Як МВС зменшуватиме кількість ДТП: відеофіксація порушень та «листи щастя»

Чи ефективне зниження максимальної швидкості в межах міст із 60 до 50 кілометрів на годину та чому? Чи не призведе це до посилення заторів у великих містах, наприклад, Києві? Чи будуть ділянки доріг, де обмеження швидкості не діятиме? Чи варто обмежувати швидкість у всіх населених пунктах? В які терміни та де саме, передусім, встановлюватимуть відеофіксацію? Чи встановлять попереджувальні знаки для водіїв?

В якій формі повідомлятимуть водія про порушення ПДР? Чи зможе водій оскаржити штраф у суді? Підвищення штрафів чинитиме позитивний чи негативний вплив на безпеку руху на дорозі? Якщо вже переймати європейський досвід, чи будуть збільшені штрафи для пішоходів та в який спосіб підвищуватимуть ефективність запровадження штрафних санкцій?

На всі ці та багато інших запитань в ефірі програми 5 каналу "Час: Online" відповів речник Міністерства внутрішніх справ України Артем Шевченко.

– Чи ефективне обмеження швидкості в населених пунктах із 60 до 50 км на годину, та чому саме до 50?

Бо саме такі параметри рекомендує Всесвітня організація охорони здоров’я, та саме таке обмеження діє в усіх населених пунктах цивілізованих країн Європи та світу. Воно науково прораховане як найбільш безпечний параметр швидкості для транспортних засобів у населених пунктах. Саме тому ми йдемо цим шляхом і запровадили його від 1 січня цього року, як поки що єдину зміну ПДР, і закликаємо всіх учасників дорожнього руху скинути швидкість і пересуватися повільніше. І цього року зробимо це обов’язково – це безальтернативний шлях, і весь світовий досвід нам так само це підтверджує, бо неможливо за кожним правопорушником поставити поліцейського і фіксувати кожне порушення правил, це фізично не можливо. Саме тому весь світ і Європа, і ми також підемо шляхом відновлення автоматичної фото- та відеофіксації ПДР, але на більш фаховій підставі.

– Було дозволено 60 км за годину плюс допустиме збільшення на 20 км. Це збільшення зберігається чи змінюється?

Поки що зберігається, оскільки для того, щоб його зменшити, – а ми пропонуємо 10 км, треба проголосувати у парламенті законопроект про внесення змін у чотири закони, ми його називаємо Закон про безпеку дорожнього руху. Там передбачена зміна дозволеного перевищення швидкості з 20 км на годину – до 10 км, але за це треба голосувати – це певна парламентська процедура, як і за всі параметри штрафів та інших змін, спрямованих на посилення безпеки на дорогах.

– Ми чуємо багато думок за і проти цього закону. Одна з негативних – обмеження призведе до збільшення заторів, насамперед у місті Києві. Так це чи ні?

Ні, це не так, оскільки проблема не в заторах, а в загибелі людей через ДТП, і найтяжчі наслідки виникають саме при великій швидкості. Можна багато дискутувати на цю тему, але очевидним є факт, як і закони фізики, – страшне не ДТП, а його наслідки. Якщо воно без потерпілих, дрібне – це не суттєво, в Європі взагалі на такі ДТП не викликають поліцію. Обмінялися європротоколом, страхові компанії заплатили і все. Ми ж говоримо про ДТП зі страшними наслідками. Саме вони спонукали нас вийти в суспільство і на законодавчий рівень з цими пропозиціями. Треба скидати швидкість. Треба їздити повільніше: тихше їдеш –далі будеш. Водночас, нинішня редакція ПДР спокійно дозволяє місцевим органам влади, за погодженням з поліцією, встановлювати на певних ділянках доріг і менші, і вищі швидкісні режими.

– Де в Києві будуть вищі швидкісні режими?

Це залежить від міської ради Києва. Вона виходить з ініціативою (вже вийшла), пропонує декілька ділянок, де можна підвищити швидкісний поріг більше, ніж 50 км на годину, поліція розглядає ці пропозиції міської влади і погоджує або відхиляє їх.

– Якими ще шляхами можна скоротити кількість ДТП, окрім змін до законодавства?

