Строители пирамиды Мавроди: молодые украинцы массово приобщаются к МММ

Когда в начале января 2011-го российский авантюрист 1990-х Сергей Мавроди заявил о запуске новой финансовой пирамиды под названием «Мы Можем Многое», пообещав участникам общую доходность в год в 240-360%, казалось, что это шутка. Но за полтора года существования новое воплощение МММ разрослось на постсоветских территориях в огромную сеть в 30 млн участников. О том, как выглядит известный финансовый «титаник» изнутри.

 Кореспондент Тижня став вкладником МММ, щоб дослідити цю структуру зсередини.

Коли на початку січня 2011-го російський авантюрист з 1990-х Сєрґєй Мавроді заявив про запуск нової фінансової піраміди під назвою «Мы Можем Многое», пообіцявши учасникам загальну прибутковість на рік 240–360%, здавалося, що це жарт. Але за півтора року існування нове втілення МММ розрослося пострадянськими теренами до величезної мережі у 30 млн учасників (принаймні так стверджує офіційний сайт), і далі нарощуючи оберти. Хоча є всі ознаки того, що невдовзі піраміда, згідно з усіма законами економіки, почне валитися.

Кореспондент Тижня удав із себе дурня і став вкладником МММ, щоб дослідити цю структуру зсередини.

ШЛЯХ МАВРОДІ

«Будь-яка піраміда завжди будується на шахрайстві, – каже фінансовий аналітик Андрій Бичинський. – Це порожні гроші, які не приносять жодного суспільного блага. Принцип дуже простий: що більше ти зможеш затягти людей у структуру, тим більше отримаєш. Спочатку твій внесок піде іншим, старшим її членам. А потім так само від наступних внесків нових охочих заробити легкі гроші певний відсоток спрямовується тобі. При цьому кошти, що накопичуються, нікуди не вкладаються, а просто мігрують від найнижчої ланки до найвищої».

Саме за цим принципом живе й МММ-2011. Живе, хоча спочатку цій структурі обіцяли дуже швидку смерть уже через сумнівну славу її засновника Сєрґєя Мавроді. Його перша піраміда після свого банкрутства 1994-го розорила щонайменше 10 млн осіб, а 50 людей через фінансовий крах наклали на себе руки.

На початку 2000-х Мавроді, перебуваючи в розшуку Інтерполу, створює ще одну піраміду в інтернеті Stock Generation (SG) – віртуальну біржу, де торгували віртуальними акціями віртуальних компаній. Її жертвами стали кілька мільйонів людей на Заході: у США, Великій Британії та низці європейських країн. Нарешті у 2003-му його арештовують у Москві, чотири роки судять, засуджують до чотирьох із половиною років ув’язнення, і за місяць після винесення вироку випускають на волю. Деякий час Мавроді пише книжки, де розповідає, що став жертвою «системи», та збирається із силами, а з січня 2011-го запускає реінкарнований МММ.

Суть цієї структури дуже проста, а в дечому навіть витончена. Усі вкладені гроші зберігаються на рахунках самих учасників, які поділяються за ієрархією на рядових, десятників, сотників, тисячників і темників. Це не означає, що під керівництвом десятника саме десять осіб – їх може бути і 20, і 50. Це швидше питання рівня відповідальності, адже він відповідає тільки за свій осередок і здійснює рух коштів лише всередині нього, тоді як сотник і вищі «пірамідальники» – між різними осередками. Однак саме десятники вербують нових членів, за що отримують 10% внеску кожного неофіта, а також здійснюють усі безпосередні фінансові операції: виплати учасникам піраміди, прийом нових внесків від них тощо. Контролюють їх сотники, тих – тисячники, останніх – темники, що підпорядковуються керуючому регіональним відділенням, якого призначає особисто Мавроді.

Сєрґєй Мавроді цього разу побудував піраміду таким чином, щоб максимально ускладнити процес притягнення себе до відповідальності. У 1990-х всі гроші піраміди зберігалися на одному рахунку, блокування якого одразу спричинило колапс усієї системи. Тепер же кошти розпорошені на десятках тисяч приватних рахунків у десятках банків у різних країнах. Понад те, весь рух грошей у системі є операціями між приватними рахунками.

Проте є один важливий момент, за який уже починають хапатися відповідні органи і який не може ігнорувати Мавроді: ліцензія на здійснення фінансових операцій. Зокрема, Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України зазначає, що «на сьогодні до Державного реєстру фінансових установ будь-яка інформація про МММ-2011 не вносилася і статус фінансової установи організація не отримувала, як і ліцензії на надання фінансових послуг, тому її діяльність апріорі є шахрайською». До того ж Закон «Про захист прав споживачів» містить визначення пірамідальної схеми (фінансової піраміди) і заборону на її створення. Окрім того, МММ веде активну рекламну кампанію, що не можна робити без тієї-таки ліцензії.

