Суд ув’язнив жінку на 7 років, перекваліфікувавши необхідну оборону в замах вбивство

Херсонський апеляційний суд скасував умовний вирок і засудив громадянку до 7 років позбавлення волі за незакінчений замах на вбивство.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 10 лютого.

У червні 2018-го обвинувачена впустила на подвір’я свого будинку двох знайомих і спільно вживала з ними алкоголь. Між господинею і гостем стався конфлікт. Нібито захищаючись жінка завдала гостю ножові поранення у верхню частину тулуба, одне з яких відноситься до тяжких і є небезпечним для життя. Потерпілий врятувався втечею.

У заяві про злочин чоловік вказував, що громадянка, з якою вони вживали алкоголь, безпричинно нанесла йому удари кухонним ножем.

Під час слідчого експерименту потерпілий продемонстрував, як завдавалися удари і взаємне місце розташування його і обвинуваченої в цей момент. Він стверджував, що відштовхнув жінку від себе обома руками в груди, але вона продовжувала розмахувати ножем.

Початково дії обвинуваченої кваліфікували як незакінчений замах на вбивство (ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України).

Але суд першої інстанції перекваліфікував справу на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони (ст.124 ККУ).

Визнавши жінку винною, суд призначив їй 1 рік позбавлення волі і звільнив від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік.

Суд брав до уваги версію обвинуваченої, що потерпілий хапав та насильно утримував її за руки та одяг, спричинивши, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження у вигляді синців, висловлював погрози на її адресу, дав ляпаса і намагався вдарити кулаками по голові, схопив рукою за шию.

Такими діями потерпілий начебто створив реальну загрозу для життя та здоров’я обвинуваченої, в результаті чого вона опинилася у стані необхідної оборони. При цьому жінка обрала для себе спосіб захисту, який явно не відповідав обстановці, а саме кухонний ніж, яким завдала хаотичні удари у верхню частину тіла,

Прокурор оскаржив цей вирок, наполягаючи на первісній кваліфікації. На його думку, показання обвинуваченої спростовується всіма іншими доказами: показаннями свідків і потерпілого, протоколом слідчого експерименту і висновком тої самої судмедекспертизи, що в жінки не виявлено тілесних ушкоджень на обличчі, шиї, про що вона говорила під час допиту. Кримінальне провадження за заявою обвинуваченої про спричинення їй тілесних ушкоджень потерпілим закрито у зв’язку з відсутністю складу злочину.

Суд із прокурором погодився, зазначивши, що вирок першої інстанції побудовано лише на показаннях обвинуваченої, які є непослідовними і спростовуються доказами.

У суді першої інстанції обвинувачена визнала, що заподіяла гостю ножові рани. Але в апеляції цей факт оспорила й повідомила, що під час пиятики потерпілий начебто умовляв її жити з ним і вступити у статеві стосунки. Вона відмовила. Потерпілий просив налити йому горілки, розізлився, що не налила та відмовилася від інтиму. Гість нібито схопив її за руку, тягнув за майку до себе. Розмахував кулаками, встав з -за столу і почав іти на неї. Вона також встала з-за столу і почала кричати, тоді з будинку вискочив інший гість і розборонив їх та виштовхав потерпілого з двору. Після цього вона попросила чоловіка, який вигнав потерпілого, залишитися ночувати в її будинку. При цьому завдання ударів ножем потерпілому вона не визнала.

Суд відзначив таку зміну в показаннях обвинуваченої і вважає їх непослідовними та суперечливими.

У домоволодінні на момент злочину перебували інші дві особи — ще один учасник застілля і син обвинуваченої. Але обидва у момент бійки нібито перебували всередині будинку й нічого не бачили.

Жінка стверджувала, що на її крики другий гість вийшов із будинку. Але сам він це заперечував, кажучи, що не чув ніяких криків, шуму, бійки і у дворі не з’являвся та дізнався про ножові поранення товариша тільки наступного ранку. Син обвинуваченої також розповів суду, що, перебуваючи в будинку, криків матері про допомогу не чув і особисто у двір не виходив, хоча помітив через вікно різкі рухи потерпілого і подумав, що там бійка.

Колегія суддів приймає до уваги показання потерпілого, що вони з товаришем прийшли до обвинуваченої і сиділи у дворі за столом та вживали алкоголь, розмовляли на різні теми, не сварилися. Він відійшов в сторону від столу в туалет, а коли повернувся, то обвинувачена несподівано вдарила його ножем в ліву частину грудної клітки. Він відштовхнув від себе жінку, проте вона нанесла ще удари. Його товариш їх розборонив, після чого він пішов до дому. Наступного ранку його знайшли вдома та викликали швидку.

Апеляційний суд враховує раптовість дій обвинуваченої, обране знаряддя злочину — ніж, локалізацію поранень у життєво важливих органах — шия і ліва частина грудної клітини, намагання потерпілого відштовхнути від себе обвинувачену, яка продовжила завдавати удари, враховує силу ударів, яка, на думку колегії суддів, була достатньою для заподіяння смерті людини.

Суд дійшов висновку, що всі ці обставини у сукупності свідчать про те, що жінка діяла з прямим умислом на позбавлення життя потерпілого.