Зґвалтування у поліції: що змінилося в Кагарлицькому відділку за рік

Микола Кузів

Минуло більше року з моменту зґвалтування Нелі Погребіцької поліціянтами в Кагарлику. За ґратами зараз двоє. Ще троє поліціянтів – під домашнім арештом. Вони не визнають провини, а дехто навіть намагається поновитися на службі через суд. Більшість колег обвинувачених залишилися на своїх місцях уже в реорганізованому Кагарлицькому відділку.

У справі продовжують досліджувати докази. Оскільки слухання відбуваються в закритому режимі, то журналісти й вільні слухачі потрапити на засідання не можуть, а сторони не мають права детально коментувати перебіг процесу. Проте журналістам видання LB.ua вдалося дізнатися деякі подробиці.

Крім того, проаналізувавши матеріали обіцяної керівництвом МВС та Нацполіції переатестації поліціянтів з Кагарлика, ми з’ясували, що щонайменше п’ятеро співробітників провалили тестування, але залишилися на посадах. А одного з обвинувачених у тортурах члени атестаційної комісії взагалі рекомендували підвищити.

Новий начальник відділку Вадим Бандура пишається психологічним кліматом у колективі і переконує: зміни на краще вже є, тепер залишається повернути довіру місцевих жителів. Детальніше – в тексті.

Зґвалтування у відділку

24 травня 2020 року 27-річна жителька Кагарлицького району Неля Погребіцька викликала швидку допомогу. Вона розповіла фельдшеру, що вночі місцеві поліціянти привезли її у відділок, де дев’ять годин катували та ґвалтували. Увечері того самого дня двох поліціянтів затримали, а на місце злочину викликали слідчих Держбюро розслідувань.

Неля Погребицька

Фото: скрін з відео. Неля Погребицька

Наступного дня голова Нацполіції Ігор Клименко заявив: підозрюваних у зґвалтуванні і тортурах – начальника сектору кримінальної поліції Кагарлика Миколу Кузіва й оперуповноваженого Сергія Сулиму – звільнили з лав Нацполіції. Їм вручили підозри у зґвалтуванні групою осіб і в перевищенні влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Пізніше остання стаття зникла з кваліфікації, замість неї поліціянтам висунули підозру в катуванні за попередньою змовою групою осіб.

Також Клименко відсторонив від виконання обов’язків керівництво відділку, анонсував розформування підрозділу і переатестацію всього особового складу. Тодішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков назвав такі заходи миттєвими та жорсткими. “Підрозділ розпущений, всі виведені за штат… Усі співробітники далі будуть нові”, – заявив глава МВС 29 травня. Згодом, 5 червня, звітуючи перед депутатами, Аваков пообіцяв ретельніше контролювати особовий склад Нацполіції: запровадити систему Custody Records для повної відеофіксації слідчих дій у всіх підрозділах поліції, перевіряти будь-які підрозділи в будь-який час доби, а під час професійного відбору кандидатів на службу в поліцію проводити додаткове психологічне обстеження, щоб виявляти приховані ознаки агресивності та девіантної поведінки.

За місяць, 2 липня 2020 року, слідчі Державного бюро розслідувань затримали ще двох оперуповноважених Кагарлицького відділку поліції – Ярослава Леваднюка та Євгена Трохименка. Леваднюку вручили підозру в катуванні, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Трохименку – у співучасті в катуванні.

У жовтні минулого року підозру у злочинній бездіяльності вручили тодішньому начальнику відділку Сергію Панасенку.

Не перший випадок тортур

Зараз на лаві підсудних у справі про тортури в Кагарлицькому відділку поліції– п’ятеро. Під вартою перебувають лише Микола Кузів і Сергій Сулима. Решта: Сергій Панасенко, Ярослав Леваднюк і Євген Трохименко – під домашнім арештом. Панасенку і Трохименку відразу обрали такі запобіжні заходи, Леваднюку в жовтні змінили з тримання під вартою. Прокурор у справі Яніс Сімонов розповів, що захисники Леваднюка 8 разів подавали окремі клопотання в Голосіївський суд. “Вони задовбували суд, щоб той змінив йому запобіжний захід. Вони 8 разів зверталися з окремими клопотаннями… Я вважаю, що вони просто дістали суддю”, – зазначив прокурор у коментарі LB.ua.

