Виїхавши на ДТП, полтавські даішники затримали…закарпатського убивцю

Днями на Полтавщині трапилася майже детективна історія: доблесна четвірка працівників ДАІ Машівського району, розпочавши роботу з оформлення дорожньо-транспортної пригоди, затримала… убивцю з Закарпатської області…

За словами начальника відділення Державтоінспекції з обслуговування Машівського району майора міліції Олександра Татарчука, близько 19-ої години наряд ДАІ прибув на місце аварії, що сталася на автодорозі «Селещина – Нехвороща – Світлогірське». Автомобіль ЛУАЗ, більше відомий в народі як «Волинка», виїжджаючи на проїзну частину, допустив зіткнення з УАЗом, в результаті чого автомобілі зробили «вимушену зупинку». На російському «джипові» не було жодної подряпини, а от в його українського «побратима» були добряче зім’яті бампер і капот.

«Головне – без жертв», – розмірковували працівники ДАІ, доки не «випливли» окремі деталі події, що викликали у них низку запитань.

Водій УАЗика повідомив інспекторові ДАІ Євгену Пугачу та інспекторові ДПС Олегу Сапуну, які оформляли ДТП, що винуватець автоаварії з місця пригоди втік. Причому потерпілий наголосив на тому, що після зіткнення водій ЛУАЗу… вистрибнув з автівки на швидкості, а лише потім машина за інерцією скотилася в кювет; окрім того, водій був п’яний як чіп, тому благав владнати непорозуміння без міліції. Щоправда замість того, щоб вирішити проблему мирно, неадекватний чоловік чкурнув через поле у напрямку села Михайлівка.

Оглядаючи багажник ЛУАЗу, правоохоронці виявили металеву частину граблів без держака із плямами бурого кольору, схожими на кров. Залишивши Олега Сапуна охороняти місце пригоди, Євген Пугач спільно з громадським помічником Сергієм Головком, мешканцем Михайлівки, розпочав пошуки водія цього авто.

Установивши особу власника транспортного засобу через базу даних, правоохоронці відшукали у Михайлівці його будинок. Дізнавшись від доньки власника «Волинки», що її 80-річний батько поїхав збирати траву на полі, розташованому вздовж дороги «Селещина – Нехвороща – Світлогірське», Євген Пугач та Сергій Головко прослідували вказаним маршрутом.

Неприємне передчуття, яке весь час непокоїло Євгена Пугача дорогою до поля, справдилося одразу по прибуттю на місце, де літній чоловік мав збирати траву – неподалік від скирти лежав уламок закривавленої палиці, а на узбіччі, крізь бур’ян, проступали плями бурого кольору.

Залишивши патрульний автомобіль на узбіччі дороги, поблизу місця скиртування трави, Євген Пугач разом з дружинником Сергієм Головком пішли через поле, у бік Михайлівки, куди за свідченням водія УАЗу почимчикував нетверезий водій-порушник.

Іти довелося через балку, заглядаючи ледве не під кожен кущ та дерево, під якими міг лежати захмелілий утікач. Подолавши пішки близько 5 км, працівники міліції дійшли до Михайлівки.

Вийти на слід утікача інспекторам допомогли місцеві жителі, яких той устиг налякати неадекватною поведінкою. Продовживши пошуки дивного незнайомця, інспектор Пугач разом з дружинником дісталися однієї з крайніх хат. Наблизившись до воріт домогосподарства, міліціонер почув крик «мент» і побачив силует чоловіка, який мов ошпарений помчав через кущі в напрямку окраїни села. Через декілька хвилин переслідування капітан міліції Пугач наздогнав таки водія.

– Я наказав йому вийти з чагарнику, – переповів подробиці вимушеної розмови з утікачем Євген Пугач. – Він категорично відмовився. А коли я наблизився до нього, він дістав кухонного ножа і пригрозив розправою.

Діалог відбувся на очах у Сергія Головка і власника будинку, в якому непроханий гість упевнено рискав у пошуках сигарет за декілька хвилин до появи правоохоронця. Громадський помічник негайно поінформував про загрозливу ситуацію Олександра Татарчука, керівника відділення ДАІ.

Телефонний дзвінок Головка був більше ніж своєчасним з двох причин: по-перше, тому, що озброєний п’яний чоловік міг представляти реальну небезпеку для життя і здоров’я не тільки працівника міліції, але й мешканців села; по-друге, у зв’язку з тим, що саме в цей час Олександр Татарчук спільно з державтоінспектором і начальником слідчого відділення на полі чекали прибуття слідчо-оперативної групи, яка мала оглянути місце події, де було виявлено труп власника «Волинки»…

– Тієї миті, коли Сергій Головко просив допомоги у затриманні неадекватного водія, – уточнює начальник відділення ДАІ з обслуговування Машівського району, – ми побачили на правому узбіччі дороги автомобіль сина власника ЛУАЗа, який стояв, схилившись, поруч із тілом батька із закривавленою головою.

Проаналізувавши наявну інформацію, Олександр Татарчук дійшов висновку, що водій-утікач може бути причетним до скоєння вбивства автовласника. Відтак, залишивши необхідну кількість людей для забезпечення охорони місця пригоди, група у складі начальника відділення, старшого державтоінспектора Юрія Ткача та Олега Сапуна вирушила на допомогу колезі.

Зустрівши підмогу, Сергій Головко провів їх до чагарнику. Оточивши підозрюваного у вбивстві з чотирьох боків, керівник підрозділу попередив зловмисника про намір застосування зброї у разі, якщо він не кине ножа. Зі слів Олександра Татарчука, опинившись у замкненому колі чотирьох працівників міліції, чоловік розлютився.

– Кричу йому, кинь ножа, а то стріляти буду, – обрисував ситуацію начальник районного відділення ДАІ, – а він, розмахуючи ним у повітрі, завівся іще більше. Одного з вас, каже зловмисник, я повинен «завалити»!

Тієї хвилини, коли невідомий готувався метнути ніж у бік одного з працівників ДАІ, Олександр Валентинович вистрелив у нього з пристрою для відстрілу гумових куль.

– Я вистрелив з відстані 4 метрів йому в праву ногу, – нуль реакції, в ліву – не колихнувся, – підкреслив Олександр Татарчук. – Зробив ще три постріли – немов у стіну. Крикнув, кинь ножа, а то вб’ю. А він мені, так ви не хочете мене вбивати – ну тоді я сам! Встромив собі ніж у живіт і знепритомнів.

На якусь мить правоохоронцям здалося, що чоловік позбавив себе життя. Олександр Татарчук, зауважив, що чоловік не дихав більше хвилини.

– Вочевидь розраховував приспати нашу увагу, – відзначає досвідчений працівник міліції, – однак безуспішно. Ми надягли йому кайданки і забезпечили супроводження до лікарні.

Не зважаючи на значну крововтрату, зі слів працівників автоінспекції, у швидку він зайшов самостійно, аж підстрибуючи. Його тимчасову здатність витримувати біль і зберігати рухову активність заввідділенням Машівської центральної районної лікарні пояснив доволі просто – він перед тим провів добряче «обезболювання» чималою дозою алкоголю!

Затриманого прооперували негайно після госпіталізації. На даний час, за інформацією завідувача відділення Машівської центральної районної лікарні, пацієнт іде на поправку і згодом зможе відповісти на питання міліції.

– Травма не представляє загрози для життя, – наголосив заввідділенням Володимир Панасенко і додав. – Лезом ножа пацієнт пробив тільки підшкірний сальник, а власне органи залишились неушкодженими.

Тим часом правоохоронцям належало з’ясувати всі обставини події. Вони встановили, що власник ЛуАЗа, 80-річний мешканець Михайлівки, того дня загрібав траву на полі неподалік автодороги. На узбіччі сидів, як наразі уже відомо, 41-річний житель міста Хуст Закарпатської області. Літній чоловік попросив незнайомця перейти в інше місце і не заважати його роботі, на що захмелілий житель Закарпаття брутально вилаяв дідуся і «запропонував» забиратися геть.

У цій ситуації, як кажуть правоохоронці, у буквальному розумінні сварка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин. Вихваченими у селянина граблями розлючений чужинець убив чоловіка. Бив так люто і безумно, що аж зламав держак. Сховавши тіло дідуся під скиртою трави, чоловік кинув у багажник «Волинки» рештки скривавлених граблів, притрусив їх травою і поїхав у напрямку Машівки. На дорозі він не зміг розминутися з УАЗом, і, вочевидь, злякавшись відповідальності, вистрибнув з автівки і побіг полем у бік Михайлівки…

Михайлівські старожили довіку пам’ятатимуть зустріч з чужинцем, а надто один з них – Богдан Іванович та його 80-річна мати, з будинку яких, перед затриманням непроханий гість викрав мобільний телефон і ніж – той самий, яким погрожував «убити хоч одного працівника міліції»!

На майданчику Машівського райвідділу, куди відбуксирували пошкоджений автомобіль загиблого, при огляді, у багажнику, під травою правоохоронці виявили шкіряну куртку підозрюваного з паспортом у кишені. Документи суттєво полегшили роботу міліції – вдалося не тільки оперативно встановити його особу, але й з’ясувати, що відносно нього органами досудового слідства Закарпатської області порушено кримінальну справу за фактом незаконного зберігання зброї. Також під час перевірки з’ясувалося, що виходець із Закарпаття понад 15 років тому два тижні працював у складі будівельної бригади у Михайлівці.

Незабаром у міліції буде можливість почути розповідь від самого затриманого, тим більше, що підстав для з’ясування причини його повернення до села більше ніж достатньо.

– На даний час за фактом вбивства відносно підозрюваного уже порушено кримінальну справу, – повідомив заступник начальника Машівського районного відділу міліції УМВС України в Полтавській області Василь Михолат. – До видужання він перебуватиме у лікарні під вартою працівників міліції.

Розкриття убивства «по гарячих слідах» із переслідуванням і затриманням озброєного зловмисника пам’ятатимуть не тільки місцеві жителі, але й працівники органів внутрішніх справ області, для яких продемонстрована мужність і сумлінне ставлення до виконуваних обов’язків служитиме взірцем для наслідування.

Роботу четвірки доблесних працівників ДАІ: Олександра Татарчука, Євгена Пугача, Юрія Ткача та Олега Сапуна – начальник УМВС Полтавщини Олександр Рудяк відзначив відомчими нагородами, які 19 травня на колегії УМВС області від імені керівника вручив його перший заступник Дмитро Неклюдов.

ВЗГ УМВС України в Полтавській області