Кілька ударів стали несумісними з життям хлопця, а останній не залишив шансів на його впізнання

26-річний Василь товаришував з Сергієм вже понад 13 років. Хлопці останнім часом разом працювали на будівництві: Сергій теслярем, а Василь штукатуром. Частенько після роботи товариші вибирали час для того, щоб розвіятися. Зазвичай це було відвідування розважальних закладів міста, а у деяких випадках перевага віддавалась «посиденькам» за пляшкою горілки. 

Заробітки дозволяли хлопцям витрачатися на такі веселощі, але на цьому ґрунті між ними частенько відбувались суперечки. Василь об’єктивно оцінював рівень своїх прибутків та не дозволяв собі надмірних витрат на розваги, чого не можна було сказати за Сергія. У ньому навпаки поєднувалась марнотратність та байдужість до того, що його буде очікувати наступного дня. Василь не раз докоряв свого товариша у його безвідповідальному відношенні до зароблених коштів та безглуздої пристрасті до гри в карти на гроші. Сергій кожного разу пропускав «мимо вух» повчання свого молодшого товариша і всі ці розмови мало впливали на його «хобі». 

Того вечора хлопці після роботи вирішили провести час за пляшкою горілки. Для того, щоб було веселіше, вони запросили у компанію ще третього свого товариша. Спочатку компанія сиділа у одному з барів міста, а потім перемістилися у парк, де окрім горілки у раціоні молодих чоловіків з’явилось ще й пиво. Добре хильнувши спиртного, між товаришами почали виникати непорозуміння. Василь знову став повчати Сергія життя та докоряти йому у його поведінці. Сергія, згодом, це почало дратувати і між друзями виникла сварка. Василю в той вечір вже набридло сваритися з товаришем і він вирішив провести його додому. Незважаючи на пізню пору, Сергій не мав наміру закінчувати «посиденьки» і в кінці кінців, на пропозицію Сергія ще посидіти, трійця розмістилася на лавиці біля його будинку. Випивши ще по чарці, між друзями знову виникла суперечка, результатом якої стало нестерпне бажання Василя відправити Сергія додому відпочивати. Майже силою він запхав товариша спочатку до під’їзду будинку, а потім вже і у квартиру. У той час Василь навіть і гадки не мав про те, що живе останні хвилини свого життя. Потрапивши силоміць до свого помешкання, Сергій не змирився з тим, що розважливий вечір закінчився для нього в супереч його бажанням. Дія випитого алкоголю викликала неадекватність його дій і він, взявши сокиру, пішов розбиратися зі своїм другом. Василь, який на той час присів на сходах під’їзду, не очікував, що Сергій повернеться, а тим більше ще й з сокирою у руках. Він сидів спиною до нього, коли той тупим кінцем сокири наніс йому два удари по потилиці. Після ударів Василь за кілька секунд прийшов до тями і вирішив вгамувати свого друга. Третій хлопець з компанії не втручався у бійку між Сергієм та Василем і лише спостерігав за ними. Ніхто не пам’ятає ту мить, коли тесляр, розмахуючи інструментом перед обличчям Василя, розвернув сокиру гострим кінцем вперед. Перших два удари в обличчя підкосили хлопця і він упав на підлогу. Далі Сергієм вже керував алкоголь. Ще кілька ударів стали вже несумісними з життям хлопця, а останній вже не залишив жодних шансів навіть на його впізнання, адже вся металева частина сокири застрягла в його обличчі. Розправившись з товаришем, Сергій зайшов додому та повідомив матір про трагедію, що сталась, а потім повернувся до свого вбитого товариша. Третій учасник компанії на ту мить вже з жахом «накивав п’ятами». Перевернувши закривавлений труп, Сергій дістав з його кишені мобільний телефон та повідомив про вбивство батьків потерпілого та працівників міліції. На даний час він жалкує про скоєне і у всьому звинувачує горілку. Остаточну долю чоловіка тепер вирішуватиме суд. Слідчим відділом Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.115 КК України (навмисне вбивство).

Владислав Гнатенко, ВЗГ УМВС України в Миколаївській області