Загалом об’єднана справа про систематичні тортури в Кагарлицькому відділку включає три епізоди та налічує п’ятьох потерпілих. Останній відомий слідству злочин стався проти ночі 24 травня. Поліціянти Микола Кузів, Сергій Сулима та Євген Трохименко викликали до відділку Нелю Погребіцьку і її сусіда Ігоря Ткаченка, щоб “повісити” крадіжку газонокосарки на когось із них. Розвівши Погребіцьку та Ткаченка по різних кабінетах, поліціянти вимагали, щоб ті визнали провину.

Допит Ткаченка завершився порівняно швидко: його побили і невдовзі відпустили. Погребіцьку протримали у відділку до ранку 24 травня. Слідство встановило, що Кузів із Трохименком надягали на потерпілу протигаз. Кузів перекривав дихальну трубку, чим унеможливлював її дихання, а Трохименко в той самий час утримував її руки за спиною. Після чергової відмови визнати злочин Кузів ударив Нелю по голові. Приставляючи пістолет до різних частин тіла та голови потерпілої, погрожував здійснити постріл. Згодом, вважає слідство, Кузів прикував її кайданками до батареї в коридорі відділення поліції. На цьому етапі до скоєння злочину долучився Сергій Сулима, який пригрозив Нелі зґвалтуванням. Пізніше тієї ж ночі Кузів відвів Нелю до кабінету Сулими та спостерігав, як останній її ґвалтує.

Сергій Сулима

Фото: facebook Антона Геращенка. Сергій Сулима

Перед тим, також у травні, начальник сектору кримінальної поліції Микола Кузів намагався вибити зізнання в іншому злочині з місцевого жителя Максима П’ятенка. Як з’ясували слідчі, він завдав потерпілому 17 ударів руками і ногами.

Перший відомий слідству злочин у Кагарлицькому відділку поліції трапився 9 січня минулого року. Як повідомили у ДБР, ті самі поліціянти – Микола Кузів і Сергій Сулима – разом з оперуповноваженим Ярославом Леваднюком хотіли розкрити злочини, пов’язані з крадіжками та наркотиками. 9 січня вони вдерлися в недобудову, де жили двоє чоловіків – Олександр Ткач і Олександр Салій. Правоохоронці жорстоко їх побили. Потерпілих змусили залізти в багажник автомобіля і відвезли на безлюдну галявину. Там їх знову били та обливали холодною водою, а пізніше доставили до місцевого відділку та по черзі катували електрошоком. Через тиждень після першого відомого слідству побиття, 17 січня 2020 року, Кагарлицьке відділення поліції очолив Сергій Панасенко. Слідство вважає, що він знав про катування, але нічого не зробив.

За версією слідства, мотивом усіх злочинів було штучне підвищення особистих показників розкриття злочинів. Новий начальник Кагарлицької поліції Вадим Бандура із цим не згоден. “Ні тоді, ні після ніхто за показниками не біг. Ніхто не вимагав і не казав: “Вам таку цифру треба, вам – таку. Такого немає і не було”, – повідомив він LB.ua.

Закритий режим

Справу про систематичні тортури в Кагарлику розслідувало ДБР. 2 грудня минулого року досудове розслідування завершилося, і її передали до суду, спочатку – Кагарлицького, а пізніше – Обухівського. Там вона перебуває й зараз.

На підготовчому засіданні 21 січня 2021 року Обухівський суд на прохання обвинувачених і їхніх адвокатів вирішив слухати справу в закритому режимі. «Захисники обвинувачених і самі обвинувачені заперечували проти відкритого судового розгляду, наполягаючи на розгляді справи в закритому судовому засіданні», – йдеться в постанові суду.

