Чому освітяни та батьки знову хвилюються через появу в школах офіцерів безпеки, металодетекторів та парканів

У країні, яка живе в часи війни, ніхто не заперечить, що школам не завадять додаткові заходи безпеки, як і будь-яким іншим установам, де можливе скупчення людей. Так, шкільні офіцери безпеки можуть стежити за пропускним режимом. Завдяки металодетекторам контролювати, щоби до школи ніхто не приніс небезпечні предмети. А паркани навколо школи убезпечать від проникнення на її територію сторонніх людей.

Такі норми безпеки прописані в урядовій постанові № 1245 (про експериментальний проєкт для посилення безпеки в закладах освіти) і частково в проєкті закону № 11543 про заходи безпеки в школах, які одразу ж спричинили хвилю обурення серед освітян та батьків, зазначає “Нова українська школа”. Їм здається, що реалізувати на практиці запропоновані заходи безпеки буде складно. Особливо переймаються новими вимогами безпеки директори шкіл — за чий кошт купувати металодетектори та встановлювати паркани, якщо, скажімо, у засновника школи на це немає грошей?

Наразі законопроєкт готується до другого читання. За словами народної депутатки Наталії Піпи, його норми треба доопрацювати так, щоб збалансувати відповідальність директорів, місцевої влади та правоохоронців.

Нагадаємо, ідея з офіцерами безпеки в школах з’явилася ще на початку 2024 року. До кінця 2024-го вони мали запрацювати у двох тисячах шкіл, які розташовуються в прифронтових та прикордонних із росією та білоруссю областях. Проєкт “Офіцери безпеки” реалізовує Міністерство освіти і науки спільно з Національною поліцією. А згадана урядова постанова № 1245 фактично стає нормативним підґрунтям для впровадження проєкту.

Утім, що на початку року, коли вперше заговорили про офіцерів безпеки в школах, що зараз в освітянської та батьківської спільнот виникають запитання до реалізації безпекових ініціатив, зокрема:

• хто фінансуватиме встановлення парканів та металодетекторів;
• чи не ускладнить поява металодетекторів евакуацію та спуск учнів в укриття;
• хто має розробити нові правила перебування сторонніх осіб у школі;
• як саме школи долучатимуться до експериментального проєкту.

В НУШ спробували знайти відповіді на ці запитання, поспілкувавшись із Тетяною Федуновою, головою Асоціації керівників шкіл міста Києва, директоркою ліцею № 85, Оленою Парфьоновою, співголовою ГО “Батьки SOS”, та Тетяною Балашовою, керівницею експертної групи з питань шкільної освіти Директорату шкільної освіти МОН.

ЯК ДЕРЖАВА ПРОПОНУЄ ПОСИЛИТИ БЕЗПЕКУ УЧНІВ У ШКОЛАХ

За 2024 рік з’явилося три ініціативи для покращення безпеки в школах.

• Насамперед це проєкт МОН та Нацполіції “Офіцери безпеки”, який триває із січня 2024-го.

З кінця січня 2024 року перші офіцери безпеки з’явилися в школах, що розташовані на прикордонній та прифронтовій територіях. Джерело: dnipro.tv

• У вересні з’явився проєкт закону про заходи безпеки в школах (наразі він готується до другого читання),
• а в листопаді уряд затвердив постанову про експериментальний проєкт для посилення заходів безпеки в школах.

Однак усі три ініціативи — це частини одного пазлу, який держава розробляє для того, щоб життю та здоров’ю учнів нічого не загрожувало під час перебування в школі.

Як пояснила Тетяна Балашова, постанова № 1245 об’єднує відповідальні органи влади, які працюють над посиленням безпеки в школах. Наприклад, уряд працює над створенням та будівництвом укриттів, Нацполіція — над покращенням умов фізичної безпеки учнівства, засновники та керівники шкіл відповідають за пожежну безпеку, тому урядова постанова є своєрідною парасолькою, під якою об’єднуються всі безпекові проєкти Кабміну та інших інституцій.

А проєкт закону № 11543 пропонує внести зміни до закону “Про повну загальну середню освіту“, щоб доповнити його нормами про те, які ще заходи безпеки мають бути в школі, крім тих, які вже є чинному освітньому законодавстві.

Так, законопроєкт передбачає, що педагогічна рада разом із директором має визначити правила перебування осіб на території та в приміщеннях школи й погодити їх із засновником.

До заходів безпеки також належать огородження школи та встановлення тривожних кнопок. Окрім цього, в школі може працювати окрема особа, яка стежитиме за охороною закладу (наприклад, у київських школах із 2022 року за безпекою учнів стежать представники “Муніципальної охорони”).

Усі ці заходи безпеки, як передбачає законопроєкт, мають фінансуватися коштом засновника школи, тобто місцевих органів влади, або з інших джерел, не заборонених законодавством.

Урядова постанова № 1245 прописує більше вимог до шкіл, які вони мають реалізувати задля безпеки учнівства:

• йдеться про наявність укриття;
• дотримання пожежної та техногенної безпеки;
• створення правил перебування осіб на території та в приміщеннях школи (курсивом виділені пункти, які прописані й у законопроєкті про заходи безпеки в школах);
• наявність тривожних кнопок;
• охорону школи, зокрема, поліцією охорони (на підставі договорів між школою та поліцією охорони);
• огородження території закладу освіти (огорожа має бути заввишки не менше ніж два метри);
• встановлення стаціонарних або ручних металодетекторів;
• відеоспостереження;
• дотримання безпеки дорожнього руху на прилеглих до школи територіях;
• складання та оновлення паспорта безпеки школи;
• забезпечення альтернативними джерелами електроенергії.

Ці вимоги мають виконати школи, які долучаться до експериментального проєкту щодо посилення безпеки. За планами уряду, упродовж 2024–2025 навчального року в проєкті може взяти участь 2000 шкіл, а в наступному навчальному році — ще 3000 шкіл (раніше, за вимогами проєкту “Офіцери безпеки”, йшлося про календарний рік, наразі дедлайни змістили на навчальний рік).

Щоправда, у постанові про експеримент не згадується вимога, що це мають бути школи з прифронтових чи прикордонних регіонів, як це планувалося раніше. Йдеться лише про те, що школи мають працювати очно або змішано та мати понад 200 учнів. А участь в експерименті засновник школи має погодити з МОН та МВС.

Так само як і законопроєкт, постанова про безпековий експеримент передбачає, що фінансування заходів безпеки відбувається коштом засновників та з інших джерел, не заборонених законодавством.

ЯКІ РИЗИКИ БАЧАТЬ ОСВІТЯНИ ТА БАТЬКИ

На початку листопада в освітньому комітеті обговорювали законопроєкт № 11543, куди запросили й Тетяну Федунову, голову Асоціації керівників шкіл Києва (Асоціація готувала відкрите звернення щодо проєкту закону, тож запрошення освітянки стало реакцією комітету на зауваження київських директорів).

Пані Тетяна у коментарях редакції “НУШ” пояснила, що питання безпеки в школах прописано в інших нормативно-правових актах, наприклад, у законі “Про освіту“, Кодексі цивільного захисту, наказі МОЗ про дотримання санітарного регламенту (у ньому якраз ідеться про встановлення огорож навколо закладів освіти). На думку директорки, новий проєкт закону про заходи безпеки в школах ще раз повертається до тих проблем, які вже опрацьовані та врегульовані іншими законами та нормативно-правовими актами.

“У проєкті закону та постанові передбачено, що педагогічна рада ухвалює рішення про правила перебування осіб у школі та на її території, — веде далі Тетяна Федунова. — Зазвичай ми ухвалюємо рішення про правила внутрішнього розпорядку на зборах трудового колективу. А правила перебування осіб у школі має визначати громада, тобто засновник, який має всі дані про безпекові умови своїх закладів освіти, бо має більше можливості взаємодіяти зі спеціалістами цивільного захисту та правоохоронними органами”.

Деякі зауваження є в освітян щодо постанови № 1245. Документ передбачає, що в школах (нині лише в тих, які долучаться до експерименту) встановлюються ручні або стаціонарні металодетектори. Їхня кількість має бути такою, щоб усі учні проходили через них упродовж 30 хвилин, не більше. Мабуть, це не складно організувати в школі, де вчиться 200 учнів.

А як дотримуватися цієї вимоги, якщо в школі понад 1000 дітей?

Усі учні школи мають проходити через металодетектори за 30 хвилин. Джерело: espreso.tv

“А якщо нам з учнями треба спуститися в укриття? Металодетектори будуть зменшувати пропускну спроможність. Тоді нам доведеться їх вимикати чи як? — ділиться думками Тетяна Федунова. — Те саме про огорожу. Не важливо, якого розміру вона буде. Річ у тому, що має бути культура поведінки, тобто мають бути правила для вчителів, учнів, батьків, а між ними всіма налагоджена комунікація, хто який має доступ до школи. Наприклад, якщо до школи мають прийти люди, які проведуть майстер-клас для учнів, то в нас є правила внутрішнього розпорядку, які регулюють їхній прихід до школи.

Ми не проти ініціатив, які покращать безпеку учнів у школах, але іноді треба добре подумати, як ці ідеї будуть працювати в шкільних реаліях.

Скажімо, ті ж офіцери безпеки, які будуть підпорядковані Нацполіції, матимуть кабінет у школі, комп’ютер тощо й одержуватимуть зарплату 25 000 гривень. Як має реагувати на це молода вчителька з зарплатою в 6 000 гривень? Інше питання, що офіцерами безпеки мають працювати люди, які знаються на дитячій психології”.

Крім цього, директори шкіл побоюються, що не зможуть дотриматися всіх вимог безпеки, якщо не буде належної підтримки засновників. Бо законопроєкт про безпеку учнів та постанова Кабміну передбачає, що за фінансування заходів безпеки відповідає саме засновник. У Тетяни Федунової вже був досвід, коли довелося платити штраф за відсутність пожежної сигналізації, хоча школа зверталася з таким запитом до засновника.

Олена Парфьонова розуміє хвилювання директорки, адже у випадку, якщо засновник неспроможний забезпечити заходи безпеки, то законопроєкт дає змогу використати інші джерела фінансування. І часто таким джерелом коштів стають батьки. За словами Олени, у деяких регіонах не вистачає грошей навіть на організацію харчування в школах. Тому брак коштів — це реальний виклик, з яким можуть зустрітися школи під час реалізації безпекового експерименту.

Також Олена підтримує думку Тетяни, що правила перебування сторонніх осіб у школі має розробляти не педрада, а засновник, адже ці правила мають бути єдиними для всіх шкіл, тобто уніфікованими. Це дасть змогу уникнути критики батьків, що в одній школі пускають, наприклад, за перепустками, а в іншій достатньо усного повідомлення вчительці.

“Надалі незрозуміло, як будуть долучатися до експерименту інші школи. Якщо планується за цей та наступний навчальний рік приєднати дві та три тисячі шкіл відповідно, то що робити з рештою закладів, адже в Україні їх 12 тисяч? Мабуть, дотримання безпеки зараз, під час війни, це важливе питання для кожної школи, — додає Олена Парфьонова.

З огляду на ці суперечності, було б доречним зібрати на обговорення всіх дотичних до реалізації постанови осіб, зокрема, засновників шкіл, директорів, представників управлінь освітою. Треба ще раз обговорити спірні моменти та допрацювати постанову”.

ЗА ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ БЕЗПЕКИ ВІДПОВІДАТИМУТЬ ЗАСНОВНИКИ ШКОЛИ, А НЕ ДИРЕКТОРИ

Як бачимо, найбільше побоювань освітян та батьків пов’язані з фінансуванням — де взяти гроші на огорожі, металодетектори, якщо засновник, тобто міська чи сільська рада, не знайде на це додаткових коштів. А в умовах воєнної економіки це цілком можливо.

Проте авторка законопроєкту № 11543 Юлія Гришина під час засідання освітнього комітету зазначила, що, наприклад, для огородження шкіл залучатимуть донорські кошти. Тобто коштом батьків паркани ніхто не ставитиме.

Тетяна Балашова теж наголосила, що фінансування закладів освіти щодо заходів безпеки — це відповідальність та обов’язок засновників. По-перше, їх до цього зобов’язує стаття 37 закону “Про повну загальну освіту”, у якій виписані повноваження засновників закладу освіти щодо дотримання норм безпеки. По-друге, законопроєкт № 11543 теж пропонує, щоби заходи безпеки фінансувалися коштом засновника.

“Як на мене, побоювань у керівників закладів освіти не має бути, тому що комплексний підхід до розв’язання безпекової проблеми має дати правильний результат для закладів освіти, — додає Тетяна Балашова. — Щороку є підтримка держави на створення укриттів, на що будуть виділені кошти й у 2025 році. Також будуть кошти на дотримання пожежної безпеки.

Ні засновники, ні школи не залишаться сам на сам зі своїми проблемами. Звісно, держава не зможе забезпечити всі потреби шкіл у повному обсязі, тож може бути співфінансування з громадами”.

Так само не бачать у МОН та парламенті проблеми в тому, щоби правила перебування осіб у школі розробила педагогічна рада. За словами Юлії Гришиної, цю норму виписали саме так, бо про це їх просили керівники шкіл, з якими обговорювався законопроєкт.

Тетяна Балашова зазначила, що деякі школи, готуючи правила внутрішнього розпорядку, одразу прописують у них різні варіанти виходу з ситуації, зокрема, щодо перебування осіб у школі чи на її території. Тож ці напрацювання можуть бути основою чи частиною правил перебування, які треба розробити відповідно до нових законодавчих ініціатив.

Інна Лиховид, “Нова українська школа”

Титульне зображення: НУШ

Автор: Інна Лиховид