Справа адвоката Ніколішина – свідоцтво знищення адвокатури України

27.01.2011 р. Адвокат Ніколішин О.М. прибув до Дарницького РУ для здійснення захисту свого клієнта. Того ж дня слідчий СВ Дарницького РУ Іванін П.В. затримав Ніколішина О.М. у порядку ст. 115 КПК України – затримання слідчим підозрюваного у вчиненні злочину, достеменно знаючи про статус Ніколішина О.М.

27.01.2011 р. Адвокат Ніколішин О.М. прибув до Дарницького РУ для здійснення захисту свого клієнта. Того ж дня слідчий СВ Дарницького РУ Іванін П.В. затримав Ніколішина О.М. у порядку ст. 115 КПК України — затримання слідчим підозрюваного у вчиненні злочину, достеменно знаючи про статус Ніколішина О.М.

28.01.2011 р. Ніколішину обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Дарницьким районним судом. Цього ж дня, 27.01.2011 р., слідчий Івакін П.В., не зважаючи на ч.5 ст.10 ЗУ «Про адвокатуру», порушив проти Ніколішина О.М. кримінальну справу. Відповідно до вказаної норми права порушити кримінальну справу проти адвоката не може ні слідчий міліції ні слідчий прокуратури, ні прокурор району, а лише прокурор області або прокурор Києва.

04.03.2011 р. постановою Дарницького районного суду м. Києва скасовано постанову про порушення кримінальної справи щодо Ніколішина О.М., у зв’язку з винесенням вказаної постанови не уповноваженою особою. Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 06.04.2011 р. підтвердив висновки Дарницького районного суду м. Києва. Відповідно до ст. 236-8 КПК України, скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування усіх обмежень, у т.ч. й запобіжних заходів прийнятих по такій справі. Не зважаючи на викладене Ніколішен О.М. продовжує залишатись під вартою. Навпаки проти адвоката 04.02.2011 знову було порушено кримінальну в.о. прокурора м. Києва. Вказана постанова на даний час оскаржується у Печерському районному суді. По новій кримінальній справі жодного запобіжного заходу не обиралось, але Ніколішин О.М. продовжує утримуватись під вартою, правоохоронні органи регулярно продовжують строк тримання під вартою на підставі обрання такого запобіжного заходу у скасованій кримінальній справі.

26.05.2011 р. Апеляційним судом м. Києва продовжено термін тримання під вартою Ніколішена О.М. до 5 місяців. При розгляді подання про продовження терміну тримання під вартою захисники Ніколішена заявляли суду про відсутність на той момент будь якого запобіжного заходу, а відповідно й неможливості продовження дії запобіжного заходу, оскільки не можна продовжувати, щось коли цього не існує. Але, суддя Приндюк М.В. у постанові про продовження тримання під вартою жодним словом не згадала про такі заяви адвокатів. Це дало їй можливість не давати оцінку фактам заявлених адвокатами. Що у свою чергу дало їй можливість «продовжити» строк тримання під вартою Ніколішена.

На даному прикладі ми бачимо класичний приклад ігнорування позиції захисту як такої на догоду прокуратурі. Це особливо помітно у кримінальному судочинстві.

Така ситуація може привести до повного нівелювання інституту адвокатури в Україні.

Наведений приклад лише один, але така ситуація майже у кожній кримінальній справі. Прокуратура направляє до суду сумнівної якості кримінальну справу, захисників ніхто не слухає, навіть у випадку надання ними доказів, виноситься обвинувальний вирок. Таке ігнорування позиції захисту вже зараз призвело до перетворення суду на філіал прокуратури. На сьогоднішній день суд не вирішує питання винуватості чи не винуватості особи у кримінальній справі. Фактично функція суду звузилась лише до визначення міри покарання.

Тобто в Україні кримінальне ПРАВОСУДДЯ ВІДСУТНЄ ТА ЗНИЩУЄТЬСЯ АДВОКАТУРА.

Алекс Кухарчук