Ми намагаємося достукатися до свідомості, але наші громадяни не дуже охоче сприймають якісь новації, якісь ліберальні норми, одразу розглядаючи їх як вседозволеність. Це страшна біда. Будь-яку норму робиш м’якішою, це одразу призводить до страшних наслідків, до абсолютного нехтування своєю безпекою, безпекою інших людей, тому ми не будемо гратися в якісь ліберальні речі. Якщо хочете «драконівські» заходи, – адже 3400 загиблих позаминулого року та 3600 загиблих минулого року, незважаючи на різні причини та ситуації, – це говорить про те, що ми мусимо, як і в усій Європі, пересуватися повільніше. І ми закликаємо всіх громадян скидати швидкість у містах. Зараз є певний період звикання до цієї норми, бо ще немає можливості фіксувати перевищення швидкості та притягати до відповідальності.

Водночас, цього року обов’язково запрацює автоматична фото- та відеофіксація, повернуться «листи щастя» і громадяни їх будуть отримувати. Звісно, це викликатиме спротив та судові позови, але ми готові до цього. Впровадження цього механізму готується довго, щоб він був стійкий перед критикою та можливими судовими позовами.

– В які терміни і в яких містах встановлять фото- та відеофіксацію?

Цей процес відбуватиметься по-різному. Необхідно зробити ще декілька законодавчих змін, – один або два закони, до чого ми й закликаємо депутатський корпус. За нашими оцінками – це перший квартал (за найоптимістичнішими оцінками), за песимістичними прогнозами – половина або навіть друга половина року. Але цього року фіксація обов’язково запрацює. Не скрізь одночасно – поступово, спочатку на одних територіях, потім на інших, але альтернативи цьому немає.

– Які будуть прилади фіксації: стаціонарні автоматичні чи напівавтоматичні і портативні?

Будуть різні, в тому числі – на транспортних засобах поліцейських, які фіксуватимуть під час руху, але ми повинні розуміти, що є певний період сертифікації.

– Цю техніку вже закупили, чи вона є на складах? Звідки ми будемо її отримувати?

Є наміри іноземних партнерів надати обладнання, але ми не можемо його використовувати без сертифікації, також маємо старі прилади, які треба сертифікувати. Створений новий орган, що не є правонаступником міліції – Національна поліція, є декілька бюрократичних перепон, але вони будуть подолані і поліція почне вимірювати перевищення швидкості – і в екіпажі патрулів, і в автоматичному режимі фотовідеофіксації, що потребує трохи більше часу.

– У 2006 році була перша спроба запровадження фіксації, закупили американські прилади, чому тоді не вдалося?

Перша спроба показала, що швидко запровадити можна, але питання в тому, скільки воно протримається. Адже потім була купа позовів, зокрема і в Конституційний Суд, який встановив проблему, яку ми розв’язуємо і зараз – не можна накладати адміністративне правопорушення на транспортний засіб, а не на правопорушника, який перебуває за кермом. Тому що багато людей користується автомобілями, які не є їхньою власністю. Саме тому ми зараз працюємо над тим, щоб розробити та впровадити хороший механізм, і нам потрібна підтримка парламенту, який би на законодавчому рівні закріпив це. Інакше не працює в жодній країні світу.

– Звертаючись до європейського досвіду, наприклад в Німеччині або в Польщі, – якщо встановлено засіб фотовідеофіксації, то поряд стоїть знак попередження про це. Водій має можливість знизити швидкість та не порушувати правил. Чи планується в нас така практика?

Звісно, вона вже є. Питання щодо встановлення знаків – до місцевої влади. Проте це не є проблемою, проблемою є питання сертифікації, налаштування технологічних процесів. Система має бути життєздатною без необхідності її зупинення, аби щось доробити. Під час тестової роботи, звичайно, можуть бути збої, але вдруге запустити систему, яка не встоїть перед позовами, скаргами, рішеннями судів, ми дозволити собі не можемо. Саме тому ми так ретельно її готуємо.

– В якій формі і кому приходитимуть повідомлення про порушення?

Особі, на яку зареєстровано транспортний засіб. Більш докладно не питайте, бо йде робота для того, щоб врахувати всі юридичні аспекти та в законний спосіб обійти підводні камені.

– Як розв’язуватимуть проблему з фіксацією власника автомобіля на єврономерах?

Над цим також працюємо. 

