Суд виправдав жінку, яку поліція змусила зізнатися у вбивстві матері

Козелецький районний суд Чернігівської області виправдав жінку від звинувачень у вбивстві матері.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 грудня.

Подія трапилась вранці 7 жовтня 2020 року в селі Хрещате Козелецького району Чернігівської області. Місцеві жителі збіглися до хати, в якій вирувала пожежа. Рятувальники винесли зсередини будинку тіло літньої жінки із панчохою довкола шиї.

Судмедексперт діагностував у бабусі закриту черепно-мозкову травму, ймовірно, від падіння на підлогу. І дав висновок, що бабуся померла від удушення — здавлювання шиї пачхою. Вона була мертва до пожежі. Якщо б була жива, навіть і без свідомості, то в крові знайшли б хімічні сліди горіння.

Рятувальник пояснив, що пожежа почалася з веранди, бо саме вона горіла найбільше. Тіло загиблої винесли з кімнати, яка розташована одразу після веранди.

У вбивстві звинуватили дочку, яка проживала в матері зі своїм чоловіком та двома дітьми. Під час пожежі дочка була на вулиці разом із сусідами і намагалася гасити пожежу.

У суді жінка не визнала вину. Пояснила, що вранці діти пішли до школи, а чоловік — на роботу. Вона є соціальним працівником і обслуговувала старих людей. Того ранку поїхала на велосипеді в магазин купувати підопічним продукти. Але біля магазину помітила, що не має гаманця і вернулася додому, де застала пожежу.

Поліцейські змушували її та чоловіка зізнатися у вбивстві, погрожували, що заберуть дітей. Під тиском чоловік хотів взяти вину на себе, розповів, що штовхнув тещу і задушив панчохою, але поліціянти вирішили, що це не він, оскільки удар був невеликий.

Розмови із затриманою, коли вона вимушено зізнавалася у вбивстві, поліцейські таємно фіксували. У СІЗО підготовлена поліцією співкамерниця переконала жінку визнати вину, кажучи, що її все одно зроблять винною і надиктувала їй явку з повинною. Спілкування у камері слідчого ізолятора також записували. Потім ці записи з відділку поліції і камери СІЗО прокурор подав у суді як матеріали негласних слідчих дій. Проте суд відмовився прийняти їх, визнавши, що такі докази отримано з істотним порушення прав і свобод людини.

У суді обвинувачена та свідки розповідали, що покійна хворіла і після операції ходила на милицях. Іноді підвʼязувала через шию праву руку платком чи шарфом, говорячи, що болить, також носила панчохи. Можливо, «не дружила з головою», іноді йшла з дому і її потім шукали по селу. Чули, як вона обіцяла дочці «пустити красного петуха», тобто підпалити хату, щоб нікому не дісталася.

Місцева жителька, яка мешкає на відстані приблизно 1 км від будинку обвинуваченої, зранку того дня виходила на город і бачила, як обвинувачена повз неї поїхала в центр. Коли йшла з городу, побачила вдалині дим. Між тим, яка побачила, що проїхала обвинувачена і тим, як побачила, дим, пройшло не більше 15-20 хв. Вона подзвонила кумі і дізналася, чий горить будинок. Свідок говорила, що в той день бачила у селі незнайомі машини. Матір обвинуваченої була агресивна жінка, не любила свою дочку, казала, що нічого їм не дістанеться, бо вона все спалить. Всім говорила, що у неї є гроші, які вона носила при собі на нозі, привʼязуючи до коліна. Люди пліткували, що бабуся зберігала в повʼязці 40 тисяч гривень.

Як вбачається із записів НСРД, які суд визнав недопустимими, обвинувачена з самого початку наполягала на тому, що не вбивала маму, але її змушують зізнатися у цьому, слідчий радить «взяти на себе», а адвокат — говорити правду. Попри це, альтернативні версії подій не досліджувалися.

Експерт дав висновок, що пожежа могла виникнути орієнтовно за 15 хв до моменту її виявлення. Однак поліція не провела слідчого експерименту, щоб перевірити, чи могла обвинувачена за 15 хвилин проїхати на велосипеді з місця проживання до сільського магазину і повернутися назад, з урахуванням стану дорожнього покриття і того, що вранці йшов дощ. Довідку зі скріншотом з Google maps, що відстань складає 2 км і пішохід долає її за 25 хв суд не вважає належною перевіркою.

При цьому суд вважає слушним аргумент захисту, що поліція чомусь не вилучила жодні відеозаписи з камер відео спостереження.

Експерт, який досліджував пачоху, з шиї загиблої, зауважив, поліція не забезпечила належного зберігання цього речового доказу, що також могло призвести до втрати доказової інформації.

Одяг обвинуваченої, в якому вона перебувала до пожежі, не вилучався, а тому не можна ствреджувати, що жінка перебувала у брудному домашньому одязі, порала худобу, і насправді не їздила на роботу.

Суд ухвалив виправдувальний вирок у звʼязку з недоведеністю вчинення обвинуваченою кримінального правопорушення. Запобіжний захід до жінки не застосовувався.