Як лісники хакнули систему контролю вирубок і продовжують красти деревину
У червні 2024 року голова Держлісагентства Віктор Смаль заявив про кінець популярної схеми приховування незаконних рубок. І цей кінець мав настати завдяки обов’язковій фотофіксації зрубаної деревини.
Тепер навіть неколоті дрова можна перевозити лише після того, як працівники лісогосподарств внесуть у спеціальну систему детальну інформацію про вантаж і додадуть до них фото завантаженого деревиною автомобіля з різних ракурсів, зазначає видання NGL.media.
«Раніше недоброчесні працівники підприємств могли перебити бирки та вивезти за однією ТТН [товарно-транспортною накладною] декілька партій деревини. Виявити підміну при перевірці автомобіля на дорозі досить складно, бо формально у водія всі документи в наявності. Тепер завантажена деревина фотографується з чотирьох ракурсів. Лише після цього відбувається оформлення ТТН, – пояснював Віктор Смаль. – Малюнок складеної деревини є унікальним, продублювати його неможливо. Відповідно, ТТН другий раз не використаєш. Це забезпечує додатковий механізм контролю за перевезенням деревини для правоохоронних органів та громадськості, адже зробити фото та перевірити інформацію у системі можна, навіть не виходячи з авто».
Ідею сім місяців тестували на лісгоспах Держлісагентства, які покривають 73% лісів України. У червні фотофіксація стала обов’язковою для всіх лісокористувачів, до них належать комунальні ліси, а також ліси Міноборони, Міндовкілля, Національної академії аграрних наук України.
Насправді цей підхід до контролю вирубок не такий вже й новий. За схожою схемою кілька років працює система SUMAL у Румунії, яку вважають однією із найскладніших систем контролю у Європі. Втім, як свідчить спільне розслідування OCCRP та RISE Romania, навіть її змогли перехитрити румунські лісники, які завантажували випадкові фото з застіль і безперешкодно продовжували махінації на ринку деревини.
Журналісти видання NGL.media проаналізували понад 57 тис. товарно-транспортних накладних та понад 72 тис. фотографій із завантаженими деревиною вантажівками і виявило, що українські лісники також швидко придумали, як обійти систему.
Як журналісти це зробили
Щоб побачити інформацію про деревину в системі «Електронний облік деревини» (ЕОД), ви маєте знати, або держномер авто, яке її перевозить, або номер товарно-транспортної накладної. Ні те, ні інше не публікується у форматі відкритих даних, відтак перевірити всіх лісокористувачів певного регіону чи за певний період практично неможливо. Лише завдяки депутатському запиту, нам вдалося отримати номери ТТН, які вносили до системи впродовж 4-18 вересня. Після цього ми зберегли дані та фото про кожну поїздку лісовоза.
За допомогою бібліотеки OpenCV нам вдалося автоматично виокремити фотографії за кількома факторами ризику – розмиті, надто темні, монотонні, з малою варіацією кольорів, з нестандартними пропорціями. Після цього ми додатково передивилися кожну з цих фотографій, аби забрати з них ті, які алгоритм помилково зарахував до поганих. Так ми виявили фотографії із закритим пальцем об’єктивом та сторонніх монотонних предметів (небо, підлога, салон авто).
Щоб виявити фото екрана або інших зображень ми звертали увагу на своєрідні дефекти – світлові артефакти, відблиски, характерну сіточку на зображенні та синє світіння. Втім, погана якість багатьох фото призвела до того, що алгоритми надто часто зараховували до цих фотографій просто пересвічені фото. Відтак, аби бути впевненим у результатах, для виявлення фото екранів ми проаналізували вручну усі понад 72 тисяч фотографій.
Один пристрій на усе лісництво
Для того, щоб побачити, як система працює на практиці, журналісти видання поїхали в лісництво на Львівщині. Це невелике підприємство щодня відпускає від двох до п’яти машин з деревиною. Для того, щоб купити, наприклад, дрова, ви звертаєтеся у їхній офіс, залишаєте свої контакти та вказуєте бажаний обсяг деревини.