Також замість цілком реальних акцій, які випускалися у 1990-х та які стали одним із наріжних каменів обвинувачення, цього разу «маври» (внутрішня валюта МММ) у реальності не існують і є суто віртуальним еквівалентом розрахунків, не більше. Їхня вартість постійно варіюється, в будь-який час свою частку можна продати. Саме різниця в ціні є доходом учасника.

Курс МММ-валюти розписаний на багато місяців наперед, його можна подивитися на офіційному сайті піраміди та на web-сторінці самого Мавроді. Відсоткова ставка прибутковості «маврів» залежить від часу, впродовж якого ви залишаєтеся в системі: що довше тримаєте вклад, то більше отримуєте: 20%, 30% або 40%. Отже, створена система цілком дає змогу спритному та розумному швидко відбити й заробити нові кошти, а кволому і туподумному втратити все.

БОРЦІ ІЗ СИСТЕМОЮ

Занурення в структуру МММ для кореспондента Тижня розпочалося із її сайта в Україні та простої процедури реєстрації – вигадане ім’я взяти було дуже легко, адже жодних паспортних даних від тебе не вимагається. Лише за 5 хв після реєстрації я отримав повідомлення від мого куратора – такого собі Сергія, в якому містилися контактні дані.

Телефоную. Кажу, що хочу стати вкладником, і цікавлюся, як зробити первинний внесок. За 10 хв отримую SMS-повідомлення з даними рахунка-«десятки». Редакція вирішила ризикнути 300 грн. На той момент дохідність вкладів у піраміду сягала 40% на місяць. За умовами, забрати 300 грн зможу через два тижні, бонус за входження в систему – через місяць після вступу, тобто 16 червня. Того дня мені обіцяли виплатити 375 грн, враховуючи 40% «дивідендів», плюс 160 грн бонусу за первинний внесок. Загалом 535 грн. Тобто чистий заробіток за місяць становитиме 235 грн.

За тиждень після реєстрації я зустрівся зі своїм десятником в одному з київських кафе. Розповідаю йому, що хочу, як і він, працювати в структурі МММ. «Взагалі-то я тренер із бізнес-технологій, – кажу не мигнувши оком. – У мене великий людський ресурс, який можу сюди долучити. Але для цього маю бути сам переконаний у тому, що це вигідно і максимально безпечно для мене».

Очікував, що спритний хлопець розпочне стандартну агітацію для лохів у стилі відеороликів, які викладені на офіційних ресурсах МММ. «Я раніше працював за 2 тис. грн на місяць, – із запалом розповідає десятник. – Ще й платив за навчання, тому відпрацьовував вантажником. Тепер заробляю 40–50 тис. грн на місяць. І нарешті відчув, як же нас обманює клята держава, коли ти маєш горбатитися на ненависній роботі, де тебе використовують як скотину!» Не вірю своїм вухам: на мене впродовж 20 хв обрушується жорстка антикапіталістична пропаганда з прокльонами на адресу фінансової системи, держави-вампіра, рабського існування найманого працівника тощо. Здається, ще трохи – і Сергій витягне з кишені пошарпану червону книжечку з портретом Ілліча й запросить вступати в підпільний ревком більшовиків.

Запитую, чи є в мене шанс дорости до десятника. «Без проблем! – відповідає той. – Бачу, ти людина розумна, тож стаєш куратором щонайменше для п’яти осіб, відкриваєш власний рахунок – і працюй собі на здоров’я. Ще й матимеш пільгові умови купівлі «маврів» і право на 5% суми, що буде на рахунку твоєї «десятки». Домовляємося, що за два дні надам список людей, а він реєструє мене в системі десятників.

Раптом змінюю тему: чи не боїться він, що МММ невдовзі обвалиться? Сергій відповідає, що в жодному разі, адже, мовляв, допоки держава не лізтиме у справи МММ, усе буде добре: у неї необмежений ресурс зростання. «Навіть серйозний банк завалиться, якщо всі побіжать з нього гроші забирати, – зазначає хлопець. – Проти нас зараз започаткували кампанію у ЗМІ, які нас оббріхують, називають шахраями. Але ж у чому шахрайство? І сам Мавроді, і кожен десятник одразу попереджають, що ви можете все втратити і жодних гарантій немає. Чому тоді гра в карти на гроші не шахрайство? Там також усе від удачі залежить». Взагалі-то чинне законодавство організацію гри в карти на гроші вважає кримінальним діянням, але казати Сергію я цього не став.

