2011 – год пыток в Украине. Топ-10 наиболее ужасных примеров ментовской жестокости
Навіть за умови збільшення витрат на утримання міліції – злочинів не меншає. Наша міліція пишається високими відсотками розкриття правопорушень. Однак, правоохоронці не особливо рекламують, за допомогою яких саме методів вони розкривають порушення. Вони мовчать і про те, що чимало злочинів скоюють самі правоохоронці. Найбільш вражаючі факти порушень прав людини працівниками МВС.
1. Побили до смерті
25-річного Артура Домашевського з міста Костянтинівка Донецької області затримали на початку жовтня, ніби-то з приводу аліментів. У райвідділку він провів близько двох годин, підписав документи. Потім його кілька разів викликали до міліції, але він відмовлявся йти – казав матері, що боїться.
У Артура була проблема з уживанням наркотиків. Батьки намагались лікувати його, але він щоразу зривався. Зрештою, одного разу мати вигнала його з дому. Через кілька днів після того хлопця затримав дільничний міліціонер. Довідавшись про це, мати хлопця зателефонувала дільничному, котрий пообіцяв відпустити хлопця та не бити його. Через два дні Артур подзвонив матері і сказав, що він на волі, але в міліції його сильно побили, і він не може ходити.
Коли Артур опинився вдома, побоїв на ньому не було – він сказав, що міліціонери «знали, куди бити». Однак, в нього сильно опухала рука – в травмпункті виявили гематому і пошкодження судин. Удома хлопцю ставало усе гірше; мати кілька разів викликала швидку, лікарі давали знеболювальне, однак це не допомагало. Артур часто втрачав свідомість. Зрештою, після того, як хлопцеві стало гірше, коли він уже не міг їсти і ледве дихав, його забрали до лікарні, там – перевели до реанімації. Наприкінці жовтня Артур Домашевський помер в реанімації на руках у матері.
2. Масова бійка, спровокована ментами
Справжню бійню влаштували співробітники міліції в центрі села Михайлівка Миколаївської області на початку жовтня. Правоохоронці під’їхали на двох машинах, зайшли до місцевого бару і відразу почали бити всіх хлопців підряд. Від їхніх рук постраждали семеро чоловік, двоє з них опинились у лікарні.
Пізно ввечері правоохоронці зайшли випити у генделик села Михайлівка (Миколаївська обл.) і почали чіплятися до жінок з іншої компанії. Через це виник конфлікт і почалася кривава бійня.
Після цього у лікарні опинилося семеро селян, із них двоє потрапили до хірургічного відділення з переломами та струсом мозку.
Всіх трьох дільничних звільнили з органів внутрішніх справ за порушення дисципліни – без пільг, пенсії та можливості поновитися на службі.
3. Гарячою праскою по спині
У Києві міліція затримала наркомана. В Святошинському райвідділку з ним почали «працювати» співробітники кримінального розшуку. Вони били його і ставили на спину гарячу праску. Таким чином його хотіли змусити, аби він взяв на себе вбивство – злочин, що був скоєний кілька років тому, і досі не розкритий. Чоловік отримав опіки 1 та 2 ступенів, але не дав повісити на себе «глухар».
Зрештою, у справу втрутився працівник прокуратури, котрий прийшов до райвідділку перевіряти законність утримання громадян у відділку. Затриманий поскаржився йому, і прокурор домігся того, аби чоловіка доправили до лікарні, а щодо правоохоронців, які вдалися до катувань, порушили розслідування.
4. Публічне побиття безвинного
В листопаді луганська міліція в райцентрі Сватове на очах у свідків побила безневинну людину. У крамниці перед очима у випадкових свідків озброєні правоохоронці влаштували показову екзекуцію. Згодом виявилося, що помилилися і схопили не того. Постраждалий потрапив до лікарні, проте навіть вибачень від кривдників при погонах не отримав. Один зі свідків подій підтвердив, що у крамниці все відбулося саме так, як розповів постраждалий.
Сергій Новиков, постраждалий:
– Залетіли з пістолетами. Пістолет приставили до голови. Почали бити прямо в магазині. Витягали на вулицю, на вулиці били. Потім у калюжу кинули. Сказали, щоб ноги в воду опустив. Жодних документів не пред’являли – хто вони, що вони – не знаю.
Завершивши екзекуцію, міліціонери доправили Новикова до райвідділку. Там з’ясували, що помилилися, й відпустили. Щоправда, зі слів постраждалого, прихопили з кишені 600 гривень. Уже вдома Сергій викликав «швидку». За час лікування чоловік схуд майже вдвічі, скаржився на біль у грудях та підвищену температуру.
5. Менти викрали студента і катували у відділку
21 лютого цього року мешканця Запоріжжя 17-річного Дмитра затримали близько 8.00 біля навчального корпусу коледжу, коли він вийшов у кіоск випити чаю. Раптово до хлопця підскочили двоє кремезних чоловіків у штатському, скрутили руки за спиною, надягли наручники. Нічого не пояснюючи, оперативники силоміць заштовхали неповнолітнього у легкове авто, забрали мобільний, вийняли з нього акумулятор, щоб не міг подзвонити. На всі питання відповідь була одна – відвеземо до райвідділку, там про все дізнаєшся.