«Коли у нас буде достатньо кубометрів, ми зв’язуємося з покупцем і кажемо, що можна забирати. Доставкою не займаємося, тобто замовники самі шукають авто», – пояснюють у лісгоспі.
Їм показли, як виглядає відправка. Спочатку у лісі складають деревину. Саме на згруповані колоди спеціальним молотком набивають пластикову бирку, яка має штрихкод та унікальний набір цифр, який можна перевірити онлайн. У бирці зашифрована інформація про сорт, породу деревини, її об’єм та лісокористувача. Після того, як бирку зафіксували, її неможливо використати вдруге. Проте, забігаючи наперед, скажемо, що на десятках опрацьованих нами накладних ми бачили, що бирку спеціально не прибивають, а просто фотографують на коліні.
«Машина не може виїхати без товарно-транспортної накладної – це головний документ, без якого водій перевозить дерево нелегально. Якщо його зупинить поліція, він мусить показати ТТН», – розповідають у лісгоспі.
Для того, щоб надрукувати накладну, на місце має обов’язково виїхати працівник лісгоспу зі спеціальним телефоном (КПК) та кишеньковим принтером. Ці пристрої видає Держлісагентство усім користувачам системи ЕОД. Спеціаліст вводить дані авто та бирки, робить фото і друкує ТТН.
Важливо, що зображення не можна завантажити з бібліотеки телефону – кожну з них потрібно робити одразу після завантаження вантажівки перед формуванням накладної. Система дозволяє перезняти невдалі фото і лише після того, як лісник зробить усі чотири фотографії і підтвердить їх коректність, інформація відправляється у ЕОД (тобто можливість випадкового завантаження проблемних фото виключена).
Публічно голова Держлісагентства Віктор Смаль кілька разів наголошував, що будь-хто може перевірити інформацію про перевезення. «Інформація про ТТН є відкритою. Будь-хто може знайти конкретну накладну на сайті «Лісогосподарського інноваційно-аналітичного центру» (ЛІАЦ) за номером документа або номером автомобіля», – заявляв Віктор Смаль.
Але виявилося, що отримати список накладних практично неможливо. Від серпня 2024 року журналісти видання зверталися в Держлісагентство, ДП «Ліси України» та ДП «ЛІАЦ» з проханням надати усі ТТН за 14 днів, щоб перевірити, чи завантажують вони фото і наскільки цей інструмент ефективний.
Згідно з постановою Кабінету міністрів, 14 днів – це період, коли фото зберігають у системі, після цього вони видаляються. Загалом ми надіслали більше 10 запитів у всі регіональні лісові офіси ДП «Ліси України», але надіслав ТТН лише Карпатський лісовий офіс.
Отримати від ЛІАЦ всі товарно-транспортні накладні змогли лише завдяки запиту народної депутатки Наталі Піпи, яка люб’язно погодилася із цим допомогти.
«Ви скажете, що це неправильно, але скажу як є»
У другій половині вересня журналісти видання отримали список всіх накладних, за якими впродовж двох тижнів відправляли деревину. Це понад 57 тисяч ТТН, хоча не всі з них містили фото (зображення автоматично видаляються із серверів після двох тижнів зберігання). Аналіз ТТН з фото підтвердив гіпотезу про те, що система має велике поле для зловживань.
За даними Держлісагентства, показник коректно завантажених фото до системи складає 93-95%. Загалом аналіз підтверджує такі висновки: за перші два тижні вересня журналісти виявили 369 документів з фейковими фото чи закритим екраном, а це близько 2% від тих ТТН, які на той час мали фото. Втім, цей відсоток значно відрізняється по різних лісокористувачах, досягаючи у деяких 50% від усіх їхніх ТТН.
Журналісти NGL.media виявили низку схем, як можна обійти функціонал фотофіксації Держлісагенства і сформувати ТТН. Наприклад: сфотографувати зображення з іншого екрану, закрити пальцем камеру чи сфотографувати сторонні предмети. При цьому система не блокує формування накладної, а користувачі отримують документ, що легалізує перевезення деревини.
