Що зараз відбувається на передовій: всі вдягнені, обуті, але поки без шапки

Що зараз відбувається на передовій: всі вдягнені, обуті, але поки без шапки

Ви часто запитуєте нас, що насправді відбувається на Сході, як дійсно справи у наших військових, та який настрій у людей. Так от щойно я повернувся зі Сходу, одразу, як то кажуть, по гарячих слідах вирішив розповісти вам, що відбувається у війську.

Традиційно я проїхав трохи більше ніж 2000 кілометрів, об’їхав понад 20 підрозділів, від окремого взводу до бригади, передав у користування все, що ми з вами закупили у минулому місяці, та отримав нові заявки.

Розпочнемо з чергового перемир’я, яке ще так чи інакше поки тримається.

Військові добре розуміють, навіщо це перемир’я. Адже за підсумками роботи останніх ротацій, ми бачимо, що втрати противника зросли. Так, за останні три місяці втрати з боку ворога лише у смузі відповідальності ОК «Північ» склали орієнтовно 100 осіб, поранені понад 300 окупантів. Противник добре розуміє, що йому потрібна перерва, аби підвищити укомплектованість підрозділів та відновити сили теперешніх.

Далі по пунктах про стан справ:

Розміщення військової техніки. Техніку справді мали відвести в певних місцях, але як кажуть самі військові: це не критично, вона відійшла не так далеко, як багатьом здається. Саме тому бойові машини здатні оперативно повернутись на свої місця у разі загострення. Щодо кулеметів, про які так багато розмов. Кулемети та стрілецька зброя, яка закріплена за військовослужбовцем, знаходяться на позиціях, готові до негайного відкриття вогню у разі необхідності. Завдяки «режиму тиші» з’явився зайвий час для обслуговування озброєння та техніки.

Так звані перевіряльники на позиціях. Перевірники справді є, вони дійсно слідкують за режимом дотримання тиші, але в жодному разі не забороняють відкривати вогонь у відповідь, якщо є загроза їхньому життю. «Перевірчі офіцери», зазвичай з вищих командувань, не заважають виконувати завдання, а навпаки в певних питаннях допомагають хлопцям. Жартома вони кажуть, що як скінчиться перемир’я, то офіцери з високих штабів першими подаватимуть ящики з боєприпасами.

Заборона використання безпілотних літальних апаратів. Так, вона діє, а цього пункту не було у тексті минулого перемир’я. Окупаційні війська не даремно включили даний пункт, адже знають та на «власній шкурі» відчули, як за час війни ми навчились досить непогано вести розвідку, корегувати вогонь та виявляти позиції противника за допомогою літальних апаратів. Цей фактор трохи засмучує військових, тому що поки триває заборона на «польоти» хлопцям припадає велика кількість паперової роботи. Спілкуючись в одному з підрозділів з пілотом БПЛА, якому ми, до речі, нещодавно купували квадрокоптер, він жартує: «Краще б заборонили друкувати папери, ніж літати». Це питання напевно лишається найнеприємнішим, але українські воїни ставлять на те, що перемир’я не триватиме, й вже скоро вони зможуть злетіти й зайнятися улюбленою справою.

Заборона на інженерне обладнання позицій в бік противника. Наразі не дозволяється жодним чином змінювати розташування військ та просуватись в бік противника. Це дає змогу нашим військовим вкотре потренуватись в деяких дисциплінах. До прикладу, в одному з підрозділів, під час спілкування з командиром щодо проблемних питань, до нас підійшли дві дівчини в повному спорядженні зі зброєю та доповіли командиру: «Пане лейтенанте, заняття з тактичної медицини на позиціях «Альфа» закінчили, з вашого дозволу, завтра продовжимо на позиціях «Браво». «Так, дякую», – відповів лейтенант. За горнятком кави дівчина на ім’я Ірина розповіла про те, як проводила заняття, про проблеми, що виникають, та про плани змін. Це все до того, аби ви розуміли, поки ворог використовує перемир’я для розслаблення та вживання алкоголю, наше військо постійно тренується. Саме тому ми набагато кроків попереду.

Вся решта другорядних питань на кшталт забезпечення, харчування, відпочинку – на гарному рівні. З формою та спорядженням проблем немає, всі одягненні, обуті, але поки без шапки. Майже всі мають декілька комплектів форми. Як кажуть військові, є й форма для отримання нагород, є й окрема – для ремонту БМП. Щодо харчування. Усі підрозділи вчасно отримують свіжі продукти, зокрема й овочі, фрукти та навіть молочку. Хай де мені траплялося бути – всюди смачно годували. Серед хлопців є чимало чудових кухарів, які гарно готують смажену рибу, макарони «по-флотськи», поки мають час – навіть суші «крутять». В деяких підрозділах є особисте домашнє господарство зі свинями, курами, індиками та навіть баранами. В одному підрозділі взагалі тримають вулики та вже встигли зібрати перший мед.

Залишившись в одному з підрозділів на ночівлю, попри те, що це бліндаж, відчуваєш себе досить комфортно, майже як вдома. Відчуття прохолоди після спекотного дня забезпечує повноцінний сон. Під час ротації підрозділів бійці здебільшого розуміють, що наступні принаймні шість місяців цей бліндаж буде його домівкою, тому на початку ротації хлопці роблять великий обсяг роботи для облаштування побуту.

Наші війська перебувають у постійній бойовій готовності. Жодної паніки серед військових немає, командири всіх рівнів здатні приймати рішення у будь-якій ситуації. Всі чітко розуміють своє завдання. А я планую декілька днів перепочити, закупити все необхідне та знову вирушати на Схід. Долучайтеся до допомоги та вірте у своє військо.

Автор: співробітник військового відділу «Повернись живим» Олег Карпенко; “Повернись живим


Воєнкори “Повернись живим” не втомилися від війни. Допоможіть нам розповідати ще більше гарних історій, підтримавши нас будь-якою сумою на Патреоні.

You may also like...