Законопроект о внесении изменений в Закон Украины «О нотариате» опасен для граждан – эксперт

Автор проекту вважає, що такі зміни нібито сприятимуть підвищенню рівня доступу громадян до нотаріальних послуг, зменшенню витрат громадян у сфері цивільно-правових відносин та виправлення тим самим соціальної несправедливості щодо жителів сіл та селищ. Але насправді.

Автор проекту вважає, що такі зміни нібито сприятимуть підвищенню рівня доступу громадян до нотаріальних послуг, зменшенню витрат громадян у сфері цивільно-правових відносин та виправлення тим самим соціальної несправедливості щодо жителів сіл та селищ. Але насправді.

По головам сільрад

Законопроект про внесення змін до Закону України «Про нотаріат» (щодо вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування) № 11244 пропонує доповнити частину першу статті 37 Закону України «Про нотаріат» додатковим переліком дій, що здійснюють уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає нотаріусів.  

Зокрема, передбачається посадовим особам органів місцевого самоврядування надати право на виконання таких дій:

– посвідчення правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); – видача свідоцтва про право на спадщину;

– видача свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

– опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;

– накладаення та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації;

– посвідчення факту, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;

– посвідчення факту, що фізична особа є живою; – посвідчення факту перебування фізичної особи в певному місці;

– посвідчення часу пред’явлення документів;

– передача заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;   – вчинення виконавчі написи;

– прийом на зберігання документів.

Автор проекту вважає, що такі зміни нібито сприятимуть підвищенню рівня доступу громадян до нотаріальних послуг, зменшенню витрат громадян у сфері цивільно-правових відносин та виправлення тим самим соціальної несправедливості щодо жителів сіл та селищ.

Проте даний законопроект не може виконати своєї ролі щодо покращання цих процедур для громадян і має свої негативні сторони.

Так, відповідно ст. 3 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менше трьох років, пройшов стажування протягом одного року в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.

Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.

Тобто виходячи з даної норми закону для того, щоб особа мала право обіймати посаду нотаріуса законодавець висуває ряд обов’язкових вимог – освітній рівень, досвід роботи за фахом, обов’язкове стажування по фаховій спеціальності. Разом з тим, законодавець встановлює і ряд обмежень, одним із яких є заборона перебувати на службі в органах місцевого самоврядування, якими являються і сільські ради.

Таким чином новий законопроект, який пропонує займатися нотаріальною діяльністю не професіоналам в галузі права, а випадковим особам з різним освітнім рівнем, фаховим досвідом т. і., на думку автора не тільки не сприятиме підвищенню рівня доступу громадян до нотаріальних послуг, а навпаки, віддалить їх.

Адже виконання будь якої нотаріальної дії – це не тільки проставляння підпису та печатки, а цілий комплекс дій та заходів, які потребують спеціальних правових знань, і не тільки законодавства про нотаріат, а широкого спектру права (цивільне, господарське, земельне, тощо). Чого стоїть лише накладання заборон та зняття заборон на відчуження майна.

Ці нотаріальні дії регламентуються цілою низкою законів, постановами Кабінету Міністрів України, інструкціями та правилами міністерства Юстиції України. Чи зможе неграмотний в правовому полі голова сільради, навіть той, який пройде курси перепідготовки в органах міністерства Юстиції, грамотно вчиняти нотаріальні дії? Тим більше виконувати функції реєстратора! До того ж для виконання цих функцій голова сільради, крім спеціально обладнаного приміщення (що цілком можливо), повинен мати як мінімум доступ до мережі Інтернет, доступ до різноманітних державних реєстрів, тощо. А якщо населений пункт не має «свого» нотаріуса, то цілком слушне припущення, що і мережа Інтернет там відсутня.

З іншого боку. Як зазначено вище, нотаріус не має права виконувати будь-яку оплатну роботу, крім наукової, викладацької. Тим більше працювати в органах виконавчої влади. Чи не є цей законопроект ще однією шпариною для розквіту корупції вже і на селі? Адже голова сільради і так наділений великими повноваженнями. А тут він ще й нотаріус. Ну не подобається йому сусід Петро, і новоявлений нотаріус зробив незначну помилку –  наприклад, в посвідченні заповіту. І вже не Петрові нащадки спадкоємці майна за заповітом,, наприклад, територіальна громада.

Дійсно, і раніше деякі нотаріальні дії виконували сільські ради, але звітували за їх виконання перед нотаріусами і розширення повноважень сільських рад лише ускладнить стан справ, так як помилки сільських рад прийдеться виправляти вже в судах.

Із цього можна зробити один висновок. Не готове наше суспільство до таких законопроектів. Кожен повинен займатися своєю справою, і не потрібно вигадувати велосипед, коли він давно вигаданий і успішно їздить. Його можна лише вдосконалити. І от щодо цього вдосконалення, наприклад закріплення за конкретним нотаріусом якогось населеного пункту з обов’язковим прийомом громадян хоча б раз на тиждень – і позбавило б наших співгромадян зайвих витрат на поїздки в район до того ж нотаріуса.

Михайло Фролов, юрист, «Ліга захисту прав людини»