржити. У подальшому провадження щодо Калініна закрили і Юсубов та його адвокати не можуть оскаржувати це рішення, оскільки не мають родинних звязків із померлим. «Поклали додатковий тягар саме на мене і я вимушений захищатись від звинувачень у вчиненні кримінального правопорушення як за самого себе, так і за померлого Калініна», — скаржиться Юсубов.

Прокурор переконує, що насправді ніяких хитрощів із врученням підозри Калініну не було і встановлення строку розслідування насправді було більш вигідне захисту, ніж стороні обвинувачення.

«Фактові справи зараз можна розслідувати скільки хочеш. Справи шодо підозри розслідуються два місяці, а потім виключний перелік слідчих дій, які ми можем провести, ухвалою фіксується. Нам підводиться риска», — пояснює прокурор.

Касьян каже, що підозру Юсубову не могли повідомити швидше, бо потрібне було погодження Офісу генпрокурора, який замість цього слав листи із вказівками допитувати все відомство або ж підозру підписували неуповноважені особи.

«Виникає враження, що ну дуже треба, щоб Юсубов не поніс відповідальність», — говорить прокурор Касьян.

Вислухавши учасників справи, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 27 січня ухвалу про закриття справи скасувала, призначивши її знову до розгляду в першій інстанції. Наразі мотиви рішення суду не відомі.

Ірина Салій, «Судовий репортер»