Коли ж Дмитро попросив повідомити батькам або в деканат, працівники міліції лише відмахнулися – «ты не в Америке», і пригрозили – «будешь у нас терпилой в РОВД». Протягом семи годин хлопець був «бійцівською грушею» для п’ятьох (!) співробітників Хортицького райвідділу.
Його привели в спеціальну кімнату, де в стіну був вмонтований залізний гак. На цей гак його підчепили за наручники в положенні руками назад, – в міліції називають це «ластівкою». Спочатку били долонями по скронях, ребром долоні по потилиці, а потім гумовою палицею, оберненої в тканину – по руках, плечах і ребрах. Побиття супроводжувалося нецензурною лайкою та погрозами.
За версією міліції, за два дні до затримання Дмитро побив 14-річного підлітка і відібрав у нього мобільний телефон. Батьки хлопця стверджують, що у той час, коли відбулося пограбування, він перебував удома і нікуди не виходив. Кримінальну справу за обвинуваченням Дмитра Пономаренка, яка містить чимало «білих плям», правоохоронці передали до суду.
6. За чотири дні міліціонери скалічили п’ятьох людей
У селі Старомлинівка Великоновоселківського району на Донеччині міліціонери змушували родичів та сусіда зізнатися у вбивстві 64-річної Валентини Топалової.
Повісток правоохоронці не надавали, себе не називали. Затримували на вулиці, грузили в машину по четверо. За чотири дні «відпрацювали» близько 60 осіб. Доньку Топалових 32-річну Людмилу Куроїд допитували двічі:
— 20 червня вони допитували маму, — згадує жінка. — Я сиділа на першому поверсі й чула, як вона ридає на другому. Другого дня вони знову до нас приїжджали, писали протоколи. А зранку третього забрали батька й чоловіка. Після обіду позвонили мені: «Приїдь, пройди тест на детекторі». Завели мене в кабінет начальника, а там уже троє: «Не сознаешься — будешь сса…ь кровью. Потом в камеру с бомжами бросим. А они сделают все, что захотят». Били мене при начальнику. Досі спати не можу, їхні пики сняться.
Жінка розповідала, як міліціонери її катували: били кулаками, давали ляпаси по вухах. Коли закінчили бити, змусили написати розписку, що вона не має претензій до працівників міліції. Після допиту в міліції Людмила Куроїд з підозрою на травму нирки опинилася в районній лікарні і два тижні лікувалася в хірургічному відділенні.
На тортури правоохоронців, окрім неї, поскаржилися п’ятеро осіб.
7. Побили вагітну жінку
У серпні в Калинівському районі Вінницької області сталося ДТП. Чоловік позичив своє авто співробітникам, і один з них, не маючи прав, сів за кермо та врізався в інше авто – що призвело до незначних пошкоджень. Хлопець, що був за кермом, злякавшись, втік з місця подій. Двоє інших хлопців пригнали позичену машину до будинку власника.
Власник автівки на той момент був в гостях. Через 20 після ДТП на чорній іномарці до будинку, де він перебував, приїхало троє хлопців спортивної статури. Трохи згодом прибули представники місцевого ДАІ на чолі з 25-річним керівником. Останні вискочили з машини і, не представившись, накинулись на чоловіка, почали нецензурно лаятися та бити.
За нього вийшла заступитись вагітна жінка, що жила по сусідству – то дісталось ще й їй. Після того, що сталось, 21-річна Наталя Маняк на 5-му місяці вагітності потрапила у лікарню із загрозою втратити дитину.
8. Як менти ледь не осліпили жертву
У село Городниця Гусятинського району приїхав господар однієї з хат, що стояла пусткою. Він застав обкраденим свій будинок – пропали ковдри і подушки. Поруч із ним жив Степан Корнило – одружений місцевий житель, який має дітей, але живе окремо від родини – зі співмешканкою. Заробляє на життя тим, що періодично їздить на заробітки у Київ, Москву, Одесу, Польщу. Обкрадений пішов до нього, аби дізнатись, чи не бачив він, хто повиносив хатнє майно. Той відповів, що нічого не знає – на тому розмова й закінчилася.
Наступного дня на виклик обкраденого господаря прибула міліцейська машина. У хаті Степана у присутності співмешканки провели обшук. Степан Корнило на той час був у райцентрі – поїхав довідатися, чи не відкрили йому візу до Польщі.
Увечері Степан приїхав додому на таксі. Опівночі у двері постукали: «Відчиняй, міліція!». Зайшли четверо міліціонерів, наказали одягатися. Коли ж господар почав заперечувати, йому зацідили кулаком у зуби.
– Коли я від удару падав, то зачепив ногою одного із міліціонерів. Той, напевне, подумав, що я його копнув, повалив мене на диван і приставив до шиї дуло зі словами: «Зараз замочу!»
