У Києві протягом жовтня в ДТП загинуло 11 пішоходів і річ не лише у відсутності вуличного освітлення

Що показують цифри

Проблеми з електроенергією в Україні почалися 10 жовтня. Тоді Росія вперше масово атакувала нашу енергетичну інфраструктуру. З тих пір поліція фіксує на дорогах України по пів тисячі аварій щодоби, повідомляють у Міністерстві внутрішніх справ.

Також патрульні заявляють про зростання на 8% динаміки загиблих і на 9% травмованих порівняно з вереснем-жовтнем 2021 року. За таких умов найчастіше потерпілими стають пішоходи через свою малопомітність на дорозі – наприклад, тільки в період з 10 до 23 жовтня загинув 51 пішохід, 38 з яких – коли надворі було темно.

У Києві впродовж жовтня в ДТП померло 15 людей, 11 з них – пішоходи. До порівняння, у вересні внаслідок аварій загинуло п’ять людей, у серпні – чотири, повідомили в патрульній поліції столиці у відповідь на запит LB.ua.

Усього в жовтні на дорогах Києва відбулося 2 350 аварій (до речі, найчастіше – в понеділок). 1 574 – після 10 жовтня, коли в місті почали вимикати світло через масові атаки росіян. І саме в цей період відбулися аварії, які призвели до жертв.

Найбільше ДТП зареєстровано у Святошинському, Голосіївському, Шевченківському та Дарницькому районах.

Потерпілих у жовтні – 223 людини (25 неповнолітні). З них 90 випадків – через наїзд на пішоходів. Загальне число травмованих у жовтні на 35 більше, ніж було у вересні, і на 55, ніж у серпні. Жовтень 2021 року брати до уваги немає сенсу, кажуть у патрульній поліції Києва.

“Цифри минулого року неактуальні, бо в місті зараз удвічі менше транспортних засобів, і з тих, які є, половина не виїжджає через ціни на паливо і безробіття. Тому якщо подивитися статистику за жовтень цього року і минулого – то в нас майже удвічі менше аварій, що логічно”, – пояснили в поліції у коментарі LB.ua.

Чому не працюють світлофори і чи обов’язково це

Світлофори в Києві вимикають у рамках віялових відключень. Вони, як і вуличне освітлення, заживлені від підстанцій ДТЕК “Київські електромережі”, повідомили LB.ua в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА.

У ДТЕК пояснюють, що світлофори потрапляють також і під екстрені відключення.

“Світлофори не відносяться до категорії критичної інфраструктури, тому їх відключення відбувається, виходячи із загального підходу до стабілізаційних або екстрених відключень”, – відповіли в ДТЕК, додавши, що це не стосується світлофорів, які живляться від тих ліній, до яких підключені об’єкти критичної інфраструктури.

У КМДА повідомили, що моніторять разом із патрульними транспортну ситуацію в місті, а також що попросили ДТЕК не відключати світлофори від електропостачання.

Але вимкнути потрібні лінії живлення і залишити світлофори не вийде, кажуть у компанії.

“Виокремити їх із загального ланцюжка ліній немає можливості, незалежно, чи дають вони необхідну економію. В такому випадку ми не зможемо виконати ті зобов’язання, які ставить перед нами енергосистема, щоб збалансувати потужність системи”, – пояснили в ДТЕК.

У патрульній поліції кажуть, що вимикання світлофорів впливає на загальну картину з аваріями.

“Ми постійно спілкуємося з містом і повідомляємо, які частини, перехрестя аварійно небезпечні – і ці світлофорні об’єкти облаштовують блоками безперебійного живлення, щоб вони працювали навіть при вимкненні світла”, – пояснили в поліції.

Чому в нас такий високий рівень смертності від ДТП і яких збитків це завдає державі

Із 2014-го до 2021-го щорічно в Україні внаслідок аварій травмувалися близько 34 000 людей, гинули близько 3 500. Півтори тисячі із числа загиблих – це пішоходи. І близько 160 – діти.

Утім кількість загиблих може бути в рази вищою, адже до офіційної статистики патрульної поліції не потрапляють постраждалі, які померли від отриманих травм уже в лікарні впродовж 30 днів.

Україна має один з найвищих показників смертності від ДТП у Європі. Особливо якщо порівнювати з країнами Північної Європи, де смертність на дорозі за рік нижча, ніж в Україні за добу, зазначає експертка з питань безпеки дорожнього руху, керівниця ГО “Traffic Challenge” Ольга Дробишева.

За різними оцінками міжнародних експертів зі Світового банку та за результатами дослідження, проведеного ГО “Traffic Challenge”, Україна, крім тисяч життів, щороку втрачає через аварії 1,5-2,5% ВВП. Дорожні аварії – найбільш часта причина загибелі дітей і молоді працездатного віку. А травми, отримані в ДТП, часто призводять до інвалідизації потерпілого, що стає додатковим тягарем для служб охорони здоров’я та соціального захисту, відповідно, навантаженням на гаманець кожного українця, що сплачує податки. Навіть якщо взяти до уваги статистику за жовтень по Києву: сім із 15 загиблих – люди віком 18-40 років. У цій віковій категорії і найбільше постраждалих – 93.

“Смерть однієї людини забирає з нашого бюджету близько пів мільйона євро. Це вартість життя українця, як порахувала наша громадська організація ще у 2016 році, звіривши з міжнародними аудиторами. У розвинених країнах вартість життя обраховують щорічно, від цього відштовхуються в державних обрахунках і корегують витрати на медицину, превентивну роботу з населенням, дорожню інфраструктуру та громадський транспорт, а в нас – ні”, – пояснює експертка.

Однією з ключових причин високого рівня смертності і травматизації в ДТП є те, що в Україні погано інформоване населення щодо питань безпеки на дорогах і правил дорожнього руху.

Але й ті, хто інформований, не підкріплюють це діями, зауважує Дробишева. Крім того, діти стають заручниками системи, адже за них відповідають дорослі, які можуть дозволити собі, наприклад, ігнорувати обов’язковість дитячого автокрісла чи перебігати разом з дитиною дорогу в невідведеному для цього місці перед колесами автівки чи економити 10 гривень на світловідбивачі, тим часом купуючи каву за 40 гривень.

У країнах ЄС роками ведуть системну політику інформування населення щодо питань безпеки на дорогах. І починають ще зі садочків і школи – спеціально розроблені інтерактивні програми, регулярні візити поліцейських, які розповідають, як діють світловідбивачі, чи безоплатно роздають їх школярам.

Це й спеціальні навчальні зошити у шкільних програмах, у яких учень малює свій шлях зі школи додому, розбирає знаки і розмітку. Тобто дитину вчать бути учасником дорожнього руху, додаючи практичні експерименти щодо швидкості, видимості на дорозі.

“Для дитини стає очевидним, чому існує те чи інше правило. І вона навіть може мотивувати батьків виконувати правила”, – зазначає експертка.

В Україні є не менш якісні програми для роботи з дітьми, та всі вони – на рівні активістів, небайдужих педагогів і батьків. Але не впроваджені в загальну систему освіти, пояснює Дробишева.

“З програмами інформування населення про правила безпеки на дорогах у нас у країні все дуже добре. Це те, чого ми не знаємо про себе. Але через нестачу грошей, корупційні проблеми та відсутність політичної волі такі проєкти не імплементовані на рівні загальнодержавної освіти”, – пояснює експертка.

Програми, які дають українським школярам у рамках уроку ОБЖ, застарілі, каже вона. А багато класів роками не бачать шкільних офіцерів поліції, які і мають викладати сучасні якісні програми, прийняті в Україні. Банально через те, що не вистачає шкільних офіцерів поліції.

Світловідбивачі – не новомодна штука, а норма постанови “Про Правила дорожнього руху”

Українців просять носити одяг світлого кольору, а також чіпляти на нього світловідбивачі (як варіант – блимчики) – стрічки, значки чи магніти, які відбивають світло. Світловідбивач у рази підвищує помітність вас і вашої дитини на дорозі для водіїв – за його наявності на одязі людину видно за 130-150 метрів.