Микола Кузів

Фото: facebook Антона Геращенка. Микола Кузів

Зараз адвокат обвинувачених Панасенка та Кузіва Віктор Чевгуз усе заперечує. Він розповів LB.ua, що захист обвинувачених, навпаки, прагнув гласності. “Захист не наполягав на цьому. Ми, навпаки, хотіли, щоб процес був відкритим, але, згідно з законом, статеві злочини, справи, де держтаємниця, де неповнолітні – такі справи слухаються в закритому режимі. Тому суд без обговорення питань прийняв таке рішення”, – сказав Віктор Чевгуз.

Прокурор Яніс Сімонов у розмові з LB.ua натомість стверджує, що всі прокурори, потерпілі та їхні представники наполягали на відкритих слуханнях. Відповідальність за закриття процесу лежить, за його словами, на захисниках обвинуваченого Ярослава Леваднюка. Сімонов додав, що, з юридичного погляду, це рішення неправомірне, адже про закритий розгляд можуть клопотати лише обвинувачені в тяжких злочинах, яким загрожує понад 10 років покарання, а Леваднюку тяжких статей не інкримінують.

На цьому ж підготовчому засіданні, 21 січня 2021 року, адвокат обвинуваченого Ярослава Леваднюка Василь Трикоза просив, щоб справа розглядалася колегіально у складі трьох суддів, а не одного. Суд погодився, хоча захист інших обвинувачених був проти – на їхню думку, колегіальний розгляд лише затягне процес. Важко сказати, наскільки відтоді просунувся розгляд справи, адже від 21 січня засідання проходять у закритому режимі. Попри це, LB.ua вдалося дізнатися деякі подробиці.

Обвинувачені не визнають провини

Ніхто з обвинувачених нині не визнає своєї провини. Дехто навіть паралельно намагається поновитися на службі. Експоліціянт Євген Трохименко звернувся до Київського окружного адміністративного суду з таким позовом у червні 2020 року, йому відмовили в його задоволенні. Екскерівник відділку Сергій Панасенко вирішив поновитися на службі в тому самому суді і подав аналогічний позов.

Євген Трохименко (праворуч) і його адвокат Віктор Чевгуз

Фото: Тетяна Козак, Ґрати. Євген Трохименко (праворуч) і його адвокат Віктор Чевгуз

Стратегія адвокатів обвинувачених будується на тому, що докази проти поліціянтів є сфабрикованими, а відтак вони не винні. “Я вважаю, що там були популістські наміри прокуратури. У мене двоє підзахисних. Жоден із них не брав участі у зґвалтуванні. Кузіву інкримінують співучасть у зґвалтуванні. Я як фаховий юрист бачу, що це притягнуто за вуха”, – розповів адвокат Віктор Чевгуз. Прокурор Яніс Сімонов відповів на це короткою реплікою: “А що може бути сфабриковане? Зґвалтування людини?”

Адвокат обвинувачених Віктор Чевгуз також зазначив, що потерпілі (йдеться про всіх п’ятьох потерпілих у трьох епізодах катувань) мають сумнівну репутацію і деякі з них насправді були причетні до крадіжок. “Одразу скажу, це не значить, що їх треба бити або катувати. Але це категорія людей… Вони тоді мовчали… Тоді Неля написала заяву, що її зґвалтував один з них. ДБР і Внутрішня безпека познаходили їх (потерпілих –ред.) і повернули їх до того, щоб вони понаписували заяви проти поліцейських”, – розповів адвокат обвинувачених свою версію подій.

Про “сумнівну репутацію” потерпілих у розмові з LB.ua згадав і новий начальник Кагарлицької поліції Вадим Бандура. Долею потерпілих він не цікавився, але знає: двох з них затримували за інші злочини. “Ігор Ткаченко затриманий в Обухові на гарячому – крадіжка кабелів. Оголошена підозра. Олександр Салій – крадіжка, епізоди. Поміщений під варту”, – зазначив Бандура. Прокурор Юрій Бєлоусов, навпаки, наголошує на тому, що потерпілі належать до незахищеної категорії. Для слідства і прокуратури, за його словами, справедливі вироки є справою честі.