– Досвід яких країн ви враховуєте при відпрацюванні законодавчого пакету?

Насамперед, польський досвід, де в 2011 році на дорогах загинуло близько 4000 громадян. Одразу після цього влада прийняла рішення та впровадила систему автоматичної фотовідеофіксації. Через два-три роки кількість загиблих впала приблизно до двох з половиною тисяч.

– Говорячи про підвищення штрафів за порушення ПДР, на чому базуються такі цифри, коли, наприклад, із 500 гривень підвищують до 3400?

Ми говоримо про декілька категорій правопорушень, і за певними з них ми бачимо і аналізуємо дуже неприємні тенденції. Наприклад, за перевищення швидкості більше ніж на 50 км за годину – це максимальне перевищення (в населеному пункті це 50 км плюс дозволене перевищення 20 км, плюс перевищення на 50 км, тобто 120 км). Наразі, якщо зупинити та притягнути до відповідальності порушника, то штраф буде всього-на-всього 510 гривень. Ми вважаємо, що це неприпустимо низький поріг і за таке порушення він має становити 3400 гривень. Інший випадок – залишення місця ДТП, за це треба заплатити смішні 255 гривень. А це значно ускладнює розслідування ДТП, тим паче, якщо є потерпілі або загиблі. Тому ми також наполягаємо на 3400 гривень за таке правопорушення.

Інший випадок – 510 гривень за те, що ви ніколи не мали права керувати транспортним засобом і сіли за кермо. Якщо у вас є водійські права, але ви їх забули дома, ми не змінюємо штрафної санкції. Але якщо прав у вас ніколи не було, або вас позбавили прав за пиятику і, незважаючи на це, ви все одно їздите за кермом, то ми вважаємо, що штраф має бути на 10200 гривень (прав взагалі немає), повторний штраф – 40800 грн. Якщо вас позбавили прав за пиятику і ви все одно керуєте транспортним засобом – то 20400 грн, а за повторне таке правопорушення – 40800 грн.

– А коли візьмуться за пішоходів, які порушують ПДР?

Безумовно, поліція намагається притягати до відповідальності і пішоходів також, але їх питома вага як винуватців ДТП набагато менша, ніж водіїв транспортних засобів. І водій має відчувати підвищену відповідальність порівняно з пішоходом, який також може бути причиною ДТП, але їх кількість порівняно з водіями – набагато менша. Звичайно, пішоходи мають підвищувати свій рівень свідомості, безпеки та культури, особливо в нічний час, і в зимову пору року.

– В який спосіб МВС проводить роз’яснювальні програми щодо ПДР в школах?

Патрульна поліція приходить у школи, роздає світловідбивні елементи, проводить дуже багато просвітницьких профілактичних заходів.

Поки що законодавець не сприймає наших ініціатив: в комітеті закон одразу не прийняли, бо декілька депутатів мають іншу позицію, або це стає чинником перемовин чи політичних торгів. Ми пропонуємо декілька жорстких норм, наприклад, – "передати посвідчення водія" замість "пред’явити". Також є законодавча ініціатива – під час освідування на стан алкогольного сп’яніння, особливо на ділянках доріг за межами населених пунктів в темну пору доби, коли складно знайти двох свідків цього освідування, можна не шукати цих двох свідків, а зробити це з дорученням відеозапису.

– Чи є шанс запустити всі ці зміни до кінця року?

Я звертаюся і до громадян, і до журналістів – здійснюйте також тиск на законодавців. Це не якась забаганка МВС чи патрульної поліції, це те, що треба нам усім. Ми хочемо їздити, ходити на наших дорогах безпечніше, щоб у нас був шанс зменшити цю страшну цифру – 3400 та 3600 загиблих за останніх два роки на дорогах. Давайте рухатися в цьому напрямі: менше порушувати, повільніше їздити, здійснювати тиск на законодавців, щоб вони прийняли ці норми, особливо що стосується пиятики за кермом.

– Що робити в разі, коли після сплати штрафу повторно приходить повістка, ніби штраф не сплачений та треба сплатити повторно?

Тут питання не тільки до нас, бо місія поліцейського завершується після складання адміністративної постанови, ну хіба що він може виступити свідком в суді, якщо йде розгляд і правопорушник оскаржив покарання. Потім інформація йде через Державне казначейство, де можуть бути якісь певні проблеми з точки зору технологічності цих мереж. Тому, безумовно, варто зберігати квитанцію, аби довести, що сума вже сплачена.

