Як лікарі та шахраї освоїли прибутковий бізнес на лікарняних

Ресурсів, які пропонують українцям підробити різні довідки, дуже багато. Усюди брехливі формулювання щодо послуг та повне замовчування того, що надання лікарняного без огляду пацієнта – вже є порушенням законодавства. Але прейскурант приблизно однаковий на всіх сайтах. «Умільці» переконують, що наданням усіх «документів» займаються реальні лікарі безпосередньо того медичного закладу, печатки якого будуть стояти на довідці чи лікарняному. 

 За рік Фонд соцстраху перевіряє приблизно 11 % з усієї кількості оплачених листків непрацездатності.

Саме так виглядає сторінка одного з ресурсів, який пропонує українцям підробити різні довідки

Ресурсів, які пропонують українцям підробити різні довідки, дуже багато. Усюди брехливі формулювання щодо послуг та повне замовчування того, що надання лікарняного без огляду пацієнта – вже є порушенням законодавства. Але прейскурант приблизно однаковий на всіх ресурсах:

Вартість лікарняного листа

• на 3-4 дні – 350 грн.;

• на 5-6 днів — 400 грн.;  

• до 8 днів — 450 грн.,

• до 10 днів — 500 грн.

Довідки для студентів (форма 095)

• до 3-х днів  — 200 грн.,

• від  5 до 10 днів — 250 грн. 

«Допоможуть» і з довідками про вагітність: 400 грн. І навіть у басейн — 130 грн. Можеш плавати, навіть якщо у тебе грибок на нігтях.

На форумах, де люди отримують «рекомендації» від інших користувачів щодо того, як зробити лікарняний, можна побачити, що запит в «пацієнтів» виникає зовсім не через черги до лікарів, а через потребу владнати свої побутові проблеми – в когось сесія, а роботодавець не надає відпустку, комусь потрібно з’їздити на весілля до подруги, а комусь – зганяти на курорт.

Коли ж фахівці урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» зателефонували за вказаним телефоном на одному з сайтів, то «умільці» запевнили їх, що наданням усіх «документів» займаються реальні лікарі безпосередньо того медичного закладу, печатки якого будуть стояти на довідці чи лікарняному.

«Умільці» переконують, що наданням усіх «документів» займаються реальні лікарі безпосередньо того медичного закладу, печатки якого будуть стояти на довідці чи лікарняному. Ілюстраційне фото

Те, що в українських лікарняних закладах сформовані цілі мережі з надання послуг з підробки медичних документів, підтверджує кандидат медичних наук, голова Ради  ГО «Асоціація медиків Революції Гідності» Андрій Гук: «Це було і є серед наших медичних працівників. І з фірмами вони теж співпрацюють. Усім відома ціна на лікарняні, наприклад, в Києві. На 5 днів – це буде коштувати десь $15, в окремих випадках апетит лікаря досягає $20. Таку «послугу»  можете отримати у лікаря загальної практики, до якого ви прикріплені. Частіше за все в якості діагнозу в таких «лікарняних» пишеться звичайне ГРВІ – п’яти днів часто вистачає, щоб вирішити свої справи, а перевірити, чи була у тебе вчора температура, чи ти вже одужуєш – ніхто не перевірить.

Усі ці посередники – це тісна співпраця з амбулаторіями. Виписати фальшивий лікарняний в лікарні дуже проблематично, бо для цього треба пройти через прийомне відділення, здати аналізи, завести історію хвороби, та бажано лягати в лікарню, що вже проблематично. Тому в стаціонарних відділеннях це майже виняток з правил, щоб так робили лікарняний для пересічних громадян. За великим рахунком це – узаконене розповсюджене шахрайство. І у мене велике питання, куди дивиться МВС. Хоча зловити не фірму, а саме лікаря дуже важко, бо в цій домовленості зацікавлений сам пацієнт, і вона відбувається тет-а-тет за зачиненими дверима».

Погоджується з колегою і завідувач приймального відділення Київської міської клінічної лікарні № 3 Максим Іонов: «Так, шахрайство все ще може мати місце в поліклініках. Особливо якщо цей лікарняний – до шести днів, коли витрати несе роботодавець, а відповідальність, фактично, один лікар. Бо якщо мова йде про подовження непрацездатності на більший термін, то тоді вже лікарняні будуть виплачуватися з Фонду соцстраху, тобто, гратися з цим буде складніше. Проте не виключаю, що за окрему винагороду фахівці, бо усі вони є працівниками одного закладу, можуть подовжити термін дії лікарняного».

Саме так виглядає Листок непрацездатності. Джерело: ibuh.info

І за підробку документів, і за хабарництво в Кримінальному кодексі передбачене серйозне покарання. Та, не зважаючи на розквіт незаконних «фірмочок», які спеціалізуються на наданні лікарняних та інших довідок за гроші, на сьогодні в українському державному реєстрі судових рішень не зафіксовано жодної справи з цього питання! Але ж збитки через це шахрайство несуть роботодавці та Фонд державного страхування, тобто, фактично, ми, чесні платники податків.