Зображення з ТТН Коропського спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Агролісгосп». 1 і 2 фото із закритим екраном, 3-8 фото з бліками, які свідчать про те, що оператор знімав не реальну машину, а її фото з екрана комп’ютера
До прикладу, у Коропському спеціалізованому лісогосподарському підприємстві «Агролісгосп» на Чернігівщині відразу зізналися, що не мають час їздити на кожне завантаження, тому формують накладні наперед в офісі.
«Ви скажете, що це неправильно, але скажу як є. У нас обмежена кількість КПК, тому зранку доводиться вибивати накладні у ті місця, куди ми не маємо можливості поїхати особисто. Ми закриваємо камеру пальцем і друкуємо документ. Іноді фотографуємо з екрана комп’ютера», – розповів NGL.media адміністратор електронного обліку деревини Артем Артьомов.
Зображення з ТТН комунального підприємства «Галсільліс»: неінформативні фото (1-4, 6), зроблено з екрана (5) та закрита камера (7, 8)
У Стрийському дочірньому лісогосподарському підприємстві «Галсільлісу» на Львівщині ми виявили, що половина (11 з 22) виїздів за аналізований нами період – теж накладні з фотографіями, на яких повністю закрита пальцем камера.
«Телефон (КПК) був розбитий, а кожен день були відгрузки, я не мав змоги його передати майстрам. Був удар і воно що хотіло, то на екрані показувало – всю кольорову гаму», – пояснив Михайло Олексюк, керівник Стрийського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс».
Фото зроблені з екрана комп’ютера, зображення офісного лінолеуму та закриту пальцем камеру ми знайшли й на накладних «Волинського військовий лісгоспу». Там, щоправда, вважають, що це сталося через «поганий інтернет».
«В нас спеціалізоване підприємство, яке заготовляє деревину на полігонах, де фактично нема зв’язку. Ми зберемо нараду, щоб з цього приводу було все чітко. Але порушення закону в цьому ніякого нема. В нас взагалі свідомого порушення нема, як і нелегальної деревини», – сказав Віктор Барчук, керівник ДП «Волинський військовий лісгосп».
Фото з ТТН «Волинського військового лісгоспу». На усіх зображеннях закрита камера
Зазначимо, що без мережі неможливо сформувати ТТН, представник лісгоспу має завантажити фото в систему, тільки тоді накладна піде в друк, тому версія про відсутність зв’язку сумнівна.
У комунальному ДП «Олевський лісгосп АПК» на Житомирщині ми також виявили багато зловживань, там 32 накладні з 213 містили неінформативні фото з екрана, де можна побачити навіть меню телефона. За словами Віталія Іскри, інженера зі застосування комп’ютерів ДП «Олевський лісгосп АПК», ці зловживання обов’язково перевірять, а винних позбавлять премії.
«Може це виникло тому, що в нас працюють старші майстри», – висловив припущення Віталій Іскра.
На десятках накладних журналісти NGL.media побачили фото коней з різних боків. Це, до слова, не порушення, адже деревину справді могли перевозити гужовим транспортом. Питання лише у тому, наскільки інформативно це завантажувати у систему.
Перевірка також показала, що лісгоспи Держлісагентства справді сумлінніше завантажують фото, порівняно з комунальними та лісами Міноборони. Проте й там не обійшлося без хитрощів. До прикладу, журналісти NGL.media виявили у «Верховинському лісовому господарстві» сім ТТН, в яких був сфотографований екран, а не реальні лісовози. У одній із таких накладних також помітили, що час оформлення 19:41, а у той день сонце зайшло о 19:30. Можете переконатися самі, що на фото – світлий день. Загалом виявили 36 ТТН з некоректними фото серед підприємств Держлісагентства.