– Чи буде передбачена жорсткіша відповідальність за порушення ПДР працівниками силових структур?

Патрульна поліція безкомпромісна у притягненні до відповідальності правопорушників, незважаючи на їхній соціальний, майновий статус, посади, які вони займають. Порушив – сплати штраф. Не погоджуєшся – оскаржуй в судах. Такого свавілля, безладу, тотального хабарництва, коли за будь-яке правопорушення була встановлена конкретна такса, яку могли дати в кишеню "даїшнику", і ці гроші просто "розчинялися", більше не буде. Чому ми зараз шоковані такою кількістю пиятики за кермом? Це було латентне корупційне правопорушення, з якого жила "армія даїшників" та їхніх керівників, коли за пиятику давали хабар та потім розподіляли серед великих посадовців, а саме правопорушення розчинялося у повітрі. А зараз фіксуюють усе, плюс є відео, контролюють практично кожен контакт поліцейського з правопорушником, тому легко зрозуміти, що відбувається, хто що кому казав, хто був п’яний.

Безперечно, остаточний ступінь сп’яніння встановлює експертиза, але людина, яка не вживала алкоголю, не має ознак сп’яніння – ні запаху, ні почервоніння, та не повинна мати зайвих пересторог, щоб пройти тест. А коли замість цього людина влаштовує "цирк", як сталося з родичем юристки однієї з громадських антикорупційних організацій, котрий тікав, а потім робив з цього нечисті та нечемні кроки, роздуваючи великий політичний скандал, – це просто смішно. Патрульна поліція – це передовий, реформований локомотив у системі поліції і МВС, який користується довірою, хоча це не є абсолютний показник. І життя постійно змушує поліцейських доводити своєю роботою високий рівень суспільної довіри, і те, що ми на правильному шляху, – ми переконані.

– Наскільки поліцейські захищені законом, аби штрафувати чиновників, які поводяться по-хамськи із правоохоронцями?

Якщо мова про суддів, (а це внутрішнє корпоративне коло) то вони під час розгляду адмінматеріалів у суді роблять усе, як грамотні юристи, щоб колега-суддя міг уникнути відповідальності: неточно оформлений протокол, маленька помилка, недогляд – все це грає проти поліцейського, коли матеріали приходять в суд.

Водночас, ми вважаємо, що поліцейському треба дати більше повноважень під час контакту з правопорушником на вулиці, і в цьому пакеті ми також це передбачили. Там є норма, яка дозволить поліцейському вимагати не виходити з машини, тримати руки на видноті, виконувати всі законні вимоги правоохоронця, адже багато людей провокують поліцейських своєю ганебною та хамською поведінкою.
Ми вважаємо, аби перемогти "зеленого змія", треба надати поліцейському надзвичайні повноваження. Якщо ти не п’яний – чого тобі боятися зупинки транспортного засобу? Якщо ти не перевозиш зброю, боєприпаси, наркотики, не готуєшся до вчинення злочину чи не п’єш за кермом? Яка проблема зупинитися на законну вимогу поліцейського? Якщо ви думаєте, що я вживаю, – перевірмо! Нема – вибачте, поїхав. Починає поліцейський порушувати закон: грубіянить, вимагає хабар чи ще щось – фіксуйте на відео, це дисциплінує кожного правоохоронця.

– Якщо випити кефіру чи квасу, чи зафіксує пристрій алкоголь?

Немає сенсу думати про мізерну ймовірність нечіткого визначення правопорушення порівняно з величезною кількістю відвертої пиятики, коли проміле в крові зашкалюють за два або два з половиною (ред. – дозволена норма 0,2 проміле).

– Коли впровадять безпечні пішоходні переходи?

Це питання – до Мінінфраструктури. Цього року вперше в державному бюджеті на це були закладені гроші, чого раніше ніколи не було. В Мінінфраструктури є фахівці, які з використанням європейського досвіду впроваджуватимуть цю програму. Сюди входять безпечні переходи, розв’язки, різного роду сучасні споруди, які мимоволі змушуватимуть водіїв скидати швидкість.

Джерело: 5 канал