Проблеми путінської армії очима українського експерта: сінокос живої сили окупантів та техніки дає свої плоди

Зараз на Південно-Західному ТВД (так російський Генштаб обізвав Україну) розгорнули п’ять угруповань військ: «Запад», «Центр», «Юг», «Восток» і «Днепр». Відповідно — Західний, Центральний, Південний, Східний військові округи й командування ПДВ. Для наступу на Харків розгорнули ще одне — «Север». Західний ВО поділили на Ленінградський і Московський (УВ «Север» і «Запад» відповідно).

Переформатовувати почали з 1-го й 2-го корпусів, сформованих у Донецьку й Луганську. Їх росіяни інтегрували у 8-му армію Південного ВО ще у 2015 році, створивши під цю справу в Новочеркаську штаб територіальних і козачих військ. Минулого року реформи докотилися до бригад корпусів: 2-га бригада стала 123-ю, 3-тя — 132-ю, 100-та — 110-ю, 6-й МСП — 6-ю ОМСБр, 9-й ОШМП — 9-ю ОМСБр, 11-й ОМСП — 114-ю ОМСБр. Безномерні артбригади корпусів стали 2-ю та 14-ю.

Сьогодні вже на фронті блимають 51-ша (колишній 1-й корпус ДНР) і 3-тя (колишній 2-й корпус ЛНР) загальновійськові армії. У складі 3-ї армії — 4-та, 6-та, 7-ма, 85-та, 88-ма, 123-тя ОМСБр, окремий комендантський полк, 4-й ОТБ, окремий зенітно-ракетний дивізіон, окремий розвідувальний батальйон, окремий батальйон спеціального призначення та 2-га АБр; 51-ша — це 1-ша, 5-та, 9-та, 110-та, 114-та, 132-га ОМСБр, 14-та АБр, 87-й ОСП, 10-й ОТБ, 80-й ОРБ «Спарта», ОШБ «Сомалі», 56-й, 58-й ОБСпП, 23-й ОЗРДн.

Тим часом на окупованому Донбасі сформували 21 полк мобілізаційного резерву. Усе, що від них залишилося після двох років війни, зараз є стрілецькими полками, котрі віддані на м’ясо російським регулярним дивізіям і бригадам.

У себе протягом мобілізації вороги сформували близько ста мотострілецьких, артилерійських і танкових полків. Про 3-й корпус (6-та МСД, 72-га, 85-та, 88-ма ОМСБр (є відомості, що переформатовують у штурмову), 17-ту АБр і 47-му танкову дивізію ми вже багато разів чули, а Сили оборони їх багато разів били.

Відомо про формування 453-го та 503-го танкових полків, 136-го та 935-го артполків. Суто в стилі Рейхсверу кількість батальйонів у бригадах збільшили з трьох до п’яти, у танкових полках — з одного до двох. Створюють піхотні батальйони в артполках і бригадах.

Так само наростили чисельність морської піхоти і ПДВ. У батареях артилерії — вісім гармат замість шести, три дивізіони замість двох. Це все не від заможного життя: формування нових структур, крім бойових, вимагає підрозділів забезпечення, а їм, як на гріх, необхідна спеціальна техніка, котру брати нізвідки. Виробляти потрібну кількість теж. Тому — піхота.

Перед війною в Росії мавпували резерв Збройних сил України і створили «Боевой армейский резерв страны» (БАРС). Відомо про 35 загонів. Лише Південний округ мав 38 тисяч «барсиків». Зараз залишки цієї системи також у горнилі реформ. 3-й загін БАРС «Родина» став 3-м батальйоном 3-ї штурмової бригади «Конвой» (приватна військова компанія «Конвой» — дитинча Гобліна-Аксьонова, сформована в Криму).

Загалом тема іррегулярів дуже цікава й слабо висвітлена. Відомо про формування Добровольчого розвідувально-штурмового корпусу (виринає під різними назвами в різних публікаціях, але суть така). Ясна річ, що всі ці зграї як не «розвідувально-штурмові», то «козачі». Відомо про збройні формування:

• — 1-ша розвідувально-штурмова бригада «Волки»;
• — 3-тя штурмова бригада «Конвой» (роскосмосівський загін «Царские волки» якраз тут);
• — 4-та розвідувально-штурмова бригада «Сибирь»;
• — 5-та розвідувально-штурмова бригада «Терек»;
• — 7-ма розвідувально-штурмова бригада ім. Святого Георгія Побідоносця;
• — 10-та розвідувально-штурмова бригада «Дон» імені Архістратига Михаїла;
• — 11-та розвідувально-штурмова бригада «Днепр»;
• — 49-та штурмова бригада;
• — 60-та штурмова бригада «Ветераны»;
• — 81-ша розвідувально-штурмова бригада «Медведи»;
• — 137-ма штурмова бригада «Урал»;
• — 139-та штурмова бригада;
• — розвідувально-штурмова бригада «Север-Z» (за іншими відомостями «Север-V»), номер бригади поки що невідомий;
• — 333-тя козача артилерійська бригада «Волга».

Тобто бачимо намагання військового керівництва поставити в рамки всю російську партизанщину й максимально утилізувати цю масу в штурмах на Донбасі й Харківщині. Також прозирає намір надати керованості всьому цьому двіжу.