І це не просто заклики, а норма постанови Кабміну “Про Правила дорожнього руху” (пункт 4.4), яку уряд ухвалив два роки тому. Тобто світловідбивні елементи обов’язкові для пішоходів. Як і в країнах ЄС. Тільки там за їхню відсутність передбачене покарання – штраф, який може сягати 30 євро. А в нас – нічого.

“Якщо у країнах з розвиненою системою безпеки руху вас збила машина, а ви були у світловідбивачі, ви цю людину засудите. І, навпаки, якщо пішохід був у темну пору непомітним – тобто порушив правила та став винуватцем пригоди, то він може бути притягнутим до відповідальності та сплачувати відшкодування водієві. Там усі зацікавлені, щоб бути позначеними та знати свої права та обов’язки на дорозі. У деяких країнах також є система персонального відшкодування збитків по здоров’ю: з твоєї зарплатні роками вираховуватимуть гроші, бо там інвалідизацію оплачує не держава, а безпосередньо той, хто завдав людині шкоди”, – пояснює експертка.

Крім того, пішоходи часто не усвідомлюють, що за кермом авто – така сама людина, якій властиво помилятися або не помічати вчасно, що хтось вискочив на дорогу, каже експертка. Серед поширених причин, чому водій може не побачити, що хтось на дорозі:

• відволікання. Задзвонив телефон, хтось із пасажирів заговорив, з’явився яскравий рекламний банер чи службова машина з увімкненими мигалками і сиреною – це все миттєво привертає увагу водія;
• засліплення. Яскраві фари на зустрічній смузі чи в дзеркалі заднього виду – і зір водія не встигає швидко адаптуватися та помітити, що людина в сірій куртці перебігає дорогу;
• уповільнення реакції з віком. В Україні за кермом дуже багато літніх людей. Зменшена швидкість реакції – це плюс додаткові метри гальмівного шляху, тобто додаткова відстань, з якої водій має вас побачити;
• дальтонізм. Деякі водії можуть мати легку форму колірної сліпоти. І якщо миготіння світловідбивача вони побачать здалеку, то сіру куртку на фоні сірого асфальту можуть не відразу розпізнати.

“Тому першочергово чинить злочин людина, яка про себе не потурбувалася – вона підставляє водіїв, а також свою родину та дітей, про яких за таких умов не піклується. Ось так треба ставити це питання на рівні законодавства”, – зауважує Дробишева.

Що повинна робити держава

Інформаційна складова має підкріплюватися контролем і відповідальністю: штрафи батькам, чиї діти без світловідбивних матеріалів, а також контроль для українських виробників дитячого одягу, який обов’язково мусить мати світловідбивачі, вважає експертка.

“У багатьох розвинених країнах усі бренди дитячого одягу мають випускати товари зі світловідбивачами. Без них товари просто не зможуть продавати. Тому на це має бути державна інформаційна політика, у ЗМІ, в освіті і фінансовий контроль за бізнесом”, – зазначає вона.

Якщо ж ви все ж придбали одяг без світловідбивача – нашийте стрічки самостійно, обов’язково з різних боків (наприклад, спереду та ззаду), адже один брелок на рюкзаку дитини, яка переходить дорогу, не видно водієві збоку. Найпростіше – купіть світловідбивний жилет. Є дешеві варіанти, є дорожчі, але вони однаково прослужать довго (10, а може, і більше років) для вашого спокою та безпеки.

Обов’язково позначте світловідбивними стикерами шолом, самокат, велосипед чи дитячий візок, свого чотирилапого друга, наголошує експертка.

“Якщо ми зараз почнемо закладати правильні речі – це дуже швидко почне працювати. І вже в наступних поколіннях ми побачимо значні зміни”, – вважає Дробишева.

Зокрема, інформаційна політика економить гроші: якщо люди не будуть потрапляти в аварії, не буде гинути молодь. Це дозволить державі більше заощадити, додає експертка.