Верховний суд визнав фіктивним дарування купи нерухомості в сім’ї підозрюваного

Верховний суд задовольнив позов Національного антикорупційного бюро і визнав недійсними дарування 10 земельних ділянок і 8 квартир дружиною бізнесмена Олексія Біленького, який є обвинуваченим у справі про корупцію на залізниці.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на інформацію Верховного суду і тексти судових рішень.

Розслідування щодо постання для ДП «Укрзалізничпостач» продукції за завищеними цінами і підробки тендерної документації почалося ще у 2016 році. Перші підозри в цьому провадженні були вручені у липні 2016-го, зокрема особі, якій давав вказівки Біленький, щодо розпорядження його грошима та веденням фінансових справ. Одразу після затримання підлеглого Біленький із дружиною покинули країну.

У вересні 2016-го дружина Біленького передала дочці корпоративні права на СП «Катрін», вартістю понад 140 млн. грн. 18 жовтня і 8 листопада 2016 року вона подарувала дочці 10 земельних ділянок площею понад 8 гектарів в селі Рожни Броварського району Київської області та Білій Церкві. Також у період з 4 листопада по 6 грудня жінка подарувала дочці ще 8 квартир.

Між цими датами 26 жовтня Біленькому офіційно повідомили про підозру в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою, ухиленні від сплати податків, службовому підробленні та ін.

У НАБУ вважають, що правочини дарування мають ознаки фіктивності і укладені з метою приховати майно підозрюваного від арешту і майбутньої конфіскації.

У березні 2018 року слідча суддя погодилась арештувати це майно.

У позові НАБУ про визнання недійсними договорів дарування Печерський суд навесні 2021 року відмовив. Підставою було рішення Конституційного суду України від 05.06.2019, яким положення закону про надання працівникам права подавати до суду позови про визнання недійсними угод визнано неконституційним.

Київський апеляційний суд у липні 2021-го ухвалив нове рішення: визнав право НАБУ оскаржувати угоди, оскільки позовна заява датована 18.12.2018, тобто раніше рішення Конституційного суду. Але по суті справи НАБУ відмовили, суд визнав позов недоведеним.

Детективи, зокрема, посилались на те, що під час допиту донька Біленького на запитання «Що Вам відомо про СП «Катрін»?» як свідок повідомила: «Не чула про це підприємство», хоча за два тижні до того отримала у власність корпоративні права на це підприємство, вартістю понад 140 млн грн. Суд вирішив, що це питання не стосується договорів дарування землі і квартир.

Що ухвали про арешту цього майна в кримінальному провадження, то суд також вважав, що питання фіктивності його дарування тоді не вирішувалося.

Після укладення договорів дарування жінка залишилася мешкати на території України, на відміну від своєї матері, яка виїхала за кордон в липні 2016-го та більше не поверталась. Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про доведеність факту володіння та користування нерухомим майном, отриманим в дар, та про відсутність підстав для визнання договорів дарування фіктивними.

13 квітня 2022 року Верховний суд ухвалив рішення на користь НАБУ. Реєстр судових рішень наразі недоступний для публіки. Однак суд оприлюднив свої правові висновки на сторінці у Фейсбуці.

Серед іншого, суд зазначає, що договір «не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для невиконання публічних обов’язків, звільнення майна з-під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом».

Верховний суд переконався в тому, що «оспорювані правочини щодо значного обсягу цінного майна укладені між близькими родичами, є безоплатними, вчинені у короткий проміжок часу та під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях стосовно чоловіка дарувальника спірного майна та інших пов’язаних із ним осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень, що одним з видів покарання передбачають конфіскацію майна».