На Полтавщині квартирні аферисти завдали державі збитки на 1,5 млн. гривень

Складність викриття житлової афери, організованої посадовими особами кременчуцького комунального підприємства «Квартирне управління», полягала у відсутності прецедентів викриття аналогічних схем привласнення державного житла в Україні. Професійним оперативникам та слідчим служби протидії організованій злочинності Полтавщини довелося докласти чимало зусиль для розв’язання злочинного плану, обміркованого до найменших дрібниць. 

Кримінальну справу, порушену відносно учасників злочинної організованої групи, яка незаконно отримала у приватну власність державні квартири від виконкому міста Кременчук направлено до суду. Слідчим відділом управління боротьби з організованою злочинністю Полтавської області встановлено, що за чотири роки незаконної діяльності, фальсифікуючи документи та реєструючи у неприватизованих квартирах підставних осіб, «чорні ріелтори» провернули 14 операцій обміну на цілком законних, на перший погляд, підставах.

За даними комунального підприємства «Квартирне управління» міськвиконкому Кременчука на квартирній черзі у місті перебувають більше 4 000 містян (це тільки у міськвиконкомі, не враховуючи обліки підприємств та установ), серед них майже 500 сімей мають право на позачергове отримання житла і більше 1 000 – на першочергове. Павло Довгий, заввідділом обліку та розподілу житлової площі Квартирного управління, відзначив, що загальна черга осіб, взятих на квартирний облік, «тягнеться» з 1971 року, а список першочерговиків, що воліють отримати державне житло, сформовано ще у 1985, а позачерговики перебувають на обліку з 88-го.

Наведені статдані підтверджують, що від часів Перебудови ситуація залишається практично незмінною. Державна черга тане вкрай повільно та, як з’ясувалося, не без допомоги аферистів, які цілком успішно реалізують схеми обману на прогалинах Житлового законодавства, яким керується Україна з початку 80-х років, та багатіють на горі своїх земляків, приречених на нескінченне очікування своєї черги.

Результати судового розгляду гучної справи, порушеної наприкінці лютого 2010 року, цікавлять не тільки державу в особі міськвиконкому, яка зазнала серйозних матеріальних збитків. У винесенні справедливого правового рішення також зацікавлені міліція, громадськість, але над усе – 14 добросовісних покупців, які придбали приватизоване житло на законних підставах… Принаймні вони так вважали до лютого 2010 року, перш ніж почули від працівників відділу БОЗ Кременчука реальну історію придбаних квартир.

Власники нерухомості у паніці! Найдужче людей лякає перспектива втратити право власності на нерухомість. Микола, котрий з 2004 року мешкає в одній з таких квартир разом з дружиною та дітьми 17 і 3 років, живе надією що родина не залишиться без даху над головою. «Ми придбали квартиру через агентство, – згадує чоловік. – Оформили кредит, який продовжуємо сумлінно сплачувати. Чимало грошей уже вкладено в ремонт. Моторошно від думки, що ми можемо залишитися з дітьми на вулиці».

До складу групи з 8 осіб входили п’ятеро мешканців Кременчука, відомий нотаріус міста і дві посадові особи Квартирного управління, повідомив Андрій Мудрий, начальник відділу БОЗ м. Кременчук. Кременчуцькі шахраї розіграли вдалу комбінацію з обміном неприватизованого житла, уміло скориставшись недоліками житлового законодавства, яке Україна успадкувала від Радянської республіки.

Авторами і координаторами заплутаної схеми, над розв’язанням якої працювала група кваліфікованих фахівців служби протидії організованій злочинності, були посадовці комунального підприємства «Квартирне управління». Використовуючи свої зв’язки з працівниками житлово-експлуатаційних підприємств Кременчука, спільники підшукували порожні квартири з великою заборгованістю по квартплаті, наймачами яких були громадяни Російської Федерації. Основна ідея обману ґрунтувалася на відсутності реальних квартиронаймачів, які, отримавши ордер на житло за часів СРСР, працевлаштувалися та оселилися на Півночі Росії.

Ігор Шамрай, старший оперуповноважений ВБОЗ Кременчука відзначив: «Злочинна група реалізовувала схему обміну житла через Квартирне управління, створене у 2003 році виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Задля отримання обмінного ордеру спільники подавали до Квартирного управління завідомо підроблені довідки про склад сім’ї і прописку громадян Російської Федерації, фіктивні довіреності від їх імені на обмін неприватизованого житла, а також виготовлені приватним нотаріусом (співучасником – від авт.) копії договорів купівлі-продажу нерухомості, начебто укладені між росіянами та підставними особами, котрі в обмін на державне житло відчужували на користь іноземних громадян власні приватизовані квартири».

Квартири підставних осіб, зазначені в договорах купівлі-продажу, у природі не існували. Таким чином перехід права на житло відбувався лише в односторонньому порядку – підставні особи отримували державні квартири від умовних власників, громадян РФ, в обмін на вигадану адресу, прописану в угоді.

Слід відзначити, що посадовці були настільки переконані у безкарності незаконної діяльності, що використовували для виготовлення фальшивих документів бланки суворої звітності, отримані в управлінні юстиції. Службові особи Квартирного управління видавали підставним особам обмінні ордери на житло на підставі фіктивних документів, незареєстрованих у БТІ. Здобувши незаконним шляхом обмінний ордер, шахраї реєстрували підставних осіб на житловій площі, оформляли на них приватизаційні документи та, отримавши в органі приватизації міськвиконкому свідоцтво про право приватної власності на квартиру, продавали їх за ринковими цінами добросовісним покупцям.

У тому, що реалізовані злочинною групою обмінні операції суперечать вимогам Житлового законодавства, переконані не тільки ошукані мешканці Кременчука. Незаконність таких операцій засвідчують працівники міліції і спеціалісти Квартирного управління. Павло Довгий зауважив, що обмінні ордери на житло вправі видавати винятково виконавчий комітет місцевої ради за умови надання належним чином зареєстрованого пакету документів. Але не Квартирне управління!

Зважаючи на те, що норми Житлового кодексу Української РСР, прийнятого у 83-му році минулого століття, не адаптовані до реалій сьогодення, правозастосовникам доводиться практичним шляхом розв’язувати правові колізії. Так зокрема здійснити обмін житла з громадянами Російської Федерації,- уточнив заввідділом Квартирного управління, – які за радянських часів забронювали квартиру, але постійно проживають у Росії, отримали громадянство і мають там житлову площу, неможливо – це суперечить інструкціям. Фахівець переконаний, що новий Житловий кодекс, проект якого зареєструвала Верховна Рада України, ці питання урегулює, а поки що, після розформування у 2009 році КП «Квартирне управління», проводити обміни житла взагалі заборонено.

Кримінальну справу, порушену відносно 8 учасників злочинної групи, яких обвинувачують у шахрайстві, скоєному в особливо великих розмірах, а двох посадових осіб комунального підприємства, окрім того, ¬– у перевищенні службових повноважень, наразі розглядає районний суд. Мешканці Кременчука і правоохоронці плекають надію, що суд від імені ошуканої держави призначить аферистам справедливу кару.

А скривдженим громадянам, які на даний час проживають в арештованих квартирах, придбаних у «чорних ріелторів», Олександр Хвостенко, старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу УБОЗ області, роз’яснив, що не треба впадати у відчай, оскільки існують декілька законних варіантів виходу з цієї ситуації, передбачених законодавством. «Після винесення обвинувального вироку суд зобов’язаний прийняти рішення стосовно житла: або квартири залишаються у власності добросовісних покупців, або мають бути передані на баланс міськвиконкому. Для того, щоб змусити винних відшкодувати матеріальну шкоду, необхідно звернутися з цивільним позовом до суду. У першому випадку позивачем виступає добросовісний покупець, в іншому – міськвиконком».

Представник правоохоронного органу сподівається, що добросовісним покупцям вдасться відновити свої права у судовому порядку та узаконити право приватної власності на житло. А тим громадянам, які, не дочекавшись державного житла, вирішили самостійно придбати квартиру, представник правоохоронного органу рекомендує бути обачливими, перед укладанням договору обов’язково проконсультуватися з досвідченим юристом та з’ясувати історію квартири, навіть подробиці її будівництва.

Поліна Ларіна, старший інспектор ВЗГ УМВС