Попри ієрархічність і жорсткість бригадної структури, наприклад, у складі 10-ї бригади «Дон» сформувався 17-й Кримський атамана Бакланова казачий полк. Чи означає це перехід бригад на полкову основу — невідомо. Швидше це реверанс кримським колаборантам.

Також варто враховувати, що в перекладі з колаборантської «батальйон» зазвичай посилена рота, а бригада має вигляд батальйону. Так звана «Пятнашка» (кодло абхазьких найманців) чудово вписалася 3-м стрілецьким батальйоном у 87-му ОМСБр.

Росгвардія не відстає від російського МО і сформувала в Донбасі 116-ту окрему бригаду особливого призначення (900-й, 901-й і 902-й ПОП), залучивши (тобто взявши під свій контроль) частину «добровольчих формувань». Так, у 900-му ПОП остаточно розчинився «Оплот» — харківська банда покійного Жиліна, необережного відвідувача кафе «Ветерок».

На початок 2024 року поглинання іррегулярних частин структурами Міноборони та Росгвардії завершили. Означення «добровольчий» — лише вивіска.

Сомельє-трудоголік з російського радбезу Дмитро Медведєв заявив, що цього року сформують армійський корпус, сім дивізій, 19 бригад, 49 полків й одну флотилію, а Путін 20 березня 2024-го оголосив про дві загальновійськові армії та 30 з’єднань, у тому числі 14 дивізій і 16 бригад.

Про серйозні структури відомо ось що: на кінець 2023 року росіяни завершили розгортати 18-ту й 25-ту загальновійськові армії, управління 40-го армійського корпусу.

Сформували 67-му, 68-му, 69-ту, 70-ту, 72-гу мотострілецькі дивізії (по три мотострілецькі полки й один танковий полк у кожній), 144-ту, 164-ту і 169-ту мотострілецькі бригади, 52-гу і 73-тю артилерійські бригади.

18-та армія складається з 47-ї, 70-ї МСД, 126-ї бригади берегової оборони, 127-ї розвідбригади, 8-го артполку, 1096-ї ЗРП «Оса», 4-го полку РХБЗ. Тобто об’єднання поглинуло 22-й корпус, з котрим ми тут прощаємося. 25-та армія складається з 67-ї МСД (31-й, 36-й, 37-й МСП, 19-й ТП), 164-ї, 169-ї ОМСБр, 11-ї ОТБр, 73-ї АБр, 25-го ОПСпП, 26-го ОБУ, 20-го ОІСБ, 157-ї ОБр МТЗ, 149-го ОРВБ, 176-го ОЗаг РХБЗ.

40-й і 44-й корпуси там уже сформували, а тут уже зустріли. Гаряче так. 21-шу бригаду переформували у 27-му МСД. Наша «Таврія» пережовує її то на Торецькому, то на Покровському напрямках. Процес триває. За непідтвердженими даними, в Ленінградському ВО формують 104-ту артбригаду, у Московському ВО — 34-ту артилерійську дивізію, у Центральному ВО — 44-ту ДШД, у Східному ВО — 55-ту дивізію морської піхоти (отут цікаво: її основа — 155-та ОБрМП, котру наші рвуть, як мавпа газету, і не ясно, з чого там формувати, якщо без кінця цих покійничків треба реанімувати), 89-ту й 94-ту ОМСБр.

Є певний масив інформації про незрозуміле: десь на підході дві нові загальновійськові армії, швидше за все — переформатовані 11-й і 14-й армійські корпуси з доповненням складу сил і засобів з вище анонсованих тамтешнім радбезом.

Простежуються такі моменти:

• — війська нарощують силами піхоти;
• — у нових арміях немає ракетних бригад, зенітних ракетних бригад, інженерних бригад, полків РХБЗ. Бо дорого і зробити техніку ні з чого або дуже довго;
• — формують десантно-штурмові, тобто звичайні піхотні, а не повітряно-десантні частини. Бракує спеціалізованої десантної техніки;
• — військам, які розгортають на Донбасі, не дають багато танків (ні 3-тя, ні 51-ша армії не мають танкових бригад, як згадка про минуле — по танковому батальйону ще з часів 2014 року), але танків аж на танкову бригаду знайшли для 18-ї армії;
• — військова ланка ППО майже порожня;
• — військова ланка практично не має технічного забезпечення. У дивізії — евакуаційна рота, в армії — рембат;

  — немає інформації про формування додаткових органів військової медицини;

• — дуже мало згадок про підрозділи логістики. Імовірно, втрату 20 тисяч автомобілів не так легко покрити;
• — безумовно, відбуваються якісь процеси з розгортання армійської авіації, щось в арміях ПКС і ППО, але достовірних відомостей немає, нових частин на фронті не помічено.

Масштаби нарощування, звісно, вражають, але бойовий потенціал цих формувань дуже відносний: російське МО не має змоги забезпечити війська сучасною технікою, розгорнути автоматизовані системи управління. Тобто ставка Сил оборони на знищення не менш ніж 1000 в/сл противника щодоби, бойової техніки (танки, ББМ, артилерія, військова ППО) й засобів мобільності (авто всіх видів) слушна, і вона працює.