Що встановило слідство про катастрофу ґелікоптера у Броварах, в якій загинув очільник МВС Монастирський

Перші підозрювані у справі про падіння вертольота у Броварах із керівництвом МВС на борту — посадовці ДСНС. Саме службі надзвичайних ситуацій належало повітряне судно моделі Super Puma французької авіакомпанії Airbus Helicopters. Польотом керували пілоти авіаційної ескадрильї спеціального призначення ДСНС. 

Видання «Ґрати» розповідає, що наразі відомо слідству, у чому саме підозрюють співробітників ДСНС, та що вони на це кажуть. 

Уранці 18 січня 2023 року у Броварах, північно-східному передмісті Києва, з густого туману виринув гелікоптер та з сильним гулом упав на дитячий садок «Джерельце» в одному зі спальних районів. Це сталось близько восьмої ранку, батьки тільки привели дітей, а самі поспішали на роботу. Мешканці району мобілізувались та одними з перших прийшли на допомогу постраждалим. Невдовзі приїхали швидкі та пожежники.

Через декілька годин стало відомо, що на борту літака було керівництво МВС та ніхто не вижив. Звістка про те, що серед загиблих — міністр МВС Денис Монастирський, стала шоком.

У гелікоптері також знаходились перший заступник міністра Євген Єнін та державний секретар Юрій Лубкович, заступниця керівника Патронатної служби МВС Тетяна Шутяк, начальник управління забезпечення захисту Департаменту внутрішньої безпеки НПУ підполковник поліції Михайло Павлушко та провідний інспектор Департаменту комунікації МВС Микола Анацький. Посадовці прямували до гарячих точок у Дніпропетровській та Харківській областях — це не була виняткова ситуація, а звичайна практика.

Загинув також й екіпаж гелікоптера: командир повітряного судна — інструктор авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Олександр Василенко; пілот авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Костянтин Коваленко; бортмеханік авіаційної ескадрильї спецпризначення на вертольотах прапорщик служби цивільного захисту Іван Касьянов.

В результаті падіння вертольота отримали поранення 13 дітей у садочку та 18 дорослих — співробітники дитячого садка та батьки. Четверо загиблих: пʼятирічна Мілана Пономаренко та її мама Олена, а також дві інших мами — Марина Грановська та Тетяна Бойченко, які привели своїх дітей до дитсадка.

Поки на місці трагедії розбирали завали та гасили пожежу, поліція та СБУ займалися збором доказів: опитували очевидців події на вулиці та робили поквартирний обхід.

Вже в перший день сформували три робочі версії: порушення правил польоту, технічна несправність гелікоптера та умисні дії щодо знищення транспортного засобу. Пізніше додалась ще одна: замах на життя державних діячів, включаючи диверсію. Для контролю над розслідуванням авіакатастрофи Кабмін створив робочу групу.

Обшуки в Арсена Авакова

1 лютого, за два тижні після трагедії, колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що в нього обшуки. Слідчі дії стосувалися «відпрацювання однієї з робочих версій причин трагедії в Броварах», як розповів сам ексміністр.

Слідство цікавилось контрактами із закупівлі МВС вертольотів Super Puma H225 виробництва французької авіакомпанії Airbus Helicopters — вертоліт, що розбився у Броварах, був тієї ж моделі. Аваков уточнив, що йдеться про контракт, укладений у рамках міжурядової угоди, ратифікованої Верховною Радою 2018 року. Контракт також пройшов аудит французького уряду та державної скарбниці.

29 травня 2018 року у Парижі уряди України та Франції уклали угоду про підтримку у створенні єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту.  ЇЇ загальна вартість склала 552 млн євро. За умовами угоди, французька сторона мала поставити в Україну спочатку 37 вертольотів компанії Airbus, а потім ще 18 вертольотів того ж виробника.

Журналісти видання «Наші гроші» дослідили угоду та помітили, що в ній, зокрема, вказано: 34 вертольоти мають бути новими, а 21 вертоліт моделі SuperPuma Н225 вартістю 274,35 млн євро — вживаними, 2007-2012 років випуску зі ступенем зносу 50%.

У травні 2018 року французький впливовий економічний тижневик La Tribune у статті «Україна, ельдорадо Airbus Helicopters на сході» писав, що закуповувані українською стороною в Airbus вертольоти моделі H225 вантажопідйомністю понад 10 тонн належать французькій лізинговій компанії Parilease — «дочці» BNP Paribas. Заплановані до постачання Україні вертольоти Н225 перебували в експлуатації міжнародної компанії CHC Helicopter. У квітні 2016 року один з них зазнав аварії в Північному морі поблизу Норвегії. Як наслідок у травні того ж року дію лізингового договору було припинено. Експлуатацію H225 також призупинили.

