Репортаж із суду над організаторами вбивства Каті Гандзюк і як бісилися вбивці. «Покукурікай в іншому місці, пєтух!»
У понеділок Дніпровський суд Києва виніс довгоочікуваний вирок у справі вбивства Катерини Гандзюк. Феміда покарала злочинців максимально можливим терміном за статтями, які висувала сторона обвинувачення – 10 років ув’язнення. Владислава Мангера засуджено як замовника вбивства, Олексія Левіна – як організатора.
На суді побувала кореспондентка видання ҐРУНТ Вікторія Кравчук. Вона розповідає, як на вирок реагували друзі Каті Гандзюк, і як бісилися вбивці.
Перед будівлею Дніпровського суду Києва багато правоохоронців. Судове засідання відкрите, у зал заходить багато журналістів, друзі Катерини, небайдужі з ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк».
«Босс», «Николаевич» и справка. Новые детали дела о убийстве Екатерины Гандзюк.
Багато відвідувачів прийшли до суду у футболках «Хто замовив Катю Гандзюк?». Так, усі вже знають відповідь на це запитання. Презумпція невинуватості поки що не дозволяє називати вбивць убивцями. До рішення суду.
У зал заходить Віктор Михайлович Гандзюк – батько Каті. Присутні зустрічають його поглядами, сповненими поваги. Пан Віктор займає місце в залі. До крісел, де сидітимуть замовник і організатор убивства його доньки, – лише кілька метрів.
Представники секретаріату просять покинути залу: усередину мають привести підсудних. Люди виходять аж на сходову клітку. Очевидно, що судове приміщення замале для такого резонансного процесу.
Коли повертаємось до зали, підсудні вже сидять в очікуванні вироку. На голові Мангера – кепка з прапором і гербом України. Виразом обличчя він висловлює невдоволення і зверхність.
– Де ця собака Левін? – перешіптуються чоловіки в залі.
– Он сидить.
Суддя заходить до зали із нарадчої кімнати і починає оголошувати вирок.
Мангер слухає вирок із насмішкою і постійно киває головою. Суддя зачитує йому вердикт: 10 років позбавлення волі як замовнику. Левін теж отримує 10 років тюрми як організатор.
Додатково на користь батьків та чоловіка Катерини Гандзюк суд вирішив стягнути моральну шкоду на загальну суму 15 млн грн.
– Піздєц, – коментує адвокат Мангера.
Заставу розміром у 2,5 мільйона гривень, яка була внесена у 2019 році адвокатом Мангера, суд вирішив перерахувати на користь Збройних Сил України.
Мангер незадоволений вироком. У ході багаторічного судового процесу він поводився так, начебто був безкарним.
– Скажіть, навіщо, навіщо нас тягали ці всі три роки? – кричить Мангер.
Із залу суду чутно:
– Не ний, нитік!
– Покукурікай в іншому місті, пєтух!
Судове засідання закінчується оплесками та вигуками «Дякуємо!»: суд покарав замовника та організатора вбивства максимально можливим покаранням.
Правоохоронці беруть Мангера попід руки й одягають наручники.
Вбивця обурюється:
– Чего вы хлопаете? Невинного человека в тюрьму посадили – и хлопаете! Мозги надо иметь хоть чучуть.
– Можемо ще раз похлопати! – кидають йому у відповідь.
Коли Мангера виводять із зали суду, його намагається обійняти заплакана донька.
Своєї доньки Віктор Гандзюк не обійме ніколи. Батько схвально реагує на вирок, але зізнається, що нині він відчуває спустошення.
– Ми добились свого. Всі разом – Катіні друзі, і родичі, і громадськість, і, певною мірою, весь світ брав у цьому участь. Це з одного боку. А з іншого, у мене якесь повне спустошення. Мабуть, десь завжди здавалось, десь там в глибині душі, що ми чекали цього дня. Цей день настав. Але, власне, все одно Каті немає. І повне якесь таке спустошення, – зізнається пан Віктор.
Водночас, батько Гандзюк наголошує, що злочинці могли отримати і серйозніше покарання. У перший, другий рік після нападу правоохоронна система намагалася захистити вбивць. Пан Віктор згадує “усіх цих перевертнів в погонах”, “продажних прокурорів”, персонально колишнього генпрокурора Юрія Луценка, “які все зробили для того, щоб це діло замʼяти”.
– Добре, що винуватці понесуть заслужене покарання. Безумовно, хотілось би більше, але так сталось, що вони отримали такі терміни – це вина тих попередніх етапів слідства. Нам ж усім прекрасно про це відомо, про всіх тих, хто весь цей час намагався замʼяти цю справу, – обурюється батько.
На вулиці учасники ініціативи та небайдужі роблять спільне з Віктором Гандзюком фото біля будівлі суду. Катерина присутня в кадрі на футболках – цей принт символізував кілька років упертої боротьби за справедливість.
– Це свого роду перемога, – каже Марина Хромих, подруга Катерини та учасниця ініціативи “Хто замовив Катю Гандзюк?”.
Фото – Вікторія Кравчук
Автор: Вікторія Кравчук
Джерело: Ґрунт
Tweet