Починаючи з кінця 2015 року, на жаль, правоохоронні органи ігнорують звернення роботодавців з приводу використання «фальсифікованих» листків непрацездатності, не зафіксовано жодного кримінального впровадження за ст. 358 ККУ: підроблення документів, печаток, штампів і бланків. Хоча використання завідомо підробленого документа карається штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, арештом до шести місяців або обмеженням волі на строк до 2 років.

«Маємо запобігти можливості робити «бізнес» на цих листках»

Як зазначено на сайті Фонду соціального страхування, кількість виданих та продовжених листків непрацездатності лікувально-профілактичними закладами за 9 місяців 2017 року в цілому по Україні становить 3 880 639. Із них на оплату за рахунок коштів Фонду за цей період року надійшло 2 309 206 листків непрацездатності. Тобто, приблизно третина листків непрацездатності має термін до п’яти днів і відповідно до законодавства допомога за ними надається за рахунок коштів роботодавця.

Закордонний досвід орієнтує на упередження порушень та зловживань. Отже, потрібно змінити систему видачі листка непрацездатності на більш прозору, вивести її зі стану «тет-а-тет»: між лікарем та «пацієнтом».

На думку фахівців, цим засобом може стати Єдиний електронний реєстр листків непрацездатності, над створенням якого розпочали роботу експерти «Разом проти корупції» з представниками Фонду соціального страхування України, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства соціальної політики України.

Для реального запровадження Єдиного електронного реєстру потрібнінормативні підстави та громадський супровід процесу запровадження. Координатор проекту «Разом проти корупції» Оксана Величко нагадує, що спроби переходу на електронні лікарняні були ще у 2011 році і чимала сума коштів вже була інвестована і у програмний продукт, і в обладнання, але реєстр так і не був створений, пояснює вона. 

Про те, чим цей реєстр буде корисним для громадян та роботодавців, розповіла проектний менеджер «Разом проти корупції» Олеся Ткачук: «Ті, хто оформлював лікарняний, знають, що іноді виникають затримки із виплатою коштів за ними. Це стосується, наприклад, тих працівників, які працюють в філіях великих компаній. Бо паперовий  листок непрацездатності може досить довго доходити до центрального офісу компанії, через що там несвоєчасно нараховують кошти за поточний період працівнику. Ще гірше доводилося тим, хто стикався з тривалою тимчасовою непрацездатністю, яка засвідчується видачею декількох лікарняних. З введенням Єдиного електронного реєстру листків непрацездатност більше не потрібно буде залучати родичів та витрачати зайвий час на пересилку листків непрацездатності «до центральної бухгалтерії компанії», бо він вже буде наявний в базі даних і з моменту закриття по ньому можна проводити розрахунок».

Істотні переваги з введенням реєстру отримають і роботодавці та держава в особі Фонду соціального страхування.

«Зараз нашими фахівцями проводяться перевірки обґрунтованості видачі та правильності оформлення листків непрацездатності, як на запит роботодавця, так і під час перевірок стану організації експертизи тимчасової непрацездатності безпосередньо в закладах охорони здоров’я, – пояснює начальник відділу експертизи тимчасової непрацездатності Фонду соціального страхування Олена Єлєзова. – За рік лікарями Фонду соціального страхування перевіряється приблизно 11 % з усієї кількості оплачених за рахунок коштів Фонду листків непрацездатності і багато з них мають певні порушення щодо порядку оформлення та видачі. За результатами таких перевірок щороку в бюджет Фонду повертається більш ніж 1,5 млн грн. та ще упереджуються неправомірні виплати коштів на суму близько 1 млн грн.

Введення Єдиного реєстру забезпечить прозорість інформації для фахівців Фонду щодо термінів перебування застрахованих осіб на листку непрацездатності, щодо лікаря та закладу охорони здоров’я, яким здійснено видачу листка непрацездатності. Реєстр дозволить проводити моніторинг видачі листків непрацездатності, як по закладу, так і безпосередньо по лікарях, які мають право видачі листків непрацездатності.

Наповнення реєстру в «режимі реального часу» дозволить здійснювати дієвий контроль як тільки листок буде відкрито, за наявності первинної медичної документації, а не «за минулий час». А за внесення лікарем завідомо недостовірної інформації щодо термінів видачі, продовження листка непрацездатності в реєстрі, він несе відповідальність за ст. 366  Кримінального кодексу України.

Роботодавець, отримавши інформацію з реєстру про тимчасову непрацездатність свого співробітника, зможе реалізувати своє право щодо перевірки дотримання ним призначеного лікарем режиму лікування. Ця функція покладена на комісію із соціального страхування, що створюється на підприємстві. Вона і приймає рішення щодо надання матеріального забезпечення по листках непрацездатності.

Під час перевірок страхувальника виявляється до 15-17 % листків непрацездатності, які видаються з порушеннями в оформленні. При введенні ЄЕРЛН, поки листок непрацездатності не буде оформлений належним чином, його не буде прийнято в систему як такий, що підлягає оплаті. Таким чином, роботодавець позбавляється відповідальності за надання матеріального забезпечення по листках непрацездатності, що оформлені з порушеннями».

Автор: Альона Медведєва, «Главком»