«Крокодил» не загрожує Україні: наші наркомани обирають натуральну сировину

 Російська преса «гуде» від повідомлень про те, що серед споживачів наркотиків у РФ набуває все більшої популярності «крокодил» (дезоморфін). За двадцять років незалежності влада жодного разу не поцікавилась кількістю наркозалежних в країні. Це – діагноз.

Російська преса «гуде» від повідомлень про те, що серед споживачів наркотиків у РФ набуває все більшої популярності «крокодил» (дезоморфін). Цей препарат доволі просто виготовляється в домашніх умовах із суміші ліків, що містять кодеїн (переважно це препарати від кашлю, що продаються в аптеках без рецепта), а також інших підручних засобів (бензину, сірчаної кислоти, йоду, побутових розчинників). Дія його настільки сильна, що людина стає залежною фактично з першого ж уколу.

Побічні ефекти від такої сумші жахають: вже за кілька тижнів регулярного прийому у людини відмирають тканини і утворюється сильне запалення вен, після чого шкіра починає покриватись грубою «лускою». Саме за це наркотик і отримав своє друге ім’я.

Федеральна служба по контролю за обігом наркотиків (ФСКН) повідомила, що в Росії вже більше чверті мільйона  «крокодилозалежних», причому рівень смертності серед них дуже великий.

Видання «Коментарі» спробували з’ясувати, чи варто боятися «крокодила» українцям, і розпитали про ситуацію з наркозалежними в Україні у завідувача сектором, експерта українського медичного та моніторингового центра з алкоголю та наркотиків Міністерства охорони здоров’я України Володимира Безногих.

Чи актуальна для України проблема стрімкого зростання споживання «крокодила»?

Сам по собі цей наркотик не новий: він вже доволі давно відомий в середовищі споживачів наркотиків. І виробляють його у всіх колишніх країнах СНД, включаючи Україну. Але я б не сказав, що для нас він складає якусь особливу загрозу. Я спілкувався з наркологами, вони кажуть, що деякі епізодичні спалахи час від часу виникають, але масового характеру вони не набувають. Я думаю, «крокодил» не популярний у нас тому, що в Україні доволі потужно розвинена, скажімо так, сировинна база макової соломки. А виробляти наркотик з лікарських кодеїновмісних препаратів досить дорого.

При приготуванні наркотиків на першому місці стоїть ціна, а не «яскравість приходу»?

Так, для переважної кількості наркоманів має значення доступність сировини (в тому числі, якомога нижча ціна на неї) та простота приготування. Взагалі, зараз існує світова тенденція заміщення рослинних та хімічних наркотиків лікарськими засобами. Тому що їх простіше придбати, не потрібне спеціальне місце для вирощування чи приготування, ціна доступна і менше ризиків бути затриманим правоохоронними органами.

Які наркотичні засоби користуються найбільшою популярністю серед українських «споживачів»?

В Україні, на жаль, за двадцять років незалежності так і не було проведено жодного дослідження серед населення по споживанню наркотичних засобів, як це проводиться у більшості європейських країн. Картину про ситуацію із споживанням наркотиків ми складаємо з даних щодо лікування наркозалежних (статистика Мінздраву) і даних МВС щодо вилучення наркотиків.

Отже, найбільшою популярністю у споживачів наркотиків користується марихуана. І за частотою, і за масою вилучення вона зберігає однозначне «лідерство». Згідно з даними МВС, минулого року було вилучено понад 42 тис. кг марихуани. Друге місце такого «антирейтинга» посідають опіати (макова соломка, морфін, кодеїн, тебаїн і т.п. сполуки, що утворюються, зокрема, від поєднання різних медпрепаратів), на третьому – амфетаміни.

Чи існують дані про кількість споживачів наркотиків в Україні?

Як я вже казав, у нас дуже велика проблема з дослідженням наркоманії. Про кількість наркозалежних ми можемо судити лише за статистикою МОЗ по лікуванню. Цікаво, що 87% тих, хто звертається вперше – це чоловіки, і лише 13% – жінки. Така тендерна відмінність зберігається і надалі, тобто чоловіків-наркоманів значно більше, ніж жінок. Так, минулого року в Україні було зареєстровано близько 18 тис. осіб, які вперше звернулись до медичних закладів з виявленими наркотичними проблемами. При цьому лише 6 тис. від загальної кількості тих людей, що звернулись до наркологів, були поставлені на диспансерний аналіз і піддались лікуванню.

А решта куди поділись?

Проконсультувались, а потім або припинили вживання, або пішли на лікування в приватні клініки. З цих, хто звернувся , 6 тисяч – це вже ті, хто залежать від наркотиків, а є ж інші випадки. Ось, наприклад: дитина покурила марихуани, хтось це побачив, привів до нарколога, дитина припинила вживати, але в статистику її занесли.

Чи існують цифри, які б показали справжні масштаби проблеми?

Знову таки, ми можемо оперувати лише даними статистики. МОЗ говорить, що у нас зареєстровано близько 78 тис. споживачів наркотиків. Для прикладу, спільне дослідження ВООЗ з українськими партнерами, що було проведено кілька років тому, показало, що в Україні близько 290 тис. споживачів лише ін’єкційних наркотиків. Так що можна зробити певні висновки, наскільки офіційна статистика відповідає реаліям.

Як ситуація змінювалась протягом останнього часу? Чи є якась динаміка росту кількості наркозалежних?

Згідно з документами МОЗ, у нас поступово зменшується кількість наркозалежних. Своєрідним «піком» був 2002 рік, протягом якого було зареєстровано майже 84 тис. наркоманів. Зараз їхня кількість скоротилась приблизно на 7 тисяч. Від загальної кількості це близько 10%, і я вважаю, що це дуже добре.

А який відсоток людей, що пройшли лікування від наркозалежності, справді виліковується?

На жаль, у нас таких даних також немає. В нашій країні не велось і не ведеться жодного наркологічного дослідження.

Автор: Ольга Москаленко, «Коментарі»