За словами прокурора, справедливих вироків вдасться досягнути, попри усі наявні у справі ризики. Зокрема, каже Юрій Бєлоусов, наразі є питання до свідчень колег обвинувачених, які на момент згвалтування Нелі Погребицької могли бути на роботі, чути крики потерпілої або бачити її саму. Свідчення одного з поліціянтів вже зараз розходяться з матеріалами кримінального провадження. Прокурор Яніс Сімонов додав: “Якщо говорити завчасно, всі працівники поліції включають, вибачте, “окуня”. Ніхто нічого не бачив, ніхто нічого не чув”.

Крім того, за версією слідчих, обвинувачені знімали знущання на мобільні телефони. Прокурор Яніс Сімонов повідомив, що ці речові докази слідство так і не знайшло. Крім того, прокурор заявив про знищення деяких службових документів.

“Ініціативний і порядний”. Результати переатестації в Кагарлицькому відділку

Поки слідчі встановлювали обставини справи, керівництво Нацполіції та МВС призначило переатестацію у відділку. Улітку минулого року до неї допустили 38 поліціянтів із 43.

Різниця в цифрах не через звільнення за підсумками внутрішніх розслідувань, які передували атестації. Як пояснив Антон Геращенко – на той момент заступник міністра внутрішніх справ – тільки одного поліціянта звільнили до переатестації, троє були в декретній відпустці, ще один відсутній через тимчасову непрацездатність.

Після атестації з 38 поліціянтів на посадах залишилися 30. Результати їхньої перевірки LB.ua отримав із власних джерел. Вони свідчать про те, що 5 співробітників Кагарлицького відділку поліції з 38 не набрали мінімальних 25 балів з максимальних 60 на одному з тестів – на загальні або професійні навички:

  • патрульний Олег Бєланов отримав 17 балів за загальне тестування і 40 за професійне;
  • помічник чергового Юрій Бондаренко – 17 і 26 балів;
  • начальник патрульної поліції Сергій Капітоненко – 22 і 25 балів;
  • інспектор Анатолій Капітоненко – 27 і 24 бали;
  • патрульний Богдан Заїка – 24 і 41 бал.

Усі вони, крім Анатолія Капітоненка, притягувалися до дисциплінарної відповідальності від одного до п’яти разів. Це, зрештою, не завадило атестаційній комісії вирішити, що поліціянти відповідають своїм посадам. У висновку комісії вказано, що вказані співробітники “орієнтуються в нормативно-правовій базі, чесні, доброзичливі та налаштовані на якісні зміни”.

Решта поліціянтів, які проходили переатестацію, набрали необхідний рівень балів. Шестеро з них, за рішенням атестаційної комісії, не просто відповідають своїм посадам, а й заслуговують на підвищення. Один із них – вже ексоперуповноважений Ярослав Леваднюк, якого ДБР обвинувачує в катуванні двох чоловіків 9 січня 2020 року. Перед тим, як слідчі ДБР у липні минулого року повідомили Леваднюку про підозру, він устиг пройти атестацію. На кожному тесті набрав по 30 балів, за висновком членів комісії – “добре володіє законодавчою базою, схильний до саморозвитку, ініціативний і добропорядний”

Ярослав Леваднюк

Фото: hromadske. Ярослав Леваднюк

Переведення на нижчу посаду з 38 поліціянтів «заслужив» лише один – начальник патрульної поліції Сергій Майстренко. На загальному тестуванні він набрав 33 бали, на професійному – 32. Тобто більше, ніж п’ятеро його колег, які не набрали необхідного мінімуму балів, але, за висновком комісії, відповідають посадам. Як і вони, Майстренко притягувався до дисциплінарної відповідальності – тричі. Різниця, на думку атестаційної комісії, полягає в тому, що Майстренко «не здатний брати на себе відповідальність, невпевнений в собі та слабо орієнтується в розв’язанні ситуативних завдань». Інспектор Сергій Уманець – єдиний, хто, на думку атестаційної комісії, підлягає звільненню «через службову невідповідність».

