Грабіжники забили насмерть людину. Тепер погрожують вдові й дитині…

«ЗЛОЧИНЦІ, ЯКІ ВБИЛИ МОГО ЧОЛОВІКА ЗА 20 ГРИВЕНЬ – НА СВОБОДІ, ЇХ «ПРИКРИВАЄ» МІСЦЕВА ПРОКУРАТУРА!

25 травня 2007 року близько 1 години ночі Павленко О.В., Лазарєв А.В., та Новиков О.А. за попередньою домовленістю між собою, поблизу будинку №37 по вулиці Карантинній у м. Полтаві, здійснили напад на мого чоловіка Крикунова О.І. (який повертався з роботи з нічної зміни). І з застосуванням насильства, небезпечного для життя постраждалого, заволоділи його гаманцем, де виявили всього 20 гривень, і особистими речами. Мій чоловік у непритомному стані був доставлений у нейрохірургічне відділення місцевої лікарні з черепно-мозковою травмою.

Працівники міліції оперативно розкрили злочин, затримали підозрюваних (спочатку Павленко О.В. – в якого у квартирі знайшли монтировку і речі мого чоловіка, а згодом, за показами Павленко – Лазарєва А.В., та Новикова О.А.). І видали постанову №07220174 від 29 травня 2007 року про порушення кримінальної справи, де заступник начальника слідчого відділу Ленінського РВ ПГУ УМВС України у Полтавській області капітан міліції Демиденко Д.Н. постановив порушити відносно вказаних трьох нападників кримінальну справу за ознаками злочину за ст. 187 ч. 4 КК України («Розбій, спрямований на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень», що карається позбавленням волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років із конфіскацією майна):

Матеріали по справі передали до прокуратури Ленінського району м. Полтави.

Незважаючи на оперативне втручання, життя мого чоловіка обірвалось 3 червня 2007 року. За життя, в особистій бесіді зі мною, чоловік зміг повідомити, що напад на нього скоїли 3 особи. Однак, стан здоров’я мого чоловіка не дозволяв провести слідчим його допит.

Після смерті мого чоловіка з’являється інша постанова під тим самим номером №07220174 від 7 липня про порушення кримінальної справи. Де той же заступник начальника слідчого відділу Ленінського РВ ПГУ УМВС України у Полтавській області капітан міліції Демиденко Д.Н. постановляє ПОРУШИТИ КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ ЛИШЕ ВІДНОСНО ГРОМАДЯНИНА ІСАЄНКО В.А. (ВІН, ЯК ВСТАНОВИЛО СЛІДСТВО, НАЗИВАВ СЕБЕ ПАВЛЕНКО О.В.) ЗА ОЗНАКАМИ СТ. 121 Ч.2 КК УКРАЇНИ («Умисне тяжке тілесне ушкодження, вчинене способом, що має характер особливого мучення, карається позбавленням волі на строк від семи до десяти років»):

Як я дізналась згодом неофіційно, вивчивши фінансовий стан підозрюваних, прокурор Ленінського району Бутенко О.Л., виносить постанову лише відносно гр. Білорусії Ісаєнко В.А. (за яким не має майна), змінюючи обвинувачення на менш суворе. Оскільки Ісаєнко взяв всю провину на себе. Гр-н Лазарєва А.В. та Новикова О.А. відпускають на підписку про невиїзд, оскільки відповідно до “обставин” вони з цього часу проходять по справі як свідки. Гр-ни Лазарєв та Новиков – фінансово забезпечені; відтак, я припускаю, що прокурор Бутенко О.Л. змінив міру покарання з корисливих мотивів. Отже, небезпечні злочинці залишені на свободі.

На даний час кримінальна справа перебуває у провадженні УБОЗ УМВС Полтавської області (слідчий Ромась С.М.), а прокурорський нагляд здійснюється прокуратурою Ленінського району м. Полтава (прокурор Бутенко О.Л.). Я неодноразово, у зв’язку із розслідуванням справи, була на особистих прийомах у посадових осіб обласної прокуратури. Однак, незважаючи на мої свідчення стосовно повідомлення мого чоловіка за життя, а також об’єктивних обставин, реально під вартою перебуває лише одна особа – Ісаєнко В.А. Двоє інших осіб, незважаючи на лист прокурора області Войцишина В.Д. від 19 червня у відповідь на моє звернення (де йдеться про обрання відносно підозрюваних запобіжного заходу у вигляді взяття під варту), наразі перебувають на свободі.

Лазарєв А.В. та Новиков О.А. і раніше скоювали розбійні правопорушення, але ніякої відповідальності не понесли. Зараз вони, впевнені у власній безкарності, через своїх знайомих погрожують розправою наді мною та над моїм сином.

Обставини змусили мене наразі звернутись до Генерального прокурора із клопотанням про витребування цієї кримінальної справи для вивчення в апараті Генпрокуратури на предмет її всебічності, повноти та об’єктивності та передання її для провадження іншим посадовим особам, оскільки прокурору Ленінського району міста Полтава Бутенку О.Л. я не довіряю.

Крім того, у зверненні до Генпрокурора від 19 липня цього року я попросила вирішити питання про відповідальність посадовців за ухилення від якісного розслідування справи та фальсифікації доказів. Оскільки мій чоловік за життя дав свідчення про те, що знущались та вбивали його троє осіб, які були згодом затримані та підтвердили свою причетність до цього злочину.

Прошу ЗМІ оприлюднити мою заяву і, за можливості, сприяти у висвітленні ходу розслідування.

З повагою, Крикунова Валентина Юхимівна, вдова, Полтава