Закон “Про медіа” не підтримують 85% редакторів газет, – НСЖУ

Чинний законопроєкт “Про медіа” не підтримує 85% редакторів національних та місцевих газет. Підтримують лише 6%, а 9% або утримуються від підтримки, або не вивчали чи не вважають актуальною цю законодавчу ініціативу.

Фото: НСЖУ

Такими є результати опитування, яке Національна спілка журналістів провела напередодні Всеукраїнської наради редакторів газет, яка пройде 25 березня в онлайн-форматі, повідомив голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Як зазначають у НСЖУ, обговорення законопроєкту “Про медіа” буде однією із ключових тем заходу.

“На нараді також порушуватимуться питання економічної підтримки українських медіа, проблеми поштової доставки преси, фізичної безпеки, цифрової трансформації медіа. Настільки масштабна подія за участі представників газетної галузі України є спробою привернути увагу влади до критичної економічної ситуації з виживання преси, особливо місцевої загалом, та на Донбасі – зокрема”, – інформує голова НСЖУ Сергій Томіленко.

Планується, що участь у нараді візьмуть заступники міністрів культури та інформаційної політики, внутрішніх справ, цифрової трансформації; народні депутати, керівництво “Укрпошти” та інших зацікавлених інституцій. Зокрема, участь у дискусії щодо законопроєкту “Про медіа” візьмуть голова комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв і заступник міністра культури та інформполітики Тарас Шевченко.

Участь в опитуванні щодо актуальних проблем газетної галузі, захисту інформаційного простору та чинних законодавчих ініціатив взяли понад 160 редакторів українських газет. Запитання звучало так: “Чи підтримуєте ви проєкт Закону про медіа, згідно з яким Національна рада з питань телебачення і радіомовлення стає регулятором для друкованих ЗМІ?” Абсолютна більшість газетярів заперечує ідею поширення на друковані ЗМІ сфери дії телевізійного регулятора.

Нагадаємо, що медіаспільнота виступає проти законопроєкту “Про медіа” в нинішній редакції. Журналісти вважають, що закон може використовуватися як інструмент запровадження цензури.

У зверненні представників медіаспільноти наголошується, що проєкт закону містить нечітко сформульовані вимоги до медіа, також він наділяє органи держвлади повноваженнями “встановлення правди”.

Так, законопроєкт передбачає, зокрема:

• розширення повноважень Національної ради України з питань телебачення й радіомовлення, так, що «вони будуть виходити за межі, визначені Конституцією України».
• реєстрацію нових засобів масової інформації в Нацраді з подачею фінансових документів.

• право Нацради обкладати штрафами випадки порушення інформаційного, рекламного, виборчого законодавства в інтернеті (не тільки ЗМІ);
• можливість скасування реєстрації медіа через порушення або недопущення Нацради до перевірки;
• проведення перевірки Нацрадою з питань телебачення й радіомовлення, правоохоронними та фіскальними органами всієї діяльності редакцій, зокрема і фінансової;
• повернення комунальних медіа.