«Десять процентов – это так, кисленько»: антикорсуд на 7 років відправив за ґрати суддю з Харкова

Вищий антикорупційний суд засудив до реального строку ув’язнення з конфіскацією майна суддю Дзержинського районного суду Харкова Сергія Лазюка.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 10 серпня.

У вироку йдеться про два епізоди злочинної діяльності, коли суддя бажав отримати винагороду за судові рішення у двох різних справах. Вищий антикорупційний суд об’єднав їх в одне кримінальне провадження.

У квітні 2015 року до Дзержинського районного суду Харкова надійшов позов про стягнення боргу на близько пів мільйона гривень. Позивач зустрів у приймальні судді жінку, яка представилась помічником Лазюка, хоча насправді не обіймала цю посаду. Згодом, даючи свідчення, громадянка розповіла, що була присяжною в цивільних справах (про усиновлення, визнання недієздатним, померлим, зниклим безвісти). У приймальні судді Лазюка вона допомагала начебто на громадських засадах, оскільки помічник і секретар судді були дуже завантажені.

Саме ця помічниця судді на громадських засадах сказала відвідувачу, що йому варто поспілкуватися із суддею особисто. Свідок стверджував, що помічниця судді чітко дала зрозуміти, що за швидке та позитивне рішення він має заплатити судді відсоток від суми боргу і запропонувала організувати їм зустріч. Громадянин обурився і написав заяву в СБУ. Через кілька днів у розмові суддя назвав бажаний розмір хабара, який має складати 20 тис. доларів США. Позивач погоджувався на 10% від суми — 2 тис. доларів. Суддя заперечував.

Як пригадував свідок, суддя його обдивився і помітив товстий ланцюжок (більше 400 г), «пощупав» цей ланцюжок. Коли чоловік скаржився, що не має достатньо коштів, то суддя показував на ланцюжок і відповідав, що це йому не «базар», щоб торгуватися.

Зрештою, співрозмовники  зійшлися на 75 тис. грн. При цьому суддя, побоюючись викриття наполіг на якнайшвидшій передачі коштів — не пізніше наступного дня.

Однак після цієї розмови позивач із Лазюком начебто більше не зустрічалися і гроші передані не були. Громадянин розповів, що кожен раз коли він приходив, суддя Лазюк виявлявся хворим і засідання переносилося. Зрештою, боржник нібито погодився добровільно повернути позичене і спір вичерпався без судового рішення. У кінці жовтня 2015-го слідчий ГПУ закрив справу за відсутністю складу злочину. У 2016-му розслідування відновили, закривали і ще раз відновлювали і завершили складанням обвинувального акту.

Інший епізод хабарництва стосувався цивільної справи про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом виселення. У жовтні 2015-го, після чергового судового засідання, суддя Лазюк нібито запросив до себе в кабінет сина позивача, якому повідомив, що планує прийняти рішення на користь його батька. Продовживши розмову в коридорі суду, суддя сказав, що треба 1 тисячу доларів хабара для заочного розгляду справи. Суддя нібито пригрозив, що інакше не ухвалить бажане рішення та створить штучні перешкоди під час видачі копії судового рішення.

Через декілька днів суддя повідомив про ухвалення заочного рішення і одержав 500 доларів, погодившись отримати решту після набрання судовим рішенням законної сили та видачі його копії. Пізніше суддя погодився на зменшення винагороди і в січні 2016-го йому передано ще 300 доларів.

У судовому засіданні Лазюк винним себе не визнав. Стверджував, що жодного хабара не вимагав і не одержував і проти нього вчинили провокацію. Суддя намагався довести, що у позивачів була змова з працівниками правоохоронних органів і провадження проти нього є сфабриковане. Розповідав, що як слідчий суддя, розглядав певні клопотання прокуратури і коли відмовляв, це викликало обурення і намагання помститися. Вважає, що саме його обрали об’єктом провокативних дій тому, що через засоби масової інформації у суспільстві йому створили образ «одіозного», «кишенькового» судді мера Кернеса, оскільки в його провадженні були резонансні судові справи, стороною в яких виступали або міська рада, або її виконавчі органи чи посадові особи.

Лазюк підтвердив, що його так звана помічниця ніколи не працювала в апараті Дзержинського районного суду Харкова, а була народним засідателем та присяжною, є досвідченим юристом, раніше працювала юрисконсультом в комунальному підприємстві. Він не забороняв їй допомагати його секретарю та помічнику в технічній роботі, тому іноді вона перебувала в його приймальні.

Попри всі заперечення, суд вирішив, що вина Лазюка є доведеною.

Аналізуючи доводи захисту щодо провокації, суд оцінив розмову між обвинуваченим та свідком. (С. — суддя, З. — заявник).

С. Здравствуйте. З. Значит, именно к вам, здравствуйте. Та я по поводу там одного непорядочного человека. Там у вас дело. С. Мне уже помощник сказал. Дайте исходные данные и что вы хотите. З. Мои данные? С. Над чем я должен подумать.З. Чтоб положительный был результат. С. У? З. Чтоб положительный результат был.С. Я понял. У вас какие пожелания, предложения? Ну вы ж задаете вопрос…  З. Я вас понял. С. Я ниче… от меня не ждите, я ниче говорить не буду.З. А.С. Как вам комфортно, как вы это видите? З. Комфортно … (нерозб.) чем дешевле, тем лучше (нерозб.).С. Ну, просто если вы думаете, что вы на базар пришли, то тогда идите на базар.З. Нет, нет, нет, я ни в коем случае не хотел вас обидеть. Я просто обратился (нерозб.) С. Ну сколько вы процентов даете?З. Ну , там двадцать и семь, допустим, две тысячи. Нормально?… С. Ну, честно говоря, это…десять процентов — это так, кисленько. Если вы хотите, чтоб мы сразу все действия сделали…З. Сколько ? Ну я нормальный человек. Я понимаю. С. Вообще обычно подходят с такими вопросами двадцать, двадцать пять. Если должны. З. До трех тысяч.С. Ну , три тысячи это сколько у нас будет? З. Это семьдесят пять тысяч гривен.С. У… Хорошо. Когда, сегодня?Б. Ну … Как , принести сюда? С. Да. Чтобы я был спокоен, что вы никуда не побежите их метить.

Колегія суддів відзначила злагоджені дії обвинуваченого з помічницею на громадських засадах. На думку суддів ВАКС, вони свідомо підривали верховенство права та спотворювали засади і основи здійснення правосуддя, перетворюючи судовий процес на «певний вид промислу», з елементами так званого «позапроцесуального сервісу». Про це, на думку суду, красномовно свідчать такі фрази обвинуваченого: «Дайте исходные данные и что вы хотите. У вас какие пожелания, предложения? Как вам комфортно, как вы это видите? Скорость вам нужна? Ну, честно говоря, это…десять процентов — это так, кисленько. Если вы хотите, чтоб мы сразу все действия сделали… Вообще обычно подходят с такими вопросами двадцать, двадцать пять. Если должны».

При цьому, суд зауважує, що первинний інтерес до позивача проявив саме суддя, який, проходячи повз нього біля кабінету, двічі поцікавився: «Вы ко мне?».

При зустрічі із другим заявником суддя Лазюк навіть не уточнив про що буде розмова, бо, як стає зрозуміло, достеменно усвідомлював, що буде говоритися про передачу коштів. Суддя Лазюк спочатку переконався у відсутності зайвих свідків та можливого спостереження в коридорі і далі без жодних запитань дав співрозмовнику зошит, в який той поклав гроші. Фраза відвідувача «Тут только пятьсот» ніяк не збентежила суддю і він залюбки прийняв ці гроші, подякувавши у відповідь.

Раніше адвокатом судді Лазюка був Олексій Кучер. У 2019-му він став народним депутатом від «Слуги народу» і залишив адвокатуру. До листопада 2020 року Кучер очолював Харківську ОДА, а тепер є головою Державної регуляторної служби.

Із вироку вбачається, що адвокат Кучер із Лазюком переконали заявника за другим епізодом, під відеозапис спростувати свої свідчення. Чоловік погодився і на відео розповідав про невинуватість Лазюка. Згодом у суді він пояснив, що робив так, тому що адвокат Лазюка обіцяв йому вирішити його юридичні проблеми. Громадянин займався перепродажем нерухомості, придбаної на кошти, отримані у спадок від бабусі, і мав проблеми юридичного характеру. У 2016-му після передачі Лазюку останньої суми хабара цьому чоловіку повідомили підозру в шахрайстві. Паралельно він вважався потерпілим від незаконного заволодіння невстановленими особами його майном.

Суддя Лазюк з адвокатом Кучером

У судовому засіданні від сказаного раніше під відеозапис чоловік відмовився. Більше того, стверджував що у 2013 році Лазюк розглядав цивільну справу за позовом його матері про виселення осіб з житлового приміщення, де він був представником на підставі доручення. Тоді суддя аналогічно вимагав неправомірну вигоду. Точно не пам`ятає, але здається він сплатив йому 700-800 дол. США. До правоохоронного органу стосовно цієї обставини свідок не звертався, бо не мав часу.

Зрештою, суд відмовився враховувати відеозапис пояснень свідка, наданий захистом, не вважаючи його джерелом доказів. Суд повірив саме тим показанням, які громадянин дав безпосередньо у засіданні.

Лазюка визнали винним і засудили до 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.

До набрання вироком законної сили він залишиться на волі під заставою у 49 тис. 620 грн.

Лазюк працював на посаді судді Дзержинського районного суду міста Харкова з 1999 року.