За два місяці міліція викрила понад 450 фактів протиправної діяльності гральних закладів

Незважаючи на те, що 2009 року був прийнятий Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», гральні заклади продовжують існувати, у тому числі і нелегально, під виглядом Інтернет-салонів та покерних кубів. Ця проблема стосується не тільки Києва чи Київської області, а всіх регіонів України. Тож про заходи органів внутрішніх справ щодо недопущення діяльності гральних закладів, у тому числі Інтернет-салонів, розповів сьогодні в Міністерстві внутрішніх справ України під час брифінгу начальник Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України Валерій Коряк. 

 Нагадаємо, наприкінці минулого року Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України про заборону грального бізнесу».

 – Ці зміни були частково нашими пропозиціями, адже ми пропонували підвищити і штрафні санкції, і відповідальність за статтею 203 Кримінального кодексу України, – зазначив начальник ДДСБЕЗ МВС України. – Відтепер, згідно пункту 3 цього Закону, стосовно суб’єктів господарювання, тобто юридичних осіб, або суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб, будуть застосовуватися фінансові санкції у розмірі восьми тисяч мінімальних зарплат (це наразі приблизно 7,5 млн. гривень).

 Також, за словами Валерія Коряка, внесено зміни до Кримінального кодексу України. Відповідно до нової ст. 203-2 Кримінального кодексу організатора грального бізнесу очікує штраф від 10 до 50 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян (до 850 тисяч гривень). А в разі повторного виявлення такої діяльності, його організатору загрожує покарання у вигляді обмеження волі до п’яти років.

 – Наразі поширюються нові схеми розповсюдження азартних ігор в обхід Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», – наголосив Валерій Коряк. – Насамперед це стосується переформатуванню гральних закладів у так звані Інтернет-салони, якими у переважній більшості оформлюються дозвільні документи, укладаються договори на оренду приміщень і трудові угоди з працівниками.

 Як пояснив начальник ДДСБЕЗ, при цьому закупівля комп’ютерної техніки, як правило, проводиться відповідно до договорів із наявністю сертифікатів відповідності у роботі цих новітніх гральних салонів, використовується ліцензійне програмне забезпечення, прокладання локальної мережі здійснюється Інтернет-провайдером або постачальником комп’ютерної техніки.

 – Тобто все здійснюється відповідно до чинного законодавства. Але ж нам відомо, що як засіб платежу під час надання послуг азартних ігор через мережу Інтернет використовуються електронні гроші, які формуються шляхом прийому касиром підприємства готівкової гривні. У подальшому створюється електронний гаманець, клієнту надається логін з паролем для можливості участі в азартних іграх, внесення ставок в on-line казино, а в разі виграшу – можливості отримання готівки у касі зазначеного суб’єкта господарювання, – пояснив Валерій Коряк.

 У свою чергу встановлено, що ці так звані Інтернет-салони електронні гроші отримують через ланцюг постачальників від комерційної структури, яка, в свою чергу, на підставі агентської угоди купує як правило у закордонної фінансової установи.

 – Це одна з проблем, яка нам сьогодні заважає ефективно документувати ці Інтернет-салони, – наголосив начальник ДДСБЕЗ. – Але все ж таки у нас є певні напрацювання у цій сфері.

 Так, з метою врегулювання діяльності, пов’язаної з наданням послуг у сфері грального бізнесу, Департаментом Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України взято участь в опрацюванні двох законопроектів, розроблених Держкомпідприємництвом та Міністерством фінансів України «Про азартні ігри», якими врегульовується діяльність ігорних закладів у визначених курортних зонах.

 Лише за два місяці цього року працівники органів внутрішніх справ викрили понад 450 фактів протиправної діяльності гральних закладів, з яких на сьогодні порушено 54 кримінальні справи за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 203-2 (Зайняття гральним бізнесом) Кримінального кодексу України. У правопорушників вилучено майже 1900 одиниць грального обладнання.

 Наприклад, на Львівщині за матеріалами співробітників Державної служби боротьби з економічною злочинністю прокуратурою району порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 203-2 КК України стосовно підприємця, який в приміщенні ігрового розважального закладу, всупереч вимог ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», організував проведення азартних ігор. Вилучено 52 гральних автомати на загальну суму два мільйони гривень.

 Під час перевірки Інтернет-закладів було викрито більше 100 фактів порушення Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», за якими порушено вісім кримінальних справ за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 203-2 (Зайняття гральним бізнесом) КК України. За порушеними кримінальними справами вилучено майже 900 одиниць комп’ютерної техніки.

 Наприклад, на Тернопільщині за матеріалами співробітників Державної служби боротьби з економічною злочинністю прокуратурою міста порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 203-2 КК України стосовно фізичної особи – підприємця, який у приміщені Інтернет-салону всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» та Положення „Про електронні гроші в Україні», здійснював господарську діяльність з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, використовуючи електронні гроші. Таким чином, він здійснював господарську діяльність щодо якої є спеціальна заборона, встановлена Законом. Вилучено десять системних блоків на загальну суму 50 тисяч гривень.

 Окрім того, за 2011 рік підрозділами Державної служби боротьби з економічною злочинністю задокументовано понад 230 злочинів у сфері грального бізнесу, за ст. 203 (Зайняття забороненими видами господарської діяльності) Кримінального кодексу України. У ході документування правопорушень, пов’язаних з наданням послуг у сфері грального бізнесу, за два місяці регіональними підрозділами складено 72 адміністративні протоколи. За викритими правопорушеннями вилучено 440 одиниць комп’ютерної техніки. Уже цього року до суду направлено 46 матеріалів, з яких розглянуто лише десять протоколів. Рішенням судів накладено штрафів на суму 3382 гривні.

 – Іншим способом легалізувати роботу гральних закладів є перереєстрація суб’єкта господарювання у громадські організації, які фактично займаються наданням послуг у сфері грального бізнесу під виглядом проведення спортивних змагань (покер), – розповів Валерій Коряк.

 Наприклад, на Луганщині за матеріалами співробітників Державної служби боротьби з економічною злочинністю прокуратурою району порушено кримінальну справу за ч. 1 ст. 203 КК України стосовно службових осіб громадської організації, які у приміщенні клубу спортивного покеру, всупереч вимогам Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», здійснювали господарську діяльність з організації та проведення азартних ігор у покер, чим здійснювали вид господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона, встановлена Законом.

 Начальник Департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю на брифінгу окреслив і проблему створення так званих покерних клубів. Так, 2009 року покер віднесли до переліку видів спорту, легалізувавши цю азартну гру.

 Таким чином, під виглядом покерних клубів продовжується надання послуг у сфері грального бізнесу. Тільки у Києві нараховується біля десятка таких клубів.

 – Суб’єкти господарювання встановлюють обмежений доступ до грального закладу і приймають тільки постійних відвідувачів, що обмежує можливість доступу до цих закладів працівників міліції, – наголосив Валерій Коряк.

 У зв’язку з цим за ініціативою МВС України у Комітеті Верховної ради України опрацьовується законопроект, який повинен врегулювати діяльність Інтернет-закладів, що надають доступ до провадження азартних ігор.

ДЗГ МВС України