Тоді у відповідь на цю інформацію директор Департаменту комунікацій в МВС України Артем Шевченко повідомив, що  вертольоти Н225, які придбала Україна, є удосконаленою версією вертольотів ЕС225 Super Puma. Шевченко також підтвердив що МВС було в курсі, що один з них  розбився в Норвегії у 2016 році.

«Причиною аварії вертольота попередньої моделі ЕС225 Super Puma став виробничий дефект у редукторі вертольота… Після зʼясування причин аварії та внесення конструктивних доопрацювань, компанією-виробником було усунено технічні недоліки на всіх повітряних суднах даної серії», — писав у фейсбуці Шевченко.

Його пост наразі недоступний, але «Наші Гроші» зберегли скріни.

Шевченко також додав, що під час підготовки авіатехніки для передачі Україні Airbus замінить суттєво зношені вузли та агрегати на нові із наданням відповідних гарантій та сертифікатів європейського зразка.

По завершенню обшуків Аваков написав у своєму телеграм-каналі:

«Слідчі поводилися коректно, хоча доцільність проведення такої слідчої дії виглядає трохи тупувато, через шість років після укладання контракту. Звичайно, нічого відповідного інтересам слідства виявлено не було».

«Ці гелікоптери врятували та ще врятують тисячі життів. Я гордий, що брав участь у цьому проєкті», — додав він.

Перші результати розслідування

Новий очільник МВС Ігор Клименко пообіцяв озвучити результати розслідування за декілька місяців, однак про них не повідомляли понад пів року. Лише 31 липня в інтервʼю «Укрінформу» генпрокурор Андрій Костін вперше розповів, що слідство не знайшло підтвердження версії з диверсію чи посяганням на життя державних діячів. Вже 3 серпня Державне бюро розслідувань опублікувало пресреліз, з якого стало відомо, що під підозрою — пʼятеро посадовців Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Їх звинуватили в порушенні правил безпеки польотів, що призвело до загибелі 14 людей. 31 людина отримала тілесні ушкодження різного ступеня. Заподіяні збитки на суму понад 314,5 млн гривень — балансова вартість вертольота. Крім того, підозрювані, на думку слідства, підірвали авторитет ДСНС України та держави Україна у світі.

Слідчі у співпраці з французькими спеціалістами Airbus Helicopters розшифрували бортові самописці, так звані «чорні скриньки». На основі зібраних даних зробили 3D моделювання: реконструювали маневр вертольота за останні півтори хвилини польоту.

ДБР також оприлюднило відео. Судячи з ракурсу, знято з камер відеоспостереження. Вертоліт низько летить над дахами приватних домівок. Пілоти спілкуються між собою.

— Густий туман, — каже один.

— Так, туманчик такий щільний, — відповідає другий.

Невдовзі після цього вони втрачають контроль над вертольотом, та він падає. На відео цей момент не зафіксований, але у ДБР пояснюють, що відбулося, на думку слідства.

Так, слідчі встановили, що через складні погодні умови вертоліт виконував політ на гранично низькій висоті, меншій, ніж висота будівель на маршруті руху. Командир екіпажу побачив перешкоду — багатоповерховий будинок — та спробував його облетіти. Різко піднявся, втратив орієнтування в просторі та, завершуючи маневр, допустив зіткнення із землею — адже не мав необхідних навичок.

Крім того, вважає слідство, керівництво МВС перевозили на вертольоті ДСНС всупереч застереженням внутрішніх інструкцій та вимог законодавства. Повітряне судно було на чергуванні для реагування на потенційні надзвичайні ситуації у Києві та області та не мало дозвільних документів на виконання інших видів польотів.

Під час підготовки до польоту командиру екіпажу не повідомили про метеорологічні дані по всьому маршруту запланованого руху, зокрема, про вкрай несприятливі погодні умови над Броварами. Сам екіпаж не мав відповідних допусків до польотів у складних метеоумовах та необхідних сертифікатів. Проте, жоден з посадовців, відповідальних за безпеку польотів, виліт не скасував або не відклав його до покращення  погодних умов.

Запобіжний захід підозрюваним

4 серпня 2023 року у Печерському райсуді Києва обирали запобіжний захід посадовцям ДСНС. Засідання проходили за закритими дверима, але рішення суддя Віта Бортницька зачитувала у присутності преси. Так сталі відомі імена підозрюваних.

Засідання відбувались швидко, одне за одним. Суд виносив типові рішення. Чотирьох посадовців ДСНС арештували на два місяці без права внести заставу. Із зали суду у СІЗО забрали начальника Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування ДСНС України Івана Коробку, в.о. командира частини Володимира Леонова, заступника командира з льотної підготовки Олега Іванова та командира авіаційної ескадрильї Спеціального авіаційного загону (САЗ) оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України у місті Ніжин Чернігівської області Андрія Дворніка. Їм інкримінують порушення правил безпеки польотів, що спричинило загибель людей та велику матеріальну шкоду  частина 3 статті 276 КК. Санкція статті передбачає позбавлення волі до 10 років.

Начальника служби безпеки польотів Спеціального авіаційного загону ДСНС у Ніжині Чернігівської області Яна Кошмана підозрюють у службовій недбалості  частина 2 статті 367 КК. Йому загрожує до 5 років тюрми. Суд йому призначив інший запобіжний захист — відправив під цілодобовий домашній арешт за місцем проживання. Кошману дозволено залишати дім у необхідності отримання медичної допомоги та під час повітряної тривоги. Він має носити електронний браслет та здати закордонний паспорт, а також утримуватися від спілкування з усіма працівниками Спеціального авіаційного загону та ДСНС України й не відвідувати територію та будівлі САЗ та ДСНС України.

Попри заперечення захисту, суддя Віта Бортницька вирішила, що підозра обґрунтована. Слідство надало суду висновок експертів судової комплексної комісійної експертизи, згідно з яким дії або бездіяльність підозрюваних мають причинно-наслідковий зв`язок з катастрофою. Є також протокол допиту начальника метеорологічної служби САЗ — він повідомив, що йому не довели інформацію про зміну маршруту вертольота. Через це він не аналізував та не прогнозував погодні умови в місці, де відбулась катастрофа. До матеріалів справи, зокрема, долучили документи про організацію та виконання польоту та ролей підозрюваних, судмедекспертизи тіл загиблих. До отримання статусу підозрюваних пʼятеро посадовців дали покази як свідки — протоколи їх допиту також є в матеріалах справи.

Позиція підозрюваних вказана в рішеннях про запобіжний захід, оприлюднених у судовому реєстрі. Вони заперечували всі підозри проти них, а також вважають, що ризики необґрунтовані та просили призначити іншій запобіжний захід, ніж арешт у СІЗО.

Після засідання начальник Управління авіації та авіаційного пошуку і рятування ДСНС України Іван Коробка у коментарі журналістам «Суспільного» сказав, що не згоден з рішенням суду та з підозрою. Він стверджував, що дії та рішення під час виконання польоту гелікоптера з керівництвом МВС на борту відбувалися згідно з «керівними документами».

«Мене звинувачують у безпідставному прийнятті рішень на виконання польоту, внаслідок якого сталася катастрофа. Я з цим не згоден. Екіпаж був допущений до виконання польотів в складних метеорологічних умовах, він був допущений до перевезення керівного складу. Немає нельотної погоди, є умови, за яких екіпаж повинен виконувати польоти. Погода була льотна», — цитує «Суспільне» Івана Коробка.

Замкомандира з льотної підготовки Олег Іванов на запитання журналістів після засідання, чому політ не скасували, відповів, що «це не мій рівень». На уточнення, хто мав ухвалювати таке рішення, він відповів — міністр. Очевидно мова про Дениса Монастирського.

Інші підозрювані та їхній захист відмовились від коментарів. Адвокати Іванова, Дворніка та Леонова подав апеляцію, але рішення про арешт залишились незмінними.

У ДСНС також не коментують підозри, наголошуючи, що служба не уповноважена коментувати версії про причини авіакатастрофи, а також оприлюднювати будь-яку інформацію, що пов’язана з проведенням слідчих дій. Також у ДСНС повідомили, що всіляко сприяють слідству та «вживають заходів щодо відсторонення від виконання посадових обовʼязків» підозрюваних.

Після арешту підозрюваних міністр МВС Ігор Клименко повідомив, що найближчим часом оприлюднить результати внутрішніх перевірок.

«Будуть зміни», — пообіцяв він, але без подробиць.

Після авіакатастрофи у Броварах у МВС заборонили всім керівникам користуватися під час воєнного стану авіаційним транспортом — гелікоптерами та літаками.

Слідство досі триває.

Автор: Тетяна Козак

Джерело: Ґрати