Зображення з накладних «Верховинського лісового господарства». На обох фото помітні бліки, які свідчать, що фотографували екран
«А чому цим має займатися Держлісагентство?»
У цій ситуації журналістів NGL.media найбільше спантеличило те, що за махінації з фото немає жодного покарання. В Держлісагентстві прямо говорять про те, що не контролюють усіх користувачів.
«А чому цим має займатися Держлісагентство? Ми зробили це [систему Електронного обліку деревини] для того, аби усі могли перевіряти перевізників, зокрема суспільство. Заходьте в систему і перевіряйте. Ми контролюємо ті підприємства, які нам підпорядковані, щодо інших у нас нема повноважень. Є інші компетентні органи, зокрема правоохоронні, щоб цим займатися», – пояснив Руслан Крикун, начальник відділу використання лісових ресурсів та технічної політики Держлісагентства у телефонній розмові з NGL.media.
Саму систему обліку деревини адмініструє ДП «Лісогосподарський інформаційно-аналітичний центр», яке підпорядковане Держлісагентству.
Артур Космач, заступник генерального директора ДП «ЛІАЦ» здивував своїм коментарем про те, що в них «не має такого зобов’язання перевіряти кожне фото».
До слова, є офіційна інструкція, в якій чітко описано, що саме фотографувати. Це має бути чотири фото: спереду (кабіна та держномер), збоку (вся машина та причеп), ззаду (кузов авто чи причепа, сортименти та номери), крупним планом клас якості деревини.
Інструкція на сайті Держлісагентства, яка детально описує, що треба фотографувати
Попри те, що інструкція розміщена на сайті Держлісагенства, Артур Космач вважає, що це не нормативний документ, тому дотримуватися його необов’язково.
«В жодному нормативному документі не вказано, які мають бути фотографії. Є тільки рекомендації. Якщо їх не виконують, то до них можуть бути тільки адміністративні методи. Якщо сфотографувати щось не так, то порушення в цьому нема», – вважає чиновник.
На запитання про те, наскільки ця система може бути ефективною, якщо вона не передбачає чітких вимог до завантажених фото і не включає покарання за некоректні фото, чиновник відповів по-філософськи.
«Не обов’язково, що б все було супер прописано. Якщо очевидно, що там щось не те, то навіщо додаткові рекомендації. Поліція ж бачить, що в ТТН нема фото або, що вони не відповідають вигляду авто. Я так це бачу. Я не кажу, що система недосконала, а кажу, що нема нічого досконалого», – вважає Артур Космач.
Журналісти також запитали заступника гендиректора «ЛІАЦ» про те, чи переймали вони досвід інших країн, коли розробляли систему обліку деревини. Але й тут отримали несподівану відповідь.
«Схожої системи нема. У нас система, яка найбільше контролює лісокористувачів. В Європі працює декларативний принцип, ви здивуєтеся наскільки там все ліберальніше. Там нема ніяких документів чи ТТН. Наприклад в Німеччині просто приїжджають на машині і підписують папірець, ніхто нічого в електронну систему не вносить», – говорить Артур Космач.
Вартість системи
Після того, як ми отримали офіційну позицію «ЛІАЦ» про те, що фейкові фото не вважаються порушенням, ми вирішили з’ясувати скільки коштів було витрачено на впровадження і підтримку (покращення) функціоналу «фотофіксація».
З відповіді на запит NGL.media випливає, що на це було витрачено 93 тис. грн. Водночас коли проаналізували закупівлі на онлайн-платформі Prozorro, то виявили, що тільки за 2024 рік «ЛІАЦ» замовив послуги для вдосконалення цього функціоналу на понад три мільйони гривень. Тож журналісти NGL.media відправили іще один запит із запитанням, як вони рахували?
У новій відповіді чиновники «знайшли» витрачені мільйони і підтвердили, що на вдосконалення функціоналу «фотофіксація» за допомогою штучного інтелекту (ШІ) справді оголошено тендери та закупівлі 3,189 млн грн. При цьому додали, що інвестиція у штучний інтелект принесе суттєву економію у зарплатний фонд підприємства, адже зараз аналізом займається 10 працівників «ЛІАЦ». Дивує тільки те, що за тиждень до цієї відповіді Держлісагентства, Артур Космач, заступник генерального директора ДП «ЛІАЦ», що зараз ніхто не працює над перевіркою фото.
«Від 10 до 15 людей залучали до перевірки фото під час тестування функціоналу, це було до того, як ми почали користуватися штучним інтелектом. Наскільки я знаю, йшов процес, цих людей потрохи скорочували», – сказав Космач.
Приклади некоректних фото завантажених до системи ЕОД. Фото зроблені з екранів (1, 3, 8), не прибиті бирки (4, 7,15), неінформативні зображення (2, 5-6, 9-14)
Переможницею 12 тендерів «ЛІАЦ» для удосконалення системи фотофіксації за допомогою ШІ стала ТОВ «Ай-Ті Мендос», яке, судячи з лаконічного сайту (де немає контактного телефона і прикладів робіт) займається підтримкою, обслуговуванням та доопрацюванням сайтів. На жаль, не вдалося зв’язатися з представниками компанії, на телефонні дзвінки вони не відповіли.
На запитання про те, чи працює вже штучний інтелект Артур Космач не зміг дати однозначної відповіді, виправдовуючись тим, що за це відповідає інший департамент і він «не може сказати який саме». Відтак журналісти NGL.media вирішили перевірити ті ТТН, які були завантажені у листопаді, щоб переконатися, що система досі пропускає будь-які зображення. На фото комунального «Агролісгоспу» на Чернігівщині побачили ті ж бліки від фотографій з екрана комп’ютера, а в накладних «Волинського військовий лісгоспу» ті ж чорні зображення, через закриту камеру.
Цікаво і те, що у вересні 2024 року стало відомо про плани Держлісагентства розробити нову платформу для обліку деревини «ЕОД 2.0».
«Лісова галузь отримала близько 5 млн доларів міжнародного фінансування на цифровізацію. За ці кошти вже розпочато розробку нової генерації системи електронного обліку деревини та Системи електронного декларування операцій з деревиною», – повідомили на офіційному сайті Держлісагентства.
Одним із аргументів оновлення системи стало незаконне втручання в роботу системи посадовими особами, які мали до неї доступ. Наразі невідомо, хто саме і як змінював дані у ЕОД, але за цим фактом у «ЛІАЦ» проводять внутрішню службову перевірку. Також інформація передана до правоохоронних органів. Держлісагентство та ДП «Ліси України» пообіцяли максимально сприяти розслідуванню. Журналісти відправили офіційний запит з проханням надати деталі цього порушення, але попри обіцянку сприяти розслідуванню, в Держлісагентстві відмовилися надати будь-які деталі.
Ірина Грузінська, керівниця сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO підтвердила NGL.media, що вони в рамках проекту «Підтримка цифрової трансформації» (DTA) працюють над розробкою системи «ЕОД 2.0». Експертка пояснює, що зараз ЕОД має кілька проблем, одна з яких це те, що вона досі працює на базі російської програми для бухгалтерів «1С: Підприємство».
«Наше завдання зробити так, щоб нова система була захищеною і містила усі послуги, зокрема дозвільні документи, і чіткий контроль за усіма етапами руху деревини. Зараз система складається з 28 модулів і це дуже багато. Тому не буде так, що в один момент вимкнеться стара система і буде нова. Будемо робити це поступово» – пояснила Ірина Грузінська.
Вартість нової системи поки що невідома, спочатку Офіс ефективного регулювання BRDO розроблятиме технічні вимоги до платформи, а тоді виконавця шукатимуть на платформі публічних закупівель Prozorro. Проект «Підтримка цифрової трансформації» розрахований до 2029 року, до того часу має запрацювати «ЕОД 2.0».
Автор: Мар’яна Вербовська і Назар Тузяк (обробка та аналіз даних)
Джерело: NGL.media