Наступного дня після моєї розмови з десятником Мавроді оголосив про початок «Операції Фенікс», суть якої полягає в різкому зниженні прибутковості за вкладами із 40% до 10% на місяць. Крім того, скасував бонуси новачкам, а також оголосив про ліквідацію тих структур піраміди, у яких є борги перед учасниками. Він заявив, що ця «операція є відповіддю на «безперервні провокації та істерики в пресі» й «активність влади з протидії» МММ-2011. Що одразу викликало ланцюгову реакцію – паніку серед вкладників. Вже є інформація про те, що в багатьох філіях піраміди цілковито припинені виплати внесків, а офіси масово закриваються. Згодом Мавроді заявив про заснування ще однієї піраміди під назвою МММ-2012, призначення якої – допомогти старій структурі вийти зі скрути.

Та Сергій, мій куратор, запевнив, що я можу забрати свої гроші хоч зараз, а всі ті чутки – це не більше ніж «наклепницька кампанія проти МММ». Мовляв, «у Багдаді все спокійно», хоча й трохи сутужно. Понад те, повідомив мені, що відтепер став сотником. Я ж вирішив не забирати грошей, щоб до самого кінця простежити долю найяскравішої фінансової афери в Україні після епопеї з «Еліта-Центром» і «Кінгз Кепітал». Цікаво, що на час написання цієї статті ні в МВС, ні в органах прокуратури з боку вкладників не було жодного звернення чи скарги на дії піраміди.

МОЛОДІ ТА ЦИНІЧНІ

Мотивація людей, які тепер йдуть у МММ, зовсім не та, що була в 1990-х. Більшість її вкладників сьогодні – молодь до 30 років. У 1994-му, за статистикою, переважали якраз люди середнього віку, 30–35% становили пенсіонери. Виходить, цього разу масова реклама не допомогла залучити до фінансової піраміди найуразливішу для шахраїв верству населення – літніх людей. А активна та нахраписта молодь, яка хоче швидких і легких грошей, сама пішла до лав піраміди.

«Молоді завжди притаманне бажання випробувати своє щастя, – пояснює Євген Головаха, заступник директора з наукових питань Інституту соціології НАНУ. – Нині вона більш грамотна, ніж у позаминулому десятиріччі, й розуміє, що спочатку будь-яка піраміда справді приносить чималі прибутки, а потім обвалиться. І намагається все чітко розрахувати, сподіваючись вискочити з неї до того, як та зазнає краху».

Але чому Мавроді саме зараз вирішив запустити нову піраміду? Звичайно, можна припустити, що він вичікував, доки люди забудуть про його попередню аферу. Але ж як пояснити той факт, що, за інформацією самого МММ, саме Україна останні півроку є локомотивом розвитку структури? 

«З приходом нинішньої команди до влади стався певний відкат загальної суспільної атмосфери в перші пострадянські роки, – пояснює Євген Головаха. – Не в зовнішніх виявах того часу, а в плані настроїв населення. Люди щодня зіштовхуються з поверненням до реалій початку 1990-х, фактично до системи совєцької бюрократії в умовах пострадянського «бєспрєдєла». І, безумовно, ця атмосфера сприяє реінкарнації й інших елементів тієї епохи, зокрема МММ».

Як відомо, термін життя піраміди, згідно з науковими обчисленнями, – рік, щонайбільше півтора. Отже, МММ-2011 зараз у будь-якому разі потрапляє в зону турбулентності, й шанси виплоду Мавроді дожити до осені вельми примарні. Однак постає питання: а що ж далі?

«Головна проблема діяльності МММ – навіть не втрата населенням своїх грошей, – стверджує соціопсихолог Андрій Струтинський. – Головне те, що в людях такі піраміди виховують цинізм. І неважливо, брали вони участь у ній чи ні. Згадайте лишень, як після краху МММ у 1990-х, за соціологічними опитуваннями, різко впала довіра до ринкової економіки та реформ загалом. Адже особиста нажива змушує кожного члена піраміди обманювати неофітів. І він це робитиме, навіть якщо точно знатиме, що ті все втратять. Пізніше, після її розвалу, це виявлятиметься і в інших сферах та проектах. Підривається довіра до фінансової системи держави як такої, що тримається виключно на довірі людей до неї та одне до одного. Тому будь-яка держава просто зобов’язана боротися з пірамідами всіма наявними в неї засобами».

Автор: Богдан Буткевич,  Тиждень