Помста за коляду

Більшість людей забуває, що колись також була дітьми. Однак є педагоги та інші фахівці, які проходять спеціальну підготовку і за професією мали б їх розуміти. На жаль, на практиці, буває зовсім інакше. Тим більше обурливо, коли неадекватність демонструють органи правопорядку.

У перший день нового року група підлітків буцімто вирішила привітати сусідів з Новим роком. Але коли їм не відкривали, то засовували згаслі сірники до замкових шпарин.

Зображення дітей з камери відеспостереження опублікувала місцева жителька.

А за два тижні Южноукраїнське відділення поліції поширило у Фейсбуці фотографії як неповнолітніх дітей, так і їх батьків.

«Відносно батьків горе-колядників складено адміністративні протоколи та направлено до суду», – йшлося у повідомленні поліції. Про те, що, згідно з протоколами, сірники були згаслі, не уточнювали.

Світлини дітей та їх батьків поліція спочатку не здогадалася заретушувати.

І тільки після критичних коментарів читачів, через три години після публікації обличчя все-таки закрили. Однак у початковому варіанті вони встигли розійтися місцевими ЗМІ.

У березні Южноукраїнський суд гордо відрапортував, що батька малолітнього «посівальщика» визнано винним в адміністративному правопорушенні.

Батько не заперечував вину, підтвердив, що на фото – його неповнолітній син 2006 року народження. Суддя милосердно застосував стягнення у вигляді попередження, хоча стаття передбачала штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Друге рішення в цій справі від 9 квітня куди цікавіше, але про нього прес-служба суду розповідати не захотіла. Можливо тому, що суд закрив справу за відсутністю в діях батька складу адміністративного правопорушення. Ті самі обставини, але батько навідріз відмовився визнавати вину.

Чоловік розповів, що з 2 років виховує сина один. Син проявив здібності в спорті, що змусило його переїхати з ним з села до міста. Через вісім місяців після переїзду син показав результати: займає на міжнародних та обласних змаганнях перші місця. Чоловік підкреслив, що у всьому підтримує сина, займається його розвитком, цікавиться життям. А дії інспектора ювенальної превенції м. Южноукраїнська вважає неправомірними та неприпустимими, оскільки вона без його дозволу розмістила фото його та його сина на Фейсбуці з коментарями. Того ж, дня йому телефонували знайомі та намагалися з’ясувати що трапилося, проявляли зацікавленість, він змушений був виправдовуватися. Вважає що його вину не було доведено, а інспектор поліції порушила презумпцію невинуватості, передчасно перед жителями міста повідомивши, що він не виховує сина.

Сам хлопець 2008 року народження був допитаний за участі батька, психолога та класного керівника. Він розповів, що справді з друзями хотів того дня привітати жителів міста з Новим роком. Не заперечував, що вони палили сірники, але наполягав, що сунули їх в замкову щілину, коли вони були погашені. Хлопець запевнив, що усвідомив скоєне і шкодує, що створив неприємності батьку та вчителям.

Класний керівник відгукувалася про школяра тільки позитивно. Пояснила, що працює більше 30 років і вперше зіткнулася із сім’єю, де батько виховує сина один. Прикрий випадок, який трапився із учнем, вони обговорили на класній годині. Вчителька вважає дії поліції надмірно суворими і достатньо було б із батьком провести профілактичну бесіду, так-як він один несе тягар по вихованню сина. Пояснила, що з нею поліцейська не розмовляла, характеристику на учня не запитувала. Інспектор з ювенальної превенції лекції в її класі та на батьківських зборах не проводила. Вважає притягнення батька до адміністративної відповідальності надмірним та не справедливим.

Інспектор з ювенальної превенції Южноукраїнського відділення поліції Анастасія Шендрик не змогла пояснити, чому в протоколі не зафіксовано номер квартири, в двері якої засовували сірники. Спочатку вона говорила, що відеозапис події їй дав голова ОСББ, а згодом змінила версію і стверджувала, що відео показав працівник атомної станції прізвище, якого їй не відомо. Пори це вона переконувала суд, що на відео бачила, що саме неповнолітній засовував палаючі сірники у замкову щілину. Свої дії жінка пов’язувала з резонансом та обуренням жителів міста поведінкою дітей. Не пояснила, як дізналася персональні дані дітей, які вказала в рапорті до начальника Южноукраїнського відділення поліції.

Інспекторка Шендрик не змогла пояснити, чому виставила у Фейсбуці фото батька та його неповнолітнього сина. Жінка розповідала, що ходить по школам та проводить профілактичну роботу, але не могла назвати, коли востаннє відвідувала школи та з ким і коли проводила лекцію. Пояснювала, що вона ніколи б не склала протокол про адміністративне правопорушення, якби адміністративне стягнення передбачало штраф. Хоча стаття 184 КУпАП передбачає стягнення у вигляді попередження або штрафу.

Зрештою, батько попросив показати відеозапис і цим остаточно поставив інспекторку в тупик. 30 січня суд задовольнив клопотання про дослідження відео в судовому засіданні. Більше інспекторки Шендрик в суді не бачили, так само, як і відеозапису, який вона мала принести.

Засідання відкладали чотири рази. Суд неодноразово вживав заходи щодо виклику поліцейської через начальника Южноукраїнського відділення поліції, вимагав надати відеозапис, який підтверджує неправомірні дії неповнолітнього, але на запити отримував формальні відповіді.

У підсумку суд ухвалив рішення про недоведеність вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки поліцейським не було надано належні та допустимі докази.

З невідомих причин суд не став хвалитися цим рішенням, можливо, через той самий суспільний резонанс. На жаль, Южноукраїнськ не Львів і не Івано-Франківськ. Очевидно, українські традиції традиції колядування та засівання тут сприймаються менш тепло. Настільки, що про першій нагоді викликають публічне цькування. І тим більше, Южноукраїнськ це не Київ, де в період суворого карантину, всупереч заборонам, церковники Московського патріархату проводять центром міста хресну ходу з півсотні осіб без масок. І учасниками були не діти, а дорослі люди. Втім жодного протоколу на прихожан Московського патріархату поліція так і не склала.

Автор: Ірина Салій; «Судовий репортер»