Степана посадили у машину і повезли у райвідділок міліції. Його протримали від дванадцятої до третьої години ночі. Вимагали зізнатися у крадіжці з сусідньої хати. Мовляв, спільник написав явку з повинною, у якій зазначив, що крадіжку з будинку скоїли вони удвох зі Степаном Корнилом.
Били руками, ногами, гумовим кийком. Відливали водою, а коли просив напитися, просто лили її на голову. Знімали взуття і били кийком по п’ятах.
Менти хотіли також вибити зізнання відразу у двох крадіжках. Але не вийшло – у той час, коли сталася друга крадіжка, Корнило був у Польщі.
«Перестали бити, коли побачили, що у мене дуже червоні очі. Запитали, чи хочу переночувати у райвідділку. Я сказав, що такий, побитий, не зможу показатися на люди, а тому піду вночі. Мені простягнули чистий аркуш паперу, щоб я написав, що претензій до міліції не маю. Я написав, бо хотів якнайшвидше вийти з того пекла… Мені дали півпляшки пива, три сигарети і відпустили. Прийшов додому вдосвіта, відразу ж зателефонував двоюрідному брату».
Зі слів адвоката, того ж ранку він відвів Степана у поліклініку. Там зафіксували побої: перелом носа зі зміщенням, перелом ребра, численні синці на усьому тілі. Степан декілька днів пробув у Гусятинській лікарні. Найбільше непокоїли очі – за словами окуліста, при більш боковому ударі він міг би осліпнути.Приписали рік носити окуляри.
9. Начальник райвідділку відправив у лікарню батька маленької дитини
У листопаді мешканець Могилів-Подільського Фірдовсі Сафаров з дружиною та та 3-річною донькою Віталіною увечері їхав у село Кричанівка, аби купити молока для дитини. Їхню машину зупинили міліціонери, чоловіка побили. А потім відвезли до райвідділку і почали катувати.
«Меня поставили раком. Четверо держали, а самый главный начальник подошел сзади…», — розповідає Фірдовсі Сафаров. Після бійки з міліціонерами він лікується у Могилів-Подільській райлікарні Вінницької області.
Азербайджанець Фірдовсі Сафаров мешкає у Могилів-Подільському 18 років. Інші азербайджанці, які мешкають у місті, вважають дії правоохоронців утисками проти їхнього народу, таобіцяють, що не залишать наругу без відповіді.
10. Підлітка «попросили» зізнатися у пограбуванні
У липні неповнолітньому мешканцю Хмельницького Євгену зателефонував невідомий працівник міліції і попросив його вийти в під’їзд будинку для розмови щодо обвинувачення у пограбуванні, в якому його підозрювали.
Після того, як Євген вийшов з квартири, він зустрів двох працівників міліції, вбраних у цивільне, які запропонували йому терміново проїхатись ненадовго в Центральне відділення міліції для дачі пояснень та огляду деяких фотографій. Євген погодився поїхати.
У відділку його почали допитувати і примушували зізнатися у злочині. Хлопець відмовлявся. Працівник знову наголосив на тому, що Євгену краще у всьому зізнатися та спокійно повернутися додому, інакше до нього застосують «інші методи». Євген повторив, що йому немає в чому зізнаватися, оскільки він вказаних злочинів не скоював. Його підняли та почали наносити удари в різні частини тіла, ставили на голову книгу і били по голові. Коли Євген падав – його піднімали і продовжували бити. Кожного разу, коли Євген падав, міліціонери казали, що припинять його бити, якщо він у всьому зізнається.
Ця «процедура» продовжувалась кілька годин підряд. Не будучи затриманим у встановленому законом порядку, Євген був позбавлений можливості вийти з кабінету, зв’язатись по телефону зі своєю матір’ю, йому також не давали можливості вийти в туалет, попити води.
Від редакції: Ми навели лише невелику кількість прикладів того, як працівники правоохоронних органів збиткуються з простих громадян, аби досягти своїх цілей. Сьогодні для багатьох вже очевидно: чим далі, тим більше міліція забуває про своє призначення – оберігати спокійне життя громадян, боротися зі злочинністю – і сама перетворюється на організоване бандитське угрупування. Можливо, має сенс припинити сподіватися на міліцію – та почати створювати загони самооборони, метою яких буде саме захист громадян, а не служіння чиїмось вузьким інтересам?
Крім того, ми наполегливо рекомендуємо усім, хто читає цей матеріал: вивчайте закони. Ознайомтеся щонайменше з тим, як має діяти громадянин, якого ні з того, ні з сього затримують правоохоронці. Перевірено досвідом кількох дописувачів Інфопорну: якщо менти розуміють, що певна особа знається на законах, їхній азарт миттєво вивітрюється, бажання завдати шкоди – зникає, а натомість виникає страх, що знавець законів може як слід поставити їх на місце. У тому числі – з наслідками для кар’єри.
Автор: Микола Малуха, Инфопорн
Tweet