Ексочільника і лісничого Білоцерківського лісгоспу виправдали від $27 тисяч хабаря

Колишнього директора і лісничого держпідприємства «Білоцерківське лісове господарство» виправдали від звинувачень у хабарництві.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 4 квітня.

У 2013 році до лісгоспу звернувся підприємець, який хотів в оренду земельну ділянку під будівництво готельного комплексу. Представники лісгоспу начебто вимагали і одержали 27 тисяч доларів неправомірної вигоди, у тому числі 12 тисяч за позитивне вирішення питання у Держземагентстві.

Лісничого затримали і з кишень куртки вилучили долари в пачках. Під час огляду за допомогою лампи на купюрах виявлено написи «Сувенір». У суді цей чоловік свою вину не визнав, але давати будь-які показання відмовився.

Колишній очільник лісгоспу свою провину заперечував, кажучи, що грошей не вимагав і не отримував. Підтвердив, що чоловік звертався з приводу лісової ділянки і він розʼяснював, що оренда неможлива, а є поняття тимчасового довгострокового користування. Рішення цього приводу приймає Київська облдержадміністрація і він на це вплинути не міг.

Суд обвинувачених виправдав.

Більшість доказів, включаючи результати негласних слідчих розшукових дій, визнали недопустимими.

Ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення НСРД  ні захисту, ні суду не були надані.

Із перших судових засідань у 2015 році адвокати наполягала на дослідженні документів, на підставі яких проводились НСРД. За понад 7 років судового розгляду жоден із 11 прокурорів, які в різний час підтримували публічне обвинувачення, не підтвердив, що вживалися заходи на розсекречення таких документів або що їх немає в розпорядженні із незалежних причин.

Тільки у жовтні-листопаді 2022-го прокурор зробив запити до режимно-секретної частини Київської обласної прокуратури та до Київського апеляційного суду з приводуотримання цих судових рішень.

У Київській обласній прокуратури відповіли, що документи щодо НСРД за 2013 рік і журнал обліку вхідних та підготовлених документів за цей період знищено ще у березні 2021-го, відповідно до акту, затвердженого керівником прокуратури.

У Київському апеляційному суді секретні документи знищили за наказом голови суду в березні 2022 року, у звʼязку з введенням в Україні воєнного стану через загрозу їх захоплення.

Із матеріалів справи також зʼясувалося, шо прокурор не виносив рішень щодо контролю за вчиненням злочину, рішення про залучення завявника до проведення НСРД не приймалися.  Підприємцю видали гроші і подальші дії щодо збирання доказів він начебто вчиняв самостійно та на власний розсуд, що є порушенням і безумовною причиною для визнання таких доказів недопустимими.

Крім того, суд дійшов  «категоричного висновку» про те, що у цій справі відбулася провокація з боку заявника і правоохоронних органів.

Спілкування заявника з працівниками поліції почалося за два місяці до заведення оперативно-розшукової справи та більш ніж за місяць до першого спілкування з обвинуваченими.

Суд розцінює як неправдиві показання заявника, що спілкування з оперативним працівником було епізодичне та він не памʼятає змісту цих розмов. Є дані про 225 таких дзвнків, тобто про високу активність та зацікавленість у цьому спілкуванні. І водночас суд звертає увагу що ініціатива у спілкуванні з обвинуваченим у в більшості виходила саме від заявника, про що свідчать 23 дзвінки зроблені саме від нього і 14 дзвінків від обвинуваченого, які здебільшого мали характер дзвінків у відповідь.

Працівники поліції розпочали збір інформації стосовно обвинувачених не лише до складання свідком заяви до поліції, а й до заведення оперативно-розшукової справи та до висунення, згідно з обвинувальним актом, перший раз вимоги хабара.

На момент звернення як до посадовців лісгоспу діяльність заявника ніяк не була повʼязана з готельним бізнесом. Тільки через три дні після розмови з одним із обвинувачених він зареєструвався фізособою-підприємцем. Суд вважає, що така реєстрація була формальною, оскільки через два місяці після затримання підозрюваних підприємець уже перебував у стані припинення.

Враховується, що заявник був також учасником щонайменше двох інших кримінальних проваджень, у яких ухвалювалися вироки за корупційні злочини службових осіб.

Судове провадження у справі тривало 8 років 4 місяці. Один із суддів висловив окрему думку — про неналежну роботу прокурорів.

Як зазначає суддя, з травня 2016 року судові засідання в переважній більшості відкладалися через поведінку прокурорів Київської обласної прокуратури. Хоча в групу прокурорів по цій справі входило спочатку 9, а потім 11 прокурорів. Представники обвинувачення не приходили в судові судові засідання, кажучи про зайнятість в інших справах або лікарняний. Суд направляв листи керівництву прокуратури з приводу неявок співробітників у засідання.

Ситуація не змінювалася і прокурори продовжували ігнорувати судовий процес. У 2020-му суд направив листа генеральному прокурору України. Через рік підтримувати державне обвинувачення в суді доручили прокурорам Білоцерківської окружної прокуратури.

В окремій думці суддя зазначає про порушення вимог кримінального процесуального законодавства та ігнорування своїх посадових обовʼязків окремими прокурорами Київської обласної прокуратури, що потребує реагування. Інформація з цієї ухвали має бути донесена до відома генерального прокурора.