Популярність маркетплейсів серед українців зростає, що створює поле діяльності для шахраїв. Одна з найпоширеніших схем аферистів – фішингові посилання, які імітують вигляд маркетплейсів та мають на меті виманити дані банківських карток.
Невідомий акаунт залишає агресивні коментарі під дописами користувачів соцмережі, а в описі свого закритого профілю вказує посилання — нібито на Telegram-канал або інший ресурс із «додатковою інформацією» про себе.
В ефірі Сніданок з 1+1 начальник відділу протидії злочинам у сфері комп’ютерних систем Департаменту кіберполіції Нацполіції Євгеній Дороганов розповів про шахрайську схему з використанням фішингових посилань нібито на сторінку “Електронних петицій”.
В Україні знову активізувалася шахрайська схема, пов’язана з підміною QR-кодів у загальнодоступних місцях. Зловмисники використовують фішингові сайти, щоб отримати дані банківських карт громадян.
Листи містять посилання на фішингову сторінку, яка візуально імітує портал ID.GOV.UA.
Українці ризикують стати жертвами фішингу від імені поштового оператора.
За процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури трьом особам повідомлено про підозру у шахрайстві (ст. 190 КК України).
Зловмисники розсилали фішингові посилання, за допомогою яких отримували доступ до інтернет-банкінгу жертв. У такий спосіб аферисти привласнили щонайменше 800 тис. грн. Наразі шістьом фігурантам слідчі повідомили про підозру за низкою статей Кримінального кодексу України.
Аферисти маскують небезпечні посилання під різними приводами. На сьогодні одне із найпоширеніших – оформлення грошової допомоги.