Членкиня атестаційної комісії Тетяна Нещерет пояснила LB.ua, що на атестацію бали поліціянтів жодного впливу не мають, а рішення про підвищення обвинуваченого Ярослава Леваднюка комісія ухвалювала “на підставі наявної інформації”. Про його причетність до злочину члени комісії не знали, бо “не володіють магією або передчуттями”.

Тетяна Нещерет

Фото: www.facebook.com/tbadryzlova. Тетяна Нещерет

Натомість експерт Асоціації українських моніторів з дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів Сергій Перникоза пояснює, що проблема – в недосконалості атестаційної процедури. «Хоча у порядку проведення атестації поліцейських дійсно прописаний мінімальний поріг у 25 балів і комісія зобов’язана врахувати інформацію про те, що поліціянт його не подолав, прямого обов’язку звільняти такого співробітника немає», – сказав експерт.

За словами голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини Євгена Захарова, трактувати процедуру можна по-різному, але якщо поліціянт не пройшов один етап перевірки, правильним рішенням буде не допустити його до наступного етапу атестації.

«За що вас люди поважають?» – «За совість»

Після тестування поліціянти мали змогу презентувати себе на співбесідах. Членкиня атестаційної комісії Тетяна Нещерет переконує: ті співробітники, які набрали невисоку кількість балів, змогли реабілітуватися на цьому етапі. Та чи дійсно члени комісії отримали вичерпну інформацію, яка могла б компенсувати низькі оцінки декотрих поліціянтів? З атестаційних листів, які має редакція, випливає, що на співбесідах йшлося про загальні, а не про конкретні речі. Деякі діалоги мали такий вигляд:

  • Що важливого у вашій роботі?
  • Допомагати людям.
  • Чи влаштовує робота у поліції?
  • Так.
  • Чим займаєтесь в побуті?
  • Домашнім господарством.
  • Чим любите займатися?
  • Пасікою.
  • За що вас люди поважають?
  • За совість.
  • Чи подобається працювати?
  • Так.
  • Бажаєте звільнятися з поліції?
  • Ні. 
  • Скільки разів ви хотіли звільнитися?
  • Жодного разу.
  • Як вам працюється в Кагарлицькому відділку?
  • Останнім часом не дуже.

Насправді ж члени атестаційної комісії мусили б мати вичерпну інформацію про біографію та показники роботи поліціянтів, на основі якої вони могли ставити запитання та робити висновки. Ці дані є і в LB.ua. Вони свідчать про те, що лише семеро з 38 поліціянтів жодного разу не притягувалися до дисциплінарної відповідальності. У решти – від одного до п’яти таких епізодів.

Адвокатка потерпілої Нелі Погребіцької Олена Сотник заявляла, що на дії місцевих поліціянтів скаржилися протягом останніх майже 6 років. За її словами, на спецлінію 102 надійшло 8 повідомлень від людей про застосування до них фізичної сили кагарлицькими поліціянтами.

У судовому реєстрі LB.ua легко знайшов інформацію про те, що деякі протоколи, складені кагарлицькими поліціянтами, оскаржувалися в судах і навіть визнавалися незаконними. Наприклад, у 2016 році начальник сектору реагування патрульної поліції Сергій Капітоненко оштрафував чоловіка за керування автівкою без відповідних документів. Згодом з’ясувалося, що протоколів, які доводили б правопорушення, не існує.

«Працездатний» підрозділ

Крім того, деяких кагарлицьких поліціянтів раніше вже звільняли з правоохоронних органів. Вони поновлювалися на посадах через суд.

Так, обвинувачений у злочинній бездіяльності ексначальник відділку Сергій Панасенко, який зараз намагається поновитися на службі через суд, уже мав такий досвід. У 2015 році його, ще як нового інспектора Миронівського відділення поліції, відправили на переатестацію. Тестування Панасенко пройшов, але за підсумками співбесіди атестаційна комісія вирішила його звільнити через службову невідповідність.

Сергій Панасенко

Фото: facebook/Обухівське районне управління поліції. Сергій Панасенко

У 2016 році Панасенко подав скаргу до суду. Її відхилили через “низький рівень мотивації до подальшої служби в поліції та низький рівень знань нормативних документів”. Відтак Панасенка остаточно звільнили зі службі. Проте вже у 2017 році постановою судді Євгена Аблова з Окружного адміністративного суду Києва його поновили на посаді інспектора Миронівського відділення поліції. Згодом Панасенко очолив Ржищівське відділення поліції, а 17 січня 2020 року був призначений начальником поліції Кагарлика. Через процедуру поновлення на службі пройшли також заступник начальника Кагарлицького відділення поліції Богдан Криницький і слідчий В’ячеслав Дорошенко.

Наскільки атестаційна комісія враховувала дисциплінарні притягнення поліціянтів і чи знали її члени про сумнівні факти в їхньому професійному минулому – залишається невідомим. Запитань про це в короткому викладі співбесід ми не знайшли.

Тож можна констатувати, що на обох етапах атестації методи роботи її членів щонайменше були непрозорими. У відповідь на наші висновки членкиня атестаційної комісії Тетяна Нещерет заявила: перевірка була об’єктивною. Водночас вона зауважила: завданням атестаційної комісії було “залишити підрозділ працездатним”. «Ніхто не хоче працювати в поліції, зараз є нестача кадрів», – пояснила вона.

Реформований відділок

У травні заступник міністра внутрішніх справ (на той момент) Антон Геращенко оцінив зміни в Кагарлику так: “Ситуація була відпрацьована позитивно”.

Відділок обіцяли розформувати, натомість його реорганізували. Тепер він має нову назву – відділення поліції №1 – й обслуговує місто Ржищів і Кагарлицький район.

 

Фото: kagarlyk-mrada.gov.ua

Як ми вже писали, на посадах лишилися 30 поліціянтів з 38. Чотирьох обвинувачених звільнили до перевірки, Ярослава Леваднюка – після неї. Після переатестації з посад пішли також Роман Мінченко, Богдан Заїка та Сергій Уманець, але не через претензії з боку членів комісії або керівництва. Мінченко пішов на пенсію, Заїка звільнився за власним бажанням, Уманець сам відмовився проходити поліграф.

Ще чотирьох поліціянтів, які пройшли атестацію, перевели в інший відділок. Інспектор з контролю за обігом зброї Микола Плигун й інспектор-криміналіст Артем Чорномаз працюють в Обухові, а колишній старший інспектор Руслан Лісовий і колишній начальник сектору реагування патрульної поліції Віталій Шрейдер стали інспекторами в ізоляторі тимчасового тримання №7 Київської області.

Станом на літо 2021 року цифри змінилися. Як розповів LB.ua новий начальник Вадим Бандура, зараз працюють 26 поліціянтів, призначених у Кагарлику. У відділку загалом 41 людина. Серед них, до речі, четверо з п’яти поліціянтів, які не набрали мінімальної кількості балів під час атестації. 

Начальник Кагарлицької поліції Вадим Бандура

Фото: hromadske.ua. Начальник Кагарлицької поліції Вадим Бандура

Вадим Бандура скаржиться на недостатню кадрову комплектацію. За його словами, у відділку передбачено 56 робочих місць. “Чи впливає це на роботу? Так. Чи опускаємо ми руки? Ні. Хоча на дві громади – Ржищів і Кагарлик – у нас працює 4 дільничних, а обслуговуємо ми територію 1000 км2″, – зазначив він. Підрозділи кримінальної поліції і слідства (до яких входили обвинувачені — Ред.), за словами Бандури, розформували, хоча фахівців з цих питань ми у відділку знайшли. Вадим Бандура пояснив, що це «прикомандировані» фахівці.

Очільник відділку стверджує: базовий рівень усіх співробітників є належним, якщо хтось “не дотягує”, до поліціянта приставляють сильнішого напарника. Також Бандура пишається психологічним кліматом у колективі. Щомісяця протягом року до відділку приїздять психологи, каже він, і з кожним разом атмосфера всередині колективу стає кращою.

Начальник місцевої поліції наголошує: кожен поліціянт переніс дуже багато негативу, і критика зачепила не лише обвинувачених, а й людей, які на неї не заслуговують. Тому одним із ключових завдань новий начальник вважає відновлення репутації поліціянтів.

Оновлений відділок в Кагарлику

Фото: Яся Вольвач. Оновлений відділок в Кагарлику

По-перше, каже Бандура, потрібні системні зміни. До них він зараховує заборону спілкуватися з громадянами в кабінетах – тепер прийом дозволений лише у спеціальній кімнаті з прозорими стінами та камерою на першому поверсі.

Система Custody Records, яку обіцяло керівництво МВС і Нацполіції, у відділку досі не запрацювала. Натомість з’явилися камери. Раніше їх було дві – при вході до будівлі та в коридорі на другому поверсі. Зараз камер 8, і вони дійсно дозволяють простежити пересування будівлею. Картинка виводиться на монітори в кабінеті начальника відділку. Ще 6 камер поки що не розпаковані. Їх планують поставити зовні – по периметру будівлі.

На вході до поліції розмістили журнал відвідувань і книгу скарг. “Журнал контролюється щодня. Він прошитий, пронумерований. Якщо людина напише скаргу, обов’язково пройде перевірка”, – каже Вадим Бандура. За його словами, вже були скарги про несвоєчасне прибуття наряду, надзвичайних не було. Змінився відділок і зовні. За останній рік там відремонтували перший і другий поверхи. На третьому поверсі, де був відділ карного розшуку, опечатали більшість кабінетів.

Другою важливою складовою повернення довіри до поліції новий начальник відділку вважає ефективність роботи. “Ми маємо максимально швидко з’являтися на момент виклику”, – пояснює Бандура. За його словами,раніше у відділку був один наряд групи реагування патрульної поліції. Зараз таких чотири.“Домовилися з поліцією охорони про спільний наряд. Коштом того, що з’єднали ржищівських працівників і наших, створили два наряди, ржищівська і кагарлицька зона. І ми випускаємо на лінію четвертий автомобіль, це слідчо-оперативна група. Наприклад, 15 викликів на день – у нас є 4 автомобілі”, – розповів очільник Кагарлицької поліції. Навантаження, за його словами, лише збільшується: раніше було в середньому 15 викликів на день, зараз – 35.Середній час прибуття поліціянтів за викликом – 14 хвилин.

Фото: Яся Вольвач

Результати свої роботи з відновлення репутації поліціянтів Вадим Бандура, утім, оцінює не надто позитивно. Працювати до відділку йдуть неохоче, каже він. Люди остерігаються. “Врадіївку і досі згадують. І Кагарлик будуть згадувати. Але ми б’ємося з тим, що ми не всі такі. Ми – нормальний, адекватний райвідділок. Але як кажуть, у сім’ї не без…” – зазначає він. Спілкування з місцевими жителями не підтвердило скепсис нового начальника поліції. Ніхто з тих, хто погодився з нами поговорити, не висловив категоричного ставлення до поліціянтів. Найчастіша відповідь: “На щастя, не стикалися з поліцією. Сподіваємося, і не доведеться”.

Отже, зміни на краще в Кагарлицькій поліції є, навіть попри відсутність достатньої кількості кадрів, великий обсяг роботи та непрозору систему перевірки співробітників. Але ці зміни відбуваються на тлі відсутності відповідей на доволі гострі запитання. Наскільки поліціянти, які продовжують працювати у відділку, пов’язані з обвинуваченими? Чи можуть вони діяти в їхніх інтересах або приховувати важливі дані? Чи все ми знаємо про обставини злочинів і глибину їх системності? Ці питання провокують наявні ризики впливу на свідків, знищення доказів і надання неправдивих свідчень. І відповідей на них немає.

Усі крапки над “і” у справі розставлять справедливі вироки. Усі крапки над “і” щодо майбутнього відділку розставить систематичне підвищення прозорості і ефективності роботи поліціянтів. Нове керівництво декларує чітку межу між собою й обвинуваченими. І цю межу вдасться провести до кінця лише за умови, що такого зв’язку насправді немає.

Читайте также: