«УКРХИМТРАНСАММИАК»: ДЕЛО — ТРУБА?

«Что стерегу — с того и кормлюсь» — этот принцип бытия украинского чиновничества пообещала искоренить нынешняя власть. В ходе тотальной ревизии учреждений и ведомств, затеянной новыми руководителями, вслывают многочисленные факты крохоборства их предшественников. Впрочем, крохоборством это назвать — погрешить против истины: в масштабах страны речь идет о миллиардах бюджетных средств. Ворованные эти миллиарды складываются из миллионов, «умыкнутых» отдельными руководителями на отдельных предприятиях. Тому пример — проверка ГП «Укрхимтрансаммиак». Благая цель

«День рождения» этого государственного предприятия — 22 мая 2001-го года. В этот день увидило свет Постановление Кабинета Министров № 571 о создании на базе «Укрвнешхимпрома» вертикально интегрированного госпредприятия «Укрхимтрансаммиак». Принципиальное отличие новосозданного предприятия, по задумке его создателей, состояло в том, что структурные подразделения этого ГП отныне были обязаны платить налоги по месту расположения отечественных аммиакопроводов. А бюджетные отчисления поступали непосредственно в госбюджет. Это, по мнению Юрия Еханурова, позволило обеспечить более прозрачное распределение бюджетных средств. А также сконцентрировать поступления от транзита аммиака в государственном бюджете.

Справка «УК»: УГП «Укрхимтрансаммиак» располагает всем комплексом технических возможностей для предоставления сельхозпотребителям услуг — по доставке аммиака в цеха по изготовлению аммиачной воды, а также налива жидкого аммиака в автоцистерны на территории всех областей, где проходит магистральный аммиакопровод. Магистральный аммиакопровод Тольятти — Одесса является уникальным техническим комплексом по транспортировке жидкого аммиака украинского (ОАО «Концерн Стирол») и российского (ОАО «Тольятти — Азот») производства на Одесский припортовый завод для дальнейшего его экспорта. По уровню аварийной безопасности аммиакопровод не имеет аналогов в мире. В нынешнем, 2005-м году, заканчивается «паспортный» срок гарантийно-безопасной эксплуатации аммиакопровода.

Руководителем этого уникального ГП все эти годы — до июня 2004-го — являлся Леонид Рассыльный. Именно его «проделки» с бюджетными средствами предприятия стали предметом для изучения комиссии профильного Министерства промышленной политики Украины. «Промежуточный акт» которой попал в распоряжение редакции «УК». Ведомственный документ предметно раскрывает суть нравов, царивших в руководстве «Укрхимтрансаммиак».

Эпизод первый: квартира для утех?

«…В даному епізоді викладено факт укладання договору-оренди від 26.12.02 №16 між приватним підприємцем Олялиною С.В. та УДП «Укрхімтрансаміак» на предмет тимчасового володіння та користування квартирою, площею 70,83 кв. м., з усім наявним майном за адресою м. Київ, вул. Софіївська 4, кв. 30. Дана квартира складається з двох жилих кімнат та кухні. Розділом 2 Договору визначено, що квартира надається Орендарю для проживання співробітників. На підприємстві відсутні, так як комісії не надані, будь-які положення чи розпорядження щодо порядку використання орендованої квартири. Доцільність та необхідність укладання договору оренди на підприємстві не обговорювалась і документально не підтверджується.

Оплата орендованої квартири здійснювалася по закінченню поточного місяця оренди, але 15.07.2004 (в день підписання наказу про звільнення Россильного Л.І. із займаної посади) платіжним дорученням № 970 перераховано передоплату Орендодавцю в розмірі 70 494,20 грн. як орендну плату за II півріччя 2004 року.

На підприємстві відсутні докази, які підтверджують проживання співробітників УДП «Укрхімтрансаміак» в зазначеній вище квартирі. Комісією підприємства встановлено, що в квартирі ніхто не проживає, ключі від неї на підприємстві відсутні (акт обстеження квартири на 1 аркуші від 11.08.2004 додається).

Сума орендної плати по договору складає 10 070,60 грн. щомісячно.

Обґрунтування суми з цього приводу не проводились. За період оренди з грудня 2002 року по II півріччя 2004 року орендодавцю перераховано 236 496,72 грн.».

Читатель может по достоинству оценить «рачительность» госчиновника-руководителя Л.Рассыльного: платить из средств госпредприятия $ 2000 в месяц за «квартирку» для безымянных «сотрудников» — это «по-государственному»!..

Впрочем, «заботой о людях» за государственный счет пронизана вся деятельность Л.Рассыльного.

Эпизод второй: «горький» сахар для бюджета

«16.01.03 між УДП «Укрхімтрансаміак» та ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Євро поліс» укладено Генеральний договір №1 страхування фінансових ризиків. На основі умов Генерального договору №1 між Страховиком та Страхувальником оформлені окремі страхові поліси (від 26.01.04 №99ф, від 30.01.04 №101ф, від 03.02.04 №103ф, від 10.02.04 №105ф, від 18.02.04 №108ф, від 22.02.04 №109), якими застраховані фінансові ризики, пов’язані з невиконанням ВАТ «Лука цукор» взятих зобов’язань по договору купівлі-продажу від 17.11.03 №64-03. Строк виконання грошових зобов’язань ВАТ «Лука цукор» перед УДП «Укрхімтрансаміак» за Договором купівлі-продажу №64-03 визначено до 31.10.04. Період страхування згідно оформлених Полісів страхування фінансових ризиків встановлений з 26.01.04 до 30.10.04. Таким чином термін дії страхових полісів спливає до настання граничної дати виконання зобов’язань за договором №63-04, укладеного з ВАТ «Лука цукор».

Комісією встановлено на підставі аудиторського звіту, що у 2004 році УДП «Укрхімтрансаміак» у І півріччі 2004 року страхував у Страхувальника кожну окрему партію товару з обов’язковим отриманням страхового полісу по наступним суб’єктам господарювання протягом І півріччя 2004 року: по ВАТ «Лука цукор» — 6 актів; по ВАТ «Шамраєвський цукровий завод» — 4 акти; по 1111 «Віта-Колос» — 1 акт.

За даними бухгалтерської звітності, станом на 01.07.04 за вказаними контрагентами існує дебіторська заборгованість в наступних розмірах:

— ВАТ «Лука цукор» — 6 353 608,60 грн. — ВАТ «Шамраєвський цукровий завод» -1 997 562,60 грн.

— ПП «Віта-Колос» — 260 000,00 грн.

Протягом І півріччя 2004 розрахунки за поставлений товар покупцями не проводились. За 7 місяців 2004 року загальна сума страхових платежів складала 452 545,84 грн. З них сплачено ЗАТ «Акціонерна страхова компанія «Євро поліс» страхових премій по ВАТ «Лука цукор» 323 024,91 грн.

З наведених даних аудиторського звіту іде посилання на страхові поліси, але комісії для перевірки вони не надані (Згідно з Довідки УДП — вони відсутні).

Эпизод третий: поистине — «ценные кадры»!

«…23.02.04 Россильний Л.І. від імені УДП «Укрхімтрансаміак» (Поручитель) уклав Договір поруки №15-04 із ЗАТ «Торгово-енергетична компанія «Ітера Україна» (Кредитор). Відповідно до даного Договору, УДП «Укрхімтрансаміак» зобов’язувався солідарно нести відповідальність перед Кредитором за виконання гр. Лихолай С.В. зобов’язань по договору позики від 20.11.01. Лихолай з 23.07.03 по 29.06.04 перебував у трудових відносинах з УДП «Укрхімтрансаміак» на посаді начальника відділу маркетингу, постачання та збуту. Цього ж дня (23.02.04) ЗАТ «Торгово-енергетична компанія «Ітера Україна» виставила УДП «Укрхімтрансаміак» вимогу про виконання взятих на себе зобов’язань згідно Договору поруки.

Платіжним дорученням від 23.02.04 № 283 на користь ЗАТ «Торгово-енергетична компанія «Ітера Україна» з поточного рахунку УДП «Укрхімтрансаміак» перераховано грошових коштів на суму 70 000,0 грн.

Комісією встановлено, що крім 70 000,0 грн., виданим гр. Лихолаю С.В. за договором поруки, підприємство надавало позики й іншим працівникам таким, як Шерепо Н.М. — 139 664,44 грн.; Савченко Н.М. — 48 000,0 грн. на різні строки погашення. Незважаючи на те, що у колективному договорі за 2002 рік, затвердженим загальними зборами трудового колективу — протокол від 19.04.02 №1, зареєстрованого Дніпровською Райдержадміністрацією м. Києва від 24.04.02 №111, щодо надання суми більш ніж 20 посадових окладів має бути оформлена застава, завірена нотаріусом. Матеріали щодо укладання таких договорів комісії не надані, оскільки відсутні (довідка УДП та Акт ГоловКРУ України від 04.09.02 №05-21/58 додаються). Відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та регулювання ринку фінансових послуг», надання поруки є фінансовою послугою і поручителем може виступати лише фінансова установа, а також підприємство, статутом якого передбачено такий вид діяльності. Установчими документи УДП «Укрхімтрансаміак» надання фінансових послуг не передбачено».

Эпизод четвертый: отдых — за чужой счет

Судя по материалам проверки, отдых отдельных сотрудников этого госпредприятия был поистине полноценным — если верить его стоимости для государства.

«…22 травня 2003 року платіжним дорученням №646 УДП «Укрхімтрансаміак» згідно рахунку-фактурі №1/2/17 від 06.05.03 перерахувало ТОВ «Схід-Захід» грошові кошти на суму 1 033 200,0 грн. за надання путівок до будинку відпочинку «Казка» в м. Алушта на період з 01.06.03 по 03.10.03.

Під час перевірки з’ясовано, що УДП «Укрхімтрансаміак» платіжним дорученням від 08.05.03 №588 перерахувало цьому товариству ще 9 576,0 грн. за надання путівок. Тобто, всього було перераховано коштів ТОВ «Схід-Захід» на загальну суму 1 042 776,0 грн. Колективним договором УДП «Укрхімтрансаміак» (п.6Л 0.5.) передбачалося, що підприємство надає своєму працівнику путівку вартістю до 1,5 тис. грн. безкоштовно, і одному члену його родини в межах такої ж суми з оплатою працівником 10 % вартості.

На момент перерахування даних грошових коштів (як і на сьогоднішній день та Довідки Головного бухгалтера) на УДП «Укрхімтрансаміак» відсутні будь-які документи у вигляді договору чи іншого розпорядчого документу, які б:

1. встановлювали кількість путівок, за надання яких проведено оплату;

2. засвідчували реальну вартість путівок, що оплачуються;

3. визначали взаємні права, обов’язки та відповідальність сторін щодо надання та отримання зазначених путівок.

З огляду на наведене, грошові кошти в сумі 1 042 776,0 грн., перераховані за вказівкою Россильного Л.І. без жодних на те правових підстав.

На запити та заяви УДП «Укрхімтрансаміак» повернути грошові кошти або ж надати оплачені путівки, ТОВ «Схід — Захід» не відповідає…»

З наведених епізодів видно, що кошти державного підприємства УДП «Укрхімтрансаміак» не завжди використовувались ефективно та відволікались із господарської діяльності»

«…З наведених фактів по другому епізоду виходить, що підприємство ВАТ «Лука цукор», ВАТ «Шамраєвський цукровий завод» та ПП «Віта-Колос», так би мовити, постійно кредитувались УДП «Укрхімтрансаміак» і в той же час були зроблені додаткові витрати в сумі страхових платежів, які склали за 2003 рік -334 867,97 грн., за 7 місяців 2004 року — 452 545, 84 грн.

УДП «Укрхімтрансаміак» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до ВАТ «Дунайський цукровий завод» про стягнення заборгованості в сумі 6 353 608,6 грн., 2 777,53 грн. пені.

Рішенням господарського суду Київської області від ЗОЛ 1.04 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення місцевого суду змінити та відстрочити виконання рішення до наступного сезону переробки цукрових буряків.**

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі підтримав.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає твердження відповідача безпідставними, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у своїй постанові від 18.01.05 у справі №229/2-2004 визнає вірним висновок господарського суду Київської області щодо задоволення вимог позивача в повному обсязі та стягнення основного боргу в сумі 6 353 608,6 грн., 2 777,53 грн. пені та постановив залишити без задоволення апеляційну скаргу ВАТ «Лучанський цукровий завод», а рішення господарського суду Київської області від 30.11.04 року у справі №229/2-2004 — без змін.

Це ще раз підтверджує неефективність укладання договорів страхування ризиків як поопераційно, так і в цілому.

Кошти, витрачені в 2003 році в сумі 334 867,97 грн., та за 7 місяців 2004 — 452 545,84 грн. марно.

Як видно з прохання представника ВАТ «Лучанський цукровий завод», вони і не збиралися сплачувати борг, і продовжують використовувати 6 353 608,6 грн., що належать УДП «Укрхімтрансаміак», як товарний кредит…

За фактами, викладеними в четвертому епізоді, підприємство вживало відповідні заходи щодо повернення коштів ТОВ «Схід — Захід» по заборгованості як за векселями, що станом на 01.07.04 складала 350 000,0 грн., так і по сумам, що були перераховані в травні 2003 року на підставі рахунку-фактури № 1/2/17 в розмірі 1 033 200,0 грн. за путівки до будинку відпочинку «Казка» м. Алушта. Згідно бухгалтерських даних, путівки УДП «Укрхімтрансаміак» не були отримані.

Господарський суд м. Києва своїм рішенням від 14.01.05 №18/4, зобов’язав ТОВ «Схід — Захід» сплатити УДП «Укрхімтрансаміак» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 365 050,0 грн., 126 000 грн. штрафу, 7 000 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 1 042 776, 0 грн. збитків, 1 700,0 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

…Як наслідок, підприємство безпідставно втрачає державні кошти…»

Остается добавить, что до сих пор Леонид Рассыльный уклоняется от пояснений, чем была вызвана «бесхозяйственность», нанесшая государству многомиллионный ущерб. В бытность президентом Л.Кучмы Рассыльный не очень переживал по поводу ревизии своей деятельности на посту руководителя «Укрхимтрансаммиака». Давая министерским проверяющим понять: он-де «человек Пинчука», таких не обижают.

Кем сегодня прикрывается Рассыльный?

Владимир Абросимов, специально для «УК»

Читайте также: