«Элита-Центр» уже грабит государство! А вы: «тюрьма!», «тюрьма!»…
Обокрав частных инвесторов, мошенники из «Элита-Центр» покусились на госсобственность! Пока один из подельников шайки пребывает в бегах, остальные продолжают «колпачить» в столице. «УК» подробно освещала деятельность аферистов, основавших печально известную строительную «пирамиду» «Элита-Центр» (http://www.cripo.com.ua/index.php?sect_id=8&aid=20829). Как выяснилось в ходе журналистского расследования, братья Цыганки – Игорь и Вадим – в первых аферах на ниве строительства «засветились» еще в середине 90-х прошлого столетия. Но Закон немо взирал на их «проделки»… Несмотря на постигшие их злоключения, шустрые братья-близняшки и сегодня – на коне. Очередной объект приложения их криминальных усилий – Запорожская АЭС!
Казалось бы, все правоохранительные органы и суды Украины должны грудью стать на защиту государственной собственности. Но не тут-то было. Сообщники (партнеры) – что в нынешшней ситуации одно и тоже – гендиректора ООО ФСГ «Элита-Центр» И.Цыганка активизировались. И стали одним за другим извлекать козырные тузы из крапленой колоды, припрятанные ими до худших времен.
Как стало известно «УК», недавно на свет было извлечено решение Оболонского районного суда г. Киева от 18 декабря 2002 года по гражданскому делу №2-5290/02 за иском некоей Колотыгиной Лидии Петровны к ООО ФСГ «Элита-Центр» – об установлении прав собственности. Данным решением было признано право собственности на помещения №№ 12-19 в здании по улице Тимошенко, 2-Л в Киеве. Что за помещения? Восемь помещений площадью примерно по 100 квадратных метров каждое, то есть два этажа здания, рыночная цена которых приближается к 2 миллионам долларов США.
Самое интересное, что ООО «Элита-Центр», которое подтвердило в судебном заседании права собственности гражданки Л.Колотыгиной на эти помещения, к данным площадям никакого отношения не имела вовсе! Мало того, руководство ООО ФСГ «Элита-Центр» прекрасно знало, и это зафиксировано множеством документов, что эти площади принадлежат ПО «Запорожская АЭС», а ныне его приемнику – Национальной акционерной энергетической компании «Энергоатом». За какие заслуги ООО «Элита-Центр» и персонально И.Цыганок, а также его доверенное лицо адвокат Л.Трушковская признает право собственности на чужие помещения за истицей Колотыгиной – неизвестно. Даже поверхностный анализ показывает, что перечисленные особы тесно между собою связаны общими бизнес-интересами.
Справка «УК»: Лидия Петровна Колотыгина ранее работала секретарем правления Государственного фонда поддержки молодежного жилищного строительства (в то время В.Цыганок, брат-близнец И.Цыганка, одного из основателей «пирамиды» «Элита-Центр» был первым заместителем Председателя правления фонда). Л.Колотыгина была уволена за неблаговидные поступки.
В упрощенном виде ситуация выглядит следующим образом. Захотели вы с братом (женой, другом и т.д.) отобрать у кого-то квартиру. Ваш брат (жена, друг) подают иск в суд о признании права собственности. А вас привлевают в качестве ответчика (мелочь, что квартира вам не принадлежит!) . На суде вы полностью соглашаетесь с требованием истца. И суд выносит решение о том, что «оспариваемая» квартира – по согласию сторон – собственность вашего брата (жены, друга). Вот только настоящий собственник узнает об этом после суда.
«Тогда мы будем вас «кидать»…»
Возвратимся к предыстории конфликта, о котором «УК» уже писала.
«Будучи партнером ООО СИК “ПСП.ЛТД” в финансировании окончания строительства здания общежития по улице Тимошенко, 2-Л в Киеве, Игорь Цыганок набрался у частных инвесторов денег больше, чем стоимость помещений, причитавшихся ему при разделе введенного в эксплуатацию здания. Кроме того, он был вынужден удовлетворить притязания ряда чиновников, под прикрытием которых ему “сливались” приличные суммы денег. Деньги, принятые от частных инвесторов, он использовал в иных коммерческих схемах, а не в финансирование строительства здания общежития…»
Важное пояснение: участвовать в строительстве «на паях» начала фирма «ДЖАМП», зарегистрированная на И.Цыганка. ООО ФСГ «Элита-Центр», зарегистрированная также на И.Цыганка, в процессе строительства здания по улице Тимошенко, 2-Л, стала правопреемником ООО «Джамп».
«…Возможно, г-н Цыганок надеялся, что доля ООО «Джамп» в здании, правопреемником которой “Элита-Центр” стала путем сложных комбинаций, обеспечит интересы всех вкладчиков. Но при распределении долей между участниками строительства – юридическими лицами, у ООО ФСГ “Элита-Центр и лично у его директора И.Цыганка возник острый недостаток площадей. Почему проблемы возникли лично у Игоря Леонидовича? Деньги у инвесторов ООО ФСГ “Элита-Центр”, как правило, принимались наличными. Зарегистрировать свою инвестиционную деятельность в органах государственной власти ООО ФСГ “Элита-Центр” по этой причине не имела возможности. А желание заполучить денег как можно больше у И.Цыганка и его брата-близнеца Вадима порою доминировало над здравым смыслом. И тогда в далеком 1996 году, после ввода здания общежития в эксплуатацию и проведения всех расчетов с участниками строительства пропорционально их финансовому и иным вкладам, руководству ООО СИК “ПСП.ЛТД” – генеральному инвестору строительства в лице его президента Евгения Просветова поступило предложение от И.Цыганка: “Давайте “кинем” КТИЛП – заказчика строительства (на 4555 квадратных метров – “УК”), либо дольщика строительства ПО “Запорожская атомная электростанция” (на 900 метров квадратных – “УК”), и поделим их долю между собой. Поучив на свои предложения жостко-отрицательный ответ, И.Цыганок заявил Е.Пересветову: “Если не хотите “кидать” партнеров, мы будем “кидать” вас”. И процесс пошел…»
«Кидок» длиною в 10 лет
…Еще 19 июля далекого 1995 года г-н И.Цыганок подписал (именно подпись Цыганка И.Л. стоит на документе) гарантийные обязательства о том, что ООО «Джамп» … гарантирует передачу 900 м.кв. жилой площади на 3-м и 4-м этажах здания общежития по ул. Тимошенко, 2 в г. Киеве ПО «ЗАЭС» (Запорожской АЭС). Мало того, И.Цыганок гарантировал, что «В случае дефицита сметного остатка завершения строительства объекта, ООО «Джамп» передает ПО «ЗАЭС» часть своей доли в здании, ранее оплаченную ООО «Джамп».
ПО «ЗАЭС» полностью выполнила принятые на себя обязательства и профинансировала свое долевое участие в возведенном здании, о чем свидетельствуют множество актов (№№ 1-5) и протоколов, скрепленных подписями самого И.Цыганка и других участников строительства.
Тем не менее, по истечению семи лет, когда ПО «ЗАЭС» в лице своего приемника НАЭК «Энергоатом» вступила в законные права владения помещениями (что зарегистрировано в БТИ), «Элита-Центр» в судебном заседании по иску Колотыгиной к ООО «Элита-Центр» подтверждает права собственности мадам Колотыгиной на помещения, принадлежащие НАЭК «Энергоатом».
Естественно, судебное заседание проводилось без участия заинтересованных лиц, а именно НАЭК «Энергоатом» (владельца помещений) и ООО СИК «ПСП. ЛТД» – генерального инвестора, который отстаивал и продолжает отстаивать права собственности НАЭК и представителя заказчика строительства КТИЛП. Налицо хорошо известная схема наглой «рейдерской» атаки на государственную собственность.
Что происходит с украинским правосудием сегодня – всем хорошо известно. Но как ведет себя прокуратура Оболонского района Киева, осуществляющая прокурорский надзор?
Прокуратура, возглавляемая А.Головкиным, встает на защиту государственной собственности, вносит протест на это решение Оболонского суда. И требует пересмотра судебного решения. Но параллельно… за подписью заместителя прокурора Оболонского района А.Белика отзывает протест! Что открывает дорогу Колотыгиной & Co для захвата государственной собственности.
Что случилось с заместителем прокурора А.Белик? Не то же, что и судьей, «забывшего» привлечь к участию в судебном заседании все заинтересованные стороны? Все становится ясно, когда читаешь обращение НАЭК «Энергоатом» к прокурору Оболонского района Киева Головкину Комментарии здесь излишни:
«Прокурору Оболонського району
Головкіну О.В
Повідомлення
про вчинення злочинів
спрямованих на заволодіння
державним майном з боку
осіб, які пов’язані
з ТОВ “ФБГ Еліта-центр”
Шановний Олександре Васильовичу!
Вважаю за необхідне привернути Вашу увагу, що з боку фізичних осіб – Циганка І.Л., Колотигіної Л.П., Трушківської Л.В., які безпосередньо пов’язані з ТОВ “ФБГ “Еліта-Центр”, вчинено дії, направлені на незаконне заволодіння майном Державного підприємства НАЕК «Енергоатом» у вигляді квартир №№12-19 та місць на підземній стоянці №№42-47 за адресою – м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л.
Вважаємо, що здійснені зазначеними фізичними особами дії містять ознаки злочину, передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України, з огляду на наступне.
Щодо підстав отримання ДП НАЕК “Енергоатом” права власності на квартири (приміщення) №№12-19 та місця №№42-47 на підземній стоянці будинку-гуртожитку за адресою м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л.:
27.03.95 між Виробничим об’єднанням “Запорізька атомна електростанція” (Прим. на даний час правонаступником зазначеної юридичної особи є Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”) та ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” було укладено договір №42/1485 про уступку останнім частини своєї долі приміщень на 3-му та 4-му поверхах (житлові приміщення №№12-19) та місця №№42-47 на підземній стоянці будинку-гуртожитку за адресою м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л.
11.08.96 між ВО ЗАЕС та ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” було підписано акт приймання –передачі нерухомого майна у вигляді приміщень на 3-му та 4-му поверхах (житлові приміщення №№12-19).
18.07.00 між ВО ЗАЕС та ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” було підписано акт приймання –передачі нерухомого майна у вигляді місць №№42-47 на підземній стоянці будинку-гуртожитку за адресою м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л.
Право власності ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” на зазначене нерухоме майно підтверджувалось реєстраційним посвідченням БТІ №9643 від 20.07.96, актом приймання в експлуатацію завершеного об’єкту будівництва від 10.07.96, розпорядження Мінської райдержадміністрації від 08.08.96 №621.
Відповідно до діючої на той час “Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб”, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98 №121 до правовстановлюючих документів не відносились акти – приймання передачі нерухомого майна, у зв’язку з чим БТІ відмовлялось видати ВО ЗАЕС свідоцтво про право власності. З метою врегулювання спору ВО ЗАЕС 21.08.00 звернулося з позовною заявою до суду. Відповідачем було зазначено ТОВ “БІК “ПСП ЛТД”.
Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 19.09.00 по справі №2/468 за позовом ДП НАЕК “Енергоатом” до ТОВ “ПСП-ЛТД” було встановлено право власності ДП НАЕК “Енергоатом” на 3-й та 4-й поверхи будинку гуртожитку за адресою “м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л, в т.ч. житлові приміщення №№12-19 та місця №№42-47 на підземній стоянці”. Зазначене рішення набрало чинності з 29.09.00.
Таким чином, з 29.09.00 ДП НАЕК “Енергоатом” є законним власником житлових приміщень №№12-19 та місць №№42-47 на підземній стоянці за адресою м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л.
Київським міським бюро технічної інвентаризації було зафіксовано право власності Компанії на вищезазначені приміщення, про що свідчить реєстраційне посвідчення від 30.10.00 №9643 та лист КМБТІ від 10.11.04 №43273.
Щодо наявності ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 Кримінального кодексу України:
В кінці 2004 р. ДП НАЕК “Енергоатом” стало відомо від Київського міського бюро технічної інвентаризації про існування ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 17.12.02 по справі №2-5290/2002, якою було застосовано захід забезпечення позову у вигляді заборони проводити реєстрацію правовстановлюючих дій відносно квартир №№12-19 у будинку №2-л по вулиці Тимошенка м. Київ.
16.12.04 в Оболонському районному суду, представники ДП НАЕК “Енергоатом” ознайомились з матеріалами справи №2-5290/2002 (заява про ознайомлення з матеріалами справи знаходиться в матеріалах справи №2-5290/2002) та дізнались про наявність рішення Оболонського районного суду від 18.12.02 по справі №2-5290/2002. Зазначеним рішенням було задоволено позов фізичної особи Колотигіної Лідії Петрівни до ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” про визнання права власності на майно у вигляді житлових приміщень №№12-19 за адресою м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л. До розгляду даної справи ДП НАЕК “Енергоатом”, як власник зазначеного майна, в якості сторони по справі не залучалось.
З приводу чого звертаю увагу на наступне.
В матеріалах судової справи №2-5290/2002 міститься оригінал Заяви ТОВ “ФБГ”Еліта-центр” від 17.12.02 №17/12-02 за підписом Президента вказаного товариства – Циганка Ігоря Леонідовича.
Вказана заява містить наступні офіційні відомості:
1. ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” є законним власником майна у вигляді квартир №№12-19 у будинку №2-л по вулиці Тимошенка, м. Київ з моменту завершення будівництва – тобто є первісним власником.
2. Зазначене право власності підтверджено Рішенням Арбітражного суду м. Києва від 19.07.01 та постановою Вищого господарського суду України від 17.07.02 по справі №12/484.
3. ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” визнає право власності за фізичною особою Колотигіною Лідією Петрівною, відповідно до укладеного акту приймання-передачі від 25.07.02.
Зазначені обставини також відображено в рішенні Оболонського районного суду від 18.12.02 по справі №2-5290/2002, який, керуючись наданими ТОВ “ФБГ “Еліта –центр” офіційними документами виніс рішення про задоволення позову на користь Колотигіної Л.П.
Зазначені відомості є завідомо неправдивими з огляду на наступне.
Заява ТОВ “ФБГ”Еліта-центр” №17/12-02 датована 17.12.02.
Документи, що засвідчують, що первісним власником було ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” датовані 1996 роком, а саме:
1. реєстраційне посвідчення БТІ від 20.07.96 №9643, яким було підтверджено право власності ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” на вищезазначене нерухоме майно;
2. акт приймання в експлуатацію завершеного об’єкту будівництва від 10.07.96;
3. розпорядження Мінської райдержадміністрації від 08.08.96 №621.
Відповідно до наступних документів, наступним власником стало виключно ДП НАЕК “Енергоатом”:
11.08.96 між ВО ЗАЕС та ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” було підписано акт приймання –передачі нерухомого майна у вигляді приміщень на 3-му та 4-му поверхах (житлові приміщення №№12-19).
18.07.00 між ВО ЗАЕС та ТОВ “БІК “ПСП ЛТД” було підписано акт приймання –передачі нерухомого майна у вигляді місць №№42-47 на підземній стоянці будинку-гуртожитку за адресою м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л.
19.09.00 Рішенням Арбітражного суду м. Києва по справі №2/468 за позовом ДП НАЕК “Енергоатом” до ТОВ “ПСП-ЛТД” було встановлено право власності ДП НАЕК “Енергоатом” на 3-й та 4-й поверхи будинку гуртожитку за адресою “м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л, в т.ч. житлові приміщення №№12-19 та місця №№42-47 на підземній стоянці”. Зазначене рішення набрало чинності з 29.09.00.
Таким чином, згідно з існуючими правовстановлюючими документами, ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” не могло бути власником житлових приміщень №№12-19 та місць №№42-47 на підземній стоянці за адресою м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л.
Зазначена обставина була відома Циганку І.Л., про що свідчать наступні документи:
1. Господарським судом м. Києва по справі №12/484 було зазначено, що
станом на 13.03.02 ТОВ “Еліта-центр” не мало права власності на житлові та нежитлові приміщення в будинку по вул. Тимошенко, 2л. (Ухвала ГС м. Києва від 04.02.03 по справі №12/484 стор.3 останній абзац).
2. Київським апеляційним господарським судом було встановлено наступне, –
“що ж стосується твердження позивача (прим. представниками позивача ТОВ “Еліта-центр” в засіданні були – Циганок І.Л., Шкабрія М.П.), що він не був обізнаний з наведеним документом (прим. пояснення КМБТІ від 13.03.02 №5780), апеляційний суд не може прийняти це до уваги, оскільки як свідчать матеріали справи, зазначені пояснення були надані ще при попередньому розгляді справи на вимогу Київського апеляційного господарського суду. Вказана обставина відображена в постанові суду від 24.04.02 р. Тому, враховуючи, що позивач (прим. Циганок І.Л) брав участь у розгляді справи, він був обізнаний з цим документом” (постанова КАГС від 15.04.03 по справі №12/484).
Відповідно до викладеного, як мінімум з 24.04.02 президенту ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” – Циганку І. Л. вже було відомо про наявність права власності ДП НАЕК “Енергоатом” в особі ВП ЗАЕС на приміщення №12-19 та місця в підземній автостоянці №42-47 згідно рішення арбітражного суду м. Києва.
З приводу Рішення Арбітражного суду м. Києва від 19.07.01 та постанови Вищого господарського суду України від 17.07.02 по справі №12/484, звертаю увагу, що при видачі 17.12.02 заяви ТОВ “ФБГ ”Еліта-центр” від №17/12-02, Циганком І.Л. було приховано, що зазначені рішення були скасовані 29.10.02 постановою Верховного суду України по справі №12/484.
Таким чином, на момент підписання та подання Циганком І.Л., від імені ТОВ “ФБГ ”Еліта-центр”, заяви від 17.12.02 №17/12-02 зазначені рішення було вже скасовано.
Зазначена обставина була відома Циганку І.Л., оскільки серед учасників зазначеного судового розгляду в Верховному суді України зазначено представників ТОВ “Еліта-центр” – Циганок І. Л. та Скобнікова Е.О. (стор 1).
Додатково:
04.02.03 під час нового розгляду справи ГС м. Києва винесено ухвалу відповідно до якої припинено провадження по справі №12/484 за позовом ТОВ “ФСГ “Еліта-центр” про визнання права власності.
15.04.03 Постановою Київського апеляційного господарського суду від апеляційну скаргу ТОВ “ФСГ “Еліта-центр” залишено без задоволення, ухвалу в силі.
Відповідно до вищевикладеного, відсутні рішення, якими було б визнано ТОВ “ФСГ “Еліта-центр” власником приміщень за адресою вул. Тимошенка, 2-л (м. Київ).
Таким чином, знаючи, що ТОВ “Еліта-центр” не є власником майна, Циганок І. Л. здійснює наступні дії:
1. 25.08.02 підписує від імені ТОВ “Еліта-центр” акт приймання-передачі майна у вигляді зазначених приміщень з фізичною особою – пані Колотигіною Л.П. (відображено Оболонським районним судом в рішенні по справі №2-5290/2002 від 18.12.02 та заяві ).
2. визнає ТОВ “Еліта-центр” належним власником майна в судовій справі №2-5290/2002 та не заперечує проти задоволення позовних вимог пані Колотигіної Л.П. (відображено в рішенні Оболонського районного суду від 18.12.02 по справі №2-5290/2002).
3. в якості доказу того, що майно належить ТОВ “Еліта-центр”, вказується рішення Арбітражного суду міста Києва від 19.07.01 по справі “№12/484, з приховуванням того факту, що зазначене рішення на момент прийняття Оболонським районним судом (18.12.02), рішення по справі №2-5290/2002 було скасовано згідно постанови Верховного суду України по справі №12/484 від 29.10.02. Звертаємо увагу, що серед учасників судового розгляду в Верховному суді України зазначено представників ТОВ “Еліта-центр” – Циганок І. Л. та Скобнікова Е.О. (стор 1).
Вищевикладене свідчить, що Циганок І.Л., як службова особа ТОВ “Еліта-центр” складав і видавав завідомо неправдиві офіційні документи:
1. Заява ТОВ “ФБГ ”Еліта-центр” від 17.12.02 №17/12-02 у справі №2-5290/2002;
2. Акт приймання-передачі майна від 25.08.02 між ТОВ “Еліта-центр” та пані Колотигіною Л.П,
– що відповідає ознакам злочину передбаченого ст. 366 КК, а саме, – службове підроблення.
Також слід зазначити, що в судових процесах 2004-2006 р.р. за участю ДП НАЕК “Енергоатом”, інтереси ТОВ “Еліта-центр” та пані Колотигіної Л. П. за довіреністю представляла одна особа – адвокат Трушківська Л.В. Зазначене підтверджується копіями та оригіналами довіреностей, що знаходяться в матеріалах судових справ №2/468 (Господарський суд м. Києва), 2-5290/2002 (Оболонський районний суд м. Києва). Колотигіна Л.П. на судові засідання взагалі не з’являється. Доказів оплати ТОВ “Еліта-центр” за зазначені приміщення з боку Колотигіної Л.П. матеріали судової справи №2-5290/2002 не містять.
Слід відмітити, що ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” неодноразово, фактично в інтересах Колотигіної Л.П., подавала до Вищого господарського суду України касаційні скарги на рішення арбітражного суду м. Києва від 19.09.00 по справі №2/468. Так, ухвалою від 09.12.05 та постановою від 19.07.05 (копії додаються) Вищим господарським судом відмовлено ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” у задоволенні касаційних скарг, в т. ч. і з підстав пропущення строку на касаційне оскарження. Верховний суд України також відмовив ТОВ “ФБГ “Еліта-центр” в порушенні касаційного провадження.
На даний час спроби заволодіння майном ДП НАЕК “Енергоатом”, здійснюються вже безпосередньо Колотигіною Л.П.:
30.10.06 Фізичною особою Колотигіною Л. П. було подано касаційну скаргу б/н на рішення Арбітражного суду м. Києва від 19.09.00 по справі №2/468, яким було визнано право власності ДП НАЕК “Енергоатом” з заявою від 30.10.06 про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження.
Підставою для поновлення строків оскарження, Колотигіна Л.П. зазначила, що до 16.10.06 вона не була обізнана про існування Рішення арбітражного суду м. Києва від 19.09.00 №2/468.
Звертаю увагу, що зазначена обставина не відповідає дійсності і є виключно засобом введення суду в оману, про що свідчать наступні факти:
1. Реєстраційне посвідчення КМБТІ №9643 свідчить, що ДП НАЕК “Енергоатом” зареєстровано власником квартир з 30.10.00.
2. В межах справи №2-5290/02 представник громадянки Колотигіної Л. П. – Трушківська Л. В. подала апеляційну скаргу від 17.01.05 в якій було зазначено, що КМБТІ було зафіксовано право власності ДП НАЕК “Енергоатом” на спірні квартири.
3. Як вбачається з ухвали Оболонського районного суду від 01.02.05 у справі №2-5290/02 (копія додається), представник громадянки Колотигіної Л. П. – Трушківська Л. В. була присутня в судовому засіданні, а відповідно і знала про наявність рішення арбітражного суду м. Києва від 19.09.00 року. Звертаємо увагу, що всі процесуальні документи по справі №2-5290/02 направлялися судом як представнику в особі Трушківської Л. В. так і самій Колотигіній Л.П.
Отже, зазначені докази свідчать, що Колотигіна Л. П. дізналась про існування оскарженого в касаційному порядку рішення в будь-якому випадку не пізніше 17.01.05, а не 16.10.06, як про це зазначається в її клопотанні про поновлення процесуальних строків. Відповідно до ст. 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили. Відповідно до положень ст.53 ГПК України, суд розглядає питання поновлення строків без залучення сторін, що позбавляє зацікавлену сторону, в даному випадку ДП НАЕК “Енергоатом”, подати відповідні заперечення. Зазначена ухвала оскарженню не підлягає.
05.12.06 на підставі вказаних хибних відомостей та тверджень, що були викладені в вищевказаному клопотанні Колотигіної Л.П., Вищим господарським судом України (у складі колегії суддів Козир Т. П. – головуючий, Владимиренко С. В., Кота О. В.) було винесено ухвалу у справі №2/468 про відновлення процесуального строку на касаційне оскарження та прийняття касаційної скарги громадянки Колотигіної Л. П. на рішення арбітражного суду м. Києва від 19.09.00.
21.12.06 Вищий господарський суд України оголосив резолютивну частину постанови, якою частково задовольнив касаційну скаргу Колотигіної Л.П., відповідно до якої скасував рішення Арбітражного суду м. Києва від 19.09.00 по справі №2/468, справу направив на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.
Відповідно до викладеного, складені та видані Циганком І.Л. завідомо неправдиві офіційні документи використовувались та використовуються Колотигіною Л.П. та Трушківською Л.В. для неправомірного та безпідставного заволодіння майном ДП НАЕК “Енергоатом”.
Таким чином, на даний час створено передумови для настання наступних протиправних дій, направлених на відчуження майна державного підприємства:
1. Реєстрація Колотигіною Л.П в БТІ м. Києва права власності на квартири №№12-19 за адресою – м. Київ, вул. Тимошенка, 2-л (зазначені квартири було зареєстровано за ДП НАЕК “Енергоатом” саме на підставі скасованого 21.12.06 рішення Арбітражного суду м. Києва від 19.09.00 по справі №2/468).
2. Укладання Колотигіною Л.П. договорів з фізичними та/або юридичними особами про купівлю-продаж зазначеного майна.
Зважаючи на процесуальні строки розгляду касаційної скарги у Верховному суді України (1 місяць відповідно до ст. 11117 ГПК України) у Колотигіної Л.П. є достатньо часу для втілення вказаних дій.
Відповідно до викладеного, навіть після скасування постанови ВГСУ від 21.12.06 по справі №2/468, ДП НАЕК “Енергоатом” може бути позбавлене можливості витребувати незаконно відчужене майно з огляду на положення ст. ст. 330, 388 ЦК України.
Таким чином, вважаємо, що дії Циганка І.Л., Колотигіної Л.П., Трушківської Л.В., містять ознаки злочину передбаченого ст. 366 Кримінального кодексу України вчиненого за попередньою змовою.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст. 94, 95, 97 Кримінального-процесуального кодексу України, прошу розглянути дану заяву та порушити кримінальну справу.
Для вжиття заходів, щодо припинення злочину відповідно до ч. ст.ст. 94, 95, 97 Кримінального-процесуального кодексу України, прошу розглянути питання про винесення заборони Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна (скор. КМБТІ, адреса – 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в) здійснювати будь-які дії щодо оформлення та/або реєстрації прав власності на квартири (приміщення) №№12-19 та місць на підземній стоянці №№42-47, що знаходяться за адресою – м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, 2-л в т.ч. вносити будь-які записи або зімни до записів до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Додатки (…)
З повагою,
представник ДП НАЕК “Енергоатом” за довіреністю».
Остается надеяться, что принципиальность прокурора Оболонского района г. Киева А.Головкина все же не позволит жулью умыкнуть государственную собственность стоимостью 2 миллиона долларов США – для последующего «дерибана» между сообщниками известной строительной «пирамиды». А деньги проворовавшимся «братанам» нужны позарез: по сообщению пресс-центра Генпрокуратуры, по одному эпизоду деятельности ООО ФСГ «Элита-Центр» материалы дела уже направлены в суд (присвоение чужого имущества в особо крупных размерах – 17 миллионов гривен).
А досудебное следствие в отношении других должностных лиц этой группы компаний продолжается Главным следственным управлением МВД Украины…
Продолжение явно